Постанова Житомирський апеляційний суд № 935/1919/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/1919/25 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В. Номер провадження №33/4805/1139/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Василевської О.А. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 06.08.2025 о 23:27 годині в м. Коростишів дорога урочище Каньйон керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху. На постанову суду особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що на момент прибуття екіпажу автомобіль стояв нерухомо з вимкненим двигуном, і тільки при вказівці працівника поліції з`їхати з дороги в сторону, він виконав маневр і одразу зупинився. Вказує, що судом першої інстанції жодним чином не надано належної правової оцінки всім доказам, зокрема і показам свідків. Зазначає, що мав повне право відмовитись від проходження огляду на стан сп`янінням, а дії працівників поліції є провокативними та незаконними. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Василевської О.А. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, а зокрема: - протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №414834 від 07.08.2025 року (а.с 2), - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с 3), - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с 4), - розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с 5), - розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с 6), - розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с 7), - рапортом працівника поліції про порушення правил дорожнього руху (а.с 8), - відеозаписом з автомобільного реєстратора та нагрудної камери поліцейського (а.с 11). На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи. Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, оскільки надійшло повідомлення на лінію 102, що останній керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя та було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою алкотестеру Драгер або поїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду, однак ОСОБА_1 відмовився. При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повністю оголошено зміст протоколу, та ознайомлено з протоколом, який він відмовився підписувати. Працівниками поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду та складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №414834. Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, яке вважається закінченим, в момент, коли особа розуміючи свій обов`язок пройти огляд та наслідки такої відмови відмовляється виконати таку вимогу працівників поліції. Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Доводи апеляційної скарги про те, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль перебував у нерухомому стані з вимкненим двигуном, а рух транспортного засобу було здійснено виключно на виконання вказівки поліцейського, не підтверджуються доказами. Так, на відеозаписі з відеореєстратора зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, в темну пору доби з ввімкненим світлом фар та заведеним двигуном, після чого здійснив рух і зупинився. При спілкування з поліцейськими згодом повідомив: «Стояли, пили, їхали тільки в межах каньйону», чим фактично визнав факт керування транспортним засобом. Таким чином, його пояснення є суперечливими, а доводи апеляційної скарги не узгоджуються з дослідженими доказами. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам та показанням свідків, також є безпідставними. Із постанови суду першої інстанції вбачається, що суд дослідив усі наявні у справі докази, надав їм оцінку відповідно до вимог статті 252 КУпАП та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 . Незгода останнього з оцінкою доказів не свідчить про її неправильність або неповноту. Твердження апелянта про нібито провокативний та незаконний характер дій працівників поліції є голослівними, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи. ОСОБА_1 , як водій повинен був розуміти, що він не вправі був сідати за кермо, включати двигун та фари і здійснювати будь-який рух в стані алкогольного сп`яніння, а його поведінка з переконливою очевидністюсвідчила, що він мав явні ознаки алкогольного сп`яніння та виконував функції водія. Пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з якими він вживав алкоголь про те, що вони приїхали на кар`єр щоб випити пива і заночувати в автомобілі викликають обґрунтовані сумніви, натомість відеозаписи, пояснення працівника поліції про проїзд за викликом про керування водієм в стані алкогольного сп`яніння та зупинку водія узгоджуються між собою та іншими доказами є послідовними та переконливими. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук