Постанова Житомирський апеляційний суд № 935/2249/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/2249/25 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В. Номер провадження №33/4805/859/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., за участі секретаря Кошиль О.Ю., захисника Кириченко О.А. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 07.09.2025 року о 08:21 годині в м. Коростишів по вулиці Київська, 151 керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер Алкотест, результат огляду 1,35 проміле, чим порушив вимоги 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити. Апелянт, зокрема, посилається на те, що суд не надав оцінки показам свідка ОСОБА_2 , що зранку його син нічого не пив, а руки трусились від контузії. Крім того, наголошує, що поліцейські йому не роз`яснили права, не запропонували поїхати в лікарню. Апелянт стверджує, що Драгер №983 проходив перевірку у жовтні 2025 року, а його зупинено 07.09.2025 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з матеріалів справи, в тому числі відеозаписів вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_1 , пояснили причину зупинки повідомлення зі зі служби 102 щодо створення водієм аварійної обстановки. Працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер ОСОБА_1 погодився. Працівники поліції надали водію можливість обрати запечатаний мундштук, роз`яснили порядок користування газоаналізатором, водій пройшов огляд із позитивним результатом 1,35 проміле. Далі водію роз`яснили права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, склали щодо ОСОБА_1 за його присутності адміністративні матеріали, відсторонили водія від подальшого руху за кермом транспортного засобу. Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші матеріали надані водію на ознайомлення, які той підписав без зауважень та заперечень. Зауваження щодо процедури проходження та результату огляду ОСОБА_1 не висловлював. Зазначений вище відеозапис з портативних нагрудних камер поліцейських та службового автомобіля за своїм змістом є послідовним та відображає зазначені у протоколі події, тому відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП. Розділом ІІ п. 7 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2%, за наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 1,35 проміле, що перевищує допустиму норму та свідчить про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд звертає увагу, що після проходження огляду ОСОБА_1 підписав чек з приладу алкотестера Драгер. Також, на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції роз`яснювали водію можливість проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446097 від 07.09.2025 (а.с. 2); роздруківкою Alkotest-6820 від 07.09.2025, результат якого 1,35%, з яким ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд з використанням спеціального технічного засобу проведений у зв?язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, результат огляду 1,35 проміле (а.с. 4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів тестом № 983 від 07.09.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння (а.с. 5); рапортом працівника поліції (а.с. 6); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с. 8, 9,10); наявними в матеріалах справи доданими фрагментами відеозаписів з місця події, наданих працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування місця та обставин події (а.с. 16). Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та чек за результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 6820» підписані ОСОБА_1 без зауважень на дії працівників поліції. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Що стосується доводів захисника про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_2 щодо відсутності факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв у ранковий час, а також про те, що тремтіння рук останнього було наслідком перенесеної контузії, колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи безпідставними та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Надані свідком пояснення мають суб`єктивний характер та не узгоджуються з іншими дослідженими у справі доказами, зокрема результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», яким зафіксовано наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння. Саме по собі посилання на покази свідка на можливі наслідки контузії не спростовує достовірності та належності результатів проведеного огляду, а тому не ставить під сумнів встановлені судом фактичні обставини справи. Крім того, доводи, які містяться в апеляційній скарзі, що поліцейські ОСОБА_1 не роз`яснили права, не запропонували поїхати в лікарню, є неспроможними. На відеозаписі чітко зафіксовано, що поліцейський роз`яснює його права та обов`язки та порядок проходження огляду. Також, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про не проходження повірки газоаналізатором «Драгер 6820», оскільки вони спростовуються свідоцтвом про повірку №№12-01/5673 від 1.10.2024 р., зі змісту якого слідує про чинність повірки до 16.10.2025 р., а правопорушення мало місце 07.09.2025 р. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Підстав для визнання недопустимими доказів, якими суд обґрунтував свої висновки апеляційний суд не вбачає, а відповідні доводи апелянта вважає голослівними та необґрунтованими та спростованими судом першої інстанції. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук