Постанова 4805 № 935/561/22
від 13.12.2022 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/561/22 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М. М. Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., захисника Григоришина О.М. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, в с т а н о в и в : Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Відповідно до постанови, 30.03.2022 року о 21:00 год. по вул. Семінарській у м. Коростишеві ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП. На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не підтверджуються доказами. Звертає увагу на відсутність відеозапису події, хоча проводилася відеофіксація. Вказує, що свідок ОСОБА_2 , в суді підтвердила його пояснення про те, що він не керував транспортним засобом, а керувала ним саме вона. Не підтверджують виконання ним функцій водія і письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не бачили хто був за кермом. Крім того, суд допустив неповноту оскільки безпосередньо не допитав цих свідків. Заслухавши пояснення захисника на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано обставини відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , з яких слідує, що ОСОБА_1 як водію у їх присутності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, від якого останній відмовився, а також відеозаписом здійсненим поліцейськими. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №826467 від 30.03.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначені докази, які на думку апеляційного суду є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи. Підстав для визнання доказів, якими суд обґрунтував свої висновки, неналежними або недопустимими апеляційний суд не вбачає, а відповідні доводи апелянта вважає необґрунтованими та спростованими судом першої інстанції. Що стосується доводів ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи відеозапису події, то вони на переконання апеляційного суду, не дають підстав для сумніву щодо правильності висновків суду, оскільки відповідно до рапорту т.в.о. заступника начальника СРПП ВП2 Андрущенка В.В., у зв`язку з технічними несправностями нагрудного відеореєстратора здійснити запис з відеозйомкою процедури огляду ОСОБА_1 30.03.2022 року та долучити до матеріалів не представилось можливим. Разом з тим, при проведенні огляду ОСОБА_1 були присутні два свідки, які підтвердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим було викликано поліцію на вимогу працівників якої водій відмовився проходити огляд у встановленому законом порядку. Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною та обов`язковою, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 вересня 2022 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук