Постанова Чернігівський апеляційний суд № 742/5681/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 16 липня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/5681/25 Головуючий у першій інстанції Давидчук Д. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1531/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В., суддів Любчика О. В., Шитченко Н.В., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1287-3982 від 15.10.2023 в розмірі 32700,00 грн, з яких: 7500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 25200,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також просило стягнути судовий збір, сплачений за подання позову до суду в сумі 2 422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 15.10.2023 між сторонами укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1287-3982. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період* 30 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день. Вказував, що позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, натомість відповідач порушила умови договору, внаслідок чого станом на 19.09.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 66900,00 грн, а саме: 7 500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 59 400,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Позивач зазначав, що кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 34200,00 грн. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2026 позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1287-3982 від 15.10.2023 в розмірі 27 900,00 грн та 2 066,82 грн судового збору. У задоволенні інших вимог - відмовлено. В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що кошти сплачені відповідачем в сумі 4800,00 грн підлягають зарахуванню на погашення суми кредиту, оскільки позивач застосував до відповідача програму лояльності, списавши частину заборгованості (34200,00 грн), що становить 51,12%, позивач просить стягнути заборгованість за кредитом 7500,00 грн та за відсотками 25200,00 грн. Таким чином, з урахуванням розрахунків, здійснених судом, та із застосуванням програми лояльності, заборгованість за відсотками, яка підлягає до стягнення становить 20400,00 грн. Не погодившись з вказаним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2026, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2026 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1287-3982 від 15.10.2023 в розмірі 27 900,00 грн та судового збору у розмірі 2 066,82 грн скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором 1287-3982 від 15.10.2023, в розмірі 32 700,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 25 200,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що 15.10.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1287-3982. Також Додатковою угодою №1 від 31.10.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії №1287-3982 від 15.10.2023 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн. Також Додатковою угодою №2 від 02.11.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії №1287-3982 від 15.10.2023 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн. Звертає увагу суду, що базовий період строк (період) протягом якого боржник (позичальник) зобов`язаний сплачувати саме відсотки за користування кредитом (в даному випадку 30 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів). Вказує, що стандартна процентна ставка 3,00% за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Відповідач взяв на себе зобов`язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. У кредитному договорі № 1287-3982 від 15.10.2023 сторонами погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилася з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зауважує, що з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Зазначає, що відповідно до вищезазначеного розрахунку штрафів та пені стосовно ОСОБА_1 не нараховувались, а нарахована комісія є одноразовою та нараховується за видачу кредитних коштів та не застосовувалася як санкція до відповідача за невиконання умов кредитного договору. За період з 15.10.2023 по 30.10.2023 (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору (16 днів х 125,00 грн = 2000,00 грн). За період з 31.10.2023 по 01.11.2023 (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору (2 днів х 162,20 грн = 324,40 грн). 31.10.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору відповідно до умов яких відповідачу надано додаткові грошові кошти у кредит за Договором у сумі 1 500,00 грн. Таким чином, станом 31.10.2023 основна сума боргу збільшилась до 6 500,00 грн. За період з 02.11.2023 по 13.11.2023 (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору (12 днів х 187,50 грн = 2 250,00 грн). 02.11.2023 - між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору відповідно до умов яких відповідачу надано додаткові грошові кошти у кредит за Договором у сумі 1 000,00 грн. Таким чином, станом 02.11.2023 основна сума боргу збільшилась до 7 500,00 грн. 14.11.2023 (включно) - нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою, яка становить 3,00% за кожен день користування кредитом, у зв`язку з простроченням заборгованості (1 день х 225,00 грн = 225,00 грн). 14.11.2023 відповідачем внесено кошти у розмірі 4 800,00 грн, які враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами. За період з 15.11.2023 по 14.12.2023 (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору (30 днів х 187,50 грн = 5 625,00 грн). За період з 15.12.2023 по 09.08.2024 (включно) - нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою, яка становить 3,00% за кожен день користування кредитом, у зв`язку з простроченням заборгованості (239 днів х 225,00 грн = 53 775,00 грн). Таким чином, станом на дату закінчення строку кредитного договору, а саме на 19.09.2025 заборгованість відповідача становить: 5 625,00 + 53 775,00 = 59 400,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками. 7 500,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, що разом становить 66 900,00 грн. Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 34 200,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 700,00 грн. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2026 в частині вирішення позовних вимог по суті (щодо стягнення тіла кредиту та зменшення розміру процентів) залишити без змін. Посилається на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених до стягнення процентів, оскільки їх розмір є явно неспівмірним та таким, що суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Стверджує, що позивачем не надано належного та зрозумілого розрахунку де зазначено конкретний періодів нарахування процентів; щоденний розрахунок; правові підстави для подальшого нарахування процентів. Надані матеріали не дають можливості перевірити правильність заявлених до стягнення сум. Відповідно до графіка платежів строк кредитування закінчився 09.08.2024, а позивач продовжував нарахування процентів після завершення строку кредитування. Верховний Суд неодноразово зазначав, що після завершення строку кредитування кредитор не має права безмежно нараховувати договірні проценти. Зауважує, що вона є студенткою та отримує лише соціальну стипендію, яка є її єдиним джерелом доходу, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, тому стягнення надмірної суми процентів та судового збору поставить її у вкрай тяжке матеріальне становище. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2026 в частині процентів та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення процентів у розмірі 20 400,00 грн - відмовити (або: зменшити їх розмір до справедливого та співмірного). Посилається на те, що рішення суду в частині стягнення процентів ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом не належним чином перевірено законність умов кредитного договору. З матеріалів справи вбачається, що умови є явно неспівмірними, несправедливими та такими, що ставлять споживача у вкрай невигідне становище, не надано належної оцінки відповідності таких умов принципам розумності, добросовісності та справедливості, передбаченим ст. 3, 509, 627 ЦК України. Відповідно до графіка платежів та умов договору строк кредитування закінчився 09.08.2024, а позивач продовжував нарахування процентів і після завершення строку кредитування. Правові позиції Верховного Суду свідчать про те, що після завершення строку кредитування кредитор не має права безмежно нараховувати договірні проценти. Вказує, що фактично отримана сума кредиту становила 7 500,00 грн. Позивач заявляв значно більшу суму заборгованості, а також самостійно списував частину нарахованих процентів за «програмою лояльності», що свідчить про необґрунтованість значної частини нарахувань. Стягнення 20 400,00 грн процентів є явно неспівмірним наслідкам порушення зобов`язання. Зазначає, що вона є студенткою та отримує лише соціальну стипендію, яка є її єдиним джерелом доходу, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, тому стягнення надмірної суми процентів та судового збору поставить її у вкрай тяжке матеріальне становище. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 15.10.2023 між сторонами укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1287-3982, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1241, яким також підписано Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 30 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день (а.с. 11-14). 31.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 1287-3982, підписану відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4207, разом із Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, за умовами якої відповідачу надано 1 500,00 грн (а.с. 26-27). 02.11.2023 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 1287-3982, підписану відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8217, разом із Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, за умовами якої відповідачу надано 1 000,00 грн (а.с. 24-25). Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7 500,00 грн підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту, через систему платежів liqpay на підставі договору 1287-3982 (а.с. 28). Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, натомість відповідач порушила умови договору, внаслідок чого станом на 19.09.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 66900,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 7 500,00 грн,- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 59 400,00 грн (а.с. 29-33). Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 34200,00 грн, і сума, яка визначена до стягнення становить 32700,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 500,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25200,00 грн. Задовольняючи часткового позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд дійшов висновку, що кошти сплачені відповідачем в сумі 4800,00 грн підлягають зарахуванню на погашення суми кредиту, оскільки позивач застосував до відповідача програму лояльності, списавши частину заборгованості (34200,00 грн), що становить 51,12%, позивач просить стягнути заборгованість за кредитом 7500,00 грн та за відсотками 25200,00 грн. Таким чином, з урахуванням розрахунків, здійснених судом, та із застосуванням програми лояльності, заборгованість за відсотками визначена судом до стягнення становить 20400,00 грн. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, проте суд першої інстанції неправильно визначив розміру заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню, враховуючи наступне. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Тлумачення змісту як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства. Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України, (тут і далі - у редакції, на час укладення договору кредиту), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. З прийняттям Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Положеннями статті 3 Закону №675-VIII, (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення договору кредиту), передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до статей 11, 12 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону №675-VIII). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII). Відповідно до частин 1, 3 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини 1 статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини 8 статті 18, частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини 4 статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення так і виконання такого договору. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. Відповідно до частини 1 статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. За матеріалами справи, 15.10.2023 між сторонами укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1287-3982, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1241, яким також підписано Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором. Закон України «Про електронну комерцію» називає і визначає такий вид підпису, як електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Водночас Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній станом на момент укладення спірного договору - Закон України «Про електронні довірчі послуги») спеціально передбачає такі види електронних підписів, як кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) та удосконалений електронний підпис (далі - УЕП). Ці підписи найчастіше створюються за допомогою технології криптографічного шифрування і виконують найбільш широке коло функцій з технічної точки зору: вони і ідентифікують підписувачів, і підтверджують їхню згоду зі змістом підписуваного документу, і забезпечують цілісність і незмінюваність підписаного документу. Фактично, терміни КЕП і УЕП є аналогами терміну «електронний цифровий підпис», яке раніше використовувалося в законодавстві і було передбачено Законом України «Про електронний цифровий підпис», що на сьогодні втратив чинність. Використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції. Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи. Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»). Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався. Судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2023 між сторонами укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1287-3982, яким передбачено сума кредиту 5000,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 30 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день (а.с. 11-14). 31.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 1287-3982, підписану відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4207, разом із Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, за умовами якої відповідачу надано 1 500,00 грн (а.с. 26-27). 02.11.2023 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 1287-3982, підписану відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8217, разом із Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, за умовами якої відповідачу надано 1 000,00 грн (а.с. 24-25). Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7 500,00 грн підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту, через систему платежів liqpay на підставі договору 1287-3982 (а.с. 28). Відповідно до квитанцій платіжної системи liqpay 15.10.2023 за номером платіжного інструменту 516874*06 кошти в сумі 5000,00 грн (а.с. 22), 31.10.2023 за номером платіжного інструменту 516874*06 кошти в сумі 1500,00 (а.с. 23), 02.11.2023 за номером платіжного інструменту 516874*06 кошти в сумі 1000,00 грн (а.с. 21). У вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, договір є дійсним і відповідачем в установленому порядку недійсним не визнавався. Разом з тим, визначаючи до стягнення розмір відсотків, судом першої інстанції зазначено, що кошти сплачені відповідачем в сумі 4800,00 грн підлягають вирахуванню з заявленої до стягнення суми кредиту, оскільки позивач застосував до відповідача програму лояльності, списавши частину заборгованості (34200,00 грн), що становить 51,12%, отже заборгованість за відсотками яка підлягає до становить 20400,00 грн, Однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо несправедливості нарахованих кредитодавцем процентів, розмір яких значно перевищує суму заборгованості за кредитом, та їх суперечність ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, у п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Така компенсація є притаманною випадкам невиконання (неналежного виконання) зобов`язання, однак не може застосовуватися за відсутності факту прострочення боржником виконання свого зобов`язання. Разом з тим, за приписами ст. 1048, 1056-1 ЦК України проценти є платою за користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку дії кредитного договору незалежно від його виконання. Отже, до спірних правовідносин не може бути застосовано п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ч. 5 ст. 18 даного Закону містить посилання на те, що положення договору, яке визнано несправедливим, включаючи ціну договору, може бути змінено або визнано недійсним. Тобто, вказана норма законодавства передбачає наявність окремої вимоги споживача про визнання недійсною умови договору з підстав її несправедливості. За таких обставин, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що нею отримано 7 500,00 грн, а позивач заявляв більшу суму заборгованості, самостійно списував частину нарахованих процентів за «програмою лояльності», що свідчить про необґрунтованість значної частини нарахувань Відповідачем не пред`явлено зустрічної вимоги про визнання умов кредитного договору недійсними чи їх зміни, зокрема щодо встановленого розміру процентної ставки. Таким чином, перевіряючи доводи скаржника про неправомірність зменшення судом першої інстанції процентів через їх несправедливий характер та суперечність ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно застосував даний закон, який не підлягав застосуванню у спірних правовідносинах. Водночас суд першої інстанції не звернув увагу на невідповідність нарахованих кредитодавцем відсотків за користування кредитом положенням ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», де встановлено вимоги до реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Саме цей законодавчий акт підлягає застосуванню у даній справі. Разом з тим, статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Колегія суддів враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1287-3982 від 15.10.2023, станом на 19.09.2025 загальна заборгованість 66900,00 грн, з яких: 7500,00 грн основний борг; 59400,00 грн залишок відсотків (а.с. 29-33). З розрахунку вбачається, що відсотки нараховувалися за період з 15.10.2023 по 09.08.2024, тобто в межах строку кредитуванням, тому спростовується доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивач після 09.08.2024 продовжував нарахування процентів. За розрахунком заборгованості за період з 15.10.2023 по 14.11.2023 ОСОБА_1 сплачено 4800,00 грн, які зараховані на погашення відсотків. З 15.11.2023 по 14.12.2023 (30 днів) за розрахунком заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» нараховував ОСОБА_1 2,5%, за зниженою процентною ставкою, що становить 5625,00 грн (7500,00 грн х 30 днів х 2,5%). З 15.12.2024 по 23.12.2024 (09 днів) за розрахунком заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» нараховував ОСОБА_1 3,00%, за стандартною процентною ставкою, що становить 2025,00 грн (7500,00 грн х 09 днів х 3,00%). 24.12.2023 набув чинності Закон України № 3498-ІХ, за яким застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 2,5 %, в період часу з 22.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 %, а з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1 %. Отже, застосуванню підлягають перехідні положення відповідно до яких у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту. Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду. Апеляційний суд, здійснюючи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1287-3982 від 15.10.2023, виходить з того, що у період з 24.12.2024 по 22.04.2024 (120 днів) відповідно до вищевказаного закону застосовується процентна ставка 2,5%, за якою заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 22500,00 грн (7500,00 грн х 120 днів х 2,5%). З 23.04.2024 по 09.08.2024 (строк дії кредитного договору) (109 днів) відповідно до вищевказаного закону застосовується процентна ставка 1,5%, за якою заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 12262,50 грн (7500,00 грн х 109 днів х 1,5%). Отже, загальна сума заборгованості становить 49912,50 грн, з яких: 42412,50 грн (5625,00 грн + 2025,00 грн + 22500,00 грн + 12262,50 грн) - сума заборгованості по відсотках, 7500,00 грн сума заборгованості по тілу. Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 1287-3982 від 15.10.2023 в розмірі 32700,00 грн, з яких: 7500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 25200,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентам, отже заявлена ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сума до стягнення з ОСОБА_1 є меншою, ніж розрахована сума у відповідності до умов договору про відкриття кредитної лінії № 1287-3982 та Закон України № 3498-ІХ. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування обставин отримання кредитних коштів, а саме відсутності перерахування на його банківський картковий рахунок кредитних коштів, а також спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків. Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами матеріали справи не містять та відповідачем їх не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Відповідачем у апеляційній скарзі не заперечується існування кредитної заборгованості, вважаючи лише неправомірно завищеною суму нарахованих відсотків. Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Дана Програма передбачена розділом 10 кредитного договору та розділом 7 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «СreditKasa», затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №71-11 від 19.10.2023р. (а.с. 15-20), положеннями якої кредитодавець наділений правом в індивідуальному порядку встановлювати різні види лояльності, в тому числі й анулювання (прощення) клієнтам їх заборгованості перед кредитодавцем у повному обсязі або у певній частині, розмір якої визначається самостійно кредитодавцем. Установивши факт існування між сторонами невиконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Тому, після проведеного апеляційним судом перерахунку та в межах заявлених позовних вимог заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1287-3982 від 15.10.2023 становить 32700,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 500,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25200,00 грн, яка й підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню Проте враховуючи зазначене, на основі всебічно, повно й об`єктивно з`ясованих обставин, що мають значення для справи і на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, визначивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та норми права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів констатує неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Водночас, не оспорюючи в доводах апеляційної скарги стягнутого судом першої інстанції з відповідача боргу за тілом кредиту в сумі 7500,00 грн, а заперечуючи лише проти зменшення суми нарахованих відсотків, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у прохальній частині скарги просить скасувати судове рішення в загальній сумі заборгованості та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Отже, апеляційна скарга ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає частковому задоволенню, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року в частині визначених до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загального розміру заборгованості за кредитним договором та судового збору змінити, збільшивши загальний розмір заборгованості за кредитним договором з 27900,00 грн до 32700,00 грн, та суму судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційних скарг, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. При зверненні з позовною заявою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачено 2422,40 грн (а.с. 1) судового збору, а при зверненні з апеляційною скаргою ТОВ «Укр Кредит Капітал» сплачено 3633,60 грн (а.с. 87). Враховуючи, що апеляційний суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повністю, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає, збільшенню стягнутий судовий збір з 2066,82 грн до 2422,40 грн за розгляд справи в суді першої інстанції, та підлягає стягненню в сумі 3633,60 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. 141, 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року в частині визначених до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загального розміру заборгованості за кредитним договором та судового збору змінити, збільшивши загальний розмір заборгованості за кредитним договором з 27900,00 грн до 32700,00 грн, та суму судового збору з 2066,82 грн до 2422,40 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 3633,60 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 16.07.2026. Головуючий Судді :