Постанова 4873 № 910/3606/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" липня 2026 р. Справа № 910/3606/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сибіги О.М. суддів: Гончарова С.А. Сковородіної О.М. секретар судового засідання: Михайленко С.О. за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.07.2026 Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 про залишення позову без розгляду повний текст ухвали складено 15.06.2026 у справі № 910/3606/25 (суддя Джарти В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" до

1. Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

2. Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнати такими, що не підлягають виконанню банківську гарантію №4486-22 від 26.10.2022 та №4487-22 від 26.10.2022 у зв`язку із закінчення строку дії вказаних банківських гарантій, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" про визнання такими, що не підлягають виконанню банківських гарантій № 4486-22 від 26.10.2022 та № 4487-22 від 26.10.2022 у зв`язку із закінчення строку їх дії залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/3606/25. Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що представник позивача у судове засідання 10.06.2026 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини його неявки суд не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. За висновком суду, нез`явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню даного спору по суті. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку позов Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, у зв`язку із залишенням позову без розгляду, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 заходи забезпечення позову підлягають скасуванню на підставі ст. 145 Господарського процесуального кодексу України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25, 11.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати протиправною та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25, а справу № 910/3606/25 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду по суті. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, зокрема, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. За доводами скаржника, суд першої інстанції у вирішенні питання залишення позову без розгляду формально підійшов до застосування процесуальних норм, не надавши належної оцінки тим обставинам, які мають визначальне значення для ухвалення рішення у даній справі. Скаржник наголошує, що позивач забезпечував явку свого представника у судові засідання, у судове засідання 10.06.2026 з розгляду справи по суті представник позивача вперше не з`явився, до того ж явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась. При цьому, у поданій скарзі скаржник зазначає, що висновки про застосування статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21), від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" у справі № 910/3606/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Сковородіна О.М., Скрипка І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/3606/25. 18.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3606/25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3606/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 та призначено розгляд справи на 16.07.2026. 06.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. 06.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Банк Альянс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому наводить міркування щодо доводів та вимог апеляційної скарги. Розпорядженням від 14.07.2026 № 09.1-08/1879/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/3606/25. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 для розгляду справи № 910/3606/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Сковородіна О.М., Гончаров С.А. 14.07.2026 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято справу № 910/3606/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 та призначено справу до розгляду на 16.07.2026. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25 скасувати, з наступних підстав. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнання такими, що не підлягають виконанню банківських гарантій № 4486-22 від 26.10.2022 та № 4487-22 від 26.10.2022 у зв`язку із закінченням строку їх дії. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" про визнання такими, що не підлягають виконанню банківські гарантії № 4486-22 від 26.10.2022 та № 4487-22 від 26.10.2022 у зв`язку із закінченням строку їх дії залишено без розгляду. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача у судове засідання 10.06.2026 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, про причини його неявки суд не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. За висновком суду, нез`явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню даного спору по суті. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку позов Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Так, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25 про залишення позову без розгляду. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. У частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. За вимогами пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України позовна заява залишається без розгляду, якщо, позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21. Так, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21), на яку посилається скаржник, сформульовано такий висновок: "31. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання та неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності." У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, на яку посилається скаржник, викладено такі висновки: "Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. …При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою". В постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, на яку посилається скаржник, викладено такий висновок: "9.1. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності". У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15 викладено висновок, відповідно до якого залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про можливість застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України як підстави для залишення позову без розгляду, суд повинен виходити з комплексного, а не формального підходу до оцінки поведінки позивача. Зазначені норми, безумовно, визначають процесуальні передумови для застосування такого заходу у разі встановлення в їх сукупності трьох ключових обставин: належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, його неявки без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. Водночас їхнє буквальне тлумачення, і відповідно застосування, не розкриває повного змісту правового регулювання і не може застосовуватися ізольовано від загальних засад господарського процесу, які визначають спрямованість судового процесу на досягнення реального, а не формального правосуддя. У цьому контексті залишення позову без розгляду має розглядатися саме як виняткова процесуальна дія, що не спрямована на покарання сторони за формальну неявку, а покликана забезпечити ефективність та дисципліну судового процесу, запобігаючи зловживанню процесуальними правами. Тому суд, ухвалюючи рішення про застосування вказаних норм, повинен не лише констатувати саме факт неявки позивача, а й оцінити його процесуальну активність у цілому, зокрема, чи добросовісно він реалізовував свої права, чи виконував обов`язки, і чи свідчить його поведінка про реальну зацікавленість у вирішенні спору або, навпаки, про свідому пасивність. Інакше кажучи, господарський суд може залишити позов без розгляду лише тоді, коли в їх сукупності встановлено всі передбачені законом умови, а з матеріалів справи не вбачається ознак процесуальної зацікавленості позивача та/або виявлено недобросовісне користування ним процесуальними правами. Формальне ж дотримання лише трьох вищенаведених умов без оцінки загальної динаміки процесуальної поведінки сторони не може вважатися достатньою підставою для ухвалення рішення про залишення позову без розгляду. Отже, оцінка добросовісності поведінки сторони становить обов`язковий елемент судового аналізу при вирішенні питання про залишення позову без розгляду. Її відсутність зводить застосування відповідних норм до прояву процесуального формалізму, що нівелює завдання господарського судочинства забезпечити справедливий, ефективний і змістовний захист порушених прав. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судове засідання 10.06.2026 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, яке наявне у матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. На переконання суду, наведені обставини свідчать про незацікавленість позивача у розгляді даної справи та прийнятті судом рішення по суті спору. З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне. Колегія суддів зазначає, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалою суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Таким чином, визначальною умовою для залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі № 916/3734/23. Позаяк, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду даної справи за відсутності позивача або його представника. Водночас, колегія суддів зауважує, що неявка позивача та його представника, належним чином повідомлених про розгляд справи, не перешкоджала її розгляду на підставі наявних у ній доказів. На переконання колегії суддів, незважаючи на належність та своєчасність повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце судового засідання 10.06.2026, навіть враховуючи неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, рішення суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є передчасним, оскільки з матеріалів справи вбачається наявність у позивача наміру брати участь у розгляді справи. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Колегія суддів звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Беллє проти Франції»). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Колегія суддів зазначає про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення позовної заяви з формальних підстав без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. При цьому, хоча позивач, відповідно до приписів чинного законодавства, не позбавлений права звернутися до суду з цим позовом повторно, вказане призведе до понесення ним додаткових витрат, що, за обставин, які викладені вище, не може бути визнано справедливим. У постанові від 27.02.2020 у справі № 500/184/19 Верховний Суд виснував, що у разі якщо наявних у справі доказів та матеріалів достатньо і неявка позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає такому її розгляду, суди повинні приймати рішення по суті спору. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, законодавче формулювання «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. З огляду на викладене, місцевий господарський суд, залишивши позов без розгляду, формально підійшов до застосування процесуальних норм, не надавши належної оцінки тим обставинам, які мають визначальне значення для прийняття такого рішення. При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд повинен оцінювати не лише сам факт неявки представника позивача у підготовче чи судове засідання, але й визначати, чи була така неявка перешкодою для подальшого розгляду спору по суті, а також враховувати загальну процесуальну активність сторони під час усього судового розгляду. Натомість, місцевий господарський суд, який не визнавав явку позивача обов`язковою, (1) не визначив, яким саме чином неявка позивача у судове засідання 10.06.2026 дійсно перешкоджала вирішенню цього спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто позивачем пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин; (2) не вказав про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами. Слід зазначити, що судовий процес насамперед спрямований на вирішення спору шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатності доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 910/22646/17. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.02.2026 у справі № 908/620/24. За обставинами даної справи, суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, ухилився від розгляду справи по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту. Враховуючи вищевикладене, залишення позову без розгляду призведе до порушення права позивача на доступ до правосуддя. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Пунктом 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У цій справі неправильне застосування місцевим господарським судом порушення норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду на підставі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню. Матеріали справи слід направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. Судові витрати Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3606/25 - скасувати.

3. Матеріали справи № 910/3606/25 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 16.07.2026. Головуючий суддя О.М. Сибіга Судді С.А. Гончаров О.М. Сковородіна