Постанова КГС ВС № 910/127/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/127/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження (у складі колегії суддів: Спаських Н.М. (головуючий), Яценко О.В., Гончарова С.А.) за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради) до Національної академії внутрішніх справ за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Резон" про припинення права користування земельними ділянками та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позову та рішень судів попередніх інстанцій 1.1. 04.01.2021 заступник керівника Київської міської прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради) (надалі - Позивач, КМДА) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної академії внутрішніх справ (надалі - Відповідач, НАВС, Академія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Резон" (надалі - третя особа, ТОВ "Фірма "Резон", Товариство) про: 1) припинення права постійного користування НАВС земельними ділянками площею 6,196 га, кадастровий номер 8000000000:90:305:0002, та площею 23,716 га, кадастровий номер 8000000000:90:305:0001 (далі - спірні земельні ділянки), які розташовані на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва; 2) зобов`язання Відповідача повернути Позивачу спірні земельні ділянки з приведенням їх в придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд. 1.2. Позовні вимоги Прокурор обґрунтував тим, що в 1998 та 2012 роках КМДА надала спірні земельні ділянки в постійне користування Академії для експлуатації та обслуговування бази відпочинку і оздоровлення курсантів на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, проте на підставі укладеного 27.07.2017 між НАВС і Товариством договору Відповідач без згоди власника земельних ділянок (Позивача) здійснює будівництво на них житлово-рекреаційного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового та спортивно-оздоровчого призначення, що свідчить про використання спірних земельних ділянках не за цільовим призначенням і в подальшому призведе до вибуття земельних ділянок із державної власності та унеможливить їх використання за цільовим призначенням. При цьому використання спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням, за доводами Прокурора, є підставою для припинення права постійного користування та, як наслідок, повернення земельних ділянок власникові з відновленням їх стану, який існував до порушення прав, шляхом їх звільнення від будівель і споруд. 1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 позов задоволено повністю. 1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено. 1.5. Надалі постановою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 17.04.2025 задоволено касаційну скаргу Прокурора, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 910/127/21 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 залишено в силі. 1.6. 06.08.2025 та 07.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду звернулися відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 та просили скасувати його і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Прокурора, а також вирішити питання щодо закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та зупинення дії оскаржуваного судового рішення. 1.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 910/127/21, зокрема, відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , об`єднано апеляційні скарги в одне апеляційне провадження, а також зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21. 1.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 у справі № 910/127/21 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: - ОСОБА_4 ; - ОСОБА_5 ; - ОСОБА_6 ; - ОСОБА_7 ; - ОСОБА_2 ; - ОСОБА_3 . 1.9. За результатами розгляду апеляційних скарг постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 910/127/21 їх задоволено частково, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 скасовано, а провадження у справі закрито. 1.10. Постановою Верховного Суду від 11.02.2026 у cправі № 910/127/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 910/127/21 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/8646/19 залишено в силі. 1.11. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Скаржник), як особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та(або) обов`язки, 18.05.2026 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 18.05.2026, в якій просив суд поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/127/21, прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 до розгляду Північним апеляційним господарським судом, скасувати рішення суду першої інстанції у справі № 910/127/21 в частині зобов`язання знесення об`єкта незавершеного будівництва, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з вимогою залучити ОСОБА_1 та інших інвесторів як третіх осіб, які заявляють самостійні права на предмет спору, або ухвалити нове рішення, яким у позові прокуратури про знесення ЖК "O2 Residence" - відмовити в повному обсязі. 1.12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 апеляційну скаргу від 18.05.2026 ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 залишено без руху, встановлено ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги і зобов`язано надати суду докази направлення апеляційної скарги з додатками Прокурору, Позивачу, Відповідачу, ТОВ "Резон" та вказати інші підстави для розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, попереджено ОСОБА_1 , що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику або буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. 1.13. Приймаючи ухвалу від 20.05.2026 у частині вирішення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 було складено та підписано 19.06.2024, тоді як апеляційну скаргу на це рішення ОСОБА_1 подав до Північного апеляційного господарського суду лише 18.05.2026. Суд апеляційної інстанції врахував, що Скаржником не подано доказів на підтвердження точної дати ознайомлення з оскаржуваним рішенням, а також доказів існування об`єктивних перешкод, які унеможливлювали подання апеляційної скарги раніше. З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про існування поважних причин, які об`єктивно унеможливили звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою у межах двадцятиденного строку з дня, коли йому стало відомо про існування рішення суду. При цьому апеляційний суд зазначив, що можливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою залежала від волевиявлення самого Скаржника, належного використання ним процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, а також від урахування відкритого доступу до судових рішень. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність запропонувати Скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21. 1.14. Копію ухвали доставлено Скаржнику до його електронного кабінету 21.05.2026, що підтверджується довідкою, яка міститься в матеріалах справи. 1.15. 22.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої долучено докази направлення апеляційної скарги з додатками іншим учасникам процесу. Також, Скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024.

2. Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції 2.1. Розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 22.05.2026 про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки Скаржником не наведено інших чи нових обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску відповідного процесуального строку, а також не подано належних доказів на підтвердження фактичної дати його ознайомлення з оскаржуваним рішенням або існування об`єктивних, непереборних обставин, які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що до зазначеного клопотання Скаржником повторно додано копію пенсійного посвідчення та копію посвідчення інваліда війни, однак інших належних, допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявленого клопотання про поновлення процесуального строку, не подано. 2.2. З огляду на викладене Північний апеляційний господарський суд визнав наведені Скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними та ухвалою від 25.05.2026 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 18.05.2026, поданою як особою, яка не брала участі у справі, на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України. 2.3. Водночас 26.05.2026, тобто після постановлення Північним апеляційним господарським судом ухвали від 25.05.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження, від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання ухвали цього ж суду від 20.05.2026. До зазначеної заяви ОСОБА_1 було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024, з уточненням підстав поновлення такого строку.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи 3.1. Звертаючись із касаційною скаргою, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 та передати матеріали справи № 910/127/21 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження. 3.2. В обґрунтування касаційної скарги Скаржник посилається на неправильне застосування судом частини 1 статті 116, частина третьої статті 260, пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України. 3.3. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, помилково виходив з того, що подання 22.05.2026 заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вичерпувало процесуальне право Скаржника на подання інших пояснень, доказів чи уточнень у межах строку, наданого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026. На переконання Скаржника, саме по собі подання ним документів 22.05.2026 не свідчило про відмову від використання решти десятиденного строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Господарський процесуальний кодекс України не містить положень, за якими подання першої заяви про усунення недоліків автоматично позбавляє особу права протягом залишку наданого судом строку подати додаткові документи, докази, уточнення або інші підстави для поновлення процесуального строку. Скаржник посилається на те, що частина третя статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачає право особи протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися із заявою про поновлення строку або зазначити інші підстави для його поновлення. Отже, наведена норма визначає саме строк, у межах якого особа має право вчинити відповідні процесуальні дії, а не встановлює одноразовий характер такого звернення, після якого суд може вирішити питання про відкриття апеляційного провадження до закінчення наданого строку. За доводами Скаржника, після подання документів 22.05.2026 він продовжив виконувати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 20.05.2026 та 26.05.2026 подав додатковий пакет документів, який був зареєстрований судом. Водночас апеляційний суд не надав і не міг надати оцінку цим документам, оскільки ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження було постановлено 25.05.2026, тобто до їх подання та реєстрації. У зв`язку із цим Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, не дочекавшись закінчення строку, наданого ухвалою від 20.05.2026, та фактично позбавив його можливості реалізувати процесуальне право на подання додаткових обґрунтувань і доказів у межах цього строку. На думку Скаржника, таке порушення є істотним, оскільки воно безпосередньо вплинуло на результат вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. 3.4. Ухвалою Суду від 04.06.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/127/21 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 3.5. 19.06.2026 від Прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 910/127/21 - без змін. 3.6. 22.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. 4.

Позиція Верховного Суду 4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав. 4.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені Скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. 4.3. Виходячи з мотивів постановлення оскаржуваної ухвали та аргументів касаційної скарги предметом касаційного дослідження є правильність застосування судом частини 1 статті 116, частина третьої статті 260, пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а саме чи вправі суд апеляційної інстанції до спливу встановленого ним строку для усунення недоліків апеляційної скарги дійти висновку про їх неусунення та відмовити у відкритті апеляційного провадження (повернути апеляційну скаргу заявнику) з огляду на те, що подана особою в межах такого строку заява про усунення недоліків визнана судом необґрунтованою. Водночас вирішенню підлягає питання, чи зберігає заявник право до закінчення наданого судом строку повторно подати заяву, документи або інші матеріали, спрямовані на усунення недоліків апеляційної скарги. 4.4. З приводу наведеного Суд зазначає таке. 4.5. Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. 4.6. Згідно з частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. 4.7. Пунктом 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. 4.8. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України). 4.9. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 116 Господарського процесуального кодексу України). 4.10. Згідно з частиною третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. 4.11. Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою. 4.12. За приписами частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. 4.13. Положеннями частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. 4.14. Пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. 4.15. Частиною шостою статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. 4.16. Згідно з частиною третьою статті 262 цього Кодексу питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу. За змістом наведених норм апеляційний суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) питання про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо) (висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 11.04.2025 у cправі № 904/4323/24) Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені статтями 118, 119, частинами четвертою, шостою статті 174, частиною шостою статті 260, частиною третьою статті 262 ГПК України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження). Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20. 4.17. Суд звертає увагу, що процесуальний закон не забороняє скаржнику повторно звернутися із заявою про усунення недоліків. Закон лише визначає, що таке звернення має бути здійснено в установлений законом/судом строк. Аналогічний висновок було викладено Верховним Судом у постанові від 10.03.2025 у cправі № 904/3041/24. 4.18. Суд зазначає, що аналіз частин третьої, четвертої статті 260 та пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що відмова у відкритті апеляційного провадження з мотивів неусунення недоліків апеляційної скарги, зокрема неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання наведених у такій заяві підстав неповажними, можлива лише після спливу строку, наданого судом для усунення відповідних недоліків. Такий підхід зумовлений тим, що строк, наданий судом для усунення недоліків апеляційної скарги, має значення процесуальної гарантії реалізації особою права на апеляційне оскарження, а тому не може розглядатися як строк, правове значення якого вичерпується самим фактом подання першої заяви про усунення недоліків. До закінчення цього строку особа не може вважатися такою, що остаточно не виконала вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не позбавляє її права у межах наданого строку подати нову заяву, уточнити раніше наведені підстави, надати інші докази або матеріали, спрямовані на усунення відповідних недоліків. Саме по собі подання скаржником заяви про усунення недоліків до спливу встановленого судом строку, навіть за умови визнання такої заяви судом необґрунтованою, не є підставою для висновку про остаточне невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, якщо скаржник прямо не зазначив, що подані ним матеріали є остаточними та інших заяв, пояснень чи доказів у межах цього строку він подавати не буде. Отже, у разі якщо суд надає учаснику судового процесу строк для усунення недоліків, вчинення судом процесуальних дій, наслідком яких є позбавлення такого учасника реальної можливості скористатися наданим строком, у тому числі шляхом подання доповнень чи нових доводів, не відповідає стандартам прогнозованості судового рішення та принципу легітимних очікувань учасника процесу. Іншими словами, надавши учаснику процесу строк для усунення недоліків, суд повинен дочекатися його спливу до ухвалення відповідного процесуального рішення, якщо таке рішення впливає на можливість учасника реалізувати надане йому процесуальне право. 4.19. Відтак у разі подання скаржником у межах наданого судом строку заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, яка, на думку суду, є необґрунтованою та не свідчить про виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції за відсутності прямого зазначення скаржником про остаточність поданих матеріалів і відсутність наміру подавати інші заяви, пояснення чи докази повинен дочекатися закінчення встановленого строку. У такому випадку, лише після спливу такого строку суд має оцінити, чи виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, чи залишилися відповідні недоліки неусунутими, а також чи наявні передбачені пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження. 4.20. Суд ураховує, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 18.05.2026 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 залишено без руху та встановлено Скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Зазначеною ухвалою ОСОБА_1 було зобов`язано, зокрема, вказати інші підстави для вирішення клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги. Як убачається з матеріалів справи, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 доставлено до електронного кабінету Скаржника 21.05.2026, що підтверджується відповідною довідкою, наявною у матеріалах справи. Отже, з урахуванням установленого судом десятиденного строку та правил обчислення процесуальних строків, ОСОБА_1 мав право подати докази усунення недоліків апеляційної скарги, у тому числі заяву із зазначенням інших підстав для розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, до 01.06.2026 включно. 4.21. Втім, розглянувши подану ОСОБА_1 22.05.2026 першу заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та не дочекавшись спливу строку, встановленого ухвалою від 20.05.2026, який закінчувався 01.06.2026, суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.05.2026 відмовив у відкритті апеляційного провадження, виходячи з необґрунтованості поданої Скаржником заяви. При цьому Суд ураховує, що, звертаючись 22.05.2026 із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 не зазначав, що подані ним документи є остаточними, що він вважає вимоги ухвали від 20.05.2026 повністю виконаними, або що не має наміру подавати інші заяви, пояснення чи докази з цього питання у межах установленого судом строку. З огляду на наведене, оскільки строк, наданий ОСОБА_1 ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 для усунення недоліків апеляційної скарги, на момент постановлення оскаржуваної ухвали 25.05.2026 не сплив, суд апеляційної інстанції не мав достатніх процесуальних підстав для висновку про остаточне невиконання Скаржником вимог цієї ухвали. 4.22. 26.05.2026, тобто після постановлення Північним апеляційним господарським судом ухвали від 25.05.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження, від ОСОБА_1 надійшла друга заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання ухвали цього ж суду від 20.05.2026. До зазначеної заяви ОСОБА_1 було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024, з уточненням підстав поновлення такого строку. 4.23. Подання ОСОБА_1 26.05.2026 заяви про усунення недоліків апеляційної скарги було здійснено у межах установленого судом процесуального строку, а тому саме по собі подання ним попередньої заяви 22.05.2026 не могло розцінюватися як вичерпання права Скаржника на подання додаткових пояснень, уточнень чи доказів до закінчення такого строку. За таких обставин, суд погоджується з аргументами ОСОБА_1 , що Північний апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішив питання про відмову у відкритті апеляційного провадження до спливу строку, наданого Скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги. Тому, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

5. Висновки Верховного Суду 5.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 5.2. За положеннями пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. 5.3. Згідно з частиною четвертою статті 310 Господарського процесуального кодексу України, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. 5.4. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновків про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

6. Судові витрати 6.1. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 910/127/21 скасувати.

3. Справу № 910/127/21 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік І. Міщенко