Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7161/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7161/26 Перша інстанція суддя Тарасишина О.М. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової академії м. Одеса на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, у справі за адміністративним позовом Військової академії м. Одеса до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,- В С Т А Н О В И Л А : Військової академії м. Одеса звернулась до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, розміром 127 865,78 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року залишено позовну заяву без руху. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року повернуто позовну заяву на підставі положень ч. 2 ст. 123 КАС України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність повернення позовної заяви позивача, так як судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача про те, що строк добровільної компенсації витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, був визначений у контракті про проходження військової служби, укладеному з курсантом ОСОБА_1 . При цьому, в апеляційній скарзі наголошується, що адміністративний позов у даній справі подано у межах встановленого КАС України місячного строку після закінчення визначеного у контракті річного строку на добровільне відшкодування понесених витрат. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 14 лютого 2025 року №15-РС, матроса ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «за недисциплінованість», Довідку-розрахунок, витрат пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) №1/55/409, складено 14 лютого 2025 року. Відповідно довідки щодо залишку заборгованості відрахованого курсанта ОСОБА_1 , відповідач в останній раз сплачував частину заборгованості ще 06 травня 2025 року та залишок заборгованості складає 127 865, грн. При цьому, з позовом про стягнення решти заборгованості Військова академія (м. Одеса) звернулась до суду лише 13 березня 2026 року. За наслідком з`ясування обставин справи та розгляду заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність підстав для поновлення процесуального строку звернення до суду та про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому, згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Колегією суддів встановлено, що предметом позову Військової академії м. Одеса є стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, розміром 127 865,78 грн. В даному випадку, наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 14 лютого 2025 року №15-РС, розірвано з 14 лютого 2025 року контракт «Про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах, України курсантами вищого військового навчального закладу, військового начального підрозділу закладу вищої освіти», укладений з ОСОБА_1 , а як наслідок відраховано з числа курсантів «за недисциплінованість». В свою чергу, згідно довідки-розрахунку виплат від 14 лютого 2025 року № 1/55/409, позивач погодився з розміром витрат, пов`язаних з його утриманням, а також зобов`язався відшкодувати такі витрати, що підтверджується його підписом. Між тим, у зв`язку з проявленою ОСОБА_1 бездіяльністю щодо компенсації понесених витрат, суб`єкт владних повноважень звернувся з даним позовом до суду 13 березня 2026 року. Тому, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем пропущено встановлений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України 3-місячний строк звернення до суду. Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, якою повернуто позовну заяву за наслідком визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, право особи на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема обмеженим строком звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, що установлений чинним процесуальним законодавством. В свою чергу, загальним строком звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи є встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк. При цьому, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк. Отже, до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 160/11957/19). Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови. Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі № 320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі № 420/24331/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі № 400/4281/20. Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку. Між тим, п. 3 контракту «Про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах, України курсантами вищого військового навчального закладу, військового начального підрозділу закладу вищої освіти» від 29 липня 2024 року, укладеного з ОСОБА_1 , передбачено, що у випадках, визначених ч. 10 ст. 25 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», курсант зобов`язується відшкодувати Військовій академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, з моменту пред`явлення письмової вимоги Військовою академією (м. Одеса) та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання даного контракту. Тобто, в укладеному між сторонами контракті чітко визначено обставину, яка обумовлює початок перебігу строку на добровільне відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, а також визначено граничний строк у який мають бути відшкодовані такі витрати, у разі розірвання контракту. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що граничним днем відшкодування спірних витрат є 14 лютого 2026 року. При цьому, колегія суддів вважає, що при зверненні до суду 13 березня 2026 року з даним адміністративним позовом суб`єктом владних повноважень не порушено встановлено місячного строку звернення до суду. В свою чергу, враховуючи допущені порушення норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вбачає наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 308, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Військової академії м. Одеса задовольнити. Скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, у справі за адміністративним позовом Військової академії м. Одеса до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, з направленням справи для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян