Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/10483/26

Справа № 127/10483/26 Провадження № 33/801/637/2026 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В. Доповідач: Міхасішин І. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В., за участю : особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисників адвокатів: Грицуляка Т.П. та Полянчука В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Грицуляка Тараса Петровича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 07 травня 2026 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. У постанові суду зазначено, що 13.10.2025 року о 14:00 год. в м. Вінниця по вул. В. Чорновола, 11, водійка ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, висновок лікаря нарколога о647, алкотест 6820 результат позитивний 2,67 проміле, чим порушила вимоги п .2.9а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1ст. 130 КУпАП. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними доказами. Апеляційна скарга на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року подана захисником ОСОБА_1 , адвокатом Грицуляк Тарасом Петровичем до Вінницького міського суду Вінницької області - 18 травня 2026 року через систему «Електронний суд» (а.с. 45-49). В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Грицуляк Т.П., просить постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема посилається на те, що суд першої інстанції не здійснив належний та об`єктивний розгляд справи. Згідно із Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Вінницькому апеляційному суді від 09 червня 2026 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено суддю Оніщука Віталія Володимировича (а.с. 51). 25 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Полянчук Владислав Богданович подав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи з посиланням на необхідність ознайомитися з матеріалами цієї справи та погодження із підзахисною позиції у справі, оскільки договір про надання правової допомоги із Чорною Т.А. було укладено 24 червня 2026 року (а.с. 71-72). 25 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Полянчук Владислав Богданович про участь у справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 73-74). Постановою судді Вінницького апеляційного суду Оніщука В.В. клопотання захисника ОСОБА_1 , адвоката Полянчука Владислава Богдановича про участь у справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено (а.с. 75). В судовому засіданні 25 червня 2026 року оголошено перерву, розгляд справи призначено на 26 червня 2026 року на 11.50 год. (а.с.77). 26 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Полянчук Владислав Богданович подав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, посилаючись на те, що сторона захисту ще не ознайомилася із матеріалами цієї справи (а.с. 79-80). В судовому засіданні 26 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Полянчук Владислав Богданович заявив відвід судді-доповідачу Оніщуку В.В., у зв`язку з тим, що суддя не задовільнив подане ним клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 85-87). Постановою судді Вінницького апеляційного суду Матківською М.В. від 29 червня 2026 року заяву захисника ОСОБА_1 , адвоката Полянчука Владислава Богдановича про відвід судді Оніщука В.В. задоволено. Справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями в частині відведеного судді (а.с. 89-90). Згідно із Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Вінницькому апеляційному суді від 29 червня 2026 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено суддю Міхасішина Ігоря Васильовича (а.с. 92). За заявою захисника ОСОБА_1 , адвоката Грицалюка Тараса Петровича апеляційний витребував копію Акта медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 за результатами якого КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» було надано висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0647 від 13 жовтня 2025 року (а.с. 58; 61). Згідно із Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0647 від 13 жовтня 2025 року огляд ОСОБА_1 проводився 13 жовтня 2025 року о 15.30 год. у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», мовна здатність обстежуваної особи млява, загальмована; рухова сфера з порушеннями хода хитка з похитуванням; точні рухи (підняти монету з підлоги, пальце-носова проба) виконує з промазуванням в уповільненому темпі; тремтіння пальців рук. О 15.50 год. Алкотест 6820 не продула. Дата і час відбору сечі на етанол 13 жовтня 2025 року 15.35 год. Результат сечі на етанол 2, 8 проміле. Висновок та діагноз за результатами огляду алкогольне сп`яніння (а.с. 63-65). В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Грицуляк Тарас Петрович апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення аналогічні доводам викладеним ним в апеляційній скарзі. Просив оскаржувану постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі. Відмовляючи в судовому засіданні у задоволені клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Полянчука Владислава Богдановича про оголошення перерви у судовому засіданні 14 липня 2026 року саме під час надання ним пояснень в апеляційному суді з посиланням на те, що час і дата цього судового засідання не була узгоджена безпосередньо із ним та що він має вже приймати участь в іншій справі де час і дата були заздалегідь узгоджені, апеляційний суд виходив з наступного. В статті 129 Конституції України зазначено, що одним із завдань судочинства є розумні строки розгляду справи судом, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини 4 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Справа надійшла до Вінницького апеляційного суду 09 червня 2026 року (а.с. 51), в той час як розгляд справи здійснюється 14 липня 2026 року з вищенаведених причин у цій постанові. Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (рішення Європейського суду з прав людини у справі G. B. проти Франції). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України"). ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (пункт 45 рішення від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03). Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04). Стаття 4 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року з наступними змінами, передбачає, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Відповідно до статей 7, 42 Правил адвокатської етики адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам; представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил. Стаття 44 Правил адвокатської етики передбачає, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат, який представляє інтереси клієнтів в судах, не може не знати приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення та вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Полянчук Владислав Богданович апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення аналогічні доводам викладеним ним в додаткових письмових поясненнях долучених до матеріалів справи та в апеляційній скарзі. Просив оскаржувану постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі. В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 доводи і пояснення своїх захисників підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом (ч. 7 статті 294 КУпАП). За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Згідно ст. 266 ч. 1, 2, 3, 4 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 13.10.2025 року о 14:00 год. в м. Вінниця по вул. В. Чорновола, 11, водійка ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, висновок лікаря нарколога о647, алкотест 6820 результат позитивний 2,67 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Вина ОСОБА_1 і факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624468 від 26.03.2026 року, висновком медичного огляду №0647 від 13.10.2025 року з КНП «ВОКПЛ ім. акад. Ющенка» ВОР, результат алкотестеру позитивний - 2,67%, результат сечі на алкоголь позитивний- 2,8 %, постановою про закриття кримінального провадження від 03.03.2026 року. В матеріалах справи міститься постанова від 03 березня 2026 року про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України. Копії матеріалів кримінального провадження направлено начальнику управління патрульної поліції у Вінницькій області для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення правил дорожнього руху. За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно письмових пояснень наданих ОСОБА_1 під час допиту 13 жовтня 2025 року в якості свідка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, остання зазначила, що на момент ДТП, вона керувала автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Алкоголь вживала ще з вечора 12 жовтня 2025 року і до пізньої ночі. Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху Україниводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За змістом п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Розділ III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) передбачає проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів. Згідно пунктів 3 та 4 розділу ІІІ даної інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Згідно пунктів 5 та 6 розділу ІІІ вказаної інструкції лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. Відповідно до пунктів 15-20 вказаної вище інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання ''Норма''. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Положення КУпАП передбачають, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За правилами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам. Оцінюючи викладене, суддя першої інстанції дійшов правильного висновку,що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на виконання вимог статті 245 КУпАП у повній мірі дослідив усі докази в їх сукупності, надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 130 КУпАП. Аргументи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди заявника апеляційної скарги з оскаржуваною постановою. Факт керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується вказаними вище доказами. За вимогами п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення водієм вимог п. 2.9 а ПДР настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються письмовими доказами у справі, тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає. Апеляційний суд надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині спливу строків накладення адміністративного стягнення виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії постанови про закриття кримінального провадження від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 направлено матеріали для притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Згідно з ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Положеннями ч. 11 ст. 38 КУпАП встановлено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Як встановлено апеляційним судом правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 13 жовтня 2025 року, 03 березня 2026 року закрито кримінальне провадження та 26 березня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення, постанова суду першої інстанції винесена 07 травня 2026 року, тобто до спливу трьохмісячного строку з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, тому строк накладення адміністративного стягнення на день розгляду справи судом першої інстанції та винесення постанови не закінчився. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Враховуючи наведене та керуючись статтями 251; 252; 283; 284; 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Грицуляка Тараса Петровича - залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Міхасішин