Ухвала КГС ВС № 18/257

УХВАЛА 15 липня 2026 року м. Київ cправа № 18/257 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (вх. №5064/2026) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у складі колегії суддів: Слободін М. М. - головуючий, Гребенюк Н. В., Шутенко І. А. у справі № 18/257 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" про визнання банкрутом, - ВСТАНОВИВ: 18.07.2006 ухвалою Господарського суду Полтавської області відкрито провадження у справі № 18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос". 21.11.2017 ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі № 18/257 введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос". Провадження у справі № 18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" здійснюється відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013. 20.11.2025 до Господарського суду Полтавської області від ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 Громадянство: Ірак, Посвідка на постійне проживання: № НОМЕР_1 від 11.07.2024, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) надійшла заява про заміну кредиторів у справі про банкрутство на правонаступника (вх.№14932 від 20.11.2025), у якій заявник просив: - здійснити процесуальну заміну кредитора - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на правонаступника - ОСОБА_2 щодо вимог у розмірі 1 058 506,41 грн.; - здійснити процесуальну заміну кредитора - ОСОБА_1 на правонаступника - ОСОБА_2 щодо вимог у розмірі 2 454 061,56 грн.; - зобов`язати керуючого санацією внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос". 02.04.2026 ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі № 18/257 заяву про заміну кредиторів на ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) як правонаступника - задоволено частково. Замінено кредитора у справі №18/257 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на його правонаступника - ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) щодо вимог у розмірі 1 058 506,41 грн. У задоволенні заяви про заміну кредитора у справі № 18/257 - ОСОБА_1 , на ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) як правонаступника - відмовлено. 26.05.2026 постановою Східного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 05.06.2026) апеляційну скаргу керуючої санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" - Тищенко О.І. (вх. №660П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2026 у справі № 18/257 - задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх. №804П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.04.2026 у справі № 18/257 - задоволено. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вх. № 881П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.04.2026 у справі № 18/257 - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2026 у справі № 18/257 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі №18/257 - ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) як правонаступника та ухвалено в цій частині нове рішення, яким заяву про заміну кредитора - ОСОБА_1 на правонаступника - ОСОБА_2 -задоволено. Замінено кредитора у справі № 18/257 - ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) щодо вимог у розмірі 2 454 061,56 грн. В решті ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2026 у справі №18/257 - залишено без змін. 27.06.2026 (через підсистему "Електронний суд") ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить: - скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257 в частині заміни кредитора у справі - ОСОБА_1 на його правонаступника - ОСОБА_2 щодо вимог у розмірі 2 454 061,56 грн. - залишити в силі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2026 у справі № 18/257 в частині відмови у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі № 18/257 - ОСОБА_1 на ОСОБА_2 як правонаступника. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257 та клопотання про передачу справи на розгляд палати або Великої Палати Верховного Суду. 29.06.2026 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Картере В. І. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах. У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. З огляду на принципи диспозитивності, рівності та змагальності Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом зазначених принципів господарського судочинства. Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. За змістом частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначати конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Всупереч наведеному ОСОБА_1 у касаційній скарзі чітко не зазначає, які саме норми матеріального та/або норм процесуального права були неправильно застосовані та/або порушені судом апеляційної інстанції, та в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваної постанови. Крім цього скаржником не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Щодо клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257 Верховний Суд зазначає таке. Частиною першою статті 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повна постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257 складена 05.06.2026. Таким чином, останнім днем встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку на подання касаційної скарги було 25.06.2026. Як зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257 ОСОБА_1 подав 27.06.2026, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті288 ГПК України строку на касаційне оскарження, Відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що "повний текст ухвали складено 05.06.2026. Опубліковано 06.06.2026". Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Водночас, звертаючись із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, зокрема, не надано доказів вручення (отримання) оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Таким чином, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257. Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: 1) вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та належно її (їх) обґрунтувати; 2) надати Суду докази, що підтверджують дату отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257 Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 18/257 - залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді С. Жуков В. Картере