Ухвала КГС ВС № 18/257
від 13.01.2026 · ГосподарськаУХВАЛА 13 січня 2026 року м. Київ cправа № 18/257 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Головуючого - Огородніка К.М., Жукова С.В., Пєскова В.Г. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №18/257 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" про визнання банкрутом В С Т А Н О В И В: 10.11.2025 до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі № 18/257, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання керуючого санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Тищенко О.І. та визнати кредитора ОСОБА_2 заінтересованою особою стосовно боржника, встановити, що кедитор ОСОБА_2 не має права вирішального голосу на зборах та в комітеті кредиторів у справі про банкрутство; зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №18/257 залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати належні та допустимі докази статусу скаржника у справі №18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос". Роз`яснено скаржнику у справі № 18/257, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвалу Верховного Суду від 21.11.2025 надіслано рекомендованим листом (R067044792181) на адресу скаржника ОСОБА_1 зазначену в касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . 24.12.2025 до Верховного Суду повернуто лист з приміткою «адресат відсутній». Станом на 13.01.2026 недоліки на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.11.2025 скаржником не усунуто. Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи. Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії"). Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України"). Згідно з ч.2 ст. 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Приписами ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Виходячи з того, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги у строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 21.11.2025, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 . На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №18/257, повернути скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий,суддя Огороднік К.М. Судді Жуков С.В. Пєсков В.Г.