LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд339/498/25

від 14.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича залишити без задоволення. Постанову судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст.…

Справа № 339/498/25 Провадження № 33/4808/378/26 Категорія ч. 2 ст. 172-7 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю прокурора Андрусяк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича на постанову судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, депутата Болехівської міської ради та головного спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради, визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу: - за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень; - за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у видi штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень. На підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИЛА: Суддею суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно головний спеціаліст інспектор державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради, будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги ст. 28 вказаного Закону: не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив колегіальний орган - сесію Болехівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час голосування на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого він перебуває, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП. Крім цього, депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно головний спеціаліст інспектор державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги ст. 28 Закону, а саме: вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, взяв участь у голосуванні на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого він перебуває, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою суду від 21 січня 2026 року строк розгляду справи зупинено до 26 січня 2026 року. 26 січня 2026 року провадження у справі поновлено. Захисник Воробець Р.М. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та провадження у справі закрити на підставі п. 1 п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Сторона захисту не погоджується з постановою суду у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що судом не взято до уваги пояснення, та заперечення ОСОБА_1 , який пояснив, що матеріали справи, а саме адміністративні протоколи не містять даних того, що його голос чи участь у прийнятті рішення певним чином вплинули на його особисті інтереси чи зміну його майнового стану. Чи його голос не був вирішальним під час голосування серед інших депутатів. Жодних змін майнового чи іншого характеру у нього після голосування не відбулося. Крім того, відсутні належні докази наявності у нього приватного інтересу, що суперечить його представницьким повноваженням та впливає на об`єктивність прийняття рішень. Його обов`язки не передбачають прямого підпорядкування міському голові, і рішення щодо його преміювання приймається незалежно від голосування за преміювання голови. Чи надавались йому премії , і надбавки до заробітної плати він пригадує. Преміювання та виплата заробітної плати регулюються трудовим законодавством і не можуть розглядатися як конфлікт інтересів чи корупційне діяння. Вказує, що у протоколах про адміністративні правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП пов`язаних з корупцією від 12.12.2025 року зазначено єдиним доказом наявного у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів те, що його приватний інтерес зумовлений бажанням отримати матеріальне заохочення у вигляді премії для себе особисто, як головного спеціаліста-інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держархбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради, від міського голови ОСОБА_2 , перебуваючи у його прямому підпорядкуванню, реально зіткнувся з його представницькими повноваженнями, як депутата, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість у прийнятті рішень. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо прямого підпорядкування ОСОБА_1 як головного спеціаліста-інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держархбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради міському голові Болехівської міської ради ОСОБА_2 . Також стверджує, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо порядку надання та надання взагалі ОСОБА_1 премії, а саме: положення про порядок преміювання працівників Болехівської міської ради (зокрема головного спеціаліста-інспектора Болехівської міської ради); рішення чи будь-якого іншого документу про те, що міський голова ОСОБА_2 уповноважений преміювати ОСОБА_1 , як головного спеціаліста-інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держархбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради; розпоряджень міського голови ОСОБА_2 про надання премій Болехівської міської ради ОСОБА_1 . На підставі аналізу протоколів сесій Болехівської міської Ради встановлено, що голос депутата ОСОБА_1 під час голосування за зазначеному рішенні за преміювання міському голові не був вирішальним. Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_1 брав участь у голосуванні як депутат міської ради та голосував за рішення, які були попередньо погоджені депутатською комісією. ОСОБА_1 не був ініціатором вказаних рішень, не розробляв одноособово їх проект та не вносив їх для прийняття на сесію міської Ради. Звертає увагу, що згідно постанови судді суду першої інстанції моментом виявлення правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, які ставляться у провину ОСОБА_1 , слід вважати дату отримання уповноваженим органом (Національною поліцією), відповідних відомостей від Болехівської міської ради, тобто 17 листопада 2025 року і станом на день розгляду справи та ухвалення постанови строк накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення сплив. Однак в ході розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що 29 жовтня 2025 року до Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла заява за фактом можливого вчинення депутатом Болехівської міської ради ОСОБА_1 , правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1, ч.2 ст. 172-7 КупАП, про що свідчить запит надісланий начальником УСР в Івано-Франківській області до Болехівської міської Ради згідно якого: «Розгляд заяви про вчинення ОСОБА_1 корупційних діянь зареєстровано 29.10.2025 року». Наголошує, що в даному випадку моментом виявлення правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , є дата надходження повідомлення про вчинення корупційних дій до уповноваженого органу в даному випадку - управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - 29.10.2025 року. На думку сторони захисту, на день розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції станом на 04.05.2026 року, на момент винесення постанови закінчився шестимісячний строк, встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення. Таким чином датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, не може бути 17.11.2025 року, оскільки матеріали провадження свідчать, що відповідний уповноважений орган на складення протоколу, УСР ГУНП в Івано-Франківській області було проінформоване щодо можливого вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення 29.10.2025 року. Підсумовує, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП , у зв`язку з чим, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, та/або у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду. ОСОБА_3 14 липня 2026 року подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Тому, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 . В судове засідання апеляційного суду з`явилась прокурор Андрусяк Н.А., та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову судді залишити без змін. Заслухавши прокурора, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, звертаю увагу на таке. Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно з п.1 примітки до ст. 172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (п.2 примітки до ст.172-7 КУпАП). Як вже зазначено вище, відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи місцевого самоврядування. Відповідно до п.п.1-4 ч.1 ст.28 вказаного Закону, особи, зазначені у п.1, п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Визначення потенційного та реального конфлікту інтересів, приватного інтересу наведенні у ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якою, потенційний конфлікт інтересів це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес це будь-який майновий чи не майновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими поза службовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів виникає у разі наявності впливу приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень. Тому, навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів. Так, рішенням Болехівської міської ради Івано-Франківської області №02-42/24 від 08 травня 2024 року «Про дострокове припинення повноважень депутата Болехівської міської ради Івано-Франківської області восьмого демократичного скликання ОСОБА_4 » достроково припинено її повноваження на підставі заяви ОСОБА_4 та виведено зі складу постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, сільського та лісового господарства, підприємництва, інвестицій з використання природних ресурсів, рекреації та туризму (а.с.13). Згідно рішення Болехівської міської ради Івано-Франківської області №01-43/24 від 12 червня 2024 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 26 листопада 2020 року №01-01/20 «Про підсумки виборів, визнання повноважень і реєстрацію депутатів Болехівської міської ради та Болехівського міського голови» визнано повноваження ОСОБА_1 , як депутата Болехівської міської ради (а.с.14-15). Разом з цим, відповідно до розпорядження міського голови №180-к від 22 липня 2024 «Про призначення» з 23 липня 2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 місяців з дня призначення на посаду чи скасування воєнного стану з посадовим окладом згідно штатного розпису за час відпустки по вагітності та пологах ОСОБА_5 (а.с. 16). Посадовою інструкцією (п.1) головного спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради визначено, що він підпорядковується міському голові (а.с. 17-18). Згідно положення про відділ містобудування та архітектури і землеустрою міськвиконкому Болехівської міської ради відділ є її структурним підрозділом та підзвітний і підконтрольний міському голові, виконавчому комітету, міській раді, заступникам міського голови (а.с.19-21). Отже, прямим керівником головного спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 , є Болехівський міський голова ОСОБА_2 , який має на нього прямий вплив, у тому числі і фінансовий, що впливає на об`єктивність або неупередженість при прийнятті ОСОБА_1 , як депутатом, рішень або вчинення чи невчинення ним певних дій. За таких обставин, згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, як на депутата Болехівської міської ради. 29 жовтня 2025 року до Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла заява за фактом можливого вчинення депутатом Болехівської міської ради ОСОБА_1 , правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1, ч.2 ст.172-7 КупАП (а.с.160). Для перевірки вказаноі інформації Управлінням здійснено запити до Болехівської міської ради з метою витребування доказів. Так, 17 листопада 2025 року управлінням відповідно до ст. 251 КУпАП та п. 36 ст. 23 ЗУ «Про національну поліції» з Болехівської міської ради отримано документи, які мали значення для вирішення питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності ( а.с.83-114). 12 грудня 2025 року в приміщенні управління щодо ОСОБА_1 , складено протоколи за ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, в яких він відмовився надати пояснення згідно ст. 63 Конституції України та йому вручено другі примірники протоколів (а.с.2-10, 71-80). Як вбачається з матеріалів справи, наданих 17 листопада 2025 року у відповідь на запит, 29 січня 2025 року рішенням позачергової 53 сесії восьмого демократичного скликання Болехівської міської ради 17-53/25 «Про впорядкування оплати праці міського голови» міському голові ОСОБА_6 встановлено у 2025 році щомісячні: надбавку у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років та премію у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок та доплат, що виплачується одночасно з виплатою заробітної плати за місяць у межах затверджених видатків на оплату праці відповідно до абзацу 2 пункту 1, підпункту «в» підпункту 1 пункту 2, підпункту 2 пункту 2 постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Відповідно до результату поіменного голосування за питання №17 порядку денного засідання позачергової 53 сесії восьмого демократичного скликання Болехівської міської ради від 29 січня 2025 року «Про впорядкування оплати праці міського голови» ОСОБА_1 , проголосував «за» визначене питання та таким чином підтримав у голосуванні питання щодо оплати праці міського голови (а.с.22-38). Як зазначено в п. 2,7,8,10,14,19 ч. 4 ст. 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", міський голова організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, призначає на посади та звільняє з посад керівників юридичних осіб, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства, здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів. Таким чином, прямим керівником для головного спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 , є Болехівський міський голова та згідно розпорядження міського голови призначається на цю посаду. Отже, міський голова ОСОБА_2 , будучи керівником для головного спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 , мав на нього прямий вплив, що впливає на об"єктивність та неупередженість прийняття ОСОБА_1 , як депутатом, рішень або вчинення чи невчинення ним певних дій щодо (в інтересах) міського голови. Вважаю, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 , зумовлений бажанням отримати матеріальне заохочення у вигляді премії для себе особисто, як головного спеціаліста інспектора державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради, реально зіткнувся з його представницькими повноваженнями, як депутата, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість у прийнятті рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх представницьких повноважень, тобто, під час голосування по зазначеному питанню та прийнятті рішення. Наявність в ОСОБА_1 , представницьких повноважень обумовлена тим, що будучи депутатом міської ради, він наділений повноваженнями на прийняття рішень шляхом участі у голосуванні в складі колегіального органу. Таким чином, наявність суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його представницькими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як депутат, наділений правом голосу в раді та будучи зацікавленим у сприянні особистим матеріальним інтересам, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізував таке повноваження шляхом участі у обговоренні та прийнятті рішення (голосуванні) по питанню впорядкування оплати праці міського голови. У даному випадку ОСОБА_1 , як головний спеціаліст інспектор державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури, містобудування, держбудконтролю і землеустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради, схильний діяти в інтересах тієї особи, яка визначає йому розмір премії або інших додаткових виплат. Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь особи, яка визначає розмір премії, підпорядкована особа може розраховувати на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, збереження попереднього рівня заохочення, уникнення негативної реакції на певні негативні результати роботи тощо. У свою чергу, міський голова буде схильний до того, щоб зберегти попередній розмір премії або підвищити її розмір ОСОБА_1 , який взяв участь у прийнятті позитивного рішення при розгляді питання №17 «Про впорядкування оплати праці міського голови». Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію), стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів та/або інтересів близьких осіб). Навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів. Таким чином, у діяльності ОСОБА_1 , як депутата, при розгляді зазначеного питання та прийняті ним рішення - наявний реальний конфлікт інтересів, що зобов`язує його дотримуватись положень п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування». Тобто, ОСОБА_1 був зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, що ним не було здійснено. Так, в протоколі пленарного засідання 53 позачергової сесії Болехівської міської ради восьмого демократичного скликання відсутні будь-які відомості про повідомлення ОСОБА_1 , про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду та голосування за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови». ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, у відповідності до положень п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" та ч. 1 ст.59-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", вимоги Закону не виконав, про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду та голосування за питання № 17 «Про впорядкування оплати праці міського голови» Болехівську міську раду не повідомив та в порушення Закону прийняла участь в голосуванні. Доводи сторони захисту про те, що голос ОСОБА_1 не був вирішальним для прийняття рішення, вважаю не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. Диспозиція ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не ставить наявність адміністративного правопорушення у залежність від того, чи мав голос особи вирішальне значення для прийняття рішення колегіальним органом. Сам факт участі особи в обговоренні та голосуванні в умовах реального конфлікту інтересів утворює об`єктивну сторону відповідного адміністративного правопорушення. Посилання апелянта на те, що після голосування майновий стан ОСОБА_1 не змінився, не спростовує складу адміністративного правопорушення. Закон України «Про запобігання корупції» спрямований на недопущення прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів незалежно від того, чи настали будь-які негативні наслідки або чи отримала особа фактичну матеріальну вигоду. Для кваліфікації правопорушення достатнім є встановлення факту прийняття рішення або участі у його прийнятті за наявності реального конфлікту інтересів. Твердження сторони захисту про відсутність доказів фактичного отримання премії не мають правового значення для вирішення справи. Предметом доказування у цьому провадженні було встановлення наявності приватного інтересу та участі особи у прийнятті рішення в умовах такого інтересу. При цьому матеріали справи підтверджують, що прийняте рішення безпосередньо стосувалося порядку оплати праці міського голови, який був керівником апелянта, що об`єктивно створювало суперечність між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями депутата. Посилання апелянта на те, що відповідний проєкт рішення був попередньо розглянутий депутатськими комісіями, не виключає особистого обов`язку ОСОБА_1 дотримуватися вимог статей 28 та 35 Закону України «Про запобігання корупції». Незалежно від попереднього розгляду питання комісіями, депутат під час пленарного засідання зобов`язаний самостійно заявити про наявність реального конфлікту інтересів та утриматися від участі у голосуванні. Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не приймав рішення одноособово, не спростовує його винуватості. Закон прямо поширює встановлені обмеження на діяльність членів колегіальних органів. Саме тому участь у голосуванні колегіального органу в умовах реального конфлікту інтересів є окремою формою правопорушення, незалежно від того, що остаточне рішення приймається більшістю голосів. Твердження сторони захисту про те, що строки накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП КУпАП, закінчилися, і провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю не є слушними. Так, згідно вимог ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Виявлення правопорушення встановлення наявності всіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного правопорушення. Право на встановлення факту правопорушення та його документування має особа, уповноважена на складання протоколу. Протокол №518 та №519 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений 12 грудня 2025 року (а.с. 2-10, а.с. 71-80), а отже строк накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи в суді першої інстанції не закінчився. Днем виявлення вчиненого правопорушення необхідно вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративних протоколів, оскільки тільки після збору необхідної інформації уповноважена посадова особа приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях певної особи та складає протокол. При цьому таких висновків доходжу з урахуванням роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 виявлення адміністративного правопорушення - це встановлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена у складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Саме 12 грудня 2025 року відповідна посадова особа дійшла висновку та встановила, що наявні всі елементи складу правопорушення, та склала протоколи, що узгоджується з висновком Верховного суду в наведених вище справах. Таким чином, доходжу висновку, що сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_1 був суб`єктом відповідальності, мав приватний інтерес, обумовлений службовою залежністю від міського голови, не повідомив про реальний конфлікт інтересів та взяв участь у голосуванні щодо питання, яке стосувалося його безпосереднього керівника. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови судді суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на наведене, оскаржена постанова винесена з дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича залишити без задоволення. Постанову судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»