LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд343/1239/23

від 11.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Справа № 343/1239/23 Провадження № 33/4808/71/24 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. розглянувши апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2023 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має середню освіту, працюючого в ТОВ «Уніплит» смт Вигода на посаді водія, розлученого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір. ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Правопорушення вчинено при наступних обставинах ОСОБА_1 , 22 травня 2023 року о 01:28 год. в с. Максимівка по вул. Чорновола, керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на факт вживання алкоголю та визначення ступеня сп`яніння проводився на місці зупинки у встановленому Законом порядку за допомогою алкотестера Драгер 6820. Результат становить 0,64 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначають, що з постановою Долинського районного суду не погоджуються у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Вказують, що судом першої інстанції не буле взято до уваги жодних наданих доказів на заперечення вини що мають істотне значення для об`єктивного розгляду справи. Суд не дав оцінку поясненням ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні. ОСОБА_1 винним себе не визнає, бо автомобілем не керував. Зазначають, що відеозапис складається з декількох частин, частково перерваний, повністю не відображає всіх обставин проведення огляду водія ОСОБА_1 на місці на стан алкогольного сп`яніння. Наголошують, що працівником поліції грубо порушено процедуру проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівник поліції безпідставно пропонує водію пройти тест на стан сп`яніння на місці не називаючи ознак алкогольного сп`яніння. Вказують, що водію ОСОБА_1 не роз`яснено прав передбачених ст. 268 КУпАП. Також наголошують, що під час проходження водієм фактично огляду на місці з допомогою алкотестеру «Драгер», після першого продуву, інспектор в порушення інструкції продовжив той же самий тест 4747 і надав ОСОБА_1 «Драгер» для продуття. не нажавши кнопку для повторного тесту. Зазначають, що в протоколі відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим проводився огляд. Не вказано місце де проводився чи на місці чи в медичному закладі. Не вказано що водій згідний з результатами тесту та відмовився від огляду в медичному закладі. Таким чином протокол не може розглядатись суддею без усунення порушень допущених при його складенні, оскільки неповнота, суперечності передбачених законом даних унеможливлює надання належної правової оцінки викладеним у протоколі обставинам. Крім цього матеріали адміністративної справи не містять жодних належних, та допустимих доказів на підтвердження факту ОСОБА_1 керування транспортним засобом, в розумінні визначення поняття керування транспортним засобом, передбаченого у нормативно-правових актах України. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та адвокат Воробець Р.М. в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавали, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. При цьому, враховую, що ОСОБА_1 та адвокату Воробецю Р.М. достеменно відомо про перебування справи в Івано-Франківському апеляційному суді, оскільки вони подавали апеляційну скаргу. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та адвоката Воробеця Р.М. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 травня 2023 року серії ААД № 191005 (а.с. 1) 22 травня 2023 року о 01:28 год. в с. Максимівка по вул. Чорновола водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на факт вживання алкоголю та визначення ступеня сп`яніння проводився на місці зупинки у встановленому Законом порядку за допомогою алкотестера Драгер 6820. Результат становить 0,64 ‰проміле. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором СРПП Коломийського РВПГУНП капітаном поліції Долибожиком Р.Р. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та що отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, а тому твердження апелянтів про те, що водію ОСОБА_1 не роз`яснено прав передбачених ст. 268 КУпАП не є слушним. Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Також ОСОБА_1 дав пояснення, у відповідній графі, та на окремому аркуші, де зазначив, що того дня випив 50 грам горілки після чого в комендантську годину рухався власним автомобілем, проте невдовзі його зупинили працівники поліції та виявивши ознаки сп`яніння за пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, нащо він погодився. Результат тесту показав 0,64 ‰проміле. Свою вину визнає цілком, від проходження огляду в медичному закладі відмовився. Також зобов`язався не керувати транспортним засобом протягом доби. Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), підписана ОСОБА_1 і засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager 6820» - 0,64 ‰проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: почервоніння обличчя, очей, різкий запах алкоголю з ротової порожнини рота, тремтіння пальців рук, не стійка хода пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Drager 6820», з результатом 0,64 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Долинську БЛ (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння тремтіння пальців рук, почервоніння очей, різкий запах алкоголю з ротової порожнини огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці за допомогою «Drager 6820» - результат 0,64 ‰ проміле. Огляд в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 26), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано, як працівники поліції підходять до транспортного засобу з увімкненим двигуном та перевіряють документи у водія ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням комендантської години. В ході розмови у водія ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. На запитання працівників поліції чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої, останній дав відповідь, що пив пиво. Також працівники поліції роз`яснили водієві ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці. Зафіксовано процес проходження огляду, а саме розпаковка мундштука для продування приладу, проведення контрольного заміру, роз`яснення процедури продуву водієві ОСОБА_1 . Далі зафіксовано проходження огляду водієм ОСОБА_1 , який неодноразово продував прилад з перервали. Після кінцевого продування прилад «Drager 6820» показав результат 0,64 ‰ проміле, що значно перевищує гранично допустиму норму. Працівники поліції запропонували водієві пройти аналогічний огляд у медичному закладі, але ОСОБА_1 відмовився від такого, погодившись з результатом огляду на місці. Також водій ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду. Далі зафіксовано процес складання процесуальних документів працівником поліції, роз`яснення змісту складених документів та підписання водієм ОСОБА_1 складених документів та дачі письмових пояснень. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Твердження апелянтів про те, що відеозапис складається з декількох частин, частково перерваний, повністю не відображає всіх обставин проведення огляду водія ОСОБА_1 на місці на стан алкогольного сп`яніння не є слушним, оскільки досліджені судом відеозаписи інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Також не є слушним твердження апелянтів про те, що працівником поліції грубо порушено процедуру проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівник поліції безпідставно запропонував водію пройти тест на стан сп`яніння на місці не називаючи ознак алкогольного сп`яніння, оскільки на відеозаписах зафіксовано оголошення ОСОБА_1 ознак сп`яніння які виявлені в останнього в ході розмови, а саме почервоніння очей, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода та тремтіння рук. Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Твердження апелянтів про те, що в матеріали адміністративної справи не містять жодних належних, та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом не є слушним, оскільки матеріали підтверджують, що працівники поліції підійшли до транспортного засобу, з увімкненими фарами та двигуном, за кермом якого сидів ОСОБА_1 , також ОСОБА_1 в ході розмови з працівниками поліції не висловлював заперечень з приводу того, що він не керував транспортним засобом. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, погодився з результатами. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Твердження апелянтів про те, що під час проходження водієм фактично огляду на місці з допомогою алкотестеру «Драгер», після першого продуву, інспектор в порушення інструкції продовжив той же самий тест 4747 і надав ОСОБА_1 «Драгер» для продуття, не натиснувши кнопку для повторного тесту не є слушним, оскільки під час дослідження відеозаписів порушення процедури огляду не встановлено та будь-яких порушень при використанні приладу не встановлено. Апелянт зазначає про відсутність в протоколі ознак алкогольного сп`яніння, про те що в протоколі не вказано місце де проводився огляд на стан сп`яніння та не зазначено, що водій згідний з результатами тесту та відмовився від огляду в медичному закладі. Разом з тим вказані факти не впливають на доведеність вини, не порушують права на захист, оскільки особа обвинувачується у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, матеріалами провадження доведено, що ОСОБА_1 є водієм та керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, проведено огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2023 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»