Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 343/996/24

Справа № 343/996/24 Провадження № 33/4808/776/24 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. розглянувши апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2024 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого верстатником у ФОП « ОСОБА_2 », неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір. ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Правопорушення вчинено при таких обставинах. 01 травня 2024 року о 23:03 год., в с. Шевченкове, по вул. Липова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер 6810». Тест №12848. Результат огляду 0,83‰. Чим порушив вимоги п. 2.9. а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2024 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З рішенням суду першої інстанції не погоджуються у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Вказують, що на відеозаписах які містяться в матеріалах справи не зафіксовано керування та моменту зупинки ОСОБА_1 , що підтверджує показання останнього про те, що він не керував транспортним засобом. Вказують, що в протоколі поліцейським не зазначена жодна з ознак алкогольного сп`яніння, що підтверджується що огляд було проведено безпідставно. Також в протоколі поліцейським не зазначено чи ОСОБА_1 , згідний з результатом огляду, чи відмовився він від повторного огляду в медичному закладі, що вказує на те що приведення огляду водія поліцейським грубо порушено процедуру проведення огляду передбачену ст. 266 КУпАП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокат Воробець Р.М. в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавали, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та його адвоката Воробця Р.М. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 травня 2024 року серії ААД № 585742 (а.с. 1) 01 травня 2024 року о 23:03 год., в с. Шевченкове, по вул. Липова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер 6810». Тест №12848. Результат огляду 0,83‰. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою ПСРНН, ВП №1 (м. Долина) старшим сержантом поліції ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, але від дачі пояснень відмовився. Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), підписана ОСОБА_1 та засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» - 0,83‰ проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з ротовою порожнини, виражене тремтіння пальців рук, нечітка вимова слів пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Drager Alcotest 6810», з результатом 0,83 ‰ проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Долинську ЦРЛ (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння запах алкоголю з ротовою порожнини, виражене тремтіння пальців рук, нечітка вимова слів не пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки такий огляд було проведено на місці зупинки, з яким він погодився. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 8), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 на зустріч службовому автомобілю працівників поліції, які здійснили розворот та поїхали за транспортним засобом марки «ВАЗ», який здійснив зупинку на узбіччі та з якого вийшов водій. Далі зафіксовано, як працівники поліції підійшли до транспортного засобу, що зупинився та почали розмову з водієм, яким виявився ОСОБА_1 . В ході розмови працівник поліції запитав водія ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої, ОСОБА_1 дав відповідь, що вживав алкоголь вчора. Далі працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці, на таку пропозицію ОСОБА_1 погодився. Також зафіксовано процес проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810». Результат тесту позитивний, що становить 0,83 ‰ проміле. з таким результатом ОСОБА_1 погодився. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснив права та обов`язки які передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також зафіксовано як працівник поліції оголосив зміст складених документів, які ОСОБА_1 підписав. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Твердження апелянтів про те, що на відеозаписах які містяться в матеріалах справи не зафіксовано керування та моменту зупинки ОСОБА_1 не є слушним, оскільки на відеозаписах зафіксовано момент паркування транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 за кермом якого був водій, якого згодом працівники поліції ідентифікували як ОСОБА_1 . Також слід зазначити, що причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, погодився з його результатами. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також згода ОСОБА_1 з результатом огляду на місці підтверджується наявними відеозаписами на яких ОСОБА_1 не висловлював не згоду з результатом і бажання пройти огляд у медичному закладі. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Апелянти зазначають про відсутність в протоколі ознак алкогольного сп`яніння, про те що в протоколі не вказано місце де проводився огляд на стан сп`яніння та не зазначено, що водій згідний з результатами тесту та відмовився від огляду в медичному закладі. Вказані факти не впливають на доведеність вини, не порушують права на захист та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки змістом обвинувачення є порушення п. 2.9 а ПДР України щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не п. 2.5 ПДР України - відмови пройти огляд на стан сп`яніння. Крім того суддя при прийнятті рішення бере до уваги всі наявні в матеріалах справ докази та досліджує їх в своїй сукупності, тому не зазначення вказаних відомостей не є підтвердженням безпідставності огляду, оскільки такі відомості зазначені в інших процесуальних документах, якими доведено що ОСОБА_1 є водієм та керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, пройшов огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2024 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло