Ухвала КАС ВС № 160/10867/25

УХВАЛА 14 липня 2026 року м. Київ справа №160/10867/25 провадження №К/990/5476/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А. В., суддів: Білак М. В., Уханенка С. А., розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/10867/25 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року (головуючий суддя Шлай А. В., судді Круговий О. О., Малиш Н. І.), УСТАНОВИВ: І. Обставини справи

1. У квітні 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила стягнути з останнього витрати, пов`язані із його утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 510 911,94 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначила, що з курсантом ОСОБА_1 укладено контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант». Начальник навчального курсу майор ОСОБА_2 звернувся до командування з рапортом про відрахування ОСОБА_1 за недисциплінованість. Виходячи з довідки-розрахунку від 25 лютого 2019 року № 1/55/338, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1), загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 513 310 грн 94 коп. Станом на 03 квітня 2025 року заборгованість складає 510 911 грн 34 коп. 06 березня 2025 року ОСОБА_1 направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі від 06 березня 2025 року № 26/5/260 та запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання вимоги-пропозиції, сплатити суму заборгованості на користь ІНФОРМАЦІЯ_1) (витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 510 911 грн 34 коп.). ОСОБА_1 особисто отримав вимогу-пропозицію 25 березня 2025 року. Разом з тим, добровільного переказу коштів на розрахунковий рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1) в рахунок існуючої заборгованості не здійснив.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 510 911 грн 34 коп.

4. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовну заяву залишено без розгляду.

6. Суд апеляційної інстанції указав, що позивач протягом п`яти років (з 2019 року) був обізнаним про невиконання відповідачем вимоги про відшкодування витрат на навчання, про що також свідчить повторне направлення вимоги-пропозиції про відшкодування цих витрат (від 06 березня 2025 року), в якій вже визначено порядок та строки відшкодування.

7. Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що відрахування ОСОБА_1 з навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 14 січня 2019 року та в подальшому направлення йому вимоги про відшкодування витрат на навчання 06 травня 2025 року, більше ніж через п`ять років, свідчить про надмірне зволікання та зловживання ним своїми процесуальними правами. Оскільки ОСОБА_1 не доведено наявність об`єктивно непереборних та незалежних від його волевиявлення обставин для своєчасного звернення ним до суду із цим позовом, суд апеляційної інстанції позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1) залишив без розгляду у відповідності до вимог пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав, визначених частинами 3, 4 статті 123 цього Кодексу. ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, на обґрунтування якої зазначила, що така є незаконною та підлягає скасуванню.

9. Скаржник зазначив, що у разі дострокового розірвання контракту, зокрема, за недисциплінованість, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

10. Право на звернення до суду у скаржника у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

11. Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

12. Оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся добровільно відшкодувати суми витрат на його утримання у вищому навчальному закладі у скаржника були відсутні законні підстави для звернення з адміністративним позовом про стягнення таких витрат. Звернення за захистом до адміністративного суду у місячний строк після відрахування, а саме з 15 лютого 2019 року за умови відсутності відмови позивача від відшкодування суми витрат, є передчасним.

13. Скаржник у касаційній скарзі посилається на постанови Верховного суду, в яких викладена стала позиція у цій категорії спорів, відповідно до якої саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду.

14. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у цій справі і залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року.

15. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними.

16. На його думку, скаржником пропущений строк звернення до суду у цій справі у відповідності до вимог частини п`ятої статті 122 КАС України.

17. Посилається на висновок, який викладено у постанові Верховного Суду у справі № 160/19633/23 від 18 жовтня 2024 року. Верховний Суд зазначив, що звернення позивача до відповідача із вимогою про відшкодування витрат на навчання більше ніж через п`ять років, не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

18. У зв`язку з викладеним відповідач просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 160/10867/25. У разі відсутності підстав для закриття касаційного провадження залишити її без задоволення. ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

19. Касаційна скарга у цій справі надійшла до Верховного Суду 06 лютого 2026 року.

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року для розгляду справи № 160/10867/25 визначено колегію суддів у складі головуючого - Желєзного І. В., суддів Білак М. В., Мацедонської В. Е.

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 лютого 2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 160/10867/25.

22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року для розгляду справи № 160/10867/25 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А. В., суддів Білак М. В., Уханенка С. А.

23. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2026 року справу № 160/10867/25 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження. IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

24. Між ІНФОРМАЦІЯ_1) та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу ВНЗ.

25. Згідно Витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1) від 30 липня 2014 № 229 «Про зарахування курсантів на навчання до ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2014 році», наказано зарахувати з 30 липня 2014 року курсантами першого курсу ІНФОРМАЦІЯ_1 денної форми навчання на такі напрями підготовки, спеціальності та спеціалізації: Напрям підготовки «Автомобільний транспорт», спеціальність: автомобілі та автомобільне господарство, спеціалізація: автомобільна техніка військ для Міністерства оборони України. Особу, яка проходить військову службу за контрактом, на посадах рядового, сержантського та старшинського складу за окремим конкурсом відповідно до суми набраних балів на місця, які визначені відповідним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України - ОСОБА_1 .

26. Відповідно до Витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 30 липня 2014 року № 24-ПМ, нижчепойменований особовий склад з числа військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом, який наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 липня 2014 року № 229 «Про зарахування курсантів на навчання до ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2014 році» зарахований з 30 липня 2014 року на перший курс ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено на посаду «курсанта», факультет підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення академії сержант ОСОБА_1 .

27. Згідно Витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 19 серпня 2014 року № 168, військовослужбовця служби за контрактом сержанта ОСОБА_1 поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

28. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 лютого 2019 року № 19-РС згідно рапорту та протоколу вченої ради від 27 вересня 2018 року № 2 у відповідності до абз. 4 пункту 3.1 абз. 3 пункту 3.2 та пункту 3.4 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 грудня 1997 року № 490 сержанта ОСОБА_1 , відраховано з числа курсантів «за недисциплінованість», відповідно до п. 35, 36, 195 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 та п. 2.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з сержантом ОСОБА_1 (через службову невідповідність). Відповідно до пп.14 п.16 Положення №1153/2008 сержанта ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (як військовослужбовця, який самовільно залишив розташування військової частини (вищого військового навчального закладу) та відсутній понад 10 діб.

29. Згідно Витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15 лютого 2019 року № 36, призупинено виплату грошового забезпечення курсанту 5 навчального курсу факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення сержанту ОСОБА_1 у зв`язку із самовільним залишенням ІНФОРМАЦІЯ_1 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 196 від 19 вересня 2018 року, рапорт НК від 18 вересня 2018 року). Згідно порядку № 964, сержанту ОСОБА_1 відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19 серпня 2014 року по 15 лютого 2019 року у сумі 510 911,34 грн.

30. Відповідно Витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25 лютого 2019 року № 45, внесено до наказу від 15 лютого 2019 року № 35 зміни. ... сержанту ОСОБА_1 відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19 серпня 2014 року по 15 лютого 2019 року у сумі 513 310,94 грн.

31. Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 лютого 2019 року № 1/55/338, курсанта 5 навчального курсу факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення за період навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19 серпня 2014 року по 15 лютого 2019 року відрахованого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15 лютого 2019 року № 36 «за недисциплінованість» та з яким розірвано контракт про навчання «через службову невідповідність» наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 15 лютого 2019 року № 19-РС. Загальний розмір витрат складає 513 310,94 грн (грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, спожиті комунальні послуги та електроенергія, оплата транспортних послуг). Наявна відмітка «з розрахунком згоден» 31 жовтня 2019 року підпис ОСОБА_1 . 32. 06 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1) сформовано Вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі вих. № 26/5/260 на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити суму заборгованості на користь ІНФОРМАЦІЯ_1) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 513 310,94 грн.

33. Зазначену вимогу-пропозицію направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача та яку отримано останнім 25 березня 2025 року (підтверджується матеріалами справи).

34. Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1) від 23 квітня 2025 року № 6/21/520, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1) від 15 лютого 2019 року № 36 курсант ОСОБА_1 відрахований з навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1. Станом на 22 квітня 2025 року залишок заборгованості за відрахованим курсантом ОСОБА_1 складає 510 911,34 грн.

35. Добровільного переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача в рахунок існуючої заборгованості відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду. V. Підстави для передачі справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду

36. Приписами частини п`ятої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

37. Предметом позову у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

38. Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

39. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).

40. Пунктом 6 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

41. Верховний Суд у постановах у від 21 січня 2021 року у справі № 560/1389/20, від 23 березня 2023 року у справі № 420/24331/21 наголошував на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби.

42. Отже, до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

43. У межах цього касаційного провадження слід вирішити питання щодо визначення дати, з якої має обраховуватися місячний строк звернення до суду з вимогами, які є предметом позову у цій справі.

44. Підставою для залишення позову без розгляду слугував висновок суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, який базується на висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 15 серпня 2024 року у справі №160/20365/23 та від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/19633/23.

45. Так, Верховний Суд у постановах від 15 серпня 2024 року у справі № 160/20365/23 та від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/19633/23, дійшов висновку, що «не зазначення у довідках - розрахунках строку, в якій особа має відшкодувати витрати на навчання, пасивна поведінка академії у здійсненні захисту своїх прав та невжиття нею жодних активних дій для дотримання місячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, не є підставою для поновлення строку звернення до суду, за умови відсутності об`єктивно непереборних та незалежних від волевиявлення академії обставин».

46. Верховний Суд зазначив, що «початок перебігу строку не може бути пов`язаний з відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати, оскільки позивач не визначив строк відшкодування. Незазначення у довідці-розрахунку строку, в якій відповідач має сплатити відшкодування витрат на навчання, свідчить про пасивну поведінку позивача у здійсненні захисту прав, невжиття ним жодних активних дій для дотримання місячного строку звернення, передбаченого статті 122 КАС України, що обраховується з моменту закінчення терміну добровільного виконання (що мало ним усвідомлюватися). Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав та інтересів, він має довести, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду у встановлений законом строк. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Відповідно до частини першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача».

47. Колегія суддів апеляційного суду також зазначила, що за правовим висновком Верховного Суду у наведених вище справах «звернення позивача до відповідача із вимогою про відшкодування витрат на навчання, більше ніж через п`ять років, не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду».

48. Апеляційний суд зазначив, що відрахування ОСОБА_1 з навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 14 січня 2019 року та в подальшому направлення йому вимоги про відшкодування витрат на навчання 06 травня 2025 року, більше ніж через п`ять років, також свідчить про надмірне зволікання та зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

49. ІНФОРМАЦІЯ_1) не доведено наявність об`єктивно непереборних та незалежних від його волевиявлення обставин для своєчасного звернення ним до суду із позовом.

50. А отже, звернувшись до суду з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 пропустила визначений законом строк звернення до суду та не навела поважних причин, які зумовили його пропуск.

51. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегія суддів установила наявність неоднакової практики Верховного Суду щодо спірних правовідносин, зокрема: - у постановах від 11 квітня 2024 року у справі № 420/20386/23, від 15 серпня 2024 року у справі №160/20365/23 та від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/19633/23 Верховним Судом, до правовідносин щодо стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі зроблено висновок, що початок перебігу строку не може бути пов`язаний з відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати, оскільки позивач не визначив такого терміну, при цьому, за встановлених судами обставин, останній був обізнаний про невиконання відповідачем вимоги про відшкодування витрат на навчання. Про вказане також свідчить повторне направлення вимоги-пропозиції про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі; - у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 620/13591/23 Верховний Суд, до правовідносин щодо стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі зробив висновок, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у цьому випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування.

52. Верховний Суд у справі № 560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

53. У постанові від 01 лютого 2024 року у справі № 400/210/21 Верховний Суд, аналізуючи положення частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 7 Порядку № 964 виснував, що право на звернення до суду у позивача у цій справі (правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі) може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

54. Колегія суддів звертає увагу, що за наведеного правового регулювання (частина десята статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку № 964) право на звернення до суду у позивачів у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

55. Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі № 320/7233/19 та від 30 вересня 2025 року у справі № 520/27185/21.

56. Тож, з урахуванням наявності різних підходів до застосування строку звернення із позовною заявою до суду у спірних правовідносинах колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу з метою відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 квітня 2024 року у справі № 420/20386/23, від 15 серпня 2024 року у справі №160/20365/23 та від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/19633/23.

57. Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

58. Згідно зі частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

59. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 160/10867/25 (касаційне провадження № К/990/5476/26) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду. Керуючись статтями 346, 347 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Справу № 160/10867/25 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук М.В. Білак С.А. Уханенко Судді Верховного Суду