Ухвала КАС ВС № 440/12540/23

УХВАЛА 14 липня 2026 року м. Київ справа №440/12540/23 адміністративне провадження №К/990/18793/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А., розглянув у порядку письмового провадження заяву Полтавської митниці про відвід суддів Кашпур О.В., Смоковича М.І., Уханенка С.А. від участі у розгляді касаційної скарги адвоката Панченко Олени Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у с т а н о в и в : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Полтавської митниці про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 07 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, в задоволенні позову відмовив. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кашпур О.В., суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А. постановою від 27 березня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панченко Оленою Олександрівною (далі - Панченко О.О.), задовольнив частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року в справі №440/12540/23 скасував. Справу №440/12540/23 направив на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 23 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року, в задоволенні позову відмовив. Адвокат Панченко О.О. подала в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2026 року для розгляду справи №440/12540/23 (провадження №К/990/18793/26) визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Кашпур О.В. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Смокович М.І., Уханенко С.А. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А. ухвалою від 30 червня 2026 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23. Відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Панченко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23. 09 липня 2026 року Полтавська митниця подала до Верховного Суду заяву про відвід суддів Кашпур О.В., Смоковича М.І. та Уханенка С.А. від участі у розгляді касаційної скарги адвоката Панченко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23. Заяву про відвід суддів Полтавська митниця мотивувала тим, що пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Ураховуючи, що судді Кашпур О.В., Смокович М.І. та Уханенко С.А. брали участь у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №440/12540/23 в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, за результатами розгляду якої постановою від 27 березня 2025 року були скасовані рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, такі обставини можуть викликати сумнів у можливій неупередженості та об`єктивності суддів під час розгляду нової касаційної скарги ОСОБА_1 у цій же справі. Разом із тим, сумнів у можливій неупередженості та об`єктивності суддів під час розгляду нової касаційної скарги ОСОБА_1 викликає прийняття рішення про поновлення їй строку на касаційне оскарження. Так, у заяві про усунення недоліків касаційної скарги, поданої відповідно до ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року, представником сторони позивача зазначалися причини пропуску строків на касаційне оскарження: перебування у щорічній основній відпустці з 16.03.2026 по 15.04.2026 представника сторони позивача - Панченко О.О., наказ від 03.03.2026 №03-К; перебування позивача - ОСОБА_1 протягом 20-24.04.2026 у процесі інтенсивного відновлення здоров`я з проходженням психотерапії та реабілітації після перенесених травм війни під супроводом фахівців БО «Вихід Є!» та міжнародних партнерів, що підтверджується сертифікатом №244 від 11.02.2026. Однак, заявивши про неможливість подання касаційної скарги у зв`язку з відпусткою, адвокат Панченко О.О. відповідно також не могла здійснювати адвокатську діяльність в інших справах. Натомість, згідно із ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №440/18019/23 адвокат Панченко О.О. приймала участь у розгляді цієї справи. Згідно із ухвалою Подільського районного суду від 25.03.2026 у справі №641/6284/21 адвокат Панченко О.О. особисто приймала участь у судовому засіданні. Згідно із ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 31.03.2026 у справі №531/1529/24 адвокат Панченко О.О. приймала участь у якості представника позивача у судовому засіданні у формі відеоконференції. Згідно з інформацією ресурсу pla.court.gov.ua адвокат Панченко О.О. у якості представника позивача 18.03.2026 подала апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду в справі №553/744/26. Згідно з інформацією ресурсу court.gov.ua адвокат Панченко О.О. у якості представника позивача 30.03.2026 до Полтавського окружного суду подала адміністративний позов у справі №440/3683/26. Згідно з інформацією ресурсу court.gov.ua адвокат Панченко О.О. у якості представника позивача 01.04.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду подала апеляційну скаргу в справі №440/111243/25. Підтвердженням зазначеним фактам є наявність відповідних ухвал та інформації як в інформаційному ресурсі court.gov.ua, так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, вказані факти свідчать, що, незважаючи на перебування у відпустці у період з 16.03.2026 по 15.04.2026, адвокату Панченко О.О. ніщо не заважало приймати участь у судових засіданнях у інших справах, подавати апеляційні скарги та адміністративні позови. Викладення у справі №440/12540/23 адвокатом Панченко О.О. причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі є відверто неправдивою інформацією. Разом із тим, щодо знаходження проходження позивача - ОСОБА_1 протягом 20-24.04.2026 у процесі інтенсивного відновлення здоров`я з проходженням психотерапії та реабілітації після перенесених травм війни жодних документальних доказів не надано, окрім сертифіката №244 від 11.02.2026, згідно із яким ОСОБА_1 у період з 03.02.2026 по 11.02.2026 проходила в БО «Вихід Є!» освітню програму «Психотерапія травми та реабілітація за методом Мюррей. Рівень ІІ». Тобто ОСОБА_1 навчалася задля отримання знань і практичних навичок щодо відновлення ментального здоров`я у осіб, які зазнали домашнього, сексуального, гендерно зумовленого насильства та травм війни, а не проходила психотерапію та реабілітацію. Таким чином, обставини, викладені представником сторони позивача - адвокатом Панченко О.О. щодо ОСОБА_1 є неправдивими, а самій ОСОБА_1 ніщо не перешкоджало бути ознайомленій зі змістом касаційної скарги раніше. Із урахуванням викладеного, зважаючи на те, що колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В., Смоковичем М.І., Уханенком С.А. такі причини пропуску строку касаційного оскарження як відпустка адвоката та навчання позивача визнані поважними, Полтавська митниця має обґрунтовані сумніви у можливій неупередженості та об`єктивності суддів під час розгляду нової касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №440/12540/23. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка визначає недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України). Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно із: - «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; - «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Особа, яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. ЄСПЛ зазначав, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Ураховуючи аргументи, викладені у заяві про відвід суддів, колегія суддів звертає увагу на те, що у межах справи №440/12540/23 відсутні обставини скасування постанови Верховного Суду від 27 березня 2025 року, а судді Кашпур О.В., Смокович М.І. та Уханенко С.А. під час розгляду касаційної скарги не діють як суд першої та/або апеляційної інстанції. Відповідно, обставини, встановлені статтею 37 КАС України, яка визначає недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, відсутні. При цьому колегія суддів зауважує, що суддя Смокович М.І. не брав участі у розгляді справи №440/12540/23 та прийнятті постанови Верховного Суду від 27 березня 2025 року, про що помилково зазначає відповідач у заяві про відвід суддів. Водночас сам факт прийняття Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кашпур О.В., суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А. постанови від 27 березня 2025 року та направлення справи на новий розгляд (задоволення касаційної скарги позивача частково) не можна розцінювати як обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів під час розгляду нової касаційної скарги позивача у цій справі, на що вказує Полтавська митниця у заяві про відвід суддів, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України. Щодо доводів заявника про сумнів у можливій неупередженості та об`єктивності суддів Кашпур О.В., Смоковича М.І. та Уханенка С.А. під час розгляду нової касаційної скарги ОСОБА_1 у зв`язку з прийняттям рішення про поновлення їй строку на касаційне оскарження, то колегія суддів зазначає, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним і таке вирішення покладається на розсуд суду індивідуально у кожній справі, з урахуванням її обставин, наведених скаржником аргументів і наданих доказів. Сам факт незгоди відповідача з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А. від 30 червня 2026 року про поновлення позивачу строку на касаційне оскарження судових рішень та відкриття касаційного провадження у справі №440/12540/23 - не може свідчити про упередженість та необ`єктивність вказаних суддів. Незгода сторони з процесуальними рішеннями суддів не може бути підставою для відводу, що передбачено приписами частини четвертої статті 36 КАС України. Викладені у заяві про відвід суддів аргументи не ґрунтуються на існуючих обставинах, які б свідчили про упередженість чи необ`єктивність суддів Кашпур О.В., Смоковича М.І. та Уханенка С.А., що ці судді прямо чи опосередковано заінтересовані в результаті розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №440/12540/23. Ураховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, наведені відповідачем у заяві про відвід суддів, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості та/або об`єктивності суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В., Смоковича М.І., Уханенка С.А. під час розгляду цієї справи та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 36, 37 КАС України. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого Полтавською митницею відводу суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І. та Уханенку С.А. від участі у розгляді касаційної скарги адвоката Панченко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно із частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Ураховуючи необґрунтованість заявленого суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І. та Уханенку С.А. відводу, питання про відвід цих суддів відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. З огляду на те, що 13 липня 2026 року суддя Смокович М.І. перебував у відпустці, питання про відвід колегії суддів вирішується у перший робочий день виходу цього судді з відпустки. Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40 КАС України, Суд у х в а л и в : Заяву Полтавської митниці про відвід суддів Кашпур О.В., Смоковича М.І. та Уханенка С.А. від участі у розгляді касаційної скарги адвоката Панченко Олени Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23 - визнати необґрунтованою. Передати заяву Полтавської митниці про відвід суддів Кашпур О.В., Смоковича М.І. та Уханенка С.А. від участі у розгляді касаційної скарги адвоката Панченко Олени Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року в справі №440/12540/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О. В. Кашпур Судді: М. І. Смокович С. А. Уханенко