Постанова 4824 № 758/19203/25

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня2026 року місто Київ справа №758/19203/25 апеляційне провадження № 22-ц/824/6761/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Саліхова В.В., суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М., розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Левицької Я.К., у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересована особа: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», особа, щодо якої вимагається розкриття інформації: ОСОБА_1 ,- в с т а н о в и в : У листопаді 2025 року Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просило зобовязати АТ «Укрсиббанк» розкрити банківську таємницю по рахункам: -р/р НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 01.01.2024 року по 31 грудня 2024 року, який належить ОСОБА_1 , із зазначенням обсягу та обігу коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування по номеру рахунку; - р/р НОМЕР_2 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 01.01.2024 року по 31 грудня 2024 року, який належить ОСОБА_1 , із зазначенням обсягу та обігу коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування по номеру рахунку. В обґрунтування заяви зазначено, що отримання такої інформації необхідне для недопущення втрат бюджету в умовах дії воєнного стану та повного і всебічного аналізу підприємницької діяльності платника, фактичного обігу грошових коштів, які пройшли по розрахункових рахунках платника податків, законності здійснення їх перерахувань іншими господарюючими суб`єктами підприємницької діяльності, фізичним особам, повноти декларування дохідної частини підприємницької діяльності ОСОБА_1 . При цьому, платником податків ОСОБА_1 відповідно до вимог податкового законодавства не надано документи, пов`язані з предметом перевірки, в тому числі банківські виписки (рух коштів) по розрахунковим рахункам, які використовуються в господарській діяльності за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 року. Також AT «УкрСиббанк» не надано інформацію про обсяг га обіг коштів по платнику податків ОСОБА_1 в розрізі контрагентів. Посилаючись на наведене, позивач просив позов задовольнити. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересована особа: АТ «УкрСиббанк», особа, щодо якої вимагається розкриття інформації: ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким заяву про розкриття банківської таємниці задовольнити. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вимоги зазначені у заяві про розкриття банківської таємниці спрямовані на розкриття інформації щодо контрагентів ОСОБА_1 . Такий висновок не відповідає змісту поданої заяви та є наслідком неправильного тлумачення її предмета. ГУ ДПС у м. Києві просив зобов`язати АТ «УкрСиббанк» надати інформацію виключно щодо ОСОБА_1 , зокрема щодо здійснених операцій (правовідносин), у яких платник брав участь. Зазначення контрагентів у такій інформації є лише ідентифікаційною ознакою відповідних правовідносин та не становить самостійного розкриття інформації про контрагентів. З урахуванням викладеного, отримання повної інформації про рух коштів по банківським рахункам ОСОБА_1 із зазначенням контрагентів (кола суб`єктів господарювання, їх найменування, без розкриття інформації, яка містить банківську таємницю щодо них) та призначення платежів забезпечить можливість проведення всебічної, повної та об`єктивної перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, а також дозволить підтвердити або спростувати факт здійснення фінансових операцій, які можуть мати ознаки ухилення від сплати податків. Вказує, що у разі задоволення судом заяви контролюючого органу про розкриття банківської таємниці, на підставі пп. 78.1.12. ст.78 ПК України буде проведена документальна позапланова перевірка, з метою повного дослідження фінансово-господарських операцій платника-податків, джерел походження коштів, руху грошових коштів по рахунках та встановлення можливих порушень податкового законодавства. В судовому засіданні представник ГУ ДПС у м. Києві - Коцур С.О. підтримав доводи викладені в апеляційній скарз та просив її задовольнити. ОСОБА_1 та представник АТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. Судовм встановлено, що до Головного управління ДПС у м. Києві надійшла інформація листами ДПС України від 01.05.2025 № 11833/7/99-00-24-05-07 та від 30.05.2025 № 14073/7/99-00-24-05-07 від Державної установи «Відкриті публічні фінанси» з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів щодо сум надходжень на розрахункові рахунки фізичних осіб - підприємців, із зазначенням дати проведення операції та сум транзакції, даних про розпорядників публічних коштів та призначення проведених платежів, в тому числі, щодо ФОП ОСОБА_1 . Фактично в перевіряємому періоді, відповідно до отриманої інформації, платник податків здійснювала діяльність з оптової торгівлі побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення. Головним управлінням ДПС у м. Києві фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 було направлено запит від 11.06.2025 р., № 16483/Ж12/26- 15-24-01-19-05про надання пояснення та документального підтвердження щодо отримання доходів від здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, який повернуто до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 29.06.2025 року. Копію наказу за № 5889-п від 29.08.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , та повідомлення № 2080/26-15-24-02-07 від 01.09.2025 року надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків 01.09.2025 року, який повернуто до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 25.09.2025 року. На підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79, н. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 29.08.2025 року № 5889-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 )», письмового повідомлення за № 2080/26-15-24-02-07 від 01.09.2025 року, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року. 29.09.2025 року ОСОБА_1 подала заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет платника. За результатими перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 90428/Ж5/26-15-24-02-07/3755010043 від 20.10.2025 pоку, який направлено до електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 . Документальною позаплановою невиїзною перевіркою платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) встановлено порушення вимог: - п. 291.4. ст. 291, п. 292.1 ст. 292, п. 293.4 ст. 293, п. 296.1, п. 296.2 ст. 296 гл.1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, а саме перевищено ліміт обсягу доходу для платників єдиного податку 2 групи за 2024 рік у сумі 5 921 400,00 грн. в жовтні 2024 року на суму 3 847 430,38 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку в розмірі 577 114,56 грн., та починаючи з 01.01.2025 року платник податків зобов`язана перейти на сплату інших податків; - п.п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а саме, не надано до податкових органів відповіді та документального підтвердження на запит від 11.06.2025 № 16483/Ж12/26-15-24-01-19-05 щодо здійснення діяльності за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року; - п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.177.10 ст. 177, пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, а саме платником податків не надано первинні документи пов`язані з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі книгу обліку доходів та витрат. Керуючись статтями 20 та 73 Податкового кодексу Головним управлінням ДПС у м. Києві з метою повноти дослідження інформації про обсяг та обіг коштів по платнику податків ОСОБА_1 в розрізі контрагентів було підготовлено та направлено запит AT «УкрСиббанк» від 08.10.2025 № 41766/Ж12/26-15-24-02-07-06 щодо надання інформації про обсяг та обіг коштів з 01.01.2024р. по 31.12.2024 р. по рахунках НОМЕР_1 код валюти 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, НОМЕР_2 код валюти 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, у відповідь на який листом від 31.10.2025 № 31-4-01/12-2123 відмовлено у наданні інформації. Відмовляючи у задоволенні заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом вже проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 , результати якої відображені в Акті № 90428/Ж5/26-15-24-02-07/3755010043 від 20.10.2025 pоку. Заявником не надно суду доказів того, що відносно ОСОБА_1 проводиться інший вид перевірок, визначений п. 75.1 ст. 75 ПК України. Тому суд дійшов виснвоку про відсутність обгрунтування заявника необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо такої особи. Суд вважав, що оскільки фактична перевірка проводилась щодо ОСОБА_1 , а не її контрагентів, відсутні правові підстави для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці. Такий висновок суду грунтується на нормах матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України. Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду. Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності. Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. За змістом пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено. Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21), від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23), від 28 квітня 2025 року у справі № 758/4675/19 (провадження № 61-1052св25), від 13 червня 2025 року у справі № 758/2238/18 (провадження № 61-3408св25). Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і щодо таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів. До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 червня 2022 року у справі № 686/17998/21, від 27 червня 2022 року у справі № 686/17906/21, від 29 червня 2022 року у справі № 686/17459/21, від 21 липня 2022 року у справі № 686/17914/21, від 16 серпня 2022 року у справі № 686/17445/21, від 21 вересня 2022 року у справі № 461/6330/21. Встановлено, що у справі, яка переглядається, ГУ ДПС у м. Києві просило зобов`язати АТ «УкрСиббанк» надати інформацію по рахунках ОСОБА_1 у розрізі контрагентів із зазначенням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування тощо. При цьому, ГУ ДПС у м. Києві не довело існування обставин, за яких перевірка була неможливою або існувала інша об`єктивна потреба у розкритті інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно ОСОБА_1 . Крім того, встановлено, що позапланова невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків - ФОП ОСОБА_1 була проведена, про що складено відповідний акт. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, які суд належно встановив на підставі обгрунтованої оцінки доказів, на користь заявника. Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 13 липня 2026 року. Головуючий: Судді: