Постанова 4873 № 910/1483/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2026 р. Справа№ 910/1483/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Андрієнка В.В. суддів: Шапрана В.В. Буравльова С.І. секретар судового засідання - Король Д.А. учасники справи: від позивача : не з`явився; від відповідача : Пономаренко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 (Повний текст ухвали складено 07.04.2026) За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 таким, що не підлягає виконанню у справі № 910/1483/25 (суддя Сташків Р.Б) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» про стягнення 1 912 703, 29 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» (далі - ТОВ «Промисловий холдинг» або стягувач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» (далі - ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» або боржник) на користь ТОВ «Промисловий холдинг» 1210804 грн заборгованості за договором №12/01-2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.01.2021, 108872,84 грн 3% річних, 593026,45 грн інфляційних втрат, а також 22952, 44 грн судового збору. На виконання вказаного судового рішення 28.05.2025 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/1483/25 було змінено. Резолютивну частину рішення суду першої інстанції викладено у іншій редакції, відповідно до якої позов задоволено частково, стягнуто з боржника на користь стягувача 1210804 грн заборгованості за договором №12/01-2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.01.2021, а також 1452,65 грн судового збору. У задоволенні позову про стягнення 108872,84 грн 3% річних та 593026,45 грн інфляційних втрат - відмовлено. Боржником 04.11.2025 було подано заяву про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у частині зміненій судом апеляційної інстанції (відмови в позові). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 заяву боржника про поворот виконання рішення у справі № 910/1483/25 задоволено, та у поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025, стягнуто зі стягувача на користь боржника 108872,84 грн 3% річних, 593026,45 грн інфляційних втрат, а також 8422,79 грн судового збору. На виконання цієї ухвали суду Господарським судом м. Києва 26.11.2025 було видано відповідний наказ суду. Боржником через систему «Електронний суд» 09.03.2026 подано заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 в частині стягнення з нього на користь ТОВ «Промисловий холдинг» 108872,84 грн 3% річних, 593026,45 грн інфляційних втрат та 8422,79 грн судового збору. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 по справі № 910/1483/25 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 таким, що не підлягає виконанню, у справі №910/1483/25 відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» (через систему «Електронний суд») звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 по справі № 910/1483/25 та постановити нову, якою визнати наказ Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 по справі №910/1483/25 в частині стягнення 108 872,84 грн 3% річних, 593 026,45 грн інфляційних втрат та 8 422,79 грн. таким, що не підлягає виконанню. Свої доводи скаржник мотивує тим, що місцевим господарським судом при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної та необґрунтованої ухвали у справі. За твердженням скаржника, оскільки Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 у задоволенні позовних вимог про стягнення 108 872,84 грн 3% річних та 593 026,45 грн інфляційних втрат - відмовлено», то примусовому стягненню із ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» підлягала інша (менша) сума, ніж фактично стягнута, включно з розміром основної винагороди, адже така визначається у відсотковому відношенні від фактично стягнутої суми, то ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» скористалося таким правом і звернулося до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з метою подальшого звернення до приватного виконавця з заявою про повернення частини основної винагороди виконавця, адже відпала правова підстава для її стягнення. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» по справі № 910/1483/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/1483/25 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали. До суду 11.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 по справі № 910/1483/25, справу призначено до розгляду на 24.06.2026, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано з суду першої інстанції матеріали справи. У судове засідання 24.06.2026 з`явився представник скаржника та надав пояснення по суті спору, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення скаржника, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» (далі - ТОВ «Промисловий холдинг» або стягувач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» (далі - ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» або боржник) на користь ТОВ «Промисловий холдинг» 1210804 грн заборгованості за договором №12/01-2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.01.2021, 108872,84 грн 3% річних, 593026,45 грн інфляційних втрат, а також 22952, 44 грн судового збору. На виконання вказаного судового рішення 28.05.2025 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ. З матеріалів справи вбачається, що за заявою стягувача приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В. (далі - приватний виконавець) 02.06.2025 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження. У межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем було накладено арешт на кошти та майно боржника, зроблені відповідні запити до Державної фіскальної служби України та банків про наявні рахунки у боржника, виставлено відповідні платіжні інструкції на примусове стягнення з рахунку боржника коштів на рахунок приватного виконавця. З банківського рахунку боржника, відкритого у АТ «Правекс банк», під час виконання наказу суду у вищевказаному виконавчому провадженні було стягнуто грошові кошти, та перераховано на рахунок приватного виконавця, який у подальшому перерахував їх на рахунок стягувача. Таким чином, вказаний вище наказ суду було виконано приватним виконавцем у примусовому порядку в повному обсязі, а тому 01.07.2025 приватний виконавець керуючись вимогами пункту 9, частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку із фактичним повним виконанням виконавчого документу. Вказані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями постанов приватного виконавця, інформацією із автоматизованої системи виконавчих проваджень, копіями платіжних інструкцій, банківськими виписками з рахунку стягувача. З пояснень боржника та матеріалів справи слідує, що ним паралельно із примусовим виконанням рішення суду здійснювалося і його оскарження. Так, через два місяці після закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку із його повним виконанням, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 поновлено боржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/1483/25 та відкрите апеляційне провадження за скаргою боржника на це рішення суду першої інстанції. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/1483/25 було змінено. Резолютивну частину рішення суду першої інстанції викладено у іншій редакції, відповідно до якої позов задоволено частково, стягнуто з боржника на користь стягувача 1210804 грн заборгованості за договором №12/01-2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.01.2021, а також 1452,65 грн судового збору. У задоволенні позову про стягнення 108872,84 грн 3% річних та 593026,45 грн інфляційних втрат - відмовлено. Боржником 04.11.2025 було подано заяву про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у частині зміненій судом апеляційної інстанції (відмови в позові). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 заяву боржника про поворот виконання рішення у справі № 910/1483/25 задоволено, та у поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025, стягнуто зі стягувача на користь боржника 108872,84 грн 3% річних, 593026,45 грн інфляційних втрат, а також 8422,79 грн судового збору. На виконання цієї ухвали суду Господарським судом м. Києва 26.11.2025 було видано відповідний наказ суду. Боржником через систему «Електронний суд» 09.03.2026 подано заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з нього на користь ТОВ «Промисловий холдинг» 108872,84 грн 3% річних, 593026,45 грн інфляційних втрат та 8422,79 грн судового збору. В обґрунтування заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, заявник посилається на положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що у зв`язку із скасуванням рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у цій частині стягнення, у нього відсутній обов`язок за наказом суду від 28.05.2025 у наведеній частині. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з врахуванням встановлених у справі обставин та наявних доказів, відсутні підстави для задоволення поданої заяви, з чим погоджується Північний апеляційний господарський суд, зважаючи на наступне. Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. При цьому, відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти боржника. Судом встановлено, і це не заперечується боржником, що рішення Господарського суду від 23.04.2025, на момент його зміни судом апеляційної інстанції, було примусово виконано у повному обсязі приватним виконавцем у межах виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на кошти боржника, які знаходилися на рахунках останнього відкритих у банку. Відповідно до пунктів 5 і 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: - скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5); - фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9). Таким чином, вказаний Закон розмежовує ці дві окремі підстави для закінчення виконавчого провадження. Згідно з частинами 1 та 2 статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Аналізуючи зміст статей 328 та 333 ГПК України можна дійти висновку, що у разі скасування рішення суду повністю або частково, у разі якщо на момент такого скасування чи зміни виконавчий документ ще не було виконано повністю або частково, застосовується передбачені статтею 328 ГПК України положення щодо визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а у разі, якщо на цей момент рішення суду виконано, то положення статті 333 ГПК України про поворот виконання рішення суду. Частиною 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Тобто при закінченні виконавчого провадження з підстави фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, неможливе повторне виконання вже виконаного виконавчого документу. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального та матеріального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали. Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського міста Києва від 01.04.2026 у справі №910/1483/25 прийнята у відповідності до норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» без задоволення. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі № 910/1483/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі № 910/1483/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва».

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 14.07.2026 Головуючий суддя В.В. Андрієнко Судді В.В. Шапран С.І. Буравльов