Постанова Київський апеляційний суд № 753/13488/17
від 18.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2025 року м. Київ провадження № 22-ц/824/13898/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В., при секретарі Мудрак Р. Р., за участі представника Статкевич В. В., в інтересах Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Колесника О. М. від 23 травня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення у цивільній справі № 753/13488/17 Дарницького районного суду міста Києва за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання за договором позики, В С Т А Н О В И В: В травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення суду в якій просив здійснити поворот виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року по справі № 753/13488/17, шляхом повернення ОСОБА_1 стягнутих грошових коштів у розмірі 127 765 грн 68 коп., по примусовому виконанню рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року по справі № 753/13488/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання за договором позики, посилаючись на часткове скасування рішення суду судом апеляційної інстанції. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року заяву задоволено частково. Допущено поворот виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року по справі № 753/13488/17. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку повороту рішення суду грошових коштів у розмірі 116 251,82 грн. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві за рахунок бюджетного розпису для Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути на користь ОСОБА_1 надлишково сплачений виконавчий збір в сумі 11 513,86 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду в частині зобов`язання Головного управління Казначейства повернути ОСОБА_1 надлишково сплачений виконавчий збір у розмірі 11 513,86 грн за рахунок бюджетного розпису Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати. Апелянт посилається на ст. 19 Конституції України та ст. 45 Бюджетного кодексу України, стверджуючи, що ГУ Казначейства має право діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (Порядок № 787), повернення коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. З огляду на це, ГУ Казначейства зазначає, що відсутні правові підстави для зобов`язання його повернути кошти. Правом подачу відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві апеляційну скаргу підтримав із викладених у ній підстав та доводів. Інші учасники у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України передбачено, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України). Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що під поворотом виконання слід розуміти повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим (зміненим) рішенням, вирішення якого можливе судом, який розглядав справу як суд першої інстанції лише у разі вжиття апеляційним чи касаційним судом чітких, визначених процесуальних дій та прийняття відповідних рішень. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 213 250 грн 90 коп. в рахунок стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання за договором позики від 27.04.2011, 2 132 грн 51 коп. судового збору, а всього 215 383 грн 41 коп. На виконання вказаного рішення Дарницьким районним судом міста Києва 23 липня 2021 року видано виконавчий лист. Головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Р. В. 16 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа. Також встановлено, що під час примусового виконання виконавчого листа, з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 215 383 грн 41 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 132 грн 51 коп., а також виконавчий збір у розмірі 21 538 грн 34 коп., на підтвердження чого головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Р. В. 14 квітня 2025 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі заочного судового рішення згідно виконавчого листа. Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року змінено в частині визначення розміру присудженої до стягнення суми та розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100 254 грн 55 коп., із яких 18 044 грн 29 коп. сума 3% річних та 82 210 грн 26 коп. сума інфляційних втрат, 1 002 грн 55 коп. судового збору за розгляд позовної заяви. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 695,34 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги. При ухваленні постанови Київським апеляційним судом від 25 квітня 2025 року, питання про поворот виконання рішення не вирішувалося. Звертаючись до суду із заявою про поворот виконання рішення суду, заявник просив повернути стягнуті грошові кошти у розмірі 127 765 грн 68 коп., по примусовому виконанню рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року, зобов`язати Головне Управління Державної казначейської служби у м. Києві повернути на користь заявника грошові кошти в сумі 11 513 грн 86 коп. надлишково сплаченого виконавчого збору та в порядку забезпечення позову застосувати заходи арешту грошових коштів на рахунках ОСОБА_2 в розмірі 116 258 грн 82 коп. Задовольняючи, суд виходив із того, що за ч. 1 ст. 444 ЦПК України, у разі скасування рішення суду, яким було виконано, поворот виконання рішення є обов`язковим. Таким чином, якщо раніше ухвалене рішення, на підставі якого відбулося стягнення, скасовано, суд має повернути сторони у первинний стан. Суд вважав, що оскільки рішення, на підставі якого стягнуто заборгованість, було скасовано, то і стягнуті кошти, включаючи виконавчий збір, підлягають поверненню. З огляду на це, суд постановив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі заборгованості, а також зобов`язав Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві повернути надлишково сплачений виконавчий збір. Ухвала суду переглядається у межах апеляційної скарги, а саме у частині зобов`язання Головного Управління Державної казначейської служби у м. Києві повернути на користь заявника грошові кошти в сумі 11 513 грн 86 коп. надлишково сплаченого виконавчого збору. Із висновками суду щодо наявності підстав повернення надлишково сплачених суд виконавчого збору колегія суддів не погоджується з наступних підстав. Кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Згідно з наданою статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що стягується державною виконавчою службою і перераховується до Державного бюджету України. Це принципово відрізняє його від коштів, що стягуються з однієї сторони спору (боржника) на користь іншої (стягувача) за рішенням суду. Інститут повороту виконання судового рішення, передбачений, зокрема, статтею 444 ЦПК України, застосовується для повернення коштів, які були стягнуті за скасованим чи зміненим рішенням суду безпосередньо від однієї сторони спору до іншої. Він не поширюється на правовідносини, що виникають при зарахуванні коштів до державного бюджету, оскільки такі кошти не є предметом спору між сторонами, а є окремими платежами, що стягуються на підставі Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду. Схожі висновки (щодо виконавчого збору стягнутого приватним виконавцем) викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17 (провадження № 61-8784св20) За наведених обставин, колегія суддів вважає, що питання повернення боржнику стягнутих грошових коштів виконавчого збору не може бути вирішено шляхом покладення відповідного обов`язку за ограни казначейства, які не є стороною у справі, здійснюють лише фінансове обслуговування бюджетних коштів та не їх розпорядником у судовому порядку. Зобов`язання казначейства здійснити списання коштів в порядку повороту виконання рішення за встановлених обставин справи не має правової підстави. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, адже суд першої інстанції помилково застосував інститут повороту виконання судового рішення до правовідносин щодо повернення виконавчого збору. Кошти виконавчого збору, будучи надходженнями до державного бюджету, не є предметом цивільного спору між сторонами, а їх повернення має відбуватися в адміністративному порядку за поданням відповідних органів, а не за судовим рішенням про поворот виконання. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року в частині зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві повернути на користь ОСОБА_1 надлишково сплачений виконавчий збір в сумі 11 513 грн 86 коп. скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви в вказаній частині. В іншій частині ухвала суду не оскаржувалась. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року в частині зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві за рахунок бюджетного розпису для Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надлишково сплачений виконавчий збір в сумі 11 513 грн 86 коп. скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання в цій частині. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 22 вересня 2025 року. Судді Є. П. Євграфова Б. Б. Левенець В. В. Саліхов