Постанова Львівський апеляційний суд № 465/1833/26

Справа № 465/1833/26 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І. Провадження № 33/811/1043/26 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 адвоката Войтенко Катерини Володимирівни на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 21 травня 2026 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок з конфіскацією предметів торгівлі, відповідно до квитанції №00393. Стягнуто з ОСОБА_1 665,60 гривень судового збору в дохід держави. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 25 лютого 2026 року о 13 год. 28 хв. працюючи продавцем магазину-острівку "SMOK" за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 26а, здійснила продаж нікотиновмісної рідини, що використовується в електронних сигаретах без марки акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.156 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушниці ОСОБА_1 адвокат Войтенко К.В. звертає увагу, що місцевим судом не було надано можливості захиснику ознайомитися з матеріалами справи та позбавлено можливості скерувати свої заперечення, а також судом не здійснено своєчасне оповіщення ОСОБА_1 та її захисника про розгляд справи. Вважає наведене безумовними підставами для скасування постанови судді від 21 травня 2026 року. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено з порушеннями, зокрема, враховуючи, що норма ч. 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною, не вказано конкретно, яку саме норму спеціального закону було нею порушено. Окрім цього зауважує, що протокол складався за відсутності свідків та понятих, без роз`яснення прав на отримання правової допомоги. Стверджує, що у ОСОБА_1 не було вилучено жодної речовини, продаж якої передбачає адміністративну відповідальність. Звертає увагу на те, що ароматизатор не є рідиною, з якої сплачується акцизний збір, що виключає необхідність маркування таких товарів марками акцизного податку, на роздрібну торгівлю яким не потрібна ліцензія, а тому у справі відсутній предмет адміністративного правопорушення. Також апелянт зауважує, що матеріали справи не містять інших доказів винуватості ОСОБА_1 , зокрема: показань свідків, відеодоказів, не вилучено грошей, одержаних внаслідок вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, які відповідно до ч.1 ст. 156 КУпАП підлягають обов`язковій конфіскації, не зафіксовано факту самої реалізації, а письмова заява не має жодного процесуального статусу. Акцентує увагу на те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вищевказаного адміністративного правопорушення, оскільки не є засновником або керівником магазину «Smok», не орендує приміщення для здійснення господарської діяльності, не здійснює придбання товару для його подальшої реалізації, тощо. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП закрити. Справа двічі, 26 червня та 9 липня 2026 року, призначалась до розгляду в приміщенні Львівського апеляційного суду, однак 26 червня 2026 року адвокат Войтенко К.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим вказана справа була відкладена на 9 липня 2026 року, проте у зазначену дату правопорушниця ОСОБА_1 та її захисник адвокат Войтенко К.В., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності правопорушниці та її захисника, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та іншими нормативно-правовими актами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору. Суб`єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях. Статтею 215 Податкового кодексу України (п. 215-1) передбачено, що до підакцизних товарів серед іншого належать рідини, що використовуються в електронних сигаретах. У пункті 14.1.56-4 ст. 14 Податкового кодексу України під рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, розуміються рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях. Відповідно до пунктів 226.1, 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Згідно з п.п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, наклеювання марки акцизного податку на пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку спеціальний знак для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Вважаються такими, що немарковані: тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції (п. 226.9 ст. 226 ПК України). Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №212893 від 25 лютого 2026 року; рапортом старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області Василенького В.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; протоколом вилучення від 25 лютого 2026 року, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №212893 від 25 лютого 2026 рокускладений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та особи-порушниці. Твердження апелянта про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП спростовуються вищенаведеними доказами. Разом з тим, ОСОБА_1 та її захисник не надали місцевому та апеляційному суду жодних доказів, які б спростували факт та обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП. Що стосується тверджень апелянта в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв`язку із розглядом справи у відсутності правопорушниці та її захисника то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені їх права поновлені шляхом подачі апеляційної скарги, на розгляд якої останні також не з`явилися. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41). Таким чином, покликання адвоката Войтенко К.В. про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі накладене на правопорушницю з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню її вини, та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Войтенко К.В. залишити без задоволення, а постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 21 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.