Постанова 4811 № 463/1482/26

Справа № 463/1482/26 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б. Провадження № 33/811/604/26 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Леонтьєва Олега Валентиновича на постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 30 березня 2026 року, з участю правопорушниці ОСОБА_1 , захисника правопорушниці адвоката Леонтьєва О.В. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КпАП України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шісдесят п`ять гривень шістдесят копійок). Згідно постанови судді, ОСОБА_1 13 лютого 2026 року о 14:50 год. за адресою: м. Львів, вул. Франка, 33, перебуваючи на робочому місці в магазині «69 VAPES» продала товар, а саме: NICO50BOOSTER без марки акцизного податку (збору) чим порушила абзац 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушниці ОСОБА_1 - адвокат Леонтьєв О.В. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вважає, що в матеріалах справи немає жодних належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 продала речовину. Зазначає, що покупець ОСОБА_2 не викликався в суд першої інстанції та не допитувався, в той час, як в матеріалах справи наявний фіскальний чек, в якому зазначено, що вказаний покупець придбав в магазині гліцерин та вишневий аромат рідини для електронних сигарет, проте, доказу що він купляв щось інше в матеріалах справи немає. Акцентує увагу на те, що із свідчень працівника поліції ОСОБА_3 слідує, що він вилучив у покупця ОСОБА_2 рідину для електронних сигарет, яку останній придбав у ОСОБА_1 , проте, до матеріалів справи така не долучена, судом не оглянута і не надана оцінка речовому доказу. Стверджує, що викладене у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції закону, так як, у такому вказані порушення вимог закону, яких немає у частині та абзаці статті, на порушення вимог якої складений протокол, крім цього, в матеріалах справи відсутні докази відповідності товарній позиції 2939, згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, УКТЗЕД 10-ти значний цифровий код, який ідентифікує товар в податкових накладних, що унеможливлює ідентифікацію товару. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справіу зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення правопорушниці ОСОБА_1 та виступ її захисника адвоката Леонтьєва О.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та іншими нормативно-правовими актами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору. Суб`єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №214284 від 13 лютого 2026 року; рапортом працівників поліції Ст. ДОП СДОП ВП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 13 лютого 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 13 лютого 2026 року; копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Крім цього, згідно наявної в матеріалах справи, письмової заяви ОСОБА_1 , остання добровільно видала працівникам поліції нікотиновмісні речовини, а саме: NICO50BOOSTER у кількості 3 шт., нікотин ФОП Самойлов І.О. 2,5 мл 4 шт., нікотин NicShot ТОВ «Транс інтернешинал проджект» 3 шт., при цьому, зазначено, що заява написана власноруч без морального та фізичного тиску. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №214284 від 13 лютого 2026 року складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та особи-порушниці. Твердження апелянта про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП спростовуються вищенаведеними доказами. Разом з тим, ОСОБА_1 та її захисник не надали місцевому та апеляційному суду жодних доказів, які б спростували факт та обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП. Щодо доводів в апеляційній скарзі про нездійснення суддею першої інстанції допиту покупця ОСОБА_2 , то такі апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 13 лютого 2026 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаної особи у судове засідання для дачі пояснень. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41). Таким чином, покликання адвоката Леонтьєва О.В. про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки накладене на правопорушницю з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню її вини, та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Леонтьєва О.В. залишити без задоволення, а постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 30 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.