Постанова 4857 № 460/27538/23
від 13.07.2026 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/27538/23 пров. № А/857/30978/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., суддів Димарчук Т. М., Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 про повернення без прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову у справі №460/27538/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та нечинними рішень Короткий виклад позовних вимог ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , або позивачка/апелянтка) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - КДКА Рівненської області, або відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі ВКДКА, або третя особа) про визнання протиправними, нечинними з дня прийняття та скасування рішень. З урахуванням прийнятої судом в 2024 році заяви про зміну предмету позову у справі №460/27538/23 ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними, нечинними з дня прийняття та скасувати: - рішення КДКА Рівненської області від 30 серпня 2023 року №Д/8-5 «Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 »; - рішення від 25 жовтня 2023 року №Д/10-5 «Про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю». На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 17.05.2023 по справі № 592/881/21 та додані до неї матеріали не містять обґрунтування та доказів на підтвердження вчинення позивачем як адвокатом дисциплінарного проступку. Дисциплінарний орган, який виніс оскаржувані рішення щодо неї є неповноважним з листопада 2022 року. Звертає увагу на те, що вона не була обізнана та не отримувала жодних документів від відповідача про наявність скарги, про необхідність надати пояснення та про час проведення засідання, на якому розглядалася дисциплінарна скарга відносно неї на якому її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом тимчасового зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Розгляд справи № 592/881/21 здійснювався Зарічним районним судом міста Суми в закритому судовому засіданні, а тому копії матеріалів відповідної судової справи не могли бути наданні відповідачу разом з ухвалою суду від 17.05.2023 та, відповідно, не є належними доказами допущення позивачем дисциплінарного проступку. Разом з тим, відповідач провів перевірку поданої скарги (ухвали суду) поверхнево, прийняв до уваги неперевірені факти та докази. За позицією позивача, згідно з положеннями статті 33 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» скарга відносно неї мала бути розглянута дисциплінарним органом адвокатури за робочим місцем адвоката, яким в даному випадку є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва. При цьому, позивач зазначає, що рішення Ради адвокатів України «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції» від 15.12.2021 № 128, «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» від 28.01.2022 № 6, «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва» від 15.12.2021 № 125, «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 щодо обрання членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва» від 15.12.2021 № 126 не можуть слугувати підставою для припинення роботи кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва і, як наслідок, бути підставою для розгляду скарги відносно позивача кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури іншого регіону. Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції В оскарженій ухвалі від 19.05.2026 про повернення ОСОБА_1 заяви про зміну предмета позову без прийняття до розгляду суд першої інстанції встановив, що: 1) 08.05.2026 позивачка подала заяву про зміну предмета позову, згідно з якою просить суд прийняти до розгляду адміністративний позов із зміненим предметом позову шляхом доповнення позовних вимог такою новою позовною вимогою: «- визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №Д/8-5 від 30.08.2023 "Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ", рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/10-5 від 25.10.2023 "Про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю" - оскільки порушено дисциплінарну справу з порушеннями та неповноважною КДКА, у якої відсутні повноваження з 2022 року, після обрання у 2017 році на п`ятирічний строк повноважень; - встановити відсутність: у адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №75 від 08.03.1996) в якості голови Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області компетенції (повноважень) здійснювати щодо адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4676/10 від 24.11.2011) дисциплінарне провадження, на підставі ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 17 травня 2023 року у справі №592/881/21; у адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №15 від 13.10.1995), адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №11 від 25.10.2002), адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №31 від 02.10.2006), адвоката ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №28 від 10.05.2012), адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №12 від 24.03.2011), адвоката ОСОБА_8 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1 від 08.06.1993) в якості членів Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області компетенції (повноважень) здійснювати щодо адвоката Криворучко Лариси Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4676/10 від 24.11.2011) дисциплінарне провадження, на підставі ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 17 травня 2023 року у справі №592/881/21»; 2) необхідність подання заяви про зміну предмета позову обґрунтована позивачкою тим, що з огляду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.03.2026 у цій справі, задоволення позовних вимог у їх первісній редакції не забезпечить повною мірою захист порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 . Позивачка стверджує, що повноцінний захист порушених її прав, свобод та інтересів можливий виключно за умови встановлення відсутності у голови та членів КДКА Рівненської області повноважень здійснювати щодо неї дисциплінарне провадження. Зазначає, що доповнення первісної позовної заяви новими обставинами на підтвердження необхідності задоволення позовної заяви, зокрема, із зміненим предметом позову без зміни первісного обґрунтування позовної заяви, не є зміною підстав позову. Вказує, що виклад нових обставин на підтвердження необхідності задоволення позовної заяви без зміни первісного обґрунтування позовної заяви допускається при зміні предмету позову і не суперечить закону; 3) відповідач заперечив проти прийняття судом заяви позивача про зміну предмета позову, просив відмовити у її прийнятті, оскільки така не відповідає вимогам частини третьої статті 47 КАС України. Зокрема, при новому розгляді справи зміна предмета або підстав позову допускається лише у разі зміни фактичних обставин справи. Позивачем не зазначено, які саме фактичні обставини змінилися після ухвалення Верховним Судом постанови у цій справі. Крім того, прийняття такої заяви призведе до зміни суб`єктного складу учасників справи; 4) третя особа вважає, що ОСОБА_1 порушує норми процесуального закону під час нового розгляду справи, оскільки змінює предмет та фактично і підстави позову. При цьому не обґрунтовує, у чому полягає зміна фактичних обставин справи, яка зумовлює зміну предмета та підстав позову. Тому ВКДКА вважає заяву позивачки такою, що підлягає відмові у прийнятті судом та поверненню позивачу. Проаналізувавши первісну позовну заяву у цій справі та подану позивачкою 08.05.2026 заяву, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі дійшов висновку, що ОСОБА_1 доповнює позовні вимоги новою вимогою, а тому її звернення є заявою про зміну предмета позову. Позивач, змінюючи предмет позову, фактично доповнила його ще одним способом захисту, який відповідає змісту та характеру порушеного права позивача. Поряд з цим, частина третя статті 47 КАС України визначає особливий порядок подання заяви про зміну предмета або підстав позову під час нового розгляду справи. Так, в силу зазначеної норми, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Таким чином, головною умовою подання заяви про зміну предмета або підстав позову під час нового розгляду справи є необхідність захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин. При цьому, зміна фактичних обставин повинна відбутися ще при первісному розгляді справи - після закінчення підготовчого засідання або початку першого судового засідання у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Жодної зміни фактичних обставин справи у спірних правовідносинах судом не встановлено, позивачем про таку зміну суду не повідомлено. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для прийняття заяви про зміну предмета позову та про необхідність повернення цієї заяви з доданою позовною заявою без прийняття до розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 19.05.2026, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12.03.2026 у цій справі, тому порушив норми процесуального права. Тому ухвалу слід скасувати, а суд апеляційної інстанції має постановити нове судове рішення, яким прийняти заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову до розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Покликається на те, що направлення справи № 460/27538/23 на новий розгляд обумовлено: - необхідністю дослідження і вирішення питання колізії пункту 2.3.18 розділу ІІ Регламенту ВКДКА та пункту 8 Положення №120, які затверджені однаковими за юридичною силою актами рішеннями Ради адвокатів України від 13 грудня 2024 року №87 Регламент та від 30 серпня 2014 року №120 - Положення, прямо суперечать одне одному в частині юрисдикції та підвідомчості КДКА щодо розгляду скарг про дисциплінарний проступок адвоката; - встановлення наявності або відсутності у КДКА Рівненської області повноважень здійснювати розгляд дисциплінарної скарги та приймати щодо адвоката Криворучко Л.С. оспорювані рішення № Д/8-5 від 30.08.2023 «Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 » та № Д/10-5 від 25.10.2023 «Про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю»; - встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 . Апелянтка стверджує, що за своїм змістом заява про зміну предмета позову була безпосередньо обумовлена висновками, викладеними у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12.03.2026 у справі №460/27538/23 та спрямована на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного встановлення усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Фактично Верховний Суд прямо встановив, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Саме з цієї причини рішення обох судових інстанцій були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому Верховний Суд не обмежився загальними формулюваннями, а прямо зазначив, що під час нового розгляду необхідно дослідити всі обставини справи, встановити фактичні дані, які залишилися недослідженими, надати оцінку аргументам сторін та вирішити питання, які раніше судами не були належним чином розглянуті. ОСОБА_9 вважає, що зміна предмета позову обумовлена не довільною зміною правової позиції позивача та не є спробою змінити характер спору, а зумовлена необхідністю забезпечення повного виконання вказівок касаційного суду та створення процесуальних умов для повного і всебічного дослідження обставин справи. Більше того, аналіз пунктів 97-104 постанови Верховного Суду свідчить, що суд касаційної інстанції прямо звернув увагу на необхідність встановлення обставин, які раніше не були предметом належного судового дослідження, зокрема питання наявності чи відсутності у КДКА Рівненської області повноважень на момент прийняття оскаржуваних рішень, а також питання наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку. Таким чином, зміна предмета позову була безпосереднім наслідком постанови Верховного Суду та спрямовувалася на усунення тих процесуальних недоліків, які стали підставою для скасування попередніх судових рішень. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року по справі № 460/27538/23 - залишити без змін. Повідомив, що на стадії першого розгляду цієї справи суд першої інстанції ухвалою від 29.07.2024 прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 05.07.2024 у справі № 460/27538/23, поновив строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 25.10.2023 №Д/10-5 "Про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю". Таким чином, з урахуванням прийнятої судом в 2024 році заяви про зміну предмету позову у справі № 460/27538/23 ОСОБА_1 просила визнати протиправними, нечинними з дня прийняття та скасувати: - рішення КДКА Рівненської області від 30 серпня 2023 року №Д/8-5 «Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 »; - рішення від 25 жовтня 2023 року №Д/10-5 «Про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю». Відповідач стверджує, що заява позивачки про зміну предмету позову від 08.05.2026, подана на стадії нового розгляду справи, спрямована не лише на доповнення позовних вимог новою, але впливає і на суб`єктний склад учасників справи, оскільки без залучення в якості відповідачів усіх членів КДКА Рівненської області щодо яких заявлено нову вимоги про відсутність у них відповідних повноважень суд не зможе вирішити таку вимогу. При цьому покликання апелянта на висновки суду касаційної інстанції як підставу зміни предмету позовних вимог не передбачені положеннями КАС України, а висновки та мотиви суду касаційної інстанції не покладають на позивача обов`язків змінювати предмет позову, а є обов`язковими для суду, який здійснює новий розгляд справи. Тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що оскільки у спірних правовідносинах жодних нових фактичних обставин не виникло, а позивач не навів таких змін, передбачені законом умови для зміни предмета позову відсутні. Третя особа ВКДКА повідомила апеляційний суд, що з доводами позивачки в апеляційній скарзі не погоджується та вважає їх надуманими і безпідставними, а оскаржувану ухвалу від 19.05.2026 - законною і обґрунтованою. Покликається на те, що постанова Верховного Суду у цій справі не породжує необхідність чи допустимість зміни предмета позову, а лише зобов`язує суд повно дослідити фактичні обставини під час нового розгляду. Обов`язковість висновків Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України стосується мотивів скасування судових рішень та необхідності дослідження доказів, але сама по собі не створює нових процесуальних підстав для зміни предмета позову поза умовами, встановленими КАС України. Таким чином, доводи апеляційної скарги здебільшого ґрунтуються на розширеному тлумаченні постанови Верховного Суду та припущенні, що її висновки автоматично створили право на зміну предмета позову, тоді як сама постанова такого висновку не містить і не звільняє позивача від дотримання процесуальних вимог КАС України щодо зміни позовних вимог. Аргументація позивачки фактично ототожнює необхідність дослідження додаткових обставин із правом змінити предмет позову, хоча це різні процесуальні інститути. Новий розгляд справи дозволяє дослідити всі обставини в межах уже заявлених позовних вимог, тоді як зміна предмета позову допускається лише за наявності передбачених законом підстав. Обставини справи, які мають значення для вирішення спірного процесуального питання У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду з грудня 2023 року перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - КДКА Рівненської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторону відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА, третя особа) про визнання протиправними та скасування рішень. З урахуванням прийнятої судом в 2024 році заяви про зміну предмету позову у справі № 460/27538/23, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними, нечинними з дня прийняття та скасувати: - рішення КДКА Рівненської області від 30 серпня 2023 року №Д/8-5 «Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 »; - рішення від 25 жовтня 2023 року №Д/10-5 «Про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю». Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до КДКА Рівненської області задоволено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задоволено, скасовано рішення суду від 30.05.2025 та прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: - рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №460/27538/23 скасовано; - справу №460/27538/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що без з`ясування наявності чи відсутності факту вчинення дисциплінарного проступку та без дослідження наявності повноважень у КДКА Рівненської області на момент прийняття Рішення про порушення дисциплінарної справи та Рішення №Д/10-5, є неможливим ні формування нового правового висновку, ні здійснення відступлення від сталого. Також наголошує, що предметом цієї справи є рішення КДКА Рівненської області стосовно відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до відповідальності адвоката, а не законність Регламенту ВКДКА, зокрема пункту 2.3.18, як про це неодноразово зазначає позивачка у касаційній скарзі. З огляду на не дослідження питання законності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що виразилося у невстановлені фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Окрім того, враховуючи, що вказані порушення були допущені і судом першої інстанції, і судом апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначає про наявність підстав для виходу за межі вимог касаційної скарги та скасування обох судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи судам необхідно дослідити всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; оцінити доказам з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі; надати оцінку обставинам аргументам сторін і, у залежності від установленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України. Релевантні джерела права та акти їх тлумачення Відповідно до частини першої-третьої статті 47 КАС України:
1. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право […] змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд в постанові від 25.09.2025 у справі № 380/7527/20 сформував такі висновки щодо застосування положень статті 47 КАС України при прийнятті на стадії нового розгляду заяв про зміну предмета, підстав позову: «
79. Аналіз наведених правових норм свідчить, що за загальним правилом зміна предмета, підстав позову у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не допускаються.
80. Водночас, єдиним виключенням із цього правила є те, що така зміна предмета або підстав позову необхідна для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталися після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. […]
83. Крім цього, додаткового дослідження потребує факт зміни фактичних обставин справи, на які послався суд апеляційної інстанції […].
84. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судами не дотримано загальних правил розгляду заяви, поданої в порядку статті 47 КАС України, що свідчить про порушення процедури вирішення цієї заяви.
85. Отже, вирішення судом першої інстанції після направлення справи на новий розгляд заявлених уточнених позовних вимог прийнято передчасно, без надання належної їм правової оцінки з урахуванням вимог частин другої та третьої статті 47 КАС України». Позиція суду апеляційної інстанції Суть заяви про зміну позовних вимог від 08.05.2026 зводиться до їх доповнення новою вимогою окрім первісно заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів відповідача, що стосуються інтересів позивачки (спосіб захисту, передбачений п.2 ч. 1 ст. 5 КАС України), позивачка також бажає додатково заявити вимоги щодо відсутності в перелічених в цій заяві адвокатів, які не є учасниками справи, повноважень голови та членів Дисциплінарної палати КДКА Рівненської області та компетенції здійснювати щодо адвоката Криворучко Л.С. дисциплінарне провадження на підставі ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 17.05.2023 у справі №592/881/21 (спосіб захисту, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 5 КАС України). Заява про зміну позовних вимог подана позивачкою на стадії нового розгляду адміністративної справи №460/27538/23 (після скасування попередньо прийнятих судами першої та апеляційної інстанції рішень та скерування касаційним судом справи на новий розгляд). За загальним правилом зміна предмета, підстав позову у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не допускаються. Єдиним виключенням із цього правила є те, що така зміна предмета або підстав позову необхідна для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталися після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Ця справа розглядається судом першої інстанції в порядку загального провадження. Отже, позивачка, бажаючи змінити позовні вимоги, зобов`язана в заяві від 08.05.2026 повідомити суд про зміну фактичних обставин справи (навести такі обставини), що сталися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи, що надають суду першої інстанції повноваження в порядку винятку прийняти її заяву про зміну позовних вимог на стадії нового розгляду справи. Аргументи позивачки щодо необхідності прийняття заяви про зміну позовних вимог зводяться до покликань на вказівки Верховного Суду в постанові від 12.03.2026. Апеляційний суд проаналізував ці вказівки та виділив недолік судових рішень у цій справі, що зумовили висновок касаційного суду про необхідність її нового розгляду - суди не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в т.ч. не дослідили наявність повноважень відповідача на момент прийняття ним щодо позивачки оскарженого рішення. Отже, апелянтка помилково ототожнює недолік «першого» розгляду цієї справи, що полягає у неналежному дослідженні судами обставин, що вже існували станом на дату закінчення підготовчого провадження при первісному розгляді справи, із зміною фактичних обставин справи, що сталися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи. Очевидно, що констатація касаційним судом недоліків попереднього розгляду справи не є «зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання» для цілей застосування судом першої інстанції частини третьої статті 47 КАС України на стадії нового розгляду цієї справи. Підсумовуючи наведені мотиви, колегія суддів апеляційного суду дійшла таких висновків: - аргументи апелянта є помилковими та не доводять, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали допустив помилку при застосуванні норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо прийняття заяви про зміну позовних вимог від 08.05.2026; - правильним є висновок суду першої інстанції про те, що жодної зміни фактичних обставин справи у спірних правовідносинах, що сталися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи, не встановлено, а позивач про таку зміну суд не повідомив. Як наслідок, підстав для прийняття заяви від 08.05.2026 не було, тому суд першої інстанції прийняв законне та вмотивоване рішення про повернення цієї заяви без розгляду. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог від 08.05.2026 та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає. З огляду на висновок апеляційного суду по суті апеляційної скарги понесені позивачкою судові витрати покладаються судом на неї. Інші учасники справи не надали суду доказів понесення ними судових витрат, що підлягають розподілу. Керуючись статтями 47, 139, 229, 243, 294, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 29.05.2026 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 про повернення без прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову у справі №460/27538/23 без змін. Понесені апелянткою судові витрати покласти на неї. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Р. М. Москаль судді Т. М. Димарчук П. І. Сало Повне судове рішення складено 13.07.26