Постанова КГС ВС № 904/5571/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Київ cправа № 904/5571/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І. М. (головуючого), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М., за участю секретаря судового засідання Росущан К. О., представників учасників справи: позивача - Кияненко Д. О. (адвокат), відповідача - Оніщенко В. М. (самопредстваництво), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 за позовом Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (далі - Офіс водних ресурсів, позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, Комітет, відповідач) про скасування рішення Адміністративної колегії Відділення АМК від 29.10.2024 № 54/103-р/к (далі - Рішення АМК) за результатами розгляду справи № 54/4-20. 1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення АМК прийнято за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи та при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-III) є підставами для визнання цього Рішення недійсним. 1.3. За твердженням позивача, в його діях відсутні будь-які ознаки, які б свідчили про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, водночас Комітет діяв не в межах наданих йому законом повноважень, не у порядок та спосіб, встановлений законом та при ухваленні оспорюваного Рішення АМК, вийшов за межі своїх повноважень.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 (суддя Панна С. П.), яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 (колегія суддів: Чередко А. Є., Мороз В. Ф., Верхогляд Т. А.) відмовлено у задоволенні позовних вимог. 2.2. Судові рішення мотивовано тим, що оскаржуване Рішення АМК прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права та є обґрунтованим. 2.3. Позивачем не спростовано обставин покладених відповідачем в основу оскаржуваного Рішення АМК, зокрема, що: Магдалинівським міжрайонним управлінням водного господарства, як монополістом на визначеному Комітетом ринку, завищені постійні експлуатаційні витрати у складі договірної ціни на послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у 2018-2019 роках, у січні - червні 2021 року через необґрунтоване включення капітальних видатків у складі прямих витрат, а також включення капітальних видатків у розмірі, що перевищує 10 відсотків від прямих витрат, як це визначено законодавчо.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги 3.1. У касаційній скарзі Офіс водних ресурсів, із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 4.1.1. Касаційна скарга (з урахуванням усунення недоліків) подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 4.1.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без врахування висновків Верховного Суду, зокрема: - щодо застосування статті 48 Закону № 2210 та частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659), які викладені у постановах від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 та від 14.05.2024 у справі № 910/19008/21 (в частині обов`язковості дотримання органами Комітету вимог законодавства та здійснення ними своїх повноважень лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень, наданих їм законодавством України); - щодо застосування статей 52, 53, 54, 55 Закону № 2210 та частини першої статті 7 Закону № 3659, які викладені у постановах від 29.07.2021 у справі № 916/2799/20, від 30.05.2018 у справі № 917/725/17, від 20.04.2020 у справі № 916/114/19, від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21; - щодо застосування положень пунктів 23, 24, 32 Правил розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила), які викладені у постановах від 08.10.2020 у справі № 909/759/19, від 21.04.2021 у справі № 910/701/17, від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18 (щодо строків розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо неможливості застосування штрафу та санкцій до особи, яка не є учасником антимонопольної справи). 4.1.3. За твердженням скаржника, суди першої та апеляційної інстанції всупереч вимогам процесуальних норм не надали належної оцінки та безпідставно відхилили аргументи позивача в частині порушення відповідачем вимог частини першої статті 7 Закону № 3659. Зокрема, про те, що Відділення АМК при прийнятті оскаржуваного Рішення вийшло за межі наданих йому повноважень, в частині визначення виду відповідальності та визначення осіб, яким заподіяно шкоду, а також в частині вирішення питання щодо усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції - зобов`язання Офіс водних ресурсів відшкодувати шкоду у двомісячний термін, з дня отримання копії рішення. На переконання скаржника, законодавством України, та іншими нормами (актами) законодавства не передбачено повноважень органів Комітету зобов`язувати, тобто надавати вказівки (зобов`язання) щодо способів усунення допущених порушень. Висновки Відділення АМК в цій частині не відповідають вимогам чинного законодавства та фактично свідчать про те, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень фактично привласнивши собі функції суду. Водночас висновки судів у цій частині зводяться лише до формального відхилення доводів позивача, без належного мотивування із посиланням на норми матеріального права та фактично до власного тлумачення судами положень статті 48 Закону № 2210. 4.1.4. Також скаржник наголошує, що суди у вирішенні цього спору не надали належної оцінки його доводам щодо порушення Відділенням АМК строків розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 4.1.5. Крім того, скаржник вважає, що оскаржуване Рішення АМК не відповідає вимогам Закону оскільки в якості відповідача в антимонопольній справі зазначена юридична особа - Магдалинівське міжрайонне управління водного господарства, яка на дату ухвалення оскаржуваного Рішення вже припинена. Водночас під час розгляду антимонопольної справи в порушення вимог положень пункту 24 Правил заміни відповідача не відбулося. Водночас суди залишили означене поза увагою та в порушення норм законодавства визнали Рішення АМК законним не врахувавши законодавчо-визначену заборону застосовувати штраф та санкції щодо особи, яка не є і не була учасником справи, за результатами розгляду якої було ухвалене оскаржуване Рішення АМК. 4.1.6. За твердженням позивача, суди взагалі не надали оцінки його доводам покладеним в обґрунтування наявності підстав для скасування Рішення АМК, зокрема, про те, що монопольне становище Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства визначено відповідачем без посилань на будь-які докази та без належного дослідження товарних меж ринку. Рішення АМК ґрунтується виключно на доказах наданих позивачем на вимоги Відділення АМК. 4.1.7. У цьому аспекті скаржник також підкреслює та наголошує, що він не був учасником антимонопольної справи, а тому, відповідно, не був обізнаний щодо обов`язку спростування висновків відповідача, зокрема, в частині зайняття домінуючого (монопольного) становища на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) де розташовані об`єкти меліоративного комплексу Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства, які знаходилися оперативному управлінні останнього. 4.2. Доводи інших учасників справи 4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу Відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офіс водних ресурсів, а у разі розгляду справи по суті - оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Розгляд клопотань 5.1. Від Офісу водних ресурсів 22.06.2026 та 02.07.2026 надійшли клопотання про передачу справи № 904/5571/24 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та /або Великої Палати Верховного Суду, які обґрунтовані наявністю виключної правової проблеми у справі та наявністю виключної правової проблеми та глибоких розбіжностей у застосуванні касаційним господарським судом норм матеріального права, зокрема, щодо меж повноважень органі АМК. 5.2. Від позивача також 02.07.2026 надійшла заява у якій останній просить не розглядати клопотання від 22.06.2026 в частині вимог про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 5.3. Суд протокольною ухвалою від 07.07.2026 постановив розглядати клопотання скаржника про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та на розгляд Великої Палати Верховного Суду спільно з доводами касаційної скарги.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ 6.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням від 29.10.2024 № 54/103-р/к: - визнано, що протягом 2018 2020 років, січня-червня 2021 року Магдалинівське міжрайонне управління водного господарства (ідентифікаційний код юридичної особи 05430745, місцезнаходження: вул. Комарова, буд. 53, смт. Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська обл., 51100) займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) де розташовані об`єкти меліоративного комплексу Магдалинівського МУВГ, які знаходилися в його оперативному управлінні, та не мало жодного конкурента на ринку (пункт 1 резолютивної частини Рішення); - визнано дії Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства, які полягають у встановленні та застосуванні завищеного розміру вартості послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у розрахунку на один куб. м. води на суму: 0,119 грн із ПДВ у 2018 році; 0,063 грн із ПДВ у 2019 році; 0,336 грн із ПДВ у січні червні 2021 року, внаслідок включення до договірної ціни необґрунтованих витрат, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини Рішення); - за порушення, вказане в пункті 2 резолютивної частини рішення, накладено на Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 01038699), як правонаступника Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства (ідентифікаційний код юридичної особи 05430745) штраф у розмірі 68 000,00 грн (пункт 3 резолютивної частини Рішення); - зобов`язано Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 01038699), як правонаступника Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства (ідентифікаційний код юридичної особи 05430745) усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом проведення відповідних перерахунків, у двомісячний термін (пункт 4 резолютивної частини Рішення). 6.2. Під час розгляду справи № 54/4-20 Відділення АМК встановило, зокрема, таке: - відповідно до пункту 1.3 Положення про Магдалинівське міжрайонне управління водного господарства (далі - Магдалинівське МУВГ), затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 10.09.2018 № 683, Управління в межах своїх повноважень, забезпечує на території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області вирішення питань щодо експлуатації державних меліоративних систем, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, гідротехнічної меліорації земель, вирішує в установленому порядку разом із місцевими органами виконавчої влади та іншими організаціями питання забезпечення населення і галузей економіки Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області водними ресурсами, здійснює від імені Державного агентства водних ресурсів України виробничі функції з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об`єктами, що перебувають у державній власності; - тобто, Магдалинівське МУВГ здійснює експлуатацію державних меліоративних систем, управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об`єктами на території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине); - до території обслуговування вказаної меліоративної системи належать земельні ділянки суб`єктів господарювання ТОВ "АГРО-ОВЕН", ТОВ "ВПК-АГРО", ПрАТ "АГРОКОМ", ФГ "ЕКО-ОВОЧІ", ПП "АФ "ХЛІБОДАР", СФГ "ЖУК", ТОВ "АГРОПОЛЮС-ДНІПРО", оскільки вони розташовані поблизу меліоративного комплексу Магдалинівського МУВГ, а внутрішньогосподарські зрошувальні системи земельних ділянок збудовані та розташовані так, що водозабір ними здійснюється із точок водовиділу Управління (насосних станцій); - забір води здійснюється із водних об`єктів і за зрошувальними системами подається первинним водокористувачам до точок водовиділу (насосних станцій); - тобто, інших суб`єктів господарювання, що надавали або мали технічну можливість (інженерні системи (зрошувальні системи) та відповідний обслуговуючий персонал) надання досліджуваних послуг юридичним особам в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) у період 2018-2020 років, січня-червня 2021 року в ході розгляду справи Відділенням АМК не встановлено. 6.3. За наведеного, Відділення АМК дійшло висновків, що для споживачів Магдалинівського МУВГ в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) упродовж 2018-2020 років, січня - червня 2021 року документально підтверджено один спосіб водокористування для зрошення їх сільськогосподарських земель - отримання у Магдалинівського МУВГ послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних земель. 6.4. Отже, враховуючи наведене, Магдалинівське МУВГ упродовж 2018-2020 років, січня - червня 2021 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине), де розташовані об`єкти меліоративної системи, які знаходилися в його оперативному управлінні, як таке що не мало жодного конкурента на ринку. 6.5. Суди встановили, що у Рішенні АМК містяться такі висновки: - єдиним продавцем (постачальником, виробником) послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області є Магдалинівське МУВГ; - основними споживачами послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель є ТОВ "АГРО-ОВЕН", ТОВ "ВПК-АГРО", ПрАТ "АГРОКОМ", ФГ "ЕКО-ОВОЧІ", ПП "АФ "ХЛІБОДАР", СФГ "ЖУК", ТОВ "АГРОПОЛЮС-ДНІПРО", які отримують вказані послуги в межах розташування меліоративної системи (комплексу) Магдалинівського МУВГ, яка знаходилася в його оперативному управлінні; - товарними межами ринку є послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель; - територіальними (географічними) межами ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель, визначені межами території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине), де розташовані об`єкти меліоративної системи Магдалинівського МУВГ, які знаходяться в його оперативному управлінні; - часовими межами ринку послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель визначено період 2018 - 2020 роки, січень червень 2021 року; - потенційні конкуренти упродовж 2018 - 2020 років, січня червня 2021 року - Магдалинівське МУВГ не мало реальних і потенційних конкурентів на досліджуваному ринку, а у споживачів Магдалинівського МУВГ упродовж 2018-2020 років, січня червня 2021 року була відсутня альтернатива в отриманні послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель від іншого суб`єкта господарювання. 6.6. Отже, Відділенням АМК встановлено наявність бар`єрів для вступу на ринок, зокрема, основні споживачі послуг, в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) упродовж 2018-2020 років, січня - червня 2021 року за звичайних умов не могли легко перейти від використання (споживання) досліджуваного у справі товару до використання (споживання) іншого, відповідно в зазначених межах досліджуваної послуги, пов`язаної з переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних земель не має товарів замінників. 6.7. Для вступу нових суб`єктів господарювання на ринок послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у зазначених територіальних (географічних) та часових межах існували бар`єри для вступу потенційних конкурентів на ринок, зокрема: - адміністративні обмеження надання в оперативне управління об`єктів меліоративної системи Магдалинівському МУВГ; - економічні та організаційні - пов`язані з технологічними особливостями надання послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних земель, як то: необхідність будівництва нових об`єктів меліоративних систем та гідротехнічних споруд, поруч з існуючими об`єктами та гідротехнічними спорудами меліоративної системи, наданими Магдалинівському МУВГ в оперативне управління; залучення відповідних обсягів коштів для цього будівництва; переміщення або будівництво нових водозабірних споруд, інженерних систем споживачів до нових точок водовиділу; отримання державного акта на землю, розроблення проєктної документації, технічного паспорту технічної споруди, отримання споживачами нових дозволів на спеціальне водокористування, тощо. 6.8. Отже, щодо монопольного (домінуючого) становища Магдалинівського МУВГ, Відділенням АМК встановлено, зокрема, що у розумінні положень абзацу другого частини першої статті 12 Закону № 2210, Магдалинівське МУВГ упродовж 2018-2020 років, січня червня 2021 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине), де розташовані об`єкти меліоративної системи, які знаходилися в його оперативному управлінні, як таке що не мало жодного конкурента на ринку. 6.9. Щодо порядку ціноутворення послуг, які надавало Магдалинівське МУВГ, то у Рішенні АМК, зокрема, встановлено таке: - згідно з Положенням про Магдалинівське МУВГ, затвердженого наказом Державного Агентства України від 10.09.2018 № 683, Магдалинівське МУВГ відповідно до покладених на нього завдань здійснює експлуатацію державних меліоративних систем, перерозподіл (перекидання) водних ресурсів для забезпечення їх балансу у межах зони своєї діяльності шляхом переміщення води державними меліоративними системами відкритого (штучно створені водні об`єкти) і закритого типу (водогони, трубопроводи) та надання доступу до них первинним водокористувачам у період 2018 - 2020 років, січня - червня 2021 року, як юридична особа, а з 01.07.2021, як структурний підрозділ Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (далі - Офіс водних ресурсів); - відповідно до пункту 11 Переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101 (далі - Перелік № 1101) Магдалинівське МУВГ упродовж 2018 - 2020 років, січня червня 2021 року надавало платні послуги на замовлення юридичних і фізичних осіб на підставі господарських договорів, укладених останнім, як юридичною особою; - Порядком визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, затвердженим спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 25.12.2013 № 544/1561/1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за № 163/24940 (далі - Порядок № 544/1561/1130) визначено особливості формування вартості та надання платних послуг юридичним та фізичним особам; - пунктом 2.3 Порядку № 544/1561/1130 регламентовано надання платних послуг на підставі договорів, які укладаються сторонами; - так, Магдалинівським МУВГ (виконавцем) укладені договори про надання послуг із переміщення води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошувальних сільськогосподарських земель, зокрема, з ТОВ "АГРОПОЛЮС-ДНІПРО" у квітні 218 року, квітні 2019 року, квітні 2020 року та квітні 2021 року, за умовами яких упродовж 2018 - 2020 років та січня - червня 2021 року Магдалинівським МУВГ надавалися послуги з точки водовиділу; - відповідно до пунктів 1.2 означених договорів, точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю, водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі виконавця, з якої здійснюється надання послуг; - оплата вартості наданих послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошувальних сільськогосподарських земель здійснюється за договірною ціною за 1 куб.м. води відповідно до калькуляції згідно з положеннями Порядку № 544/1561/1130 (пункти 4.1 договорів); - договірна ціна узгоджується у Протоколі погодження договірної ціни на послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошувальних сільськогосподарських земель, який є додатком до договорів (пункт 4.2 договорів); - Магдалинівським МУВГ, щорічно перед початком поливного сезону розраховувалася договірна вартість послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель на 1 куб.м. води, яка погоджувалася з Державним агентством водних ресурсів України; - Зокрема, розрахована Магдалинівським МУВГ та погоджена договірна ціна є середньою для всіх точок водовиділу та має такі складові: постійні експлуатаційні витрати та змінні експлуатаційні витрати; - постійні експлуатаційні витрати складаються з прямих витрат (разом) та загальногосподарських витрат; - прямі витрати (разом) складаються з прямих витрат на оплату праці, прямих матеріальних витрат та інших прямих витрат; - загальногосподарські витрати включають витрати на: предмети, матеріалів, обладнання та інвентар; продукти харчування, оплату послуг (крім комунальних), видатки на відрядження, оплату водопостачання та водовідведення, оплату природного газу, підвищення кваліфікації кадрів, оплату видатків на державне обов`язкове особисте соціальне страхування, інші поточні видатки, придбання обладнання і предметів довгострокового користування та капітальний ремонт; - змінні експлуатаційні витрати включають в себе вартість електроенергії та вартість послуг із придбання води. 6.10. Відділенням АМК мотивувало свої висновки, зокрема, таким. 6.11. Оскільки Магдалинівське МУВГ у період 2018 2020 років, січня - червня 2021 року фактично було бюджетною організацією, яка фінансувалася за рахунок Державного бюджету України, то, відповідно, всі видатки останнім здійснювалися відповідно до затвердженого кошторису за кодами економічної класифікації видатків. 6.12. Наказом Міністерством фінансів України від 14.01.2011 № 11, у редакції наказу Міністерства фінансів України 26.12.2011 № 1738 (далі - Наказ № 1738) затверджено економічну класифікацію видатків бюджету, згідно з якою капітальним видаткам відповідає код 3000 і вони (капітальні видатки) включають в себе, в тому числі: придбання обладнання і предметів довгострокового користування код 3110; капітальний ремонт інших об`єктів код 3132. 6.13. Пунктом 1.6 розділу 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 № 754, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2012 липня 2012 року за № 1199/21511 (далі Інструкція № 754) визначено, що капітальні видатки - це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на будівництво (придбання), ремонт, реконструкцію та реставрацію (у тому числі житла (приміщень), інших об`єктів), на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов`язаних із пошкодженням основного капіталу. 6.14. Так, договірна ціна послуг Магдалинівського МУВГ, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель на 2018 рік включає капітальні видатки всього в сумі 1 338 679 грн: - у складі прямих матеріальних витрат - витрати за кодом (КЕКВ) 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" в сумі 499 800,00 грн; - у складі загальногосподарських витрат: витрати за кодом (КЕКВ) 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" в сумі 638 879,00 грн, за кодом 3132 "Капітальний ремонт інших об`єктів" у сумі 200 000,00 грн. 6.15. Договірна ціна послуг Магдалинівського МУВГ, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель на 2019 рік включає капітальні видатки всього в сумі 910 584,00 грн: - у складі загальногосподарських витрат: витрати за кодом (КЕКВ) 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" в сумі 649 917,00 грн, за кодом 3132 "Капітальний ремонт інших об`єктів" у сумі 260 667,00 грн. 6.16. Договірна ціна послуг Магдалинівського МУВГ, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель на 2021 рік включає капітальні видатки всього в сумі 2 860 670,00 грн: - у складі інших прямих витрат: витрати за кодом (КЕКВ) 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" в сумі 2 138 000,00 грн; - у складі загальногосподарських витрат: витрати за кодом (КЕКВ) 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" в сумі 422 670,00 грн, за кодом 3132 "Капітальний ремонт інших об`єктів" в сумі 300 000,00 грн. 6.17. Водночас відповідно до пункту 3.5 Порядку № 544/1561/1130 до прямих матеріальних витрат відноситься вартість основних матеріалів, необхідних для виконання робіт, надання послуг, допоміжних та інших матеріалів, які віднесені до конкретного виду надання послуг. 6.18. У той же час, згідно з пунктом 3.6 Порядку № 544/1561/1130 до інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які віднесені до конкретного виду надання послуг. 6.19. У пункті 3.3 Порядку № 544/1561/1130 визначено, що до складу витрат на надання (виконання) платних послуг належать, зокрема, загальногосподарські витрати, у тому числі витрати на оновлення та модернізацію основних засобів, що використовуються для надання платних послуг. 6.20. Згідно з пунктом 3.9 Порядку № 544/1561/1130 до витрат на оновлення та модернізацію основних засобів, що використовуються для надання платних послуг, відносяться капітальні видатки, визначені кошторисами на поточний рік на ці цілі. 6.21. Отже, відповідно до положень пунктів 3.3, 3.5, 3.6 та 3.9 Порядку № 544/1561/1130 витрати на оновлення та модернізацію основних засобів (капітальні видатки) не відносяться до прямих матеріальних та інших прямих витрат, а є складовими загальногосподарських витрат. 6.22. Також відповідно до типової калькуляції, надісланої Державним агентством водних ресурсів України листом від 18.01.2018 № 249/5/11-1/8 керівникам водогосподарських організацій, капітальні видатки на оновлення та модернізацію основних засобів у розмірі 10 % від прямих витрат включаються до загальногосподарських витрат. 6.23. Отже, за висновками Відділення АМК, включення Магдалинівським МУВГ капітальних видатків на суму 499 800,00 грн до складу прямих матеріальних витрат договірної ціни у 2018 році та капітальних видатків на суму 2 138 000, 00 грн до складу інших прямих витрат договірної ціни у 2021 році суперечить вимогам пунктів 3.3, 3.5, 3.6 та 3.9 Порядку № 544/1561/1130, наслідком чого є завищення прямих витрат (разом) договірної ціни послуг у 2018 році на суму 499 820 грн, а у 2021 році на суму 2 138 000,00 грн. 6.24. Пунктом 3.9 Порядку № 544/1561/1130 визначено, що капітальні видатки обраховуються у розмірі 10 % до прямих витрат, пов`язаних з наданням послуг. Тобто, наслідком завищення прямих витрат є завищення розміру капітальних видатків у складі загальногосподарських витрат так як обсяг капітальних видатків визначається у розмірі 10 % до прямих витрат. 6.25. Зокрема, відповідач у Рішенні встановив, що договірною ціною послуг Магдалинівського МУВГ, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель, вартість прямих витрат (разом) визначена: - на 2018 рік у сумі 4 361 647,00 грн, у тому числі капітальні видатки в сумі 499 800,00 грн; - на 2019 рік у сумі 5 329 720,00 грн (капітальні видатки не включалися); - на 2021 рік у сумі 7 543 838 грн, у тому числі капітальні видатки в сумі 2 138 000,00 грн. 6.26. Отже, за висновками Відділення АМК, із урахуванням норм пунктів 3.3, 3.5, 3.6 та 3.9 Порядку № 544/1561/1130 прямі витрати разом договірної ціни послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель мали би бути визначені, зокрема: - на 2018 рік у сумі 3 861 847,00 грн (4 361 647,00 грн - 499 800,00 грн); - на 2021 рік у сумі 5 405 838 грн (7 543 838,00 грн - 2 138 000 грн). 6.27. Водночас договірною ціною послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель, визначена вартість капітальних видатків у складі загальногосподарських витрат: - на 2018 рік у сумі 838 879,00 грн (КЕКВ 3110 - 638 879,00 грн, КЕКВ 3132 - 200 000,00 грн); - на 2019 рік у сумі 910 584,00 грн. (КЕКВ 3110 - 649 917,00 грн, КЕКВ 3132 - 260 667,00 грн); - на 2021 рік у сумі 722 670,00 грн (КЕКВ 3110 - 422 670,00 грн, КЕКВ 3132 - 300 000,00 грн). 6.28. Отже, обсяги капітальних видатків у складі загальногосподарських витрат визначені Магдалинівським МУВГ із порушенням норм пункту 3.9 Порядку № 544/1561/1130, оскільки перевищують встановлений розмір 10 % до прямих витрат. 6.29. Таким чином, із урахуванням норм пунктів 3.3, 3.5, 3.6 та 3.9 Порядку № 544/1561/1130, капітальні видатки у складі загальногосподарських витрат у розмірі 10 % до прямих витрат договірної ціни мали би бути визначені, зокрема: - на 2018 рік у сумі 386 185,00 грн (3 861 847,00 грн х 10 %); - на 2019 рік у сумі 532 972,00 грн (5 329 720,00 грн х 10 %); - на 2021 рік у сумі 540 584,00 грн (5 405 838,00 грн х 10%). 6.30. Тобто, Магдалинівським МУВГ завищена вартість капітальних видатків у складі загальногосподарських витрат договірної ціни послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель, зокрема: - у 2018 році на суму 452 694,00 грн (838 879,00 грн - 386 185,00 грн); - у 2019 році на суму 377 612,00 грн (910 584,00 грн - 532 972,00 грн); - у 2021 році на суму 182 086,00 грн(722 670,00 грн - 540 584,00 грн). 6.31. За висновками Відділення АМК, всупереч вимогам Порядку № 544/1561/1130, Магдалинівським МУВГ під час визначення вартості Послуг: 1. безпідставно включені капітальні видатки до складу прямих витрат у 2018 році на суму 499 800,00 грн та у 2021 році на суму 2 138 000,00 грн, оскільки капітальні видатки не є прямими витратами. Таке включення капітальних видатків до складу прямих витрат у 2018 та 2021 роках також призвело до завищення прямих витрат, зокрема, як бази визначення капітальних видатків так і бази визначення загальногосподарських витрат. 2. капітальні видатки, включені до складу загальногосподарських витрат, у розмірі, що перевищує визначені Порядком № 544/1561/1130 - 10 % прямих витрат, зокрема: - у 2018 році включені капітальні видатки в сумі 838 879,00 грн (із яких КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" - 638 879,00 грн, КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об`єктів" - 200 000,00 грн) або 21,7 % до прямих витрат (із урахуванням завищення бази визначення капітальних видатків), що перевищує визначені законодавчо 10 % на суму 452 694,00 грн; - у 2019 році включені капітальні видатки в сумі 910 584,00 грн (із яких КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" - 649 917,00 грн, КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об`єктів" - 260 667,00 грн) або 17,1 % до прямих витрат, що перевищує визначені законодавчо 10 % на суму 377 612,00 грн. - у 2021 році включені капітальні видатки в сумі 722 670,00 грн (із яких КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" - 422 670,00 грн, КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об`єктів" - 300 000,00 грн) або 13,4% до прямих витрат (це з урахуванням завищення бази визначення капітальних видатків), що перевищує визначені законодавчо 10 % на суму 182 086,00 грн. 6.32. З огляду на наведене, Відділення АМК і дійшло висновків, що Магдалинівським МУВГ завищені постійні експлуатаційні витрати у складі договірної ціни на послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель, зокрема: - у 2018 році на загальну суму 952 494,00 грн (без ПДВ) через необґрунтоване включення капітальних видатків у складі прямих витрат на суму 499 800,00 грн, а також включення капітальних видатків на суму 452 694,00 грн у розмірі, що перевищує 10 %, як це визначено законодавчо; - у 2019 році на загальну суму 377 612,00 грн (без ПДВ) через необґрунтоване включення капітальних видатків на суму 377 612,00 грн, що перевищує 10 %, як це визначено законодавчо; - у січні - червні 2021 року на загальну суму 2 320 086,00 грн (без ПДВ) через необґрунтоване включення капітальних видатків у складі прямих витрат на суму 2 138 000 грн, а також включення капітальних видатків на суму 182 086 грн. у розмірі, що перевищує 10 %, як це визначено законодавчо, що призвело до завищення вартості послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель (постійні експлуатаційні витрати) у розрахунку на 1 куб.м. води. 6.33. Плановий об`єм води, визначений Магдалинівським МУВГ для надання послуг пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель та врахований при визначенні вартості 1 куб.м. води складає: - на 2018 рік 8 033 тис. куб.м.; - на 2019 рік 7 207 тис. куб.м.; - на 2021 рік 8 294 тис. куб.м. 6.34. Таким чином, включення до договірної ціни необґрунтованих витрат призвело до завищення вартості Послуг, зокрема, у розрахунку на 1 куб. м. води: - у 2018 році на суму 0,119 грн із ПДВ; - у 2019 році на суму 0,063 грн із ПДВ; - у січні - червні 2021 року 0,336 грн із ПДВ. 6.35. Отже, за результатами проведеного дослідження діяльності Магдалинівського МУВГ, за заявою ТОВ "АГРОПОЛЮС-ДНІПРО" від 08.07.2019 № 080719/2 та доповнення від 17.07.2019 № 170719 до заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Відділення АМК, дійшло висновків про наявність в діях Магдалинівського МУВГ порушень вимог законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом встановлення таких цін на послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у період 2018 - 2019 років та у січні - червні 2021 року, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Такі дії Магдалинівського МУВГ призвели до ущемлення інтересів споживачів, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 8.1. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними та скасування рішення Відділення АМК. 8.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивача кваліфіковано за ознаками частини першої статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону № 2210. 8.3. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (тут і надалі в редакції чинній станом на час прийняття розпорядження про початок розгляду справи № 54/4-20) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. 8.4. Згідно з приписами статті 3 названого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. 8.5. Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). 8.6. Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 2210 (тут і надалі в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин) суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. 8.7. За приписами частини першої статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. 8.8. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. 8.9. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 50 Закону № 2210 порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем. 8.10. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. 8.11. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 8.12. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника. 8.13. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 8.14. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин. 8.15. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). 8.16. Зокрема, з посиланням на висновки, які викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 та від 14.05.2024 у справі № 910/19008/21 скаржник наголошує на неврахуванні судами його доводів щодо обов`язковості дотримання органами Комітету вимог законодавства та здійснення ними своїх повноважень лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень, наданих їм законодавством України. 8.17. У цьому аспекті доводи позивача ґрунтуються на тому, що судами не надано належної оцінки тому, що Відділенням АМК при прийнятті оскаржуваного Рішення порушені вимоги Закону № 2210, зокрема, в частині невідповідності висновків у мотивувальній частині Рішення, висновкам, які зазначені у його резолютивній частині, оскільки всі висновки Комітету стосуються дій вчинених Магдалинівським МУВГ, яке визначено відповідачем у антимонопольній справі, однак резолютивна частина Рішення містить вимоги та зобов`язання для особи, яка не залучена до участі у справі - Офісу водних ресурсів. 8.18. Скаржник наголошує на тому, що він фактично не був учасником антимонопольної справи, а Відділенням АМК під час її розгляду в порушення вимог положень пункту 24 Правил заміни відповідача не здійснено. Водночас наслідком наведених порушень, є те, що позивач фактично не був обізнаний щодо обов`язку та можливості спростування висновків Комітету, зокрема, в частині зайняття домінуючого (монопольного) становища на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) де розташовані об`єкти меліоративного комплексу Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства, які знаходилися оперативному управлінні останнього. 8.19. У вирішенні означених вище доводів касаційної скарги колегія суддів враховує сталі та послідовні висновки Верховного Суду про те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 на неврахування якої посилається скаржник). 8.20. Стосовно визначення поняття "дискреційні повноваження", то слід зазначити, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру", який що хоча і не регламентує відносини щодо захисту економічної конкуренції та не застосовується АМК під час розгляду справ щодо визначення монопольного становища, втім, Верховний Суд звернув увагу саме щодо визначення на рівні законодавства, що таке дискреційні повноваження, а саме: це повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано. 8.21. Верховний Суд під час розгляду справ, за участю АМК та його відділень, послідовно висновував про те, що: дискреційні повноваження АМК мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права, та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля; при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог; ураховуючи, зокрема, статтю 19 Конституції України, приписи Закону, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", під час прийняття рішення АМК має переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватись принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймати своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечувати послідовне застосування загальних нормативно-правових приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості; критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності такого суб`єкта, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття. 8.22. Як вже було зазначено вище, із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК вбачається, що згідно з останнім визнано дії Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства, які полягають у встановленні та застосуванні завищеного розміру вартості послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у розрахунку на один куб. м. води на суму: 0,119 грн із ПДВ у 2018 році; 0,063 грн із ПДВ у 2019 році; 0,336 грн із ПДВ у січні червні 2021 року, внаслідок включення до договірної ціни необґрунтованих витрат, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини Рішення). За порушення, вказане в пункті 2 резолютивної частини рішення, накладено на Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області , як правонаступника Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства штраф у розмірі 68 000,00 грн (пункт 3 резолютивної частини Рішення) та зобов`язано Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, як правонаступника Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом проведення відповідних перерахунків, у двомісячний термін (пункт 4 резолютивної частини Рішення). 8.23. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначили, що оскаржуване Рішення АМК прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та є обґрунтованим. Позивачем не спростовано висновків відповідача про те, що Магдалинівським МУВГ, як монополістом, завищені постійні експлуатаційні витрати у складі договірної ціни на послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у 2018-2019 році, у січні - червні 2021 року через необґрунтоване включення капітальних видатків у складі прямих витрат, а також включення капітальних видатків у розмірі, що перевищує 10 % від прямих витрат, як це визначено законодавчо. 8.24. Суди також відхилили посилання позивача, зокрема, на неможливість застосування штрафу та санкцій щодо позивача, як особи, яка не є учасником антимонопольної справи, за результатами розгляду якої було ухвалене оскаржуване рішення. 8.25. У вирішенні питання щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зазначає, що у пункті 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", унормовано, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). 8.26. За сталими та послідовними висновками Верховного Суду питання наявності чи відсутності в діях суб`єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем та повноту з`ясування АМК обставин, які мають значення для справи, в силу положень статті 59 Закону № 2210, необхідно досліджувати в системному аналізі з діями суб`єкта господарювання, встановленими АМК та вимогами статей 12, 13 Закону та відповідними положеннями Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 № 49-р, яка була чинною станом на час прийняття розпорядження про початок розгляду справи № 54/4-20 та на час прийняття оспорюваного Рішення АМК (далі - Методика). 8.27. Обов`язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Водночас за змістом приписів статті 12 Закону № 2210 суб`єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції. 8.28. Верховний Суд у застосуванні положень частини статті 13 Закону № 2210 також неодноразово зазначав, що частина перша цієї статті містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб`єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої цієї статті. 8.29. Стаття 13 Закону № 2210 не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.06.2029 у справі № 915/523/18 і є релевантними до обставин цієї справи, з огляду на правову кваліфікацію інкримінованого у Рішенні порушення). 8.30. Відповідно до пункту 1.3 Методики монопольне (домінуюче) становище суб`єкта господарювання - це становище суб`єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб`єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку завдяки тому, що суб`єкт господарювання: не має на ринку товару жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин; є одним із двох чи більше суб`єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті), не мають на ринку товару жодного конкурента або не зазнають значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Зокрема, якщо суб`єкт господарювання є одним із таких суб`єктів господарювання, і при цьому зазначеним суб`єктам господарювання у складі не більше трьох належать найбільші частки на ринку, які у сукупності перевищують 50 відсотків; п`яти - 70 відсотків. 8.31. У пункті 3.1 Методики визначено, що об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб`єкт господарювання; група суб`єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається) цим (цими) суб`єктом (суб`єктами) господарювання. 8.32. Як вже було зазначено вище АМК самостійно в межах своїх дискреційних повноважень встановлює товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків. 8.33. У вирішенні доводів скаржника в цій частині колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 13.08.2024 у справі № 922/4858/23, зокрема в частині того, що господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку. АМК самостійно в межах своїх дискреційних повноважень встановлює товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків. 8.34. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, суди встановили, що: відповідач у Рішенні визначив: - товарні межі ринку якими - є послуги, пов`язані з переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) де розташовані об`єкти меліоративного комплексу Магдалинівського МУВГ, які знаходилися в його оперативному управлінні; - територіальні (географічними) межі ринку - визначені межами території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) де розташовані об`єкти меліоративної системи Магдалинівського МУВГ, які знаходяться в його оперативному управлінні; - часові межі ринку послуг - період 2018 - 2020 років та січень - червень 2021 року. 8.35. Також суди дослідили та встановили, що з рішенням АМК, відповідач визначив монопольне (домінуюче) становище Магдалинівського МУВГ на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) де розташовані об`єкти меліоративного комплексу Магдалинівського МУВГ, які знаходилися в його оперативному управлінні. 8.36. Зокрема, упродовж 2018-2020 років, січня червня 2021 року - Магдалинівське МУВГ на цьому ринку не мало реальних і потенційних конкурентів на досліджуваному ринку, а у споживачів Магдалинівського МУВГ упродовж 2018-2020 років, січня - червня 2021 року була відсутня альтернатива в отриманні послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель від іншого суб`єкта господарювання. 8.37. За наведеного, а також з урахуванням того, що позивач фактично не заперечував факту відсутності конкуренції на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине), де розташовані об`єкти меліоративного комплексу Магдалинівського МУВГ, які знаходилися в його оперативному управлінні, а відтак і факту монопольного (домінуючого) становища, а також враховуючи, що позивач жодних доказів на спростування означеного не надав, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не спростував зловживання ним монопольного (домінуючого) становища на відповідному ринку. 8.38. Доводи касаційної скарги означеного не спростовують. 8.39. Стосовно доводів касаційної скарги в частині неналежного визначення АМК відповідача у справі Суд зазначає таке. 8.40. Так, за висновками судів, у розділі 2.2 Рішення АМК визначені підстави для правонаступництва у даній справі, зокрема: - відповідачем у справі № 54/103-р/к було Магдалинівське МУВГ (ідентифікаційний код юридичної особи - 05430745, адреса: вул. Комарова, буд. 53, смт. Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська обл., 51100); - згідно з Положенням про Магдалинівське МУВГ (нова редакція), затверджене наказом Державного агентства України від 10.09.2018 № 683, Магдалинівське МУВГ є юридичною особою, бюджетною неприбутковою організацією, належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України; - за інформацією Магдалинівського МУВГ (лист від 20.08.2019 № 398/01-04) останнє здійснювало діяльність за рахунок коштів державного бюджету за програмою 489 "Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року" в частині програми 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами"; - основний вид економічної діяльності (КВЕД 01.61) допоміжна діяльність у рослинництві (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.05.2019; - відповідно до наказу Державного агентства водних ресурсів України від 09.06.2020 № 527 "Про реорганізацію Магдалинівського МУВГ" Державним агентством водних ресурсів України прийнято рішення про реорганізацію Магдалинівське МУВГ, шляхом приєднання до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (Офісу водних ресурсів) та визначено позивача правонаступником Магдалинівського МУВГ до якого переходять усі майнові права та обов`язки Магдалинівського МУВГ, а все нерухоме майно, передане Регіональному офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від Магдалинівського МУВГ, закріплюється на праві оперативного управління; - Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (позивач) - ідентифікаційний код юридичної особи 01038699, пр.-т Дмитра Яворницького, буд. 39-А, м. Дніпро, 49044) (далі РОВР у Дніпропетровській області, згідно з даними з ЄДР є юридичною особою із організаційно-правовою формою державна організація (установа, заклад), основним видом економічної діяльності якого є "Діяльність головних управлінь (хед-офісів)" (КВЕД 70.10); - Офіс водних ресурсів листом від 07.05.2024 № 910/07-24 підтвердив, що Магдалинівське МУВГ з 01.07.2021 не є юридичною особою, а є його структурним підрозділом (відділенням) без статусу юридичної особи; - Магдалинівське МУВГ продовжує надавати послуги як Магдалинівське відділення (структурний підрозділ) у складі Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області; - Магдалинівське МУВГ, відповідно до покладених на нього завдань здійснює експлуатацію державних меліоративних систем, перерозподіл (перекидання) водних ресурсів для забезпечення їх балансу у межах зони діяльності Управління, шляхом переміщення води державними меліоративними системами відкритого (штучно створені водні об`єкти) і закритого типу (водогони, трубопроводи) та надання доступу до них первинним водокористувачам у період 2018 - 2020 років, січня - червня 2021 року як юридична особа, а з 01.07.2021 і на момент прийняття рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 54/4-20, як структурний підрозділ Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області; - Упродовж 2018 - 2020 років, січня червня 2021 року Магдалинівське МУВГ надавало платні послуги на замовлення юридичних і фізичних осіб на підставі господарських договорів, укладених ним, як юридичною особою. Із 01.07.2021 та на момент прийняття Рішення АМК є фактично структурним підрозділом Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області та не має статусу юридичної особи, однак продовжує надавати послуги, як Магдалинівське відділення (структурний підрозділ) у складі Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області. 8.41. Отже, вказані доводи позивача щодо притягнення до відповідальності особи, яка не була учасником справи, спростовуються вищевикладеним. 8.42. Посилання скаржника на пункт 24 Правил є необґрунтованими, оскільки вказаним пунктом урегульовано питання заміни відповідача або про залучення до участі в справі співвідповідачів, що є відміннім від поняття правонаступництва юридичної особи. 8.43. Разом із тим, Суд у контексті доводів касаційної скарги щодо обов`язковості дотримання органами Комітету вимог законодавства та здійснення ними своїх повноважень лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень, наданих їм законодавством України, Суд зазначає, що органи АМК у прийнятті рішення мають обов`язок саме з дотриманням приписів Методики встановлювати протиправність дій суб`єкта господарювання (монополіста) на визначеному АМК ринку товарів/послуг, шляхом встановлення істотних обставин щодо того які наслідки мали відповідні дії / їх вплив на стан конкуренції на цьому ринку та до яких наслідків призвели такі дії (ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів). 8.44. Рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати мотиви його ухвалення. 8.45. Верховний Суд також зазначає, що підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень. 8.46. Так, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов`язок з доведення у суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку також покладено обов`язок доведення наявності у діях суб`єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі займання монопольного (домінуючого) становища суб`єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону № 2210. 8.47. Під час вирішення спорів про скасування рішень АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтями 12 та 13 Закону № 2210, та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем. 8.48. Поряд із тим, не доведення АМК або його територіальним відділенням, яке є стороною у справі, факту зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, навіть у разі доведення зайняття цим суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища є підставою для визнання недійсним рішення АМК у частині визнання дій такого суб`єкта господарювання зловживанням монопольним (домінуючим) становищем та накладення штрафу. 8.49. У цьому аспекті слід враховувати, що предметом позову у справі є визнання недійсним та скасування рішення АМК, яким визнано позивача таким, що у період 2018-2020 років та січня-червня 2021 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг, пов`язаних із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель в межах території Магдалинівського і Петриківського районів Дніпропетровської області (Чумаківська ОТГ (с. Приют, с. Безбородькове), Магдалинівська ОТГ (с. Шевченківка, с. Чернеччина, смт. Магдалинівка, м. Перещепине) де розташовані об`єкти меліоративного комплексу Магдалинівського МУВГ, які знаходилися в його оперативному управлінні. 8.50. Приймаючи оскаржуване Рішення АМК, відповідач виходив з того, що Магдалиніське МУВГ завищило вартість договірної ціни послуг, шляхом включення капітальних видатків до прямих матеріальних витрат договірної ціни, наслідком чого є завищення прямих витрат (разом) договірної ціни послуг у 2018 році та у 2021 році на суму. 8.51. Звертаючися до суду з позовом позивач вважає, що пункт 3.12 Порядку № 544/1561/1130 регламентує витрати на подачу води до точки водовиділу, а також з точки водовиділу, які не покриваються бюджетним фінансуванням. Згідно з розрахунками позивача включаються до розрахунку договірної ціни (у тому числі електроенергія, капітальні видатки, заробітна плата). Водночас означений пункт Порядку № 544/1561/1130 не деталізує до якого складу витрат мають бути віднесені капітальні видатки, зокрема, і того, що ці видатки мають відноситися виключно до загальногосподарських витратах. А тому, на думку позивача, питання перебуває у межах компетенції надавача послуг. Згідно з Порядком № 544/1561/1130 відсоток капітальних видатків до прямих витрат складає більше ніж 10 %, Зокрема, 10 % відповідно до пункту 3.9, а інші % включаються відповідно до положень пункту 3.12 цього Порядку. 8.52. Натомість Відділення АМК наголошуючи на законності оспорюваного рішення проти позовних вимог заперечує та вказує, що пунктами 3.3, 3.5, 3.6 та 3.9 Порядку № 544/1561/1130 чітко визначено, що витрати на оновлення та модернізацію основних засобів, якими є капітальні видатки, є складовими загальногосподарських витрат, а не прямих матеріальних витрат, як стверджує позивач. Капітальні видатки не можуть бути враховані у складі прямих витрат також із причини того, що їх розмір визначається у відсотках до прямих витрат (пункт 3.9 Порядку). Тобто, базою визначення капітальних видатків є прямі витрати. Водночас пунктом 3.12 Порядку № 544/1561/1130 визначено лише норму (умову) - витрати на подачу води до точки водовиділу, а також з точки водовиділу, які не покриваються бюджетним фінансуванням. Проте, означена норма не скасовує норми, викладені у пунктах 3.3 - 3.9 Порядку, а доповнює їх. 8.53. Однак суди не надали належної оцінки вказаним вище доводам позивача та предмет їх обґрунтованості, як і не зазначили причин з яких висновки відповідача є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм законодавства щодо регламентують та визначають принципи і методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, у межах витрат, затвердженого йому кошторису. 8.54. Натомість в основу оскаржуваних судових рішень в цій частині фактично продубльовано висновки Відділення АМК на яких ґрунтується оскаржуване рішення, без дослідження та оцінки їх крізь призму положень статті 59 Закону № 2210. 8.55. Суд зауважує, що враховуючи суть інкримінованого позивачу у оспорюваному Рішенні АМК порушення, а також виходячи із заперечень позивача, фактично перед судом поставлено питання дотримання / недотримання позивачем фінансової дисципліни та правильності віднесення капітальних видатків до прямих матеріальних витрат при формуванні ціни та розміру цих послуг. Тобто питання, які підлягають встановленню перебувають у площині регулювання принципів та методів ведення бухгалтерського обліку Магдалинівським МУВГ, як розпорядника бюджетних коштів, тобто стосуються економічних питань. 8.56. Наведене свідчить, що визначальні питання, які підлягають з`ясуванню та вирішенню у межах цього спору потребують спеціальних знань у сфері економічних питань, бухгалтерського обліку і фінансової звітності. 8.57. Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. 8.58. Отже, судам у вирішенні спірного питання, для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань у цій справі, належало, за таких обставин, вирішити питання щодо призначення судової експертизи у справі, у т.ч. і призначення експертизи з власної ініціативи, проте наведене не враховано судами у вирішенні спору. 8.59. Водночас, Суд також зауважує, як встановили суди, згідно з висновками Відділення АМК Магдалинівське МУВГ (лист від 20.08.2019 № 398/01-04) останнє у здійснювало свою діяльність за рахунок коштів державного бюджету за програмою 489 "Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року" в частині програми 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами". У Рішенні АМК також зазначено, що останнє є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який здійснює реалізацію державної політики у сфері водного господарства і гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України. 8.60. При цьому, у рішенні відповідач свої висновки ґрунтував також фактично на тому, що Магдалинівське МУВГ у період 2018 - 2020 років, січня - червня 2021 року було бюджетною організацією, яка фінансувалася за рахунок державного бюджету України, то, відповідно, всі видатки останнім здійснювалися відповідно до затвердженого кошторису за кодами економічної класифікації видатків. 8.61. Наведене свідчить, що Магдалинівське МУВГ у встановленні ціни послуги, за необґрунтованість розрахунку якої останнє і було притягнуто до відповідальності у цій справі, як бюджетна установа мало прямий обов`язок щодо погодження та затвердження її вартості з Державним агентством водних ресурсів, а у подальшому з Офісом водних ресурсів, як органами до сфери управління яких останнє відноситься. І лише після її затвердження цим органом така вартість послуг, що надавалися Магдалинівським МУВГ і набувала юридичної сили та підлягала застосуванню останнім у відносинах з юридичними та фізичними особами на підставі укладених господарських договорів. 8.62. Отже, висновок у Рішенні АМК про визнання дій Магдалинівського МУВГ щодо встановлення таких цін на послуги, пов`язані із переміщенням води із використанням гідротехнічних споруд на полив зрошуваних сільськогосподарських земель у період 2018 - 2019 років та у січні - червні 2021 року, такими, що мали вплив на конкуренцію та інтереси суб`єктів господарювання, та є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого водовідведення (приймання стічних вод) в територіальних межах м. Києва, є передчасним. 8.63. Оскаржувані судові рішення не містять дослідження судами фактів встановлених Відділенням АМК, зокрема, з урахуванням того, що як встановлено відповідачем у Рішенні АМК всі видатки Магдалинівським МУВГ здійснювалися відповідно до кошторису, затвердженого Державним агентством водних ресурсів. Водночас у відповідності до приписів пунктів 2.5. та 2.6. Порядку № 544/1561/1130 розрахована Магдалинівським МУВГ договірна ціна послуг підлягала погодженню та контролю з боку останнього, зокрема, і в частині правильності застосування її вартості. 8.64. У зазначеному вище аспекті слушними є також доводи скаржника щодо вибіркової оцінки судами доказів і залишення поза їх увагою. Застосований судами першої та апеляційної інстанцій підхід у з`ясуванні обставин справи та в оцінці доказів не відповідає встановленим процесуальним законодавством вимогам та не демонструє того, що доводи учасників у цій справі були почуті. 8.65. З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що судами допущено вибіркову оцінку доводів і доказів у справі та порушено вимоги процесуального закону щодо оцінки обставин справи за сукупністю наданих доказів, зокрема вимоги статей 76, 77, 86, 99, 236- 237 ГПК України. 8.66. Зазначених процесуальних порушень припустився як місцевий господарський суд, так і апеляційний господарський суд. 8.67. За наведеного, висновки судів щодо відповідності оспорюваного Рішення АМК вимогам статті 59 Закону № 2210 є передчасними. 8.68. За приписом частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 8.69. Суд у вирішенні спірного питання наголошує на тому, що особа, яку притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в силу закріпленого у статті 14 ГПК України принципу диспозитивності господарського судочинства, оскаржуючи таке рішення самостійно визначає предмет позову (певну матеріально-правову вимогу до відповідача) і підстави позову (факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу), зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права та надає докази на обґрунтування своїх вимог. 8.70. У свою чергу, суд має перевірити доводи і докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги та за результатами оцінки наявних у матеріалах справи доказів зробити висновки щодо обґрунтованості заявлених вимог. 8.71. Водночас з огляду на викладене, висновок судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є формальним та передчасним, оскільки суди не дослідили всіх обставин справи з наданням оцінки наявним у ній доказам, з якими пов`язане законне вирішення спору по суті, порушили принцип змагальності та стандарти доказування, тому ухвалені у справі судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими. 8.72. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди не з`ясовували означених питань, які мають істотне та важливе значення для встановлення обставин у справі, як і не надали належної оцінки доводам позивача. 8.73. Суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права (зокрема, статей 76, 77, 86, 236, 237 та 269 ГПК України), що мало своїм наслідком неповне з`ясування обставин цієї справи, ураховуючи предмет і підстави позову та доводи позивача. 8.74. Отже, доводи касаційної скарги, ураховуючи обставини цієї справи, знайшли своє часткове підтвердження, з міркувань викладених вище у цій постанові, внаслідок чого справа підлягає направленню на новий розгляд. 8.75. Не встановлення судом обставин справи, що мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, унеможливлюють перевірку Верховним Судом здійсненого судом правозастосування (Верховний Суд в силу положень статті 300 ГПК України позбавлений можливості самостійно виправити вказані недоліки). 8.76. Верховний Суд вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові. 8.77. Щодо клопотання позивача про передачу справи № 904/5571/24 на розгляд Великої палати Верховного Суду та об`єднаної палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке. 8.78. Зокрема, за твердженням позивача, у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/18023/18 та від 20.10.2021 у справі № 910/12525/20 Суд суворо обмежив АМК у праві здійснювати судово-правову кваліфікацію приватноправових угод та констатував, що встановлення дійсності чи недійсності правочинів є прерогативою судової гілки влади. 8.79. Водночас у постановах від 21.01.2021 у справі № 910/4761/19 та від 03.11.2022 у справі № 910/15726/21 судом касаційної інстанції висловлено діаметрально протилежний підхід, який фактично легітимізує привласнення АМК функцій суду під виглядом "адміністративної дискреції", дозволяючи Комітету самостійно оцінювати цивільно-правові зобов`язання сторін поза межами судового процесу. 8.80. За наведеного позивач вважає, що виключність правової проблеми полягає у фундаментальному порушенні конституційного принципу розподілу влади. Наведена вище розбіжність у практиці найвищого судового органу унеможливлює дотримання принципу правової визначеності (legal certainty) як складового елементу верховенства права для учасників справи № 904/5571/24, оскільки у цій справі Відділення АМК фактично перебрало на себе функцію суду, водночас суди першої та апеляційної інстанції у вирішенні цього спору посилаються на виключні дискреційні повноваження Комітету. Позивач вважає, що наявність протилежних підходів у застосуванні касаційним господарським судом норм матеріального права, зокрема, щодо меж повноважень органі АМК, позбавляє, як Комітет так і суб`єктів господарювання, можливості передбачити правові наслідки своїх дій. 8.81. У вирішенні доводів клопотання Суд враховує, що фактично скаржник, зазначає, що справа містить виключну правову проблему. 8.82. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. 8.83. Згідно з частиною третьою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. 8.84. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. 8.85. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право (але не покладає на нього обов`язок) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 8.86. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятою статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідна правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15. 8.87. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. 8.88. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо. 8.89. Однак справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем. 8.90. Верховний Суд зазначає, що застосування таких критеріїв є сталим і послідовним, викладеним Верховним Судом, у низці судових рішень (наприклад, від 10.07.2019 у справі № 431/5643/16-ц, від 28.04.2020 у справі № 357/13182/18, від 23.06.2020 у справі № 910/8130/17, від 09.07.2020 у справі № 610/1065/18, від 15.09.2020 у справі № 910/32643/15, від 13.10.2020 у справі № 640/17296/19, від 23.10.2020 у справі № 906/677/19, від 14.04.2021 у справі № 757/50105/19, від 22.04.2021 року у справі № 640/6432/19, від 28.04.2021 у справі № 916/1977/20, від 18.05.2021 у справі № 758/733/18), адже виключна правова проблема, необхідність для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики є оціночними поняттями. 8.91. Разом із тим клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містить аргументовано переконливого обґрунтування наявності глибоких розходжень у судовій практиці щодо застосування однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у справах з подібними правовідносинами; не викладено правової проблеми, яка б потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами різних юрисдикцій. 8.92. Отже, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, які визначені частиною п`ятою статті 302 ГПК України. 8.93. Крім того, заявник просить передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 8.94. Суд враховує зміст поданих позивачем клопотань та зазначає, що відповідно до приписів частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. 8.95. У той же час, постанови у справах, від висновків в яких вважає за необхідне відступити заявник у клопотанні поданому до Суду 22.06.2026, ухвалені колегіями суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що, у разі наявності підстав для відступу, має наслідком передачу справи на розгляд відповідної палати. 8.96. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що наведені заявником у клопотанні постанови Верховного Суду є нерелевантними до спірних правовідносин, крім того, вказуючи їх у клопотанні позивач взагалі не наводить мотивів та міркувань щодо наявності підстав для відступу від відповідних висновків, як і не вказує від яких саме висновків, слід відступити. 8.97. Водночас зміст клопотання позивача, яке подано до Суду 02.07.2026 зводиться лише до цитування норм частини першої статті 55 Закону № 2210, статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статті 225 Господарського кодексу України та окремих висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 29.07.2021 № 916/2799/20 та від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23. При цьому за змістом поданого клопотання скаржник вважає, що у постанові касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18 висловлено діаметрально протилежний підхід, який фактично легітимізує привласнення Комітетом функцій суду під виглядом "адміністративної дискреції", дозволяючи регулятору самостійно встановлювати відповідальність сторін поза межами судового процесу, та всупереч закону. Тобто, наведені позивачем мотиви не узгоджуються з положеннями частини другої статті 302 ГПК України. 8.98. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 9.2. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. 9.3. Ураховуючи, що спочатку суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АМК задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 9.4. Під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

10. Судові витрати 10.1. У Верховного Суду відсутні правові підстави для розподілу судового збору, сплаченого Офісом водних ресурсів за подання касаційної скарги, оскільки Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо понесених судових витрат з дотриманням порядку, передбаченого статтею 129 ГПК України. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі № 904/5571/24 скасувати. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова Суддя Т. Малашенкова