Постанова 4824 № 753/16392/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/16392/21 Головуючий у суді І інстанції Маркєлова В.М. Провадження № 22-ц/824/8396/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Голуб С.А., суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання - Гладкої І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року, постановлену за заявою ОСОБА_1 про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, та на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року, постановлену за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, в с т а н о в и в: Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 за позовом ОСОБА_1 про захист прав споживача зобов`язано комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року. У вересні та листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявами про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в яких просив зобов`язати КП «Київтеплоенерго» подати до суду звіт про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року заяви ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано КП «Київтеплоенерго», боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, подати до Дарницького районного суду міста Києва звіт про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 в строк до 28 січня 2026 року. 28 січня 2026 року до суду першої інстанції від КП «Київтеплоенерго» надійшов звіт про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, складений боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_2. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року прийнято звіт боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 - КП «Київтеплоенерго» про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21. Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що поданий звіт про виконання судового рішення відповідає вимогам, передбаченим у частині другій статті 453-3, статті 453-4 ЦПК України, тому наявні підстави для прийняття звіту боржника за наслідками його розгляду. 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб та порядок виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, стягнувши з КП «Київтеплоенерго» на його користь 6 853,17 грн, зайво стягнутих боржником за опалення квартири. Заявник зазначив, що боржник вже три роки не виконує постанову апеляційного суду і не збирається її виконувати, тому він як стягувач змушений ставити питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року в задоволенні цієї заяви ОСОБА_1 відмовлено. Зазначена ухвала обґрунтована тим, що оскільки судом апеляційної інстанції зобов`язано відповідача у справі № 753/16392/21 провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 і самостійно визначити вартість цих послуг в порядку зміни способу виконання рішення суд не має можливості, то підстав для задоволення заяви, враховуючи положення частини третьої статті 435 ЦПК України, немає. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року заявник просить її скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у прийнятті звіту КП «Київтеплоенерго» про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21. На обґрунтування своїх доводів вказав, що суд першої інстанції, розглядаючи звіт боржника та приймаючи його, невірно встановив обставини справи, зробив помилкові висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях, порушив норми процесуального права та поставив під сумнів постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, а також постанову від 24 вересня 2025 року у справі № 753/8774/25, якою було встановлено, що вказане судове рішення не виконане. В апеляційній скарзі на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року заявник просить її скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21. На обґрунтування своїх аргументів зазначив, що КП «Київтеплоенерго» з 16 березня 2023 року не виконує судове рішення про зобов`язання вчинити певні дії, що відповідно до частини п`ятої статті 453-4, частини третьої статті 435 ЦПК України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна. Вважає, що гарантією виконання боржником постанови апеляційного суду буде саме зміна способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника 6 853,17 грн переплати за послугу опалення згідно наданого розрахунку, якому суд не надав належної оцінки. Наголошує, що неможливість самостійно визначити вартість цих послуг в порядку зміни способу виконання рішення не завадило районному суду самостійно визначити та підтвердити вартість (перерахунок вартості) послуги опалення квартири, прийнявши звіт боржника про виконання судового рішення, що свідчить про застосування подвійних стандартів. У відзивах на апеляційні скарги КП «Київтеплоенерго» просить вказані апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи заявника є необґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства. Свої заперечення боржник обґрунтовує тим, що постанова Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 є рішенням немайнового характеру та встановлює спосіб його виконання виключно шляхом провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири. Судом першої інстанції вірно встановлено, що звіт КП «Київтеплоенерго» поданий у строк, визначений ухвалою суду від 25 листопада 2025 року, відповідає вимогам частини другої та третьої статті 453-3 ЦПК України. У звіті також вказано заходи, які було вжито для виконання рішення суду, а також надано відповідні докази, зокрема, копії довідок щодо стану виконання судового рішення у справі № 753/16392/21. Зазначає, що на виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , підприємством здійснено ще у травні 2023 року перерахунок послуги за постачання теплової енергії на опалення квартири АДРЕСА_1 окремо від послуги постачання гарячої води за період жовтень 2018 року - квітень 2019 року, жовтень 2019 року - квітень 2020 року, листопад 2020 року - квітень 2021 року з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19 у бік зменшення на суму 2 135,63 грн. Заявником не надано жодного доказу, який би свідчив про умисне невиконання судового рішення комунальним підприємством, рішення щодо визнання неправомірними дій чи бездіяльності КП «Київтеплоенерго» не приймалося. Навпаки, боржником вживаються всі передбачені законодавством заходи, спрямованих на виконання судових рішень. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення. Крім того, боржник зауважує, що суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_1 у задоволені заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, оскільки змінюючи спосіб виконання рішення суду, яке набрало законної сили, суд фактично повинен змінити зміст способу захисту, що є недопустимим процесуальним порушенням при розгляді судом заяви в порядку статті 435 ЦПК України. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник КП «Київтеплоенерго» -Ральчук Н.В. заперечувала проти доводів апеляційних скарг, просила залишити їх без задоволення. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомляв, тому колегія суддів дійшла висновку, що його неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника боржника, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваних ухвал суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, а також відзивів на них, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу на ухвалу від 03 лютого 2026 року слід задовольнити, а апеляційну скаргу на ухвалу від 19 лютого 2026 року - залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено, що 16 березня 2023 року постановою Київського апеляційного суду у справі № 753/16392/21 за позовом ОСОБА_1 про захист прав споживача зобов`язано КП «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року. На підставі вказаного судового рішення 10 травня 2023 року Дарницьким районним судом міста Києва видано стягувачу виконавчий лист, який починаючи з 17 травня 2023 року перебував на примусовому виконанні Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Печерський ВДВС у місті Києві) в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2. Постановою заступника начальника Печерського ВДВС у місті Києві Диких О.О. від 04 жовтня 2024 року виконавче провадження № НОМЕР_2 було закінчене у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 753/8774/25 скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність начальника Печерського ВДВС у місті Києві Ярушевської І.І. щодо здійснення контролю за діями державного виконавця та скасування постанови від 04 жовтня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 17 травня 2023 року. Скасовано постанову від 04 жовтня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 17 травня 2023 року. 12 листопада 2025 року заступник начальника Печерського ВДВС у місті Києві Диких О.О. виніс постанову про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_2. На виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року КП «Київтеплоенерго» направило до суду 27 січня 2026 року звіт про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21. У вказаному звіті боржник навів перерахунок відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/10. При цьому боржник зазначив, що у травні 2023 року КП «Київтеплоенерго» виконало постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, а саме здійснило у травні 2023 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , перерахунок послуги за постачання теплової енергії на опалення квартири АДРЕСА_1 окремо від послуги постачання гарячої води за період листопад 2018 року - квітень 2019 року та жовтень 2019 року - квітень 2020 року у бік зменшення на суму 2 135,63 грн з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19. Інформація щодо проведеного коригування була відображена в рахунку-повідомленні на сплату комунальних послуг за червень 2023 року в графі «Перерахунок» та підтверджується розрахунком-повідомленням станом на 01 липня 2023 року, наданому стягувачу ОСОБА_1 . Даний перерахунок був зроблений на підставі постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/10. Починаючи з опалювального періоду 2020/2021 нарахування за послугу з централізованого опалення для мешканців будинку на АДРЕСА_3 проводяться відповідно до фактичного спожитого обсягу теплової енергії безпосередньо на потреби опалення будинку відповідно до показань будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії № 70211289, який у листопаді 2020 року було встановлено на системі опалення будинку та прийнято на комерційний облік до КП «Київтеплоенерго». Обсяг споживання гарячої води визначається окремим вузлом комерційного обліку № 61174862, який встановлено на системі постачання гарячої води перед водопідігрівачем з березня 2017 року. Тобто після встановлення нового будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії у 2020 році, який обліковує тільки спожиту теплову енергію безпосередньо на потреби опалення будинку, відпала необхідність відокремлювати показники на постачання гарячої води, як зазначалося у рішенні Господарського суду міста Києва № 910/9855/19. Стягувач ОСОБА_1 був проінформований про виконання постанови Київського апеляційного судувід 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21. На адресу споживача була направлена довідка про виконання рішення суду від 12 травня 2023 року за № 30/5/4/7360 (Додаток 1). Окрім цього, 09 травня 2024 року за № 4/04.11/6003 на адресу ОСОБА_1 була направлена повторно довідка про виконання судового рішення (Додаток 2). Також, після поновлення виконавчого провадження № НОМЕР_2 підприємством 05 листопада 2025 року № ЗПР/678/25 направлена заява про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 до Печерського ВДВС у місті Києві та стягувачу ОСОБА_1 (Додаток 3). Таким чином, враховуючи, що КП «Київтеплоенерго» виконало судове рішення, керуючись статтею 453-4 ЦПК України боржник просив суд прийняти та долучити до справи № 753/16392/21звіт про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 боржником КП «Київтеплоенерго» у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (а.с. 21-24). За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Щодо звіту боржника про виконання судового рішення Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», яким внесено зміни до розділу VII ЦПК «Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах» та доповнено його статтями 453-1 - 453-4 ЦПК України. Відповідно до статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом. Суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, зокрема в цивільних справах щодо захисту прав споживачів (частина перша статті 453-1 ЦПК України). Верховний Суд у своїй ухвалі від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20 відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Згідно із частиною першою статті 453-3 ЦПК України суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту такого звіту визначені у нормах частини другої та третьої статті 453-3 ЦПК України. Як визначено у частинах першій - третій статті 453-4 ЦПК України, за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 453-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 453-3 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також додатково може встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При аналізі наведених вище процесуальних норм у сукупності можна зробити висновок, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 453-4 ЦПК України(накладення на боржника штрафу, встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання). Відтак, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту та/або накладення штрафу на боржника, судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи вживалися боржником всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений боржник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується захисту прав споживачів, випливає безпосередньо зі змісту статті 453-4 ЦПК України. У справі, яка переглядається, встановлено, що 28 січня 2026 року від КП «Київтеплоенерго» надійшов звіт про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, складений боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_2. У вказаному звіті боржник посилається на те, що на виконання зазначеної постанови апеляційного суду по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , підприємством здійснено ще у травні 2023 року перерахунок послуги за постачання теплової енергії на опалення квартири АДРЕСА_1 окремо від послуги постачання гарячої води за період жовтень 2018 року - квітень 2019 року, жовтень 2019 року - квітень 2020 року, листопад 2020 року - квітень 2021 року з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19 у бік зменшення на суму 2 135,63 грн, а також навів відповідний перерахунок відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19. Водночас КП «Київтеплоенерго» зазначало, що починаючи з опалювального періоду 2020/2021 нарахування за послугу з централізованого опалення для мешканців будинку на АДРЕСА_3 проводяться відповідно до фактичного спожитого обсягу теплової енергії безпосередньо на потреби опалення будинку відповідно до показань будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії № 70211289, який у листопаді 2020 року було встановлено на системі опалення будинку та прийнято на комерційний облік до КП «Київтеплоенерго». Обсяг споживання гарячої води визначається окремим вузлом комерційного обліку № 61174862, який встановлено на системі постачання гарячої води перед водопідігрівачем з березня 2017 року. Тобто після встановлення нового будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії у 2020 році, який обліковує тільки спожиту теплову енергію безпосередньо на потреби опалення будинку, відпала необхідністьвідокремлювати показники на постачання гарячої води, як зазначалося у рішенні Господарського суду міста Києва № 910/9855/19. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені боржником обставини щодо виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 вже були підставою для закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 (у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) відповідно до постанови заступника начальника Печерського ВДВС у місті Києві Диких О.О. від 04 жовтня 2024 року. Вказана постанова державного виконавця була предметом судового оскарження з боку стягувача. Скасовуючи постанову від 04 жовтня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 17 травня 2023 року, Київський апеляційний суд у своїй постанові від 24 вересня 2025 року встановив, що: «судове рішення в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири в буд. АДРЕСА_3 за весь опалювальний період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року не виконане. Невиконання рішення суду в цій частині відповідач мотивує тим, що за період 2020/2021 років нарахування за послугу з централізованого опалення для мешканців буднику на АДРЕСА_3 проводиться за показаннями будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії № 70211289 який встановлений у листопаді 2020 року. Обсяг споживання гарячої води визначається вузлом комерційного обліку № 61174862, який встановлено на системі постачання гарячої води перед водопідігрівачем з березня 2017 року. Тобто, відповідач вважав, що після встановлення будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії у 2020 році, який обліковує тільки спожиту теплову енергію безпосередньо на потреби опалення будинку відпала необхідність відокремлювати показники на постачання гарячої води, як зазначалося у рішенні Господарського суду м. Києві № 910/9855/10». Приймаючи рішення про закриття виконавчого провадження та судове рішення про відмову в задоволенні скарги державний виконавець та суд першої інстанції не звернули уваги, що боржник у виконавчому провадженні не наділений законом правом вирішувати питання доцільності чи необхідності виконання судового рішення, яке набуло законної сили. Відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Зі змісту зазначеної норми закону вбачається, що боржник зобов`язаний виконувати судове рішення, навіть у випадку коли він вважає що його виконання не доцільне чи у його виконанні відпала потреба через певну зміну обставин. Не виконання судового рішення, в даному випадку, через те, що боржник вважав відсутньою потребу в його виконанні, не давало державному виконавцю підстав вважати рішення суду виконаним в повному обсязі». […] Таким чином встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Суд враховує, що обов`язковим елементом примусового виконання судового рішення є стадія, коли боржник вправі виконати таке судове рішення, що набрало законної сили, у добровільному порядку у спосіб, що відповідає змісту рішення, але за волею та за участі боржника. Таким правом боржник у зазначеному провадженні не скористався, що виключає наявність підстав для висновку про добросовісність та правомірність його дій.» (а.с. 3-9). Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд першої інстанції, належним чином не дослідивши звіт боржника про виконання судового рішення та наведені вище преюдиційні обставини правовідносин сторін виконавчого провадження, зробив необґрунтований висновок, що поданий КП «Київтеплоенерго» звіт відповідає вимогам частини другої статті 453-3 ЦПК України, тому наявні підстави, передбачені статтею 453-4 цього Кодексу, для прийняття звіту боржника за наслідками його розгляду. Колегія суддів зауважує, що постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 було зобов`язано КП «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року. В силу положень ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», зокрема статті 63 цього Закону, боржник позбавлений права самостійно обирати моделі поведінки при виконанні судового рішення, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії, якщо таке право прямо не передбачено законодавством та/або виконавчим документом. Виконуючи судове рішення немайнового характеру, боржник зобов`язаний вчинити дії, які необхідні для того, щоб визнане судом зобов`язання вважалось виконаним, і при цьому боржника не наділено правом змінювати порядок виконання рішення, який визначений у його резолютивній частині. Проаналізувавши доводи боржника, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту документи сукупно з іншими матеріалами справи, апеляційний суд дійшов висновку постанова Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 щодо проведення перерахунку вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири окремо від послуги постачання гарячої води, та визначення фактичної вартості послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири, яка належить ОСОБА_1 , а також проведення перерахунку за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2021 року, станом на день подання цього звіту залишилася невиконаною. КП «Київтеплоенерго» продовжує наполягати на обставинах фактичного виконання судового рішення, якіпо своїй суті є аналогічними попереднім доводам заяв боржника, які подавались ним як до Печерського ВДВС у місті Києві, так і до Дарницького районного суду міста Києва, та вже були предметом судового розгляду і не знайшли свого підтвердження. Разом з тим, боржником не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, і не доведено належними та допустимими доказами вжиття КП «Київтеплоенерго» достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі. Звіт від 27 січня 2026 року також не містить доказів вчинення КП «Київтеплоенерго» всіх необхідних активних дій, направлених на належне виконання судового рішення, як і доказів відсутності у боржника реальної можливості виконати постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 у точній відповідності до її резолютивної частини з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення. Відповідно до частини шостої статті 453-4 ЦПК України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 цього Кодексу, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але боржником судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 цього Кодексу (частина сьома статті 453-4 ЦПК України). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття звіту КП «Київтеплоенерго» про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 та вважає за необхідне наразі без застосування до боржника заходів процесуального примусу встановити новий строк для виконання вказаного судового рішення, а також для надання боржником доказів, які підтверджують вжиття посадовими особами КП «Київтеплоенерго» всіх необхідних заходів для фактичного виконання в повному обсязі судового рішення. За таких обставин ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам статей 260, 263 ЦПК України, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у прийнятті звіту боржника про виконання судового рішення та встановлення нового строку для подання до суду першої інстанції такого звіту. Щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення Порядок виконання судового рішення визначено Законом України «Про виконавче провадження». Постанова Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 є рішенням немайнового характеру та встановлює спосіб його виконання шляхом зобов`язання боржника провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири окремо від послуги постачання гарячої води. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження»). ОСОБА_1 на підставі норм статей 453-4, 435 ЦПК України просив змінити спосіб та порядок виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, стягнувши з КП «Київтеплоенерго» на його користь 6 853,17 грн, зайво сплачених боржником за опалення квартири. Відповідно до частини п`ятої статті 453-4 ЦПК України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 435 цього Кодексу Положеннями частини першої, третьої статті 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст судового рішення або його суть. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229. Таким чином, зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом мають вживатися нові заходи для реалізації рішення суду у разі неможливості його виконання у порядок й спосіб, що встановлений раніше. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, якими можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди (немайнової шкоди). Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті. Відтак, під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення, судам слід мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. На стадії виконання рішення, суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних вимог. Звертаючись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, а саме із зобов`язання боржника провести перерахунок вартості наданих комунальних послуг на стягнення з боржника 6 853,17 грн в якості зайво сплачених коштів за надані послуги, ОСОБА_1 як на підставу заявлених вимог посилався на те, що КП «Київтеплоенерго» вже три роки не виконує зазначене судове рішення та не збирається його виконувати. Однак самі по собі зазначені обставини не є підставами для зміни способу та порядку виконання судового рішення у розумінні статті 435 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки судом апеляційної інстанції лише зобов`язано відповідача у справі № 753/16392/21 провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири (без встановлення точної суми плати) і самостійно визначити вартість цих послуг в порядку зміни способу виконання рішення суд не має можливості, то підстав для задоволення поданої заяви немає. Водночас заявником не наведено та не надано належних і допустимих доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Посилання апеляційної скарги на положення абзацу 2 частини третьої статті 435 ЦПК України суд апеляційної інстанції не приймає, так як у справі № 753/16392/21 судом не приймалось рішення про зобов`язання боржника вчинити дії саме щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, тому обґрунтовані підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна відсутні. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішенняі доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують та на законність оскаржуваної ухвали не впливають. Запропонований заявником спосіб правового захисту на стадії виконання судового рішення за встановлених обставин даної справи є фактично зміною способу захисту цивільних прав стягувача, що визначений судовим рішенням, без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог, тому суперечить вимогам статті 435 ЦПК України. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заявника на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 рокує необґрунтованими, зазначена ухвала про відмову у встановленні іншого способу та порядку виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно із частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року про прийняття звіту боржника про виконання судового рішення постановлена з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті спірного питання на стадії виконання рішення. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року про відмову у зміні способу та порядку виконання судового рішення необхідно залишити без змін на підставі статті 375 ЦПК України як таку, що постановлена з додержанням норм процесуального права. Положеннями частини першої статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Зокрема, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення; прийняття або відмови у прийнятті звіту боржника про виконання судового рішення (пункт 26, 43 частини першої статті 353 ЦПК України). У переліку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, не передбачено ухвал, визначених пунктами 26, 43 частини першої статті 353 ЦПК України. Тобто ухвали суду першої інстанції щодо зміни способу і порядку виконання рішення та прийняття звіту боржника про виконання судового рішення та ухвалена за підсумками їх апеляційного перегляду постанова касаційному оскарженню не підлягають. Таким чином, постанова апеляційного суду, ухвалена за результатами перегляду оскаржуваних ухвал суду першої інстанції, не переглядається в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У прийнятті звіту комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21 відмовити. Встановити комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» новий строк для подання звіту про виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, зобов`язавши його надати Дарницькому районному суду міста Києва такий звіт, який має відповідати вимогам статті 453-3 ЦПК України, протягом одного місяця з дня отримання копії цієї постанови. Роз`яснити посадовим особам комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» наслідки відмови у прийнятті поданого звіту у вигляді застосування судом до боржника заходу процесуального примусу у виді штрафу за правилами статті 148 ЦПК України. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий С.А. Голуб Судді: О.В. Борисова Д.О. Таргоній