Вирок Вищий антикорупційний суд № 757/23925/17-к

Справа № 757/23925/17-к Провадження № 1-кп/991/173/19 ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 9 липня 2026 рокумісто Київ Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_17 , захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42016000000003697 про обвинувачення ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старий Добротвір Кам`янка-Бузького району Львівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє місце проживання: АДРЕСА_2 , відомості про місце роботи відсутні, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого офіцера юридичної служби військової частини, одруженого, з повною вищою освітою, на утриманні перебуває неповнолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_21, за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України - в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Використані судом у вироку умовні скорочення: пп. - підпункт; п. - пункт; ч. - частина; ст. - стаття; т. - том судової справи; а.с. - аркуш справи; грн - гривня; НСРД - негласні слідчі (розшукові) дії; ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань; КК України - Кримінальний кодекс України; КПК - Кримінальний процесуальний кодекс України; КАСУ - Кодекс адміністративного судочинства України; ВАКС - Вищий антикорупційний суд; НАБУ Національне антикорупційне бюро України ; САП - Спеціалізована антикорупційна прокуратура; НАЗК - Національне агентство з питань запобігання корупції; ВККСУ - Вища кваліфікаційна комісія суддів України; СБУ - Служба безпеки України; ГУ БКОЗ СБУ - Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; КААС - Київський апеляційний адміністративний суд; ОАСК - Окружний адміністративний суд міста Києва; ВАСУ - Вищий адміністративний суд України ; ТОВ БТУ - Товариство з обмеженою відповідальністю « Безпечні технології утилізації »; НШСУ Національна школа суддів України . Історія провадження Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні затверджено 21.04.2017. Після цього, його направлено для розгляду до Печерського районного суду міста Києва, де він тривалий час розглядався цим судом. З початком роботи ВАКС , справу було направлено до цього суду. Вона надійшла на розгляд до ВАКС 18.11.2019 та було визначено колегію у складі суддів ОСОБА_28 (головуючий), ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . Ухвалою ВАКС від 28.09.2020 задоволено заяву захисника про відвід колегії суддів, а матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_27 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу. 05.10.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено для її розгляду колегію у складі суддів ОСОБА_31 (головуючий), ОСОБА_32 та ОСОБА_33 . Більша частина доказів у цій справі, а це процесуальні документи, матеріали пов`язані з проведеними обшуками, протоколи НСРД та висновки експертиз містяться в 11, 12 та 13 томах справи. Станом на 16.02.2022 суд дослідив майже всі докази сторони обвинувачення. 04.03.2022 ОСОБА_27 був призваний за мобілізацією. З того часу, обвинувачений брав участь у судових засіданнях з власних технічних пристроїв, часто не з`являвся у засідання з різних причин. Неможливість нормального проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції та відсутність можливості у обвинуваченого прибувати до суду стало підставою для зупинення судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_27 ухвалою суду від 02.11.2022. 27.02.2023 до Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України суд направив лист з проханням повідомити чи продовжує проходити ОСОБА_27 службу в Збройних Силах України. Окрім цього, суд просив повідомити чи виконання ним службових обов`язків за посадою та якість інтернет зв`язку у місці його перебування перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях. У відповідь, 03.05.2023 до суду надійшов лист командира військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до нього, станом на 03.05.2023 капітан юстиції ОСОБА_27 продовжує проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаді помічника командира бригади з правової роботи-начальника юридичної групи. Виходячи із обсягу виконуваних ним службових обов`язків, ОСОБА_27 має можливість брати участь у судових засіданнях, шляхом прибуття до приміщення суду, використання ним відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів за допомогою застосунку в мобільному телефоні ZOOM та з приміщення будь-якого найбільш територіально наближеного до його місця дислокації суду у режимі відеоконференції. У зв`язку з можливістю обвинуваченого ОСОБА_27 брати участь у судових засіданнях, для забезпечення завдань кримінального провадження, ухвалою суду від 25.05.2023 відновлено судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_27 . У подальшому, суд щоразу повідомляв командира військової частини про заплановані дати судових засідань та просив не залучати у цей час ОСОБА_27 до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у судових засіданнях. Однак, маючи можливість бути присутнім у судових засіданнях, ОСОБА_27 часто просив їх відкласти з різних підстав, хворів та перебував у лікувальних закладах, запізнювався в засідання тощо. 22.07.2024 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому він вказав, що вибув у район виконання завдань по службовій необхідності з метою виконання спеціальних завдань військової служби в районі ведення бойових дій. Таке ж за змістом клопотання, надійшло до суду 09.09.2024. 12.09.2024 суд направив лист тимчасово виконуючому обов`язки командира військової частини, в якій ОСОБА_27 проходив військову службу. 26.09.2024 аналогічний за змістом лист направлено командиру військової частини. В цих листах, суд, як і раніше, просив повідомити чи має можливість обвинувачений брати участь у судових засіданнях. Також, суд повідомив конкретні дати та час, на які судові засідання у цій справі були призначені. У відповідь, надійшов лист від 30.09.2024 за підписом командира військової частини. Згідно з ним, майор юстиції ОСОБА_27 , перебуваючи на посаді старшого офіцера юридичної служби зможе брати участь у судових засіданнях, зазначених у запиті суду, шляхом прибуття до приміщення суду. Згідно з наказом командира військової частини від 08.10.2024 № 289 ОСОБА_27 надано відрядження до Вищого антикорупційного суду терміном на 3 доби з 8 по 10 жовтня 2024 року. 8 жовтня 2024 року ОСОБА_27 звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання, призначеного на 9 жовтня 2024 року в режимі відеоконференції. Однак, судом це клопотання не розглядалося, адже суд був повідомлений про те, що обвинувачений вибув у відрядження до суду для безпосередньої участі в судовому засіданні. Це було доведено до відома ОСОБА_27 . Незважаючи на це, 9 жовтня 2024 року обвинувачений не прибув до зали суду, та самовільно приїхав до Харківського апеляційного суду для участі в засіданні в режимі відеоконференції з його приміщення. На наступний день, 10.10.2024 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого про зупинення судового провадження. У ньому він зазначив, що він призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. На даний час він виконує обов`язки військової служби у відповідному підрозділі ЗСУ в районі ведення бойових дій у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. А тому, він не має можливості приймати участь у судових засіданнях. Ухвалою суду від 18.10.2024 відмовлено у клопотанні обвинуваченого про зупинення провадження. Мотивами для прийняття такого рішення стало те, що обвинувачений ОСОБА_27 , хоча і призваний для проходження військової служби, однак він має можливість брати участь у судових засідання та фактично бере у них участь. Будь-які об`єктивні перешкоди для продовження судового провадження у цьому кримінальному провадженні відсутні, що виключає необхідність у його зупиненні. Суд також врахував, що ОСОБА_27 перебуває на посаді старшого офіцера юридичної служби, в званні майора юстиції, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях. За весь час військової служби обвинуваченого, жодне судове засідання не відбувалося за його участі, безпосередньо з польових фортифікаційних споруд, які служать вогневою позицією та простим укриттям живої сили. ОСОБА_27 завжди перебував в приміщенні суду або ж приміщенні військової частини, звідки в режимі відеоконференції, за його участі і проводилися судові засідання. Також, суд врахував ту обставину, що у травні 2022 року Вищим антикорупційним судом готувалася хронологічна довідка з детальною інформацією про хід судового розгляду у справі за обвинуваченням ОСОБА_27 . Вона була підготовлена та направлена на запит Міністерства юстиції України в межах розгляду справи за зверненням ОСОБА_27 проти України до Європейського суду з прав людини. За результатами його заяви, ЄСПЛ виніс рішення, яким констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині надмірної тривалості провадження де він є обвинуваченим. 31.03.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про зупинення судового провадження. Відповідно до поданих ОСОБА_27 доказів та наданих пояснень, він знову переведений в іншу військову частину, яка зараз дислокується на Рівненщині. Водночас, будь-яких доказів того, що обвинувачений позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях (у тому числі за допомогою власних технічних засобів - мобільного телефону, ноутбуку тощо), ОСОБА_27 не надав. Ухвалою суду від 11.04.2025 відмовлено у його клопотанні про зупинення. Суд, зокрема, врахував, що ОСОБА_27 перебуває на посаді офіцера юридичного відділу, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях. Ухвалою суду від 19.01.2026 суд знову відмовив у клопотанні обвинуваченого про зупинення судового провадження у цьому кримінальному провадженні. За весь час проходження військової служби він неодноразово звертався до суду з клопотаннями про зупинення судового провадження. Незважаючи на думку та позицію командирів військових частин, які дозволяли обвинуваченому брати участь у судових засіданнях, ОСОБА_27 мав власну думку, яка полягала у тому, що проходження ним військової служби заважало проводити судовий розгляд справи за його обвинуваченням. А тому, він постійно звертався з клопотаннями про зупинення судового провадження. У призначені судові засідання він часто не прибував без поважних причин, постійно просив відкласти розгляд справи, запізнювався, періодично перебував на лікарняному з різних причин, заявляв не передбачені законом клопотання. Його дії повністю суперечили позиції командирів військових частин, які дозволяли ОСОБА_27 брати участь у судових засіданнях. При цьому, з огляду на його посаду, навряд чи він безпосередньо виконував бойові завдання у відповідному підрозділі ЗСУ на передових позиціях. Як пояснював сам ОСОБА_27 , він перебував на посаді офіцера юридичної служби. До його обов`язків входило розслідування самовільного залишення військової частини, надання інформаційної підтримки щодо військовослужбовців, роз`яснення їхніх прав та обов`язків, повернення їх на бойові позиції, надання допомоги та консультацій командиру військової частини. Процесуальна поведінка ОСОБА_27 свідчила про затягування судового розгляду всіма можливими способами. Під час розгляду справи, судом установлено наступні факти неявки ОСОБА_27 у призначені судові засідання та поведінки, яка свідчить про затягування розгляду справи. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 11.12.2024 Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 11.12.2024. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Окрім цього, у зв`язку з проходженням військової служби обвинуваченим, 26.09.2024 суд направив лист командиру військової частини, в якій служить ОСОБА_27 з проханням повідомити чи може він брати участь у призначених судом судових засіданнях, зокрема, у засіданні, що призначене на 11.12.2024. У відповідь, командир військової частини листом від 30.09.2024 вих.№ 5083А повідомив суд, що ОСОБА_27 зможе брати участь у судових засіданнях шляхом прибуття до приміщення Вищого антикорупційного суду . У судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2024 та на якому був присутній ОСОБА_27 , суд повідомив, що наступне судове засідання призначено на 11.12.2024. 10.12.2024 від обвинуваченого надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на вказану дату. У ньому, він зазначив, що у зв`язку з хворобою та госпіталізацією, він не має можливості прибути та прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Таку причину він мотивував тим, що перебуває на стаціонарному лікуванні у лікарні та неможливістю покинути медичний заклад. 27.01.2025 обвинувачений направив до суду копію виписки № 7022 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Згідно з нею, ОСОБА_27 перебував на стаціонарному лікуванні з 4 по 23 грудня 2024 року (т.19 а.с.59). Інших доказів, неможливості прийняти участь у судовому засіданні, зокрема, і в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука) до суду не надійшло. 28.01.2025 суд направив лист до лікарні (т.19 а.с.63-64), в якій ОСОБА_27 проходив лікування з проханням повідомити необхідну інформацію. До суду надійшла відповідь від Обласної клінічної травматологічної лікарні (т.19 а.с.85) за підписом трьох осіб - лікуючого лікаря, завідуючого травматологічним відділенням та генерального директора. Згідно з нею, ОСОБА_27 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 4 по 23 грудня 2024 року; військовослужбовцям заборонено покидати медичний заклад, так як за відсутності пацієнта протягом 3 годин, його буде автоматично виписано за порушення внутрішнього лікарняного режиму. При цьому, у своєму листі суд ставив дещо інше питання лікарям, а саме, чи дозволяв його стан залишити заклад для участі у засіданні. З відповіді лікарів є очевидним, що покинути заклад він не мав права через встановлені там правила, а не через стан в якому він перебував як хворий. Будь-яких доказів того, що обвинувачений намагався отримати дозвіл тимчасово (більш ніж на 3 години) покинути заклад для участі у засіданні, а потім повернутися, обвинувачений не надав. Згідно з застосунком google maps, Харківський апеляційний суд, з якого обвинувачений постійно приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції знаходиться від лікарні, в якій він перебував в 10-12 км (в залежності від обраного маршруту). При середній завантаженості руху, витрачений час в обидві сторони на автомобілі (таксі) склав би 36-40 хвилин. Отож, ОСОБА_27 мав можливість, навіть не порушуючи правила лікарні, які встановлюють правило відсутності пацієнта протягом 3 годин, доїхати до Харківського апеляційного суду , взяти участь у судовому засіданні, яке було призначене з 16:00 год до 18:00 год (тобто протягом 2 годин) та повернутися назад до лікарні. У випадку ж якщо б обвинувачений бачив би, що він не встигає повернутися до лікарні, просити суд оголосити перерву раніше визначеного часу закінчення відведеного для цієї справи у цей день. Також, з відповіді лікарні, де обвинувачений проходив лікування, на останнє запитання суду надано відповідь про те, що стан хворого дозволяв йому брати участь у відеоконференції за допомогою технічних засобів з приміщення лікарні. Отож, ОСОБА_27 мав можливість брати участь у судовому засіданні навіть не покидаючи приміщення лікарні з власних технічних засобів. Для прикладу, у судовому засіданні 05.02.2025 ОСОБА_27 покинув залу суду у зв`язку з оголошеною тривогою та спустився до сховища, з якого, за допомогою власних технічних засобів, без проблем продовжив участь у засіданні. Попри наведене, у судове засідання 11.12.2024 обвинувачений ОСОБА_27 не прибув у жодному з двох реально можливих варіантів участі у ньому. Будь-яких доказів, що він у той час тяжко хворів не надав. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали з`явлення обвинуваченого на виклик, ним не обґрунтовано. Ухвалою суду від 30.04.2025 причини неприбуття в судове засідання 11.12.2024 обвинуваченого ОСОБА_27 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень. Щодо судового засідання, призначеного на 27.01.2025 Судове засідання 27.01.2025 було призначене на 09:00 год. Однак, воно почалося майже з годинним запізненням, адже обвинувачений вказав, що в Харкові була повітряна тривога. При цьому, обвинувачений у судовому засіданні сам вказав, що лише о 09:07 год приїхав до суду, тоді як судове засідання планувалося розпочати о 09:00 год, що свідчить, що він запізнився у призначене судове засідання. Як свідчить мапа повітряних тривог в Україні, з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 повітряна тривога в Харкові 27.01.2025 закінчилася о 09:21 год, а судове засідання почалося лише о 09:52 год, тобто більше ніж через пів години. У засіданні 27.01.2025 ОСОБА_27 заявляв клопотання про відкладення судового засідання, адже був відсутній один з двох його захисників - ОСОБА_34 , який приймає участь в іншому судовому засіданні. Однак, суд отримав інформацію, що справа про обвинувачення ОСОБА_27 була призначена і захисник був повідомлений раніше про дату і час розгляду справи, ніж та справа в якій захисник ОСОБА_34 приймав участь. А тому суд відмовив у цьому клопотанні, зокрема, й у зв`язку з тим, що у ОСОБА_27 є інший адвокат, який присутній у судовому засіданні. Щодо судового засідання, призначеного на 29.01.2025 Точно такими ж обставинами (відсутністю адвоката ОСОБА_35 ) ОСОБА_27 обґрунтовував необхідність відкладення судового засідання, призначеного на 29.01.2025. Після відмови в такому відкладенні ОСОБА_27 почав заявляти клопотання про зупинення судового провадження, клопотання про незаконність допиту свідка, далі він просив оголосити перерву, адже хоче підготувати заяву про відвід колегії суддів, який він у подальшому і заявив. Після всього цього, він хотів відмовитися від послуг адвоката ОСОБА_36 , який у той час був присутній у судовому засіданні. Пізніше відкликав цю заяву. Однак, допит свідка, який було заплановано в цей день так і не відбувся. Щодо судового засідання, призначеного на 05.02.2025 Чергове судове засідання було призначене на 05.02.2025 о 09:00 год. У призначений день та час прибули усі учасники кримінального провадження, окрім обвинуваченого ОСОБА_27 . У судовому засіданні було констатовано факт відсутності обвинуваченого. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття, було оголошено технічну перерву у засіданні на 45 хвилин. Секретар судового засідання телефонувала обвинуваченому, який повідомив, що в нього поламався автомобіль, яким він добирався до суду. Далі вона запропонувала взяти йому участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (по телефону). ОСОБА_27 сказав, що втратив ключ електронного цифрового підпису, а тому не може підключитися до відеоконференції, а додаток ZOOM, через який також можливо проводити засідання, у нього не завантажувався. Секретар повідомила йому, що його чекають доки він з`явиться до зали суду для участі у засіданні. В час оголошеної перерви на 45 хвилин захисник ОСОБА_34 чекав продовження засідання в коридорі суду. Після того, як секретар судового засідання дізналася, що ОСОБА_27 прибув до Харківського апеляційного суду для участі у судовому засіданні, то вона підійшла в коридорі суду до захисника ОСОБА_35 та запросила його до зали для продовження слухання справи. Однак, захисник сказав, що час виділений для розгляду цієї справи до 11:00 год закінчився, і до початку продовження розгляду, покинув зал судового засідання. 0б 11:03 год судове засідання продовжилося, обвинувачений прибув із запізненням для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції з Харківського апеляційного суду. Таку затримку він пояснив тим, що він їхав автомобілем в суд і той поламався, вони зупинилися, потім він добирався попутнім транспортом та на метро. Обвинувачений з`явився лише тоді, коли його захисники вже не могли надалі приймати участь у судовому засіданні у цей день через інші заплановані справи. Однак, через те, що в залі був присутній інший захисник, то судове засідання продовжилося. У подальшому, в місті Харкові почалася тривога, і ОСОБА_27 просив відкласти судове засідання через це. Однак, суд відмовив у такому клопотанні, він спустився в укриття, звідки по телефону приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку. Ухвалою суду від 12.12.2025 надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних), які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного (рухомого) зв`язку) ПрАТ « ВФ Україна » у вигляді відомостей про зв`язок ОСОБА_27 , надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, вхідні і вихідні з`єднання та текстові повідомлення, а також даних про з`єднання абонента мобільного зв`язку, які відбувались в межах дії базових станцій ПрАТ « ВФ Україна » за період часу з 00.01 години 01.01.2025 до 24.00 години 12.12.2025 включно за ідентифікаційною ознакою абонентський номер (MSISDN) НОМЕР_3 оператора мобільного (рухомого) зв`язку ПрАТ « ВФ Україна ». Прокурор долучив протокол тимчасового доступу разом з CD-диском з телефонними з`єднаннями за вказаним номером, який належить ОСОБА_27 . Станом на дату судового засідання 05.02.2025 такої інформації у суду не було, а тому неможливо було перевірити доводи ОСОБА_27 в цій частині. Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 05.02.2025 з 06:15 год до 07:14 год він перебував у місті Харкові, звідки він зазвичай брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку з Харківського апеляційного суду. Однак, далі він поїхав з міста Харкова. З 08:03 до 09:36 він перебував між селами Залізничне, Пролісне та Коробчине, о 10:00 год він був вже у Харкові, і лише об 11:00 год з`явився до Харківського апеляційного суду . У заяві-свідченні водія ОСОБА_37 (т.19 а.с.159), який начебто підвозив ОСОБА_27 до міста Харкова відсутній час, коли його зупинив ОСОБА_27 вказавши - «ранком 05 лютого 2025 року». У вказаному аспекті слід також зауважити наступне. Судове засідання 05.02.2025 закінчилося о 12:44 год, тоді як повітряна тривога в Харківській області в той час тривала до 14:24 год. Однак, ОСОБА_27 не чекав закінчення тривоги й надалі в укритті Харківського апеляційного суду , а покинув приміщення. Так, о 13:58 год, коли в Харківській області ще продовжувала існувати небезпека повітряної тривоги, ОСОБА_27 перебував в районі вулиці Сергія Тархова, буд.4 , в 17 кілометрах від Харківського апеляційного суду , майже на виїзді з міста. О 14:37 год (через 13 хвилин після закінчення повітряної тривоги) він вже перебував у місті Чугуєві, що майже в 40 кілометрах від суду в Харкові. Це свідчить про те, що повітряні тривоги для ОСОБА_27 мають значення тільки тоді коли вони відбуваються безпосередньо в час проведення судових засідань. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 12.03.2025 Чергове судове засідання було призначене на 12.03.2025 о 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання від 07.11.2024, ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Окрім цього, у зв`язку з проходженням військової служби обвинуваченим, 26.09.2024 суд направив лист командиру військової частини, в якій він служить з проханням повідомити чи може останній брати участь у призначених судом судових засідання. У відповідь, командир військової частини листом від 30.09.2024 вих.№ 5083А повідомив суд, що ОСОБА_27 зможе брати участь у судових засіданнях шляхом прибуття до приміщення Вищого антикорупційного суду . Пізніше, направлено два листи (від 07.11.2024 (т.19 а.с.24) та від 26.02.2025 (т.19 а.с.130) командиру військової частини, в якій служить обвинувачений. У цих листах повідомлено про дату призначеного судового засідання на 12.03.2025. Також, суд прохав забезпечити участь ОСОБА_27 у розгляді справи у цей день та не залучати його до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні. 12.03.2025 о 07:31 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_35 про відкладення судового засідання. У ньому захисник повідомив, що 11.03.2025 о 08:50 год він мав телефонну розмову з підзахисним, який попросив його подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з терміновим відрядженням, а в місці його перебування немає інтернет-зв`язку. Через це, він сам власноруч не може подати документи про неприбуття, а пізніше сам надасть документи про відрядження. Також, 12.03.2025 о 07:40 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання ОСОБА_27 про відкладення судового засідання, у зв`язку з вибуттям у відрядження по виконанню обов`язків військової служби. А тому, він не може прийняти участь у судовому засіданні (в тому числі з власних засобів). У самому клопотанні, ОСОБА_27 не обґрунтував, яким чином відрядження унеможливлює його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його доводи про відрядження не надано. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло. Ухвалою суду від 12.03.2025 причини неприбуття в судове засідання 12.03.2025 обвинуваченого ОСОБА_27 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень. У судовому засіданні 12.03.2025 під час з`ясування причин відсутності обвинуваченого, захисник ОСОБА_34 сказав, що напередодні судового засідання 11.03.2025 о 08:50 год він мав телефонну розмову з підзахисним, і той сказав, що його відправляють кудись терміново у відрядження, просив подати клопотання про відкладення. Під час розмови був дуже поганий інтернет зв`язок, і далі він відключив зв`язок. Сам ОСОБА_27 зі слів адвоката, теж не міг подати клопотання, адже був відсутній інтернет зв`язок. Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 11.03.2025 ОСОБА_27 весь день перебував у місті Рівне, за більш ніж тисячу кілометрів від фронту. Ба більше, і 12.03.2025 в день призначеного судового засідання, і 13.03.2025, і 14.03.2025 ОСОБА_27 також перебував у місті Рівне. З доданої копії посвідчення про відрядження (т.19 а.с.147) убачається, що ОСОБА_27 був відряджений з 09.03.2025 терміном на 30 днів до військової частини НОМЕР_4 у зв`язку зі службовою необхідністю. Однак, 09.03.2025 (перший день відрядження) ОСОБА_27 весь день перебував у місті Києві, 10.03.2025 зранку їхав потягом з Києва до Рівного, а далі весь день був у місті Рівне. З телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що з 10.03.2025 по 24.03.2025 він в основному перебував у місті Рівне, вперше до Куп`янського району Харківської області ОСОБА_27 приїхав лише 27.03.2025. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 31.03.2025 Чергове судове засідання було призначене на 31.03.2025 на 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, зокрема, по телефону (т.19 а.с.123, 129). У листі від 26.02.2025 (т.19 а.с.130) командиру військової частини, в якій служить обвинувачений, суд повідомив про дату призначеного судового засідання на 31.03.2025. Також, суд прохав забезпечити участь ОСОБА_27 у розгляді справи у цей день та не залучати його до будь яких заходів з метою надання можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні. У судове засідання призначене на 31.03.2025 о 09:00 ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження причин неприбуття не подав. Захисник ОСОБА_34 повідомив, що ОСОБА_27 отримав припис прибути в нову військову частину. Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що упродовж усього дня 31.03.2025 він перебував у місті Рівне. Наступне судове засідання відбулося через тиждень, 07.04.2025, в яке ОСОБА_27 з`явився у режимі відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів. З телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 07.04.2025 ОСОБА_27 також перебував у місті Рівне і йому нічого не заважало брати участь у судовому засіданні в такому форматі. А тому, незрозумілі підстави і причини, які заважали ОСОБА_27 так само взяти участь у судовому засіданні, призначеного на 31.03.2025. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 30.04.2025 Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 30.04.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.02.2025 (т.19 а.с.123, 129), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. У день призначеного судового засідання 30.04.2025 о 07:44 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому, ОСОБА_27 вказав, що у зв`язку з відсутністю матері та необхідності стороннього догляду за хворою донькою, йому військовою частиною надано відпустку за сімейними обставинами. За станом здоров`я донька потребує стороннього догляду та нагляду, а тому він не може прийняти участь у судовому засіданні 30.04.2025, у тому числі, у форматі відеоконференції. Просив перенести розгляд справи на наступну заплановану дату, причини неявки вважати поважними. У самому клопотанні, ОСОБА_27 не обґрунтував обставини, що унеможливлюють його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його твердження не надав. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло. Отож, ОСОБА_27 не виконав свого процесуального обов`язку щодо прибуття до суду за викликом, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений судом завчасно та належним чином. Поважність причин неприбуття належним чином необґрунтовано. Ухвалою суду від 30.04.2025 причини неприбуття в судове засідання 30.04.2025 обвинуваченого ОСОБА_27 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень. При цьому, суд також зважав, що вже не вперше обвинувачений звертається до суду з клопотаннями про відкладення засідання не завчасно, а у день призначеного судового засідання. Так, 12.03.2025 ОСОБА_38 направив до суду клопотання про відкладення о 07:40 год, тобто, за півтори години до початку засідання. У цей раз, обвинувачений знову направив клопотання про відкладення за півтори години до початку засідання о 07:44 год, тоді як справа була призначена до розгляду на 30.04.2025 о 09:00 год. У подальшому ОСОБА_27 долучив документи нібито на підтвердження причин неявки в судове засідання 30.04.2025, з яких убачається, що 29.04.2025 (напередодні засідання) він був з донькою, яка проходила огляд у лікаря ДНУ « Центр інноваційних технологій охорони здоров`я » ДУС (т.20 а.с.121). Зі слів ОСОБА_27 його доньці потрібна була консультація іншого лікаря, і він записався до лікаря на 30.04.2025 о 09:30 год. На підтвердження цього він надав консультаційний висновок спеціаліста Національної дитячої спеціалізованої лікарні « Охматдит » МОЗ України від 30.04.2025 (т.20 а.с.122). За дивним збігом обставин, саме в цей день та час було призначено судове засідання у Вищому антикорупційному суді за його обвинуваченням. За твердженням ОСОБА_27 іншої дати та часу прийому лікаря не було. Водночас, згідно витягу з наказу (т.20 а.с.123) ОСОБА_27 був у відрядженні за сімейними обставинами до 9 травня 2025 року, тобто мав можливість прибути в судове засідання 30.04.2025, а потім у будь-який день з 30.04.2025 по 09.05.2025 сходити з донькою до лікаря. Доводи про єдино можливий час прийому є необґрунтованими, адже з пояснень самого ОСОБА_27 і долучених документів убачається, що прийом в ДУСі відбувався увечері 29.04.2025, а до лікаря в Охматдит він записався на ранок наступного дня 30.04.2025. Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , встановлено, що 30.04.2025 о 09:23 год він перебував за адресою місто Київ, проспект Романа Шухевича, 2, в Деснянському районі , це майже в 15 км від лікарні Охматдит. Доводи ОСОБА_27 про те, що він згадав, що він перед тим брав якусь довідку в поліклініці за колишнім місцем проживання є необґрунтованими. По-перше ОСОБА_27 не підтвердив, що його донька перебуває на обліку в поліклініці в Деснянському районі, не обґрунтував необхідність отримання додаткових довідок, тоді як рекомендацію про консультацію дитячого лікаря він отримав напередодні в клініці ДУС. До того ж, о 10:05 год, коли він за логікою своїх пояснень повинен був повертатися до Охматдиту він перебував по вулиці Радунській, 46-Б , в 20 км від Охматдиту, що ще далі від лікарні, майже на межі Києва та Київської області. Наступне телефонне з`єднання ОСОБА_27 відбулося лише на наступний день 01.05.2025 о 09:39 год. Указане може свідчити про те, що ОСОБА_27 розуміючи, що вкотре не виконав свого процесуального обов`язку явки в судове засідання, а також, що його місцезнаходження може бути в подальшому встановлене через відслідковування його телефонних з`єднань просто вимкнув телефон, коли виїжджав з міста Києва, а увімкнув його наступного дня коли повернувся. Такий висновок обґрунтовується також великою кількістю телефонних з`єднань та смс-повідомлень у той період, та відсутністю таких майже протягом доби з 30.04.2025 по 01.05.2025. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 13.08.2025 Чергові судові засідання у цій справі були призначені на 12.08.2025 та 13.08.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про ці дати. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 12.06.2025 (т.20 а.с.137), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначені дати судових засідань. 08.08.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_27 (т.20 а.с.158) про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції із власних технічних засобів у судових засіданнях, призначених на 12 та 13 серпня 2025 року. В обґрунтування цього вказав, що перебуває на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі. До клопотання додано медичну карту стаціонарного хворого № 2935 (т.20 а.с.159). Згідно з нею, ОСОБА_27 госпіталізований 05.08.2025 о 15:41 год. Адреса госпіталю - м. Рівне, вул. Олени Теліги, 2-а . За цією адресою знаходиться Рівненський обласний військовий госпіталь . У судове засідання 12.08.2025 ОСОБА_27 з`явився з власних технічних засобів з приміщення госпіталю. Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , 08.08.2025 увечері, коли він повинен був перебувати у військовому госпіталі на стаціонарному лікуванні він перебував у місті Здолбунів та Дубенському районі Рівненської області. З вечора 08.08.2025 по вечір 11.08.2025 (тобто 3 доби) він перебував у Львівській області, зокрема, й місті Львові. До Рівного він повернувся 11.08.2025 о 19:31 год. Всю ніч з 11 на 12 серпня ОСОБА_27 провів за адресою: місто Рівне, вул. Чебишева (Єдності) 16 , що в 5 кілометрах від військового госпіталю. 12.08.2025 о 08:22 год він приїхав у військовий госпіталь, звідки взяв участь у судовому засіданні з власних технічних засобів. Судове засідання тривало до 10:01 год. Однак, вже о 16:15 год він покинув госпіталь і поїхав з міста в напрямку села Обарів (траса веде до Луцька), а о 17:31 год повернувся до міста, однак до військового госпіталю більше не повертався, а поїхав на вул. Чебишева (Єдності) 16 (де він ночував попередню ніч), а далі всю ніч до 06:30 год перебував на вул. Київській 60-Б, що в 6 км від військового госпіталю. У судовому засіданні 12.08.2025 він повідомив суд, що йому потрібно зробити МРТ, яке призначено на 13.08.2025 о 08:40 год. А тому, суд вирішив розпочати судове засідання 13.08.2025 о 10:00 год. Однак, у призначений час ОСОБА_27 не з`явився, а лише повідомив секретаря, що о 09:37 год він знаходиться на зупинці, о 10:00 год - повертався у госпіталь, о 10:33 год - забув свої документи в автобусі та тепер йому необхідно їх знайти. Також ОСОБА_27 , повідомив, що намагався підключитися до підсистеми Zoom, проте з`єднання не було. О 10:40 год суд вийшов у судове засідання, констатував неявку обвинуваченого у судове засідання, визнав неповажність причин його неприбуття та відклав розгляд справи. Щодо судового засідання, призначеного на 19.11.2025 Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 19.11.2025 о 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 12.06.2025 (т.20 а.с.137), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. ОСОБА_27 з`явився у судове засідання з власних технічних засобів, однак о 10:42 год він повідомив секретаря судових засідань, що почалася повітряна тривога. А тому, судове засідання було відкладено. Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 зранку 19.11.2025 він перебував у місті Вінниця, а в час проведення судового засідання - у місті Хмельницькому. О 10:30 год дійсно почалася широкомасштабна повітряна тривога по всій Україні, зокрема, й у місті Хмельницькому. А тому, обвинувачений міг повідомити суд про оголошену повітряну тривогу, попросити надати йому час для пошуку укриття, та вийти на відеозв`язок з укриття. Однак, ОСОБА_27 перебуваючи у місті, де є хороший інтернетзв`язок по всьому місту просто перервав конференцію, а потім пояснив, що через повітряну тривогу він шукав укриття. У вказаному аспекті слід указати, що аналізом телефонних з`єднань ОСОБА_27 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 установлено, що ОСОБА_27 не перебуває в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовує повністю це своє право в час проведення судових засідань. Також, є незрозумілим для суду як ОСОБА_27 може проходити військову службу у зоні ведення бойових дій, де повітряна тривога може тривати цілодобово. Щодо позбавлення права обвинуваченого брати участь у судових засіданнях з власних технічних засобів ухвалою суду від 02.12.2025. Ухвалою суду від 02.12.2025 позбавлено можливості обвинуваченого ОСОБА_27 права участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Вирішено здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_27 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби - Слов`янським міськрайонним судом Донецької області , а саме - 05.12.2025 о 14:00 год, 10.12.2025 о 09:00 год, 12.12.2025 о 11:00 год, 17.12.2025 о 09:00 год, 12.01.2026 о 11:00 год, 14.01.2026 о 14:00 год, 19.01.2026 о 11:00 год, 26.01.2026 о 11:00 год. Суд встановив, що 10.11.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У ньому він просив, у разі відсутності належного зв`язку у відповідному районі виконання ним спеціальних завдань та обов`язків служби, перенести призначене на 11.11.2025 судове засідання на наступну заплановану дату. У судовому засіданні 11.11.2025 обвинувачений ОСОБА_27 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній. Наявний був лише аудіозв`язок. ОСОБА_27 пояснив це відсутністю камери на ноутбуці, до якого він підключив свій телефон. Водночас, зв`язок інколи переривався та він не чув інших учасників судового провадження. У судовому засіданні 19.11.2025 обвинувачений ОСОБА_27 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок знову був відсутній. Під час засідання зв`язок пропадав, ОСОБА_27 відключався від проведення судового засідання, телефонний зв`язок для з`ясування вказаних обставин був відсутній. У засідання 24.11.2025 ОСОБА_27 не з`явився, по телефону пояснив, що наразі в тому місці де він перебуває повітряна тривога, а тому він перебуває в укритті. Захисник також вказав, що ОСОБА_27 перебуває в укритті де відсутній зв`язок, а тому немає можливості проводити засідання в режимі відеоконференції з власних технічних засобів. У засіданні 28.11.2025 ОСОБА_27 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній. У засідання 02.12.2025 ОСОБА_27 не з`явився, однак повідомив, що він перебуває в укритті. Враховуючи, зазначені вище факти, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_27 слід позбавити права можливості участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. А також, вирішив здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_27 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби судом. Копію ухвали суду від 02.12.2025 про проведення судових засідань зі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області направлено на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 де проходить службу ОСОБА_27 - ІНФОРМАЦІЯ_20 (т.27 а.с.10). 03.12.2025 о 09:00 год повинно було відбутися судове засідання з Слов`янського міськрайонного суду Донецької області . Однак, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 , о 09:03 год, 09:06 год, 09:14 год, 09:43 год, 10:08 год він не перебував у місті Слов`янську, а перебував у місті Краматорськ. З карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 убачається, що повітряна тривога в Донецькій області закінчилася о 12:10 год, однак і після цього ОСОБА_27 не вийшов на зв`язок. З телефонних з`єднань убачається, що о 12:12 год ОСОБА_27 перебував у Краматорську. 04.12.2025 до суду надійшов лист голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області , який повідомив про неможливість проведення судових засідань з указаного суду. А тому, ухвалою суду від 04.12.2025 вирішено здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_27 між Вищим антикорупційним судом та Барвінківським районним судом Харківської області . Копію ухвали суду від 04.12.2025 про проведення судових засідань з Барвінківського районного суду Харківської області направлено на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 де проходить службу ОСОБА_27 - ІНФОРМАЦІЯ_20 (т.27 а.с.38). Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 05.12.2025 Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 05.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201). 04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 05.12.2025 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні. У день призначеного судового засідання ОСОБА_27 не з`явився, по телефону повідомив секретаря судових засідань, що йому потрібно знаходитися в укритті, а військова частина не відпускає його приїздити до Барвінківського районного суду для участі в засіданні. Суд визнав причини його неявки неповажними, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. Як убачається з телефонних дзвінків ОСОБА_27 в час проведення судового засідання 05.12.2025 він перебував у місті Краматорську, а не в місті Барвінковому. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 10.12.2025 Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 10.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201). 04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 10.12.2025 о 09:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні. 10.12.2025 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого, у якому він просив дозвіл приймати участь з власних технічних засобів. У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. Командування в.ч. НОМЕР_1 також не направляло будь-яких доказів про заборону ОСОБА_27 брати участь у судовому засіданні з Барвінківського районного суду, а також письмових обґрунтувань неможливості виконання ухвал суду від 02.12.2025 та 04.12.2025. Як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 він приїхав у місто Барвінкове в цей день лише об 11:00 год. А тому, доводи ОСОБА_27 , що його не відпускали з військової частини є необґрунтованими. Долучені ОСОБА_27 рапорти не можуть вказувати на обґрунтованість причин його відсутності у судовому засіданні. Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судовому засіданні 10.12.2025. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 12.12.2025 Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 12.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про дату і час судового засідання (т.26 а.с.201). 04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 12.12.2025 о 11:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні. У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. Як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_27 він приїхав у місто Барвінкове в цей день об 11:20 год, однак участь з Барвінківського районного суду в режимі відеоконференції не приймав. Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судове засідання 12.12.2025. 25.12.2025 до суду надійшов лист помічника командира військової частини з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_39 (т.27 а.с.93) про те, що неможливо забезпечити участь ОСОБА_27 у судових засіданнях в Барвінківському районному суді . Це свідчить, що командування військової частини отримувало кореспонденцію на свою електронну адресу (зокрема й ухвали суду від 2 та 4 грудня 2025 року), однак не оперативно реагувала на листи Вищого антикорупційного суду. Водночас, суд не може брати до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах. Згідно з вимогами п. 2.7.19 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 визначено, що посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях, посадових інструкціях, наказі про розподіл обов`язків між командиром (керівником), заступниками командира (керівника) тощо, зокрема у військовій частині - командир та його заступники. Із огляду на вищезазначене, помічник командира бригади з правової роботи не уповноважений надавати відповіді від імені військової частини (бригади). Також, твердження ОСОБА_39 викладені в листі повністю спростовуються тим, що і 10.12.2025, і 12.12.2025 ОСОБА_27 був у місті Барвінкове, що вбачається з його телефонних з`єднань. Прибув ОСОБА_27 до міста Барвінкове й 12.01.2026 у призначене судове засідання, однак не зміг взяти участь у засіданні через проблеми з електрикою в суді, а також через оголошену повітряну тривогу у цей час. Також, ОСОБА_27 фактично приймав участь у судових засіданнях з Барвінківського районного суду й 19.01.2026 та 26.01.2026. А тому, доводи ОСОБА_39 про неможливість участі ОСОБА_27 у судових засіданнях з Барвінківського районного суду є необґрунтованими. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 14.01.2026 Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 14.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_27 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201). 04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 14.01.2026 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні. У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. По телефону він повідомив секретаря судових засідань, що перебуває на завданні, однак, будь-яких доказів на підтвердження цього не долучив. Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судовому засіданні 14.01.2026. 21.01.2026 до суду надійшов лист помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_39 (т.27 а.с.107) про те, що 14.01.2026 ОСОБА_27 був зайнятий виконанням спеціальних завдань необхідних для забезпечення оборони України у складі підрозділу і тому не міг з`явитися у судове засідання до зали Барвінківського районного суду . Водночас, суд не може брати до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах. Також з листа ОСОБА_39 є незрозумілим у якому саме спеціальному завданні брав участь юрист ОСОБА_27 , та що саме перешкодило йому взяти участь у судовому засіданні. При цьому, суд просив у своєму листі від 04.12.2025 (т.27 а.с.43) не залучати 14.01.2026 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні. Указане також може свідчити, що помічник командира бригади з правової роботи - начальник юридичної служби ОСОБА_40 може безпідставно штучно створювати ОСОБА_27 , який є його підлеглим обставини обґрунтування неучасті ОСОБА_27 у судовому засідання. Так, зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 (т.27 а.с.140) установлено наступне. Чергове судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_27 було призначено на 28.01.2026 о 12:00 год. Обвинувачений ОСОБА_27 у судове засідання не прибув. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_41 . Він повідомив, що ОСОБА_27 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_40 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_27 оголошено повітряну тривогу. На питання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_40 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. На наступне питання, чи вони зараз перебувають в укритті, він відповів, що ні. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_27 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_40 , ОСОБА_27 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_27 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_27 таки увімкнув мікрофон. Указане свідчить, що причиною по якій ОСОБА_27 28.01.2026 не хотів брати участь у судовому засіданні була надуманою, прикриваючись тим, що наразі оголошена повітряна тривога, він перебував не в укритті, але саме через це не хотів приймати участь у засіданні. Також, такі обставини свідчать, що ОСОБА_40 може безпідставно штучно створювати ОСОБА_27 , який є його підлеглим обставини обґрунтування неучасті ОСОБА_27 у судовому засідання. 26.01.2026 до суду надійшов лист від 25.01.2026 № 1652 (т.27 а.с.116) за підписом командира військової частини НОМЕР_1 . Він повідомив, що на виконання ухвали суду від 02.12.2025 з метою безпосередньої участі в судових засіданнях ОСОБА_27 не залучатиметься до виконання завдань військової частини в січні 2026 року у визначені ухвалою дні. Цей лист повністю спростовує доводи помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_39 про те, що 14.01.2026 ОСОБА_27 був зайнятий виконанням невідкладних спеціальних завдань. З огляду на це, причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_27 у судовому засіданні 14.01.2026 є неповажними. Щодо судового засідання, призначеного на 28.01.2026 Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 28.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.27 а.с.131). Також, він був повідомлений по телефону про дату судового засідання (т.27 а.с.134). У судовому засіданні 26.01.2026, враховуючи прохання командира військової частини НОМЕР_1 викладені в листі (т.27 а.с.116) суд вирішив подальші судові засідання проводити за допомогою технічних засобів військової частини НОМЕР_1 безпосередньо з укриття. Копію ухвали направлено командиру військової частини (т.27 а.с.127). Також, у листі суд повідомив про призначене судове засідання на 28.01.2026 о 12:00 год. Однак, у визначений час, ОСОБА_27 не прибув. Зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 (т.27 а.с.140) установлено наступне. Для з`ясування причин та підстав неприбуття ОСОБА_27 у судове засідання 28.01.2026 секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_41 . Він повідомив, що ОСОБА_27 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_40 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_27 оголошено повітряну тривогу. На запитання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_40 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_27 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_40 , ОСОБА_27 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_27 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_27 таки увімкнув мікрофон. ОСОБА_27 у судовому засіданні 28.01.2026 по суті підтвердив обставини, викладені у службовій записці, вказав, що ОСОБА_40 , підійшов до ОСОБА_27 і сказав, що вони зараз ідуть в укриття. Це вказує, що з початком повітряної тривоги, вони не перебували в укритті, а коли стало очевидним, що сама по собі тривога не може бути підставою для не проведення судового засідання, то пішли в укриття, і вже звідти ОСОБА_27 чомусь не міг просто увімкнути мікрофон. Отож, ОСОБА_27 маючи можливість приймати участь у судовому засіданні з технічних засобів військової частини з укриття змарнував півтори години засідання. Цю ситуацію він пояснив технічними проблемами, але жодних доказів які б ці обставини підтверджували, не надав. Щодо розірвання договору зі своїми захисниками і призначення захисника з центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги До суду надійшли окремі заяви захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про припинення повноважень захисників. У своєму повідомленні ОСОБА_42 вказав, що з 05.02.2026 він не здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_27 на підставі угоди про розірвання договору про надання правових послуг адвоката від 07.12.2020. ОСОБА_43 у своїй заяві вказав, що у зв`язку з розбіжностями стратегії і тактики захисту в кримінальному провадженні він з його довірителем ОСОБА_27 досягли домовленості про припинення здійснення його захисту. У судовому засіданні 04.03.2026 ОСОБА_42 підтвердив, що розірвав договір з ОСОБА_27 і в нього наразі відсутні повноваження адвоката. Вказав, що таке розірвання відбулося за взаємною згодою між сторонами. ОСОБА_43 зазначив, що це не спонтанне рішення і така ситуація виникла вже давно. Позиція захисту не збігається з позицією його підзахисного. У разі виходу з процесу захисника ОСОБА_18 , він не зможе самостійно здійснювати захист у цьому кримінальному провадженні через навантаження в інших справах. Обвинувачений ОСОБА_27 вказав, що в нього з його адвокатами є певні розбіжності щодо тактики здійснення захисту, і вони дійшли згоди про те, що йому необхідно знайти іншого захисника. А тому, вони розірвали договори про надання правової допомоги. Будь-яких інших захисників в нього наразі немає, і він не знайшов іншого нового захисника. Він планує залучити захисника після звільнення з військової служби, а саме з 30.03.2026, адже зараз його не відпускають зі служби і він не має змоги залучити захисника. При цьому, він заперечував щодо залучення захисника за призначенням. Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 04.03.2026 постановлено прийняти відмову від захисників. Водночас, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про затягування судового розгляду всіма можливими способами. Суд не міг перевірити, які саме розбіжності виникли між обвинуваченим та захисниками, чи взагалі вони існують, їх суду вони не повідомили, покликаючись на адвокатську таємницю. ОСОБА_27 маючи юридичну освіту, тривалий час перебуваючи на посаді судді, не може не розуміти вимоги КПК, за якими відмова від захисників призведе до витрати часу для залучення нового захисника, його ознайомлення із матеріалами справи тощо. І вже наприкінці судового слідства, під час дослідження доказів сторони захисту, заявив про розбіжність з позиціями захисників, що роками здійснювали його захист. Ухвалою суду від 04.03.2026 призначено у кримінальному провадженні № 42016000000003697 захисника в порядку ст. 49 КПК з числа адвокатів Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді. Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 11.03.2026 Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 11.03.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час та місце судового засідання (т.27 а.с.131). Також, про дату призначеного судового засідання головуючий повідомив ОСОБА_27 наприкінці судового засідання, яке відбулося 28.01.2026. У призначене судове засідання ОСОБА_27 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. По телефону він повідомив секретаря, що перебуває на лікуванні, а наявність лише кнопкового телефону не дозволяє взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Водночас, будь-яких доказів своїм словам, а також клопотань про відкладення ОСОБА_27 не направив. Суд констатував відсутність поважних причин неприбуття обвинуваченого на виклик. Враховуючи це, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_27 заходу забезпечення кримінального провадження, пов`язаного із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин, а саме приводу. Ухвалою від 11.03.2026 суд вирішив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_27 привід до зали судових засідань для участі у судовому засіданні, призначеному на 12:00 год 13.03.2026. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_27 на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, призначеного на 11.03.2026 додав виписку № 1238 із медичної карти амбулаторного хворого. Згідно з нею, ОСОБА_27 з 8 по 13 березня перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній клінічній травматологічній лікарні міста Харкова . Суд доходить висновку, що такі доводи є необґрунтованими. ОСОБА_27 мав можливість завчасно повідомити суд про причини своєї неявки, надати підтверджуючі документи. Повідомлення секретаря судового засідання в день засідання по телефону не є належним доказом, який би підтверджував ті обставини, на які ОСОБА_27 посилається. Потрапивши 8 березня 2026 року з переломом руки до лікарні, він мав три дні до 11 березня 2026 року на яке було призначено чергове судове засідання у цій справі повідомити суд про такі обставини та направити підтверджуючі документи. Посилання на проведення наркозу також є необґрунтованим. Так, оперативні втручання та наркоз зазвичай одразу робляться людині, яка потрапляє в лікарню, а далі вже йде період реабілітації. До того ж, про такі обставини, ОСОБА_27 не повідомляв секретаря судових засідань по телефону. Навпаки, з його тверджень убачається, що єдиною причиною по якій він не може взяти участь у судовому засіданні з власних технічних засобів це відсутність таких засобів, адже в нього був наявний лише кнопковий телефон, який не дозволяє проведення судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому, потрапивши в лікарню, і розуміючи, що до 11 березня 2026 року він навряд чи покине медичний заклад, не забезпечив себе засобами проведення відеоконференцзв`язку. У судове засідання 13.03.2026 здійснено привід ОСОБА_27 з лікарні в зал судового засідання Вищого антикорупційного суду. При собі в обвинуваченого був ноутбук та смартфон. ОСОБА_27 пояснив, що йому ці засоби привезли військовослужбовці, і він хотів взяти участь з них по відеоконференцзв`язку з медичного закладу. Така обставина додатково свідчить, що ОСОБА_27 мав можливість забезпечити себе такими засобами й раніше, для участі в судовому засіданні 11.03.2026, а не лише 13.03.2026, якщо це дійсно мало місце лише в цю дату. Аналізуючи вказані факти, суд доходить висновку, що процесуальна поведінка ОСОБА_27 свідчить про затягування судового розгляду. Це проявляється у постійних проханнях про відкладення розгляду справи, періодичному перебуванні на лікарняному з різних причин, запізненнями у судові засідання, постійними переведеннями у різні військові частини, заявлення непередбачених законом клопотань, неявками у судові засідання без поважних причин. І на переконання суду така поведінка жодним чином не пов`язана з виконанням ОСОБА_27 його службових обов`язків, а лише для прикриття ними. При цьому, ОСОБА_27 як військовослужбовець зобов`язаний був підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до військових та забезпечення впевненості суспільства в їх чесності. Поведінка ОСОБА_27 , його неявки в судові засідання та інші обставини були підставою для застосування до нього запобіжного заходу ухвалами суду від 04.11.2025 та 18.12.2025. Вже після застосування до ОСОБА_27 запобіжного заходу у вигляді застави, будучи належним чином повідомлений, він неодноразово не з`являвся за викликом до суду без поважних причин, а також не повідомляв про причини своєї неявки, зокрема, в судові засідання - 03.12.2025, 05.12.2025, 10.12.2025, 12.12.2025, 14.01.2026, 11.03.2026. На час ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу від 04.11.2025 у суду не було в розпорядженні інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_27 . Проаналізувавши по суті повторно обставини його неявок до 04.11.2025 у сукупності з інформацією про телефонні з`єднання ОСОБА_27 , судом було встановлено нові обставини. Все це стало підставою для постановлення ухвали від 18.03.2026 про стягнення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Указані вище факти вказують на те, що процесуальна поведінка ОСОБА_27 свідчить про затягування судового розгляду. ОСОБА_27 часто проходить лікування в медичних закладах (в основному в травматологічних відділеннях). Оскільки останні декілька років усі судові засідання проходять виключно в режимі відеоконференції, то ОСОБА_27 завжди вважає, що таке лікування заважає проводити судові засідання з власних технічних засобів. Суд постійно направляв запити до лікарень з проханням повідомити чи дозволяв його стан здоров`я проводити судові засідання в режимі відеоконференції. У відповідь лікарі жодного разу не повідомляли, що його стан здоров`я був таким, що не дозволяв брати участь у судових засіданнях. Як убачається з обставин його лікування у місті Рівне з 05.08.2025, то він не перебував постійно в госпіталі, однак приїжджав туди спеціально для участі в судових засіданнях. Зрозумівши у подальшому, що лікування не є обставиною, яка б перешкоджала його участі у судових засіданнях, ОСОБА_27 почав посилатися на нову обставину - відсутність власних технічних засобів, з яких би він міг взяти участь в режимі відеоконференції. Постійні неявки в судові засідання без поважних причин тричі ставало підставою для накладення на нього грошових стягнень та один раз стало підставою для застосування до нього приводу. Про неможливість прибути в судові засідання, ОСОБА_27 зазвичай повідомляє суд за півтори години до судового засідання, хоча про такі обставини вже знає за декілька днів до засідання. Також, з поведінки обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_27 самостійно створює собі обставини, щоб не з`являтися на виклик до суду. Як приклад - неявка 30.04.2025, коли йому потрібно було знаходитися з донькою. При цьому, незрозуміло, що заважало ОСОБА_27 взяти участь у засіданні з власних технічних засобів з житла, перебуваючи в одній кімнаті з донькою. Іншим прикладом є запис для проведення МРТ на 13.08.2025 саме в час проведення судового засідання. Як було встановлено, ОСОБА_27 не перебував весь час у госпіталі, і очевидно міг записатися для проведення МРТ в будь-який інший день. Однак, суд пішов на зустріч ОСОБА_27 і дозволив йому прибути в засідання з запізненням. Але ОСОБА_27 знову створив собі причину неприбуття - він забув сумку в маршрутці, а потім весь час призначений для розгляду справи за його обвинуваченням їздив та шукав той автобус і свою сумку. В одному з судових засідань, ОСОБА_27 півтори години перебував в укритті, однак судове засідання не відбувалося, бо він не знав як увімкнути мікрофон на комп`ютері. Такі штучні обставини неучасті в судових засіданнях можуть створюватися за проханням ОСОБА_27 іншими особами. ОСОБА_27 часто запізнюється в судові засідання посилаючись на повітряні тривоги, непередбачувані обставини - зламався транспорт, яким він їхав, забув сумку в автобусі, а потім її шукав. Якщо судові засідання все ж таки відбуваються, то суд, в основному, не проводить судовий розгляд або досліджує докази сторін чи допитує свідків, а займається вирішенням постійних клопотань обвинуваченого - розгляд клопотань про зупинення судового провадження; розгляд клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції; розгляд клопотань про відкладення судового засідання з різних причин - неявка одного з адвокатів, необхідність ознайомлення нового адвоката з матеріалами справи, необхідність надати час, щоб підготувати та подати клопотання або заяву; розгляд постійних заяв про відвід прокурору, спеціалісту або складу суду; розгляд клопотань про незаконність допиту свідка; розгляд клопотань про скасування грошових стягнень; розгляд заяв про відмову від своїх захисників тощо. Повітряні тривоги мають значення для ОСОБА_27 тільки тоді коли вони відбуваються безпосередньо в час проведення судових засідань, коли судове засідання закінчилося, то ОСОБА_27 не сидить в укритті, а без жодних проблем пересувається містом. Аналізом телефонних з`єднань ОСОБА_27 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 установлено, що ОСОБА_27 не перебуває в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовує повністю це своє право в час проведення судових засідань. З 20.03.2026 по теперішній час ОСОБА_27 перебуває під вартою в ДУ « Київський слідчий ізолятор » З березня 2026 року суд тричі призначав йому захисників в порядку ст. 49 КПК з числа адвокатів Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Сам ОСОБА_27 за цей період на договірних умовах залучив трьох адвокатів, які почергово здійснювали його захист. Його адвокат ОСОБА_44 заявив клопотання про проведення двох експертиз. Однак, суд відмовив у їх проведенні. Далі адвокат заявив відвід колегії суддів, а коли суд залишив таку заяву без розгляду, то ОСОБА_27 тут же відмовився від такого адвоката. З 1 по 9 червня 2026 року у ОСОБА_27 був захисник ОСОБА_45 , який 09.06.2026 був у судовому засіданні мав зустріч з ОСОБА_27 , однак далі самовільно залишив залу судового засідання. 12.06.2026, 16.06.2026, 17.06.2026, 18.06.2026 проведено допит обвинуваченого та суд перейшов до судових дебатів. 18.06.2026 у судових дебатах виступив прокурор. ОСОБА_27 звернувся до суду з клопотанням про відкладення його виступу в судових дебатах та надання часу для підготовки до них. 23.06.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_26 про вступ у судову справу. 24.06.2026 від захисника ОСОБА_26 надійшла заява про відвід колегії суддів, яку судом було залишено без розгляду. Усе це свідчить про затягування судового розгляду з метою спливу строків давності, які закінчуються у цій справі 1 грудня 2026 року. Про факт затягування розгляду справи свідчить також наступний факт. 18.10.2024 допитувався як свідок ОСОБА_46 . Його допитав прокурор, а далі можливість для перехресного допиту надано протилежній стороні кримінального провадження - стороні захисту. Однак, захисник повідомив, що захист не готовий до допиту свідка. А тому, допит свідка продовжився 20.11.2024. Загалом сторона захисту допитувала свідка 4 судові засідання - 20.11.2024, 04.02.2025, 05.02.2025, 07.04.2025. При цьому, захист постійно задавав одні й ті ж запитання, а деякі з них по 5-6 разів, намагаючись отримати на них різні відповіді, вживав образливі висловлювання, висміювання, звинувачення у брехні, намагався дискредитувати свідка без зв`язку з предметом доказування. Як наслідок, судом прийнято рішення про припинення допиту свідка стороною захисту. Окрім цього, про затягування розгляду справи свідчить також наступне. 18.06.2026 суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів. У судовому засіданні виступив прокурор, а далі таке право було надано стороні захисту, розгляд справи відкладено на 19.06.2026. Однак, незважаючи на завчасне зауваження суду щодо підготовки до судових дебатів, у цей день обвинувачений не був готовий виступати і він звернувся з заявою про неможливість належної підготовки до судових дебатів, а також просив відкласти засідання. Обвинувачений не зміг належно обґрунтувати причини, які заважали йому вчасно підготуватися до судових дебатів, однак наполягав на відкладенні судового засіданні. 23.06.2026 розпочався виступ ОСОБА_27 в судових дебатах та тривав 3,5 години. При цьому, під час свого виступу в дебатах, ОСОБА_27 постійно виходив за межі кримінального провадження, повторював одні й ті ж обставини, посилався на одні й ті ж самі докази. Лише про порушення процедури повідомлення про підозру ОСОБА_27 повторювався 5-6 разів. Оскільки ОСОБА_27 не завершив свій виступ у дебатах, то розгляд справи відкладено на 24.06.2026. У цьому судовому засіданні з`явився новий захисник ОСОБА_27 , який просив відкласти розгляд справи. Однак, суд відмовив у такому клопотанні, адже обвинувачений був забезпечений захисником з центру з надання вторинної правової допомоги, який брав участь в останніх судових засіданнях в цьому кримінальному провадженні. Виступ ОСОБА_27 в дебатах продовжився та тривав майже 2,5 години, під час якого ОСОБА_27 продовжив повторювати однакові факти, висловлював незгоду з попередніми рішеннями суду та виходив за межі кримінального провадження, а тому його виступ був зупинений. Загалом його виступ тривав 6 годин. Такий самий спосіб затягування розгляду та зловживання процесуальними правами ОСОБА_27 застосовував і в останньому слові. Суд, перед наданням обвинуваченому останнього слова, роз`яснив йому, що на відміну від судових дебатів, де аналізуються докази, кваліфікація злочину, процесуальні порушення тощо, в останньому слові акцент повинен бути спрямований, для прикладу на фінальному запереченні вини, каятті, вибаченні перед потерпілими, життєвих обставинах і так далі. Проте, обвинувачений, серед іншого, почав вчергове аналізувати докази, наводити та цитувати норми законів, правові позиції судів, посилатися на конкретні аркуші справи, повторювати ті ж доводи, які були озвучені стороною захисту під час дослідження доказів, допиту обвинуваченого та судових дебатів. При цьому він неодноразово виходив за межі суті обвинувачення та не звертав уваги на зауваження головуючого, в тому числі щодо застосування класичного правового принципу «Право припиняється там, де починається зловживання». Короткий виклад обставин справи В обвинувальному акті прокурор стверджує, що ОСОБА_27 вчинив злочин за таких обставин. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України у ТОВ БТУ було анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. ТОВ БТУ подало позов до ОАСК про скасування такого наказу міністерства. Одночасно з відкриттям провадження у цій справі судом було зупинено дію наказу міністерства в частині анулювання ліцензії. Не погоджуючись з таким рішенням, представник міністерства звернувся до КААС з апеляційною скаргою. Ця справа розглядалася колегією суддів ОСОБА_47 , ОСОБА_27 та ОСОБА_48 . Директор ТОВ БТУ хвилювався за анулювання ліцензії його підприємству, а тому звернувся до свого знайомого ОСОБА_49 , щоб в законному порядку захистити права та інтереси товариства. Після цього, ОСОБА_50 шукаючи правову допомогу у цьому питанні, отримав контакт ОСОБА_27 , якого він вважав адвокатом, а не суддею. Зустрівшись 15.11.2016 з ОСОБА_27 він пояснив йому суть проблеми, а той попросив час, щоб з`ясувати це питання. На наступній зустрічі 24.11.2016 ОСОБА_50 довідався, що ОСОБА_27 не адвокат, а суддя, який до того ж входить у склад колегії суддів, яка розглядала в КААС справу ТОВ БТУ. ОСОБА_27 попросив гроші за рішення у цій справі. Після цього, ОСОБА_50 вже на наступний день написав заяву до правоохоронних органів. 30.11.2016 відбулась зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 . Ця зустріч вже фіксувалася за допомогою НСРД. На ній вони визначилися про суму в 5 000 доларів за рішення у справі та визначили дату її передання - 01.12.2016. 01.12.2016 ОСОБА_27 через свого помічника одержав неправомірну вигоду у сумі 5 000 доларів США за винесення судового рішення апеляційної інстанції в інтересах ТОВ БТУ . Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_27 вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. ОСОБА_27 з обвинуваченням не погоджується. Сторона захисту стверджує, що правоохоронцями у цьому кримінальному провадженні було здійснено провокацію злочину, а частина доказів сторони обвинувачення є неналежними та недопустимими. Отож, в цьому кримінальному провадженні суд має з`ясувати такі питання: I. Чи винен ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України? II. Якщо так, то яке покарання буде справедливим для нього? III. Що належить вчинити з речовими доказами, документами та заходами забезпечення кримінального провадження? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі? У пошуках відповідей на ці запитання суд зважав на такі міркування. I. Чи винен ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України? Суд переконаний, що докази поза розумним сумнівом свідчать, що ОСОБА_27 є винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи, дій з використанням наданої йому влади. Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України). Аналіз ч. 1 ст. 11 та ч. 3 ст. 368 КК України, в розрізі формулювання висунутого обвинувачення, вказує на те, що відповідальність за ч. 3 ст. 368 КК України настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що: a. ОСОБА_27 є службовою особою, яка займає відповідальне становище; b. і він одержав грошові кошти для себе; с. які є неправомірною вигодою; d. за вчинення ним будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду; e. з використанням наданої йому влади та службового становища; f. при цьому дії ОСОБА_27 повинні бути винними. Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинуваченого. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість особи або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації його дій. a. ОСОБА_27 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статті 368 цього Кодексу є особи, які постійно здійснюють функції представників влади. Судову владу реалізовують судді (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»). Окрім того, в тому числі судді, є службовими особами, які займають відповідальне становище (пункт 2 примітки до ст. 368 КК України). Отож, суддя згідно з наведеними нормами, є представником судової влади та службовою особою, що займає відповідальне становище. Указом Президента України від 20.03.1996 ОСОБА_27 призначено суддею арбітражного суду Харківської області [доказ 15]. У подальшому, 09.09.2010 ОСОБА_27 обрано суддею КААС безстроково [доказ 11]. 04.10.2010 його зараховано до штату цього суду [доказ 23]. Отож, ОСОБА_27 будучи суддею, здійснював функції представника судової влади та на час описаних у обвинувальному акті подій, був службовою особою, яка займає відповідальне становище. b. ОСОБА_27 одержав грошові кошти для себе Одержання передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди. До ОАСК надійшов позов ТОВ БТУ до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу міністерства від 28.09.2016 № 362 «Про видачу, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Одночасно з позовом, до суду надійшло клопотання ТОВ БТУ про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії . 25.10.2016 відкрито провадження у цій адміністративній справі № 826/16498/16 та призначено справу до судового розгляду [доказ 19]. У цей же день, ухвалою суду клопотання ТОВ БТУ про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, зупинено дію наказу міністерства в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії [доказ 18]. На ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову представник Міністерства екології та природних ресурсів України подав апеляційну скаргу [доказ 78]. Ухвалою КААС від 09.11.2016 було відкрито апеляційне провадження [доказ 16] та призначено справу до апеляційного розгляду на 17.11.2016 [доказ 17]. Пізніше, розгляд апеляційної скарги було призначено на 01.12.2016 об 11:50 год у складі колегії суддів - ОСОБА_52 , ОСОБА_27 та ОСОБА_53 [доказ 8]. Директор ТОВ БТУ звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_54 . Потрібно було з`ясувати, що потрібно зробити в законному порядку для того, щоб захистити права та інтереси товариства, які документи потрібно зібрати для прийняття рішення на користь ТОВ БТУ. ОСОБА_50 погодився допомогти директору. Така допомога полягала саме в отриманні необхідної інформації і не передбачала участі ОСОБА_49 у судових засіданнях в суді. Водночас, 15.11.2016 директор надав йому довіреність. Нею, він уповноважив ОСОБА_49 бути представником товариства з усіма належними повноваженнями у всіх без винятку установах, підприємствах та організаціях (у тому числі в судах будь-якої інстанції по всіх категоріях справ з усіма правами) тощо [доказ 6 та показання свідка ОСОБА_49 ]. Для допомоги ТОВ БТУ , щоб у підприємства не забрали ліцензію, ОСОБА_50 зустрічався з адвокатами та юристами в Києві. Він був на якійсь нараді і йому порекомендували адвоката ОСОБА_27 як грамотну людину, яка може допомогти у цій справі. Дали його номер телефону. Він вважав, що ОСОБА_27 допоможе правильно скласти документи, в правильному руслі направить на вирішення цього питання. На той час він не знав, що ОСОБА_27 це не адвокат, а суддя. Він подзвонив ОСОБА_27 і сказав йому, що його рекомендували як людину, яка може проконсультувати. ОСОБА_27 вислухав проблему і сказав приїхати на вулицю Московську 8 на розмову [показання свідка ОСОБА_49 ]. 15.11.2016 відбулася перша зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці [показання свідка ОСОБА_49 , показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Під час цієї зустрічі, вони познайомилися. ОСОБА_50 детально пояснив суть проблеми ОСОБА_27 та запитав чи може той допомогти як адвокат і професійний юрист у вирішенні такого питання. ОСОБА_27 попросив дати йому документи у справі, взяв його номер, пообіцяв подзвонити йому і вони попрощалися до з`ясування цього питання [показання свідка ОСОБА_49 ]. 24.11.2016 відбулася друга зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці [показання свідка ОСОБА_49 , показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Під час цієї зустрічі, ОСОБА_27 вказав про серйозність такого питання і попросив гроші за рішення у справі. Він на пальцях показав від 3 до 5 тисяч доларів США в залежності від складності справи [показання свідка ОСОБА_49 ]. Зрозумівши, що з нього вимагають неправомірну вигоду, 25.11.2016 ОСОБА_50 звернувся з заявою про вчинення злочину. У ній він повідомив, що під час бесіди з суддею ОСОБА_27 останній висунув вимогу про передачу йому грошових коштів у розмірі 5 000 доларів США для колегії суддів, які розглядають справу, за вирішення питання на користь ТОВ БТУ . У іншому випадку, колегією суддів буде винесено рішення не на користь ТОВ БТУ [доказ 2 та показання свідка ОСОБА_49 ]. Цього ж дня, відповідні відомості внесено до ЄРДР [доказ 1]. Чергова зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 планувалася на 30.11.2016 о 13:45 год неподалік Деснянського районного суду міста Києва . У визначений час, ОСОБА_50 прибув на місце зустрічі та намагався зателефонувати судді, однак, не додзвонився до нього. А тому, він о 13:50 год подзвонив помічнику судді ОСОБА_27 - ОСОБА_55 та запитав чи у правильне місце він приїхав. Помічник повідомив, що суддя проживає неподалік того місця і він 10 хв тому вийшов. Через декілька хвилин, о 13:54 год ОСОБА_27 зателефонував ОСОБА_56 та сказав, що він приїде через 5 хв, попросив його перейти через дорогу навпроти суду [докази 29, 35, 36 та показання свідка ОСОБА_49 і показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. У цей же день, о 14:00 год ОСОБА_27 приїхав на місце зустрічі, ОСОБА_50 сів в автомобіль судді і між ними відбулася розмова. ОСОБА_27 запитав - «В общем у вас без изменений? Правильно?» ОСОБА_50 підтвердив попередні домовленості про 5 000 доларів США, однак запитав у якій потрібно валюті. На це ОСОБА_27 відповів - «Это все равно. Лучше конечно это в твердой, это лучше». Суддя пояснив словами та жестами це так, що в гривнях буде занадто великий і незручний їх об`єм. Пізніше в розмові, ОСОБА_50 сказав, що може не встигнути обміняти гроші та запитав - «а если часть так, а часть так?». ОСОБА_27 погодився на це. Також, вони обговорили час передачі грошей. ОСОБА_27 сказав, що до нього слід приїхати наступного дня (тобто 01.12.2016) о 08:30 год без попереднього узгодження. ОСОБА_50 запитав чи не буде проблем з винесенням рішення. На це, ОСОБА_27 відповів, що один з членів колегії може бути проти винесення рішення на користь ТОВ БТУ. ОСОБА_50 запитав коли можна буде отримати рішення. ОСОБА_27 відповів, що резолютивну (коротку) частину рішення можна буде отримати після проведення усіх запланованих судових засідань на той день, а повний текст рішення через 5 днів. О 14:07 год зустріч закінчилася [доказ 30 та показання свідка ОСОБА_49 ]. 01.12.2016 (у день призначеного судового засідання та обумовленого напередодні дня передачі грошових коштів) складено протокол про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів. Під час цієї слідчої дії грошові кошти у сумі 5 000 доларів США (50 купюр по 100 доларів США) з відповідними серіями та номерами були перераховані, складені в стопку та поміщені в вітальний конверт з червоним орнаментом і вручені ОСОБА_57 . Додатком до протоколу є ксерокопії купюр на 13 аркушах [докази 33, 34 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_58 ]. Того ж дня, о 08:32 год ОСОБА_50 приїхав до будівлі КААС та зателефонував ОСОБА_27 , останній сказав, що потрібно трошки почекати і щоб той зайшов в кафе « Северин Наливайко ». ОСОБА_50 погодився і сказав, що буде його очікувати. Він зайшов до кафе і сів за стіл. О 09:04 год до ОСОБА_49 прийшов помічник судді ОСОБА_59 , який сказав, що ОСОБА_27 його відправив до нього, адже сам суддя не може підійти. ОСОБА_50 захотів поговорити з суддею по телефону, однак той не взяв слухавку та запитав у помічника, чи може той його набрати. ОСОБА_59 погодився, подзвонив ОСОБА_27 , сказав, що з ним хоче поговорити ОСОБА_50 і передав йому слухавку. ОСОБА_27 сказав, що він зараз зайнятий і щоб вони «поспілкувалися без нього». Їх розмова по телефону завершилася і ОСОБА_50 сказав помічнику, що засідання буде об 11:50 год, а якщо воно буде «успішне», то щоб помічник або суддя його про це повідомили, адже вони домовлялися, що він сьогодні зможе забрати рішення. ОСОБА_59 сказав, що він цих нюансів не знає і перекаже цю інформацію судді. Після цього, ОСОБА_50 передав конверт з грошима ОСОБА_55 та сказав - «Здесь все, как мы и договорились». Після цього вони попрощалися, і помічник пішов, йому подзвонив ОСОБА_27 та запитав, чи той вже йде. ОСОБА_59 відповів, що вже вийшов. ОСОБА_27 сказав - «Давай швиденько, вообщем-то дивись навколо». В подальшому, ОСОБА_59 в будівлі КААС передав конверт з грошима у сумі 5 000 доларів США ОСОБА_27 . Водночас, про вміст конверту ОСОБА_59 не був обізнаний, адже не відкривав його, а лише передав його ОСОБА_27 [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_60 ]. 01.12.2016, у період часу з 13:15 по 18:47 год проведено обшук службового кабінету судді ОСОБА_27 , в ході якого, проведено особистий обшук останнього. У правій кишені брюк виявлено білий паперовий конверт з візерунком у стилі українського орнаменту, в якому виявлено 5 000 доларів США по 100 доларів США з відповідними серіями та номерами, що були вручені ОСОБА_56 згідно з протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів [докази 13, 20, 34 та показання свідка ОСОБА_58 ]. О 18:47 год, по завершенню обшуку кабінету, ОСОБА_27 був затриманий працівниками правоохоронних органів [доказ 14]. Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 14.02.2017 № 121/1, надані на дослідження банкноти номіналом 100 доларів США з відповідними серіями та номерами на загальну суму 5 000 доларів США, відповідають зразкам грошових знаків Федерального резервного банку США номіналом 100 доларів, які знаходяться в офіційному грошовому обігу [доказ 37]. Отож, 01.12.2016 ОСОБА_27 , безпосередньо для себе одержав грошові кошти у сумі 5 000 доларів США через свого помічника ОСОБА_60 , який передав йому конверт з грошима, однак не був обізнаний про вміст такого конверту. c. Грошові кошти, які одержав ОСОБА_27 є неправомірною вигодою Згідно з приміткою до ст. 3641 КК України у статті 368 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема, грошові кошти, які одержують без законних на те підстав. Як було встановлено вище, ОСОБА_27 , на момент згадуваних подій, був суддею КААС. Він одержав від ОСОБА_49 5 000 доларів США. Згідно зі ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Відповідно до ч. 1 ст. 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Вона складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч. 1 та ч. 2 ст. 135 згаданого Закону). Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 54 цього ж закону, суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Оскільки ОСОБА_50 не є розпорядником коштів Державного бюджету України, відсутні відомості про те, що ОСОБА_27 міг отримати кошти у зв`язку зі здійсненням ним викладацької, наукової чи творчої діяльності, отож грошові кошти в сумі 5 000 доларів США ОСОБА_27 одержав без законних на те підстав, тому вони є неправомірною вигодою. d. За неправомірну вигоду ОСОБА_27 , як член колегії, мав відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України , тобто, прийняти рішення у справі на користь та в інтересах ТОВ БТУ . Як було вже встановлено раніше у вироку, в суді першої інстанції було прийнято рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу міністерства в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії . Не погоджуючись з таким рішенням, представник міністерства подав апеляційну скаргу, розгляд якої здійснювала колегія суддів КААС, до якої входив ОСОБА_27 . У своїй заяві про злочин ОСОБА_50 вказав, що ОСОБА_27 висунув вимогу про передачу йому грошових коштів за прийняття рішення на користь ТОВ БТУ [доказ 2 та показання свідка ОСОБА_49 ]. Під час зустрічі заявника з суддею в його автомобілі напередодні передання йому грошей, ОСОБА_27 підтвердив попередні домовленості. На хвилювання ОСОБА_49 чи буде рішення прийнято на користь ТОВ БТУ , ОСОБА_27 сказав, що ніяких проблем з рішенням не буде. При цьому, він зазначив, що можлива окрема думка одного з суддів колегії, яка не вплине на кінцеве рішення в справі [доказ 29 та показання свідка ОСОБА_49 ]. Ухвалою колегії суддів КААС від 01.12.2016 апеляційну скаргу представника Міністерства екології та природних ресурсів України залишено без задоволення, а ухвалу судді ОАСК від 25.10.2016 - без змін [доказ 50]. Отож, за неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США ОСОБА_27 мав відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України , тобто, прийняти рішення у справі на користь та в інтересах ТОВ БТУ . При цьому, виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебуває за межами об`єктивної сторони злочину за ст. 368 КК України, відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабар, був чи не був він обумовлений до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»). Отож, одержання ОСОБА_27 неправомірної вигоди до постановлення ухвали КААС у справі, обставини постановлення такої ухвали колегією КААС, до якої окрім ОСОБА_27 входили ще двоє суддів не впливають на висновки суду та правову кваліфікацію дій ОСОБА_27 . При цьому, в обвинувальному акті йдеться про те, що ОСОБА_27 обвинувачується за ч. 3 ст. 368 КК України в одержанні неправомірної вигоди за вчинення ним дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду. Однак, суд не може погодитися з таким формулюванням обвинувачення та вважає за необхідне змінити його, у зв`язку з наступним. У статті 368 КК України зазначається про дві групи суб`єктів в інтересах кого, службова особа повинна вчинити (або не вчинити) певні дії: 1) в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду; 2) в інтересах третьої особи. Третя особа, в інтересах якої винний за неправомірну вигоду має вчинити певні дії з використанням наданої йому влади чи службового становища - це будь-яка особа (окрім того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду), зокрема, й юридична особа. Отже, ця норма передбачає також ситуацію, коли одна особа надає неправомірну вигоду, однак, дії, які службова особа виконує, стосуються інтересів зовсім іншої особи. І хоча ОСОБА_50 , який надав неправомірну вигоду судді був представником ТОВ БТУ , дії, які вчинив ОСОБА_27 , безпосередньо стосуються інтересів юридичної особи - ТОВ БТУ , а не фізичної особи - ОСОБА_54 . В цій частині, суд визнає доведеним формулювання обвинувачення, за яким, ОСОБА_27 , як службова особа, яка займає відповідальне становище одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним дій в інтересах третьої особи, а саме ТОВ БТУ . Зміна формулювання обвинувачення судом, в даному випадку, не призводить до зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення та обсягу обвинувачення. e. прийняття рішення на користь та в інтересах ТОВ БТУ ОСОБА_27 вчинив з використанням наданої йому влади Використання службовою особою влади чи службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»). Використання службового становища - це використання своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою. Використання влади - це використання повноважень і можливостей службовою особою, яка є представником влади. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Відповідно до ст. 129 Конституції України судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Згідно з нормами КАСУ, в редакції станом на час вчинення злочину: суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 117 КАСУ); клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 118 КАСУ); ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена (ч. 6 ст. 118 КАСУ); сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 185 КАСУ); отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ч. 2 ст. 189 КАСУ); апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (ч. 1 ст. 195-1 КАСУ); апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (ч. 1 ст. 196 КАСУ); усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів (ч. 1 ст. 25 КАСУ); суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду (п. 3 ч. 1 ст. 3 КАСУ) за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 199 КАСУ); розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 205 КАСУ). ОСОБА_27 , будучи суддею колегії суддів КААС мав залишити апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України без задоволення, а судове рішення ОАСК про вжиття заходів забезпечення позову без змін. Розглядаючи вказану справу та постановляючи ухвалу суддя ОСОБА_27 діяв як суд та керувалася нормами КАСУ. До кола його повноважень, як судді колегії суддів входило здійснювати апеляційний розгляд апеляційної скарги, задавати питання учасникам справи, з`ясовувати обставини в адміністративній справі, а також інші обставини на які посилаються особи, як на підставу своїх вимог і заперечень, своїм голосом вирішувати питання за наслідками розгляду апеляційної скарги, зокрема, щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін. Дії, які ОСОБА_27 мав вчинити та виконав за неправомірну вигоду входили до його компетенції. Отож, ОСОБА_27 , будучи представником судової влади використовуючи свої суддівські повноваження і можливості, розглядаючи апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України та відмовляючи у її задоволенні, тобто, приймаючи рішення на користь ТОВ БТУ , використав надану йому владу. Разом з тим, у обвинувальному акті вказано про те, що ОСОБА_27 одержав неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням наданої йому не лише влади, а й службового становища. Однак, суд не може погодитися з таким формулюванням обвинувачення та вважає за необхідне виключити його, у зв`язку з наступним. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.11.2023 у справі № 991/3966/20 детально проаналізувала співвідношення між формами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, тобто зловживанням владою та зловживанням службовим становищем. У рішенні Верховний Суд зазначає наступне: законодавець визначив дві альтернативні форми суспільно небезпечного діяння у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, а саме: - зловживання владою, тобто використання службовою особою влади всупереч інтересам служби; - зловживання службовим становищем, тобто використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби. Суб`єктом зловживання владою є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а суб`єктом зловживання службовим становищем - ті особи, які обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням. Тобто суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, є службова особа, яка може бути або представником влади, або іншою службовою особою. Представники влади відрізняються від інших категорій службових осіб публічного права тим, що мають право висувати вимоги та приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності, здійснювати інші владні повноваження. Попри те, що зловживання владою та зловживання службовим становищем визначені як об`єктивна сторона в межах однієї статті закону України про кримінальну відповідальність, ці діяння є альтернативними. Пред`явлене особі за цими діяннями обвинувачення повинно бути конкретним та містити чіткий виклад об`єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення. І хоча ОСОБА_27 обвинувачується за ст. 368 КК України, однак в диспозиції цієї норми також йдеться про вчинення дій службовою особою з використанням наданої йому влади чи службового становища. А тому, висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 991/3966/20 щодо розмежування понять «використання влади» та «використання службового становища» суд уважає релевантними у даному випадку. Отож, ОСОБА_27 , будучи суддею, здійснював функції представника судової влади. При цьому, він не поєднував здійснення своїх функцій представника влади із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Тобто, він не керував певним колективом чи напрямком діяльності тощо. А тому, ОСОБА_27 одержав неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням наданої йому влади. f. Дії ОСОБА_27 , що полягали в одержанні неправомірної вигоди є винними Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст. 23 КК України). Аналіз диспозиції частин 1 та 3 статті 368 КК України дає можливість зробити висновок, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Неможливо отримати неправомірну вигоду необережно. Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Усвідомлення означає розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу злочину, а також, розуміння його суспільної небезпеки. Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії. Під час вчинення злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків його діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкода, яка буде заподіяна об`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків. А під бажанням слід розуміти прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети. Іншими словами, сторона обвинувачення повинна довести, що ОСОБА_27 , отримуючи неправомірну вигоду, усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання. Про наявність усвідомлення та передбачення ОСОБА_27 суспільної небезпеки одержання ним неправомірної вигоди та бажання вчинити це, свідчать фактичні обставини справи. Доказами встановлено, що ОСОБА_27 допускав позапроцесуальне спілкування з представником ТОВ БТУ ОСОБА_51 щодо розгляду адміністративної справи в КААС, суддею колегії суддів якої був ОСОБА_27 . Таке спілкування відбувалось по телефону, а також під час особистих зустрічей без присутності інших осіб. І хоча ОСОБА_50 не був безпосереднім учасником судових засідань, ОСОБА_27 розумів, що він має пряме відношення до товариства, яке було позивачем у цій справі у суді першої інстанції [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідка ОСОБА_49 і показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Під час особистих зустрічей, вони обговорювали питання розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_27 надавав свої консультації та рекомендації. Також, вони обговорювали суму неправомірної вигоди та її валюту, час та місце її передання, можливість отримання тексту рішення у справі. Також, ОСОБА_27 повідомляв ОСОБА_49 про те, що один з суддів колегії може бути проти такого рішення і напише у справі окрему думку [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідка ОСОБА_49 ]. З досліджених доказів також убачається, що ОСОБА_27 був обізнаний з формами та методами роботи правоохоронних органів, проявляв високий рівень підготовки та конспіративності власних дій, вів себе максимально обережно, намагався обрати для себе максимально безпечні форми спілкування та передання неправомірної вигоди [докази 13, 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_60 ]. Перші дві зустрічі між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 відбувалися не в кабінеті ОСОБА_27 , а біля приміщення КААС, без зайвих свідків. Суддя просив його відійти від входу в суд метрів 50-70, бо на вході висіли камери, які могли зафіксувати їх зустріч. На третій зустрічі 30.11.2016 в автомобілі, коли ОСОБА_50 почав розмову про ТОВ БТУ, то ОСОБА_27 одразу зробив гучніше радіо та не вербально показав ОСОБА_56 говорити тихіше. Під час цієї зустрічі, ОСОБА_27 намагався спілкуватися в завуальованій формі щодо грошових коштів, докладав зусиль не вживати прямих фраз щодо грошей - «если он от трехи откажется, а мы по штуке». На цій зустрічі ОСОБА_27 не заперечував проти передачі йому грошових коштів, не вказував на протизаконність таких дій. Навпаки, своєю поведінкою ОСОБА_27 демонстрував розуміння вчинення ним незаконних дій. ОСОБА_27 використовував як мінімум три номери телефону - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , під час обшуку в його кабінеті було виявлено сім мобільних телефонів. Для контакту з ОСОБА_51 він використовував різні номери, зокрема, й телефонував з номеру свого помічника ОСОБА_60 з метою уникнення повного контролю чи ідентифікації. Окрім цього, для комунікації з ОСОБА_51 ОСОБА_27 використовував свого помічника ОСОБА_60 , який отримував від ОСОБА_27 певну інформацію та передавав її по телефону. В обумовлений ними день передання неправомірної вигоди ОСОБА_50 приїхав до будівлі КААС зателефонував ОСОБА_27 , а далі чекав його в кафе. До ОСОБА_49 прийшов не ОСОБА_27 , а його помічник, який сказав, що ОСОБА_27 його відправив до нього [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_60 ]. Тобто, саме ОСОБА_59 , який не був обізнаний про незаконні дії ОСОБА_27 , був залучений 01.12.2016 до безпосередньої передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_49 до ОСОБА_27 . Це свідчить про спробу дистанціюватися від безпосереднього одержання неправомірної вигоди, а у випадку затримання помічника «на гарячому», перекласти відповідальність на нього ж. ОСОБА_27 побоювався бути викритим. Отож, ОСОБА_27 допускав позапроцесуальне спілкування з ОСОБА_51 щодо розгляду апеляційної скарги в КААС. Він був обізнаний з формами та методами роботи правоохоронних органів. Під час спілкування, він вів себе максимально обережно, намагався використовувати заходи конспірації. Він шукав безпечні способи для спілкування з ОСОБА_61 . Під час особистих зустрічей, вони обговорювали питання розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_27 надавав свої консультації та рекомендації. Також, вони обговорювали суму неправомірної вигоди та її валюту, час та місце її передання, можливість отримання тексту рішення у справі. ОСОБА_27 побоювався бути викритим, розумів, що такі дії можуть бути зафіксовані камерами відеоспостереження або сторонніми особами, а тому відправив в кафе свого помічника. Коли 01.12.2016 ОСОБА_27 відправляв свого помічника на зустріч з ОСОБА_51 він чітко розумів, що ОСОБА_50 приїхав, щоб передати неправомірну вигоду за вирішення справи в КААС на користь ТОВ БТУ . Далі, вже в приміщенні КААС від свого помічника він отримав конверт з грошима, який далі знайшли в правій кишені штанів ОСОБА_27 . Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе. Згідно зі ст. 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. За змістом ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, у разі надходження йому пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників та письмово повідомити про таку пропозицію спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Згідно з вимогами законодавства та зважаючи на значний досвід роботи ОСОБА_27 на посаді судді, він повинен був розуміти протиправність одержання будь-яких грошових коштів, а також недопустимість надання суддею при здійсненні правосуддя обіцянок щодо вирішення справи у ній певним чином на користь будь-яких осіб. Отож, ОСОБА_27 , отримуючи неправомірну вигоду від ОСОБА_49 , усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання, тобто вчинив злочин із прямим умислом. Позиції сторін Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Зазначив, що докази є належними та допустимими, доводять обставини викладені в обвинувальному акті. У зв`язку з цим, просив визнати ОСОБА_27 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. З урахуванням тяжкості вчиненого корупційного злочину, відсутності обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання, призначити ОСОБА_27 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах судової влади, правоохоронних органах, а також здійснювати професійну адвокатську діяльність строком три роки, з конфіскацією усього належного майна. ОСОБА_27 винуватим себе не визнав. Серед іншого, захисники та обвинувачений зазначили, що мала місце провокація на одержання грошових коштів (i), порушено порядок вручення ОСОБА_27 повідомлення про підозру, зокрема, воно підписане не керівником САП (іі), а також низка доказів у справі є недопустимими (iiі). і. Чи було спровоковано ОСОБА_27 на одержання неправомірної вигоди. Захисник ОСОБА_27 звернувся з заявою про провокацію злочину [доказ 40]. У заяві йдеться про те, що відносно ОСОБА_27 з боку правоохоронних органів відбулася провокація вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Заявник у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_50 є заявником ще як мінімум у шістьох кримінальних провадженнях, де обвинувачуються особи за аналогічними корупційними статтями КК України за начебто вирішення для ОСОБА_49 різнопредметних питань: 1) в Шевченківському районному суді міста Києва перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_62 , який працював на посаді керівника апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за ч. 2 ст. 369-2 КК України. В цьому провадженні ОСОБА_50 заявив, що ОСОБА_63 повідомив, що він спробує вплинути на членів ради для прийняття рішень про видачу ліцензії провайдера програмної послуги. У вироку зазначено, що ОСОБА_50 з власної ініціативи прийшов в кабінет ОСОБА_62 та прохав останнього посприяти у вирішенні питання. В результаті ОСОБА_63 був засуджений та йому призначено покарання у виді 17 000 гривень штрафу; 2) в Київському районному суді міста Полтави перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_64 за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України. В цьому кримінальному провадженні ОСОБА_50 повідомив правоохоронні органи про те, що посадові особи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у нього вимагають грошові кошти за видачу наказів про дозвіл на розроблення проекту землеустрою та подальше його затвердження; 3) у ВАКС перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_65 за ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_66 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_50 заявив про протиправну вимогу від цих осіб в обмін на забезпечення виділення необхідної земельної ділянки ОСОБА_56 надання погоджень та укладення відповідного договору довгострокової оренди в майбутньому; 4) в Шевченківському районному суді міста Києва перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_67 та ОСОБА_68 за ч. 4 ст. 190 КК України. В цьому провадженні ОСОБА_50 заявив, що від нього як представника ТОВ « ТРЕЙД ІН АВТО » вимагали неправомірну вигоду за допуск до участі в аукціонних торгах та реалізацію об`єкта нерухомості, належного ТОВ « Укрпромінвестгруп »; 5) у ВАКС на розгляді перебував обвинувальний акт відносно судді ОСОБА_69 за ч. 3 ст. 368 КК України. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_50 повідомив правоохоронні органи про те, що під час розгляду в ОАСК у справі № 826/16498/16 заяви про забезпечення позову суддя ОСОБА_70 висунула вимогу ОСОБА_56 передати грошові кошти для вирішення питання на користь ТОВ БТУ ; 6) Київською місцевою прокуратурою № 7 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_71 за ч. 3 ст. 369-2 КК України. В цій справі йдеться про отримання 10 000 доларів США як неправомірну вигоду за здійснення впливу на службових осіб Ритуальної служби СКП « Спецкомбінат ПКПО » щодо виділення місця для поховання. У справах відносно ОСОБА_64 , ОСОБА_69 , ОСОБА_65 та ОСОБА_27 експертизи проводила одна й та ж експертна установа - УНДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБУ . А в трьох експертизах, її проводив один і той самий експерт. ОСОБА_50 подавав заяви про вчинення злочину відносно ОСОБА_64 , ОСОБА_27 та ОСОБА_65 і ОСОБА_66 в один і той самий правоохоронний орган - ГУ БКОЗ СБУ . В кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_67 і ОСОБА_68 ряд слідчих дій було проведено одним і тим же співробітником СБУ - ОСОБА_72 . В кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_69 і ОСОБА_27 ряд слідчих дій було проведено одним і тим же співробітником СБУ - ОСОБА_73 . Також, у цих же провадження ще ряд слідчих дій було проведено одним і тим же співробітником СБУ - ОСОБА_74 . В кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_69 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 і ОСОБА_27 прокурорами видавалися доручення на проведення слідчих дій на ім`я ОСОБА_75 . З аналізу телефонних дзвінків убачається близько 300 вхідних та вихідних дзвінків у період з 11.01.2016 по 24.04.2016 між ОСОБА_51 та працівником СБУ ОСОБА_76 , що свідчить не про звичайні стосунки дружнього характеру. З телефонних дзвінків між ОСОБА_51 та ОСОБА_77 / ОСОБА_78 вбачається, що саме ОСОБА_50 був ініціатором. Такі дзвінки він здійснював одразу після спілкування з ОСОБА_72 . Указане, на думку захисника, свідчить, що дії ОСОБА_49 являють собою провокацію надання неправомірної вигоди особам, які є підозрюваними/обвинуваченими у тих 6 кримінальних провадженнях, де він є заявником. Тісне спілкування з працівниками правоохоронних органів до подання заяв про вчинення злочину і після закінчення НСРД дає підстави вважати, що ОСОБА_50 від самого початку діяв під керівництвом та впливом оперативних працівників правоохоронних органів. У своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_27 також указував про провокацію злочину зі сторони правоохоронних органів та за участі системного заявника ОСОБА_49 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. ОСОБА_27 вважає, що кримінальне провадження стосовно нього було штучно створеним з метою усунути його з посади судді, а також із конкурсу на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду . В листопаді 2016 року він подав пакет документів для участі у такому конкурсі. Він був конкурентом судді ВАСУ ОСОБА_79 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Також, ОСОБА_27 вказав, що він як суддя КААС розглядав резонансні справи, у тому числі виборчі, в яких займав принципово незалежну позицію і приймав рішення відповідно до свого переконання та совісті як суддя. Зокрема, він розглядав справу, яка стосувалася спору між ОСОБА_80 та ОСОБА_81 . Його рішення не влаштовували високопосадовців, які намагалися втручатися в такі справи. А тому, його хотіли усунути через це і замовили це кримінальне провадження. Він звертався до Генерального прокурора з листом про знищення доказів у справі. Також, він слухав виборчу справу ОСОБА_82 , на якого потім була порушена кримінальна справа, адже він щось не поділив з Президентом України ОСОБА_83 . Він своїм рішенням зобов`язав зареєструвати ОСОБА_82 як кандидата в депутати. Таке його рішення не сподобалося Банковій. Це рішення оскаржувалося у вищій інстанції і було залишено без змін. Саме це і стало підставою для його переслідування. Після цієї справи, в нього розбили вікно в автомобілі. Проти нього намагалися відкрити іншу кримінальну справу, де процесуальне керівництво здійснювала прокуратура міста Києва . Проти адвоката, який захищав ОСОБА_27 також порушували кримінальну справу за шахрайство. Адвоката намагалися змусити дати викривальні показання стосовно ОСОБА_27 . Це все були сплановані акції [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. ОСОБА_50 є заявником в багатьох інших кримінальних справах. Він спілкувався з працівниками СБУ до подання заяви про злочин, зокрема, він мав розмови з працівником СБУ ОСОБА_84 , який користувався номером телефону НОМЕР_8 . Так, 18.11.2016 о 09:47 год до подання заяви про злочин ОСОБА_85 телефонував ОСОБА_56 на його номер НОМЕР_9 . Відразу після цього, ОСОБА_50 намагався 4 рази зателефонувати ОСОБА_27 на його номер НОМЕР_7 . Після цього, о 11:32 год ОСОБА_50 знову телефонував ОСОБА_86 . Це свідчить про те, що ОСОБА_50 діяв під контролем працівника СБУ ОСОБА_87 і доповідав йому про результати [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Заяву про злочин писав не ОСОБА_50 , можливо під усне викладення працівника СБУ . Текст викладено занадто фахово, аргументовано і кваліфіковано, з посиланням на довіреність ТОВ БТУ , яка була видана лише 15.11.2016. На самій довіреності печатка ТОВ БТУ стоїть прямо на підписі. Це було зроблено умисно для того, щоб неможливо було перевірити чи дійсно підпис належить керівнику ТОВ БТУ ОСОБА_88 . Така довіреність була видана лише для написання заяви в правоохоронні органи. В самій заяві про злочин міститься два різні підписи - перший належить ОСОБА_56 , а другий, де особа попереджається про кримінальну відповідальність, не належить ОСОБА_57 . Оскільки така заява написана ще в 2016 році, то ОСОБА_50 за строками давності не буде притягнутий до відповідальності [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Операція правоохоронців передбачала залучення не лише ОСОБА_49 , а й його помічника ОСОБА_60 , який є співвиконавцем провокації. ОСОБА_59 мав майно, яке не відповідало його доходам. Так, він їздив на новому автомобілі Toyota Camry, який було придбано в автосалоні, в нього була квартира на вулиці Григоренка у Києві , він користувався найновішим телефоном iPhone. Помічник цікавився купівлею ще однієї квартири. Колеги ОСОБА_27 попереджали його, що помічник «займається не тими справами». Помічник знав наперед проекти рішень, які ухвалювалися ОСОБА_27 як суддею, вступав в контакти зі сторонами справ, був витік інформації щодо кінцевого рішення у справах. ОСОБА_27 хотів змінити помічника. У справі ТОВ БТУ ОСОБА_50 розшукав ОСОБА_60 , вони вступили у зв`язок і ОСОБА_59 сам дзвонив зі свого мобільного ОСОБА_56 ОСОБА_27 не дзвонив ОСОБА_56 з телефону свого помічника. ОСОБА_59 без відома ОСОБА_27 пішов 01.12.2016 на зустріч з ОСОБА_51 , на якій взяв у нього конверт. Коли ОСОБА_50 передавав конверт, то він навмисно сказав, що там всередині регістри, а не гроші. Це було зроблено для того, щоб відвести всі підозри від помічника. ОСОБА_27 йшов в судове засідання, тримав в руках справу, руки були заняті. До нього підійшов його помічник, і поклав конверт з грошима в його кишеню. Перед цим ОСОБА_27 давав гроші ОСОБА_55 , щоб той передав їх сину ОСОБА_27 в аеропорту Бориспіль. А тому, конверт, який помічник поклав судді в карман, ОСОБА_27 сприймав як його повернення, через неможливість зустрітися з сином. Коли ж правоохоронці дістали конверт і відкрили його, то він побачив, що то не ті гроші, які він давав помічнику, адже він давав купюри старого зразка, а в конверті були нові купюри. Участь ОСОБА_60 в провокації підтверджується тим, що працівники правоохоронних органів чітко знали де шукати конверт під час особистого обшуку ОСОБА_27 ОСОБА_59 мав дочекатися, коли ОСОБА_27 закінчить судове засідання в яке він йшов, коли помічник віддав йому конверт. До помічника був дивний телефонний дзвінок, після якого ОСОБА_59 сказав, що приїде через 30-40 хвилин, і поїхав з суду. Це був привід помічнику поїхати з суду на час проведення обшуку, незважаючи на прохання ОСОБА_27 дочекатися його з засідання. ОСОБА_59 не був присутнім під час проведення обшуку, щоб не було очної ставки. З обіду 01.12.2016, коли вже проводилися обшуки, з ОСОБА_89 був відсутній телефонний зв`язок, хоча йому дзвонили секретар судді ОСОБА_90 , від судді ОСОБА_91 , з приймальні голови КААС та численні дзвінки інших працівників суду. Коли ОСОБА_59 допитувався як свідок, він давав неправдиві показання, вигороджуючи себе [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Також, ОСОБА_27 вказав, що 03.11.2016 ОСОБА_59 отримав від нього гроші в розмірі 4000 доларів для передачі їх сину 01.12.2016 як подарунок на день народження. Далі в своїх показаннях ОСОБА_27 сказав, що такі гроші він дав помічнику 30.11.2016, а 01.12.2016 ОСОБА_59 мав поїхати в аеропорт Бориспіль і віддати грошові кошти сину, адже син їхав за кордон. ОСОБА_27 дав 500 грн помічнику, щоб той заправив свій автомобіль пальним. Син був знайомий з ОСОБА_89 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Окрім заяви про провокацію вчинення злочину, ОСОБА_27 повідомив власну версію подій, які відбувалися в той час. Так, за версією обвинуваченого все почалося 15.11.2016, коли о 10:23 год на його телефонний номер НОМЕР_5 подзвонив номер НОМЕР_10 . Це було нульове з`єднання. Через 17 хвилин, о 10:40 з цього самого номеру йому знову зателефонували. Це з`єднання було успішне і тривало 55 секунд. Телефонував суддя, заступник голови ВАСУ ОСОБА_92 . З ним, ОСОБА_27 був дуже добре знайомий, знає його голос і не міг його з кимось іншим переплутати. ОСОБА_93 сказав йому, що зараз перебуває за кордоном у відрядженні, в нього є хороший знайомий ОСОБА_94 , він має ситуацію, прийміть його, допоможіть та проконсультуйте. ОСОБА_27 погодився на таку пропозицію погодився і дав свій номер НОМЕР_7 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Приблизно через 22 хвилини після розмови зі ОСОБА_95 об 11:02 год йому зателефонував ОСОБА_50 , який сказав, що він від ОСОБА_79 та запитав чи може він його прийняти. ОСОБА_27 погодився, однак мав слухання справ в суді в цей день і може зустрітися лише до обіду. ОСОБА_50 погодився і приїхав до будівлі суду буквально через годину після телефонної розмови [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Перша зустріч відбулася 15.11.2016. ОСОБА_50 приїхав до будівлі суду і подзвонив ОСОБА_27 , сказав що чекає його. ОСОБА_27 вийшов на цю зустріч лише тому, що йому телефонував ОСОБА_92 . Під час зустрічі, ОСОБА_27 запитав його, чи він той ОСОБА_96 від ОСОБА_79 , і ОСОБА_50 відповів ствердно. ОСОБА_27 запитав ОСОБА_49 чи питання стосується банкрутства, бо саме про це йшлося в розмові зі ОСОБА_97 . ОСОБА_50 сказав, що в нього є фірма в Харкові і він хотів проконсультуватися з приводу справи про банкрутство, яка перебувала в суді. Він відповів ОСОБА_56 , що дійсно раніше багато років займався справами про банкрутство і працював у Харкові. Але, щоб надати компетентну пораду, то йому потрібно поїхати в Харків. Однак, він сказав ОСОБА_56 , що дуже завантажений до кінця місяця, а тому в нього можливо не вийде поїхати в Харків. ОСОБА_27 у зв`язку з такою завантаженістю бачив лише один варіант - поїхати в Харків після обіду, провести там зустріч і потім у цей же день повернутися назад в Київ, щоб на наступний день вранці йти на роботу в КААС. ОСОБА_27 хотів поїхати в Харків ще й для того, щоб побачитися з сином, який був там. ОСОБА_50 погодився спланувати таку поїздку до Харкова і повідомити про це ОСОБА_27 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Друга зустріч відбулася 24.11.2016 з ініціативи ОСОБА_49 ОСОБА_27 йому не дзвонив і не запрошував. Про цю зустріч йому повідомив помічник ОСОБА_59 , який сказав, що ОСОБА_50 чекає ОСОБА_27 біля будівлі суду. ОСОБА_27 погодився на цю зустріч, адже хотів спланувати поїздку в Харків, щоб побачитися з сином, а також передати йому гроші. ОСОБА_27 мав багато справ, а тому сказав ОСОБА_56 , що не зможе поїхати з ним в Харків. Оскільки він не міг поїхати в Харків, то він взяв певну суму грошей, які були в нього в кабінеті, запечатав їх в непрозорий конверт і під час зустрічі віддав їх ОСОБА_56 , щоб той коли їхатиме у Харків передав його сину. ОСОБА_50 погодився на таке його прохання. При цьому, ОСОБА_27 наголосив, що коли ОСОБА_50 надумає їхати в Харків, то щоб повідомив про це ОСОБА_27 , адже можливо в нього б і вийшло поїхати з ним. Також, ОСОБА_27 попросив ОСОБА_49 повернути конверт, якщо його не вдасться передати сину до кінця місяця, адже той в кінці місяця мав приїхати в Київ. ОСОБА_50 запитав його номер телефону людини в Харкові щодо справи про банкрутство, а ОСОБА_27 йому відповів, що дасть такий номер лише у випадку, якщо сам не поїде в Харків. Далі ОСОБА_50 запитав ОСОБА_27 чи може людина вирішити питання в Харкові за 3000-5000 доларів США. На це, ОСОБА_27 сказав ОСОБА_56 , що він таким не займається. На цьому зустріч завершилися [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Після цієї зустрічі, ОСОБА_27 одразу став телефонувати ОСОБА_98 на його номер НОМЕР_11 . Коли він не додзвонився, то почав його розшукувати, щоб вияснити стосовно цього ОСОБА_54 . Він дзвонив іншим суддям ВАСУ і питав про ОСОБА_99 . Йому сказали, що ОСОБА_93 ще не повернувся з-за кордону. О 15-40 год він ще раз набирав ОСОБА_79 на номер НОМЕР_11 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Також, після другої зустрічі ОСОБА_27 зрозумів, що справа стосується ТОВ БТУ . Про справу ТОВ БТУ і участь ОСОБА_49 в цій справі йому повідомив помічник, який сказав, що ОСОБА_50 цікавиться справою ТОВ БТУ , а ОСОБА_27 в цій справі є боковим суддею [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Вперше на слух матеріали адміністративної справи щодо ТОВ БТУ ОСОБА_27 сприйняв на слух 17.11.2016, коли було судове засідання з розгляду цієї справи в КААС. До того, він взагалі не знав про цю справу. КААС переглядав рішення суду першої інстанції про забезпечення позову. В першій інстанції суддя відкрив провадження у справі і в цей же день прийняв рішення щодо забезпечення позову, зупинивши дію наказу, яким анульовано ліцензію ТОВ БТУ . Це була незвична практика. Вже через два дні після цього, ухвала про забезпечення позову опинилися у представника позивача ОСОБА_100 , а на третій день ухвала разом з клопотанням позивача про зупинення дії наказу надійшло до Міністерства екології та природних ресурсів України . Ця справа дуже швидко вирішувалася в суді першої інстанції. В апеляції головуючим у справі був ОСОБА_47 , судді ОСОБА_27 та ОСОБА_48 . Така колегія для ОСОБА_27 була відносно новою, адже до 26.10.2016 він завжди був у складі іншої сталої колегії. Зборами суддів КААС його терміново ввели в колегію до ОСОБА_52 та ОСОБА_101 . 09.11.2016 ОСОБА_47 одноособово прийняв ухвалу про прийняття апеляційної скарги до розгляду, хоча в інших провадженнях таке рішення приймалося колегіально у складі всіх трьох суддів. Поспішність розгляду справи була й в апеляції, адже розгляд апеляційної скарги було призначено на 17.11.2016, тобто через 8 днів з дня прийняття її до розгляду. Саме 17.11.2016 в судовому засіданні ОСОБА_27 вперше довідався про цю справу. В засіданні були представник ТОВ БТУ ОСОБА_102 і представник міністерства. ОСОБА_102 заявила клопотання про відкладення розгляду справи, адже була необхідність надати якісь додаткові докази. Розгляд справи відклали на 01.12.2016 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Коли помічник сказав ОСОБА_27 про інтерес ОСОБА_49 у справі ТОВ БТУ, то він зрозумів, що мабуть ОСОБА_50 ні в який Харків і не поїде, він не брав слухавку, коли ОСОБА_50 йому дзвонив і не мав наміру більше з ним спілкуватися. Він сказав помічнику, що до нього має приїхати син. Оскільки сину потрібно було передати гроші, а ОСОБА_50 в Харків не поїде, то ОСОБА_27 склав гроші в подарунковий конверт, віддав його ОСОБА_55 і попросив помічника зустрітися з сином та передати йому гроші. Це відбулося зранку 30.11.2016 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Третя зустріч з ОСОБА_51 відбулася 30.11.2016. ОСОБА_50 дзвонив помічнику, шукаючи зустріч з ОСОБА_27 , але ОСОБА_27 не хотів з ним зустрічатися. ОСОБА_50 вмовляв помічника зустрітися і той погодився на таку зустріч, щоб забрати конверт, який він до того передав ОСОБА_56 ОСОБА_27 сказав помічнику, що буде їхати на обід додому, адже після 13:30 в столовій їх суду вже не було їжі, а ОСОБА_50 повинен чекати його біля Деснянського районного суду міста Києва. Він запізнився на зустріч, бо мав призначене судове засідання в колегії, про яке він не знав. ОСОБА_27 не хотів довго говорити з ОСОБА_51 , а його метою було лише забрати конверт, який той так і не передав сину в Харкові. Він приїхав до Деснянського суду і побачив як ОСОБА_50 помилився з машиною і підійшов до іншого автомобіля. ОСОБА_27 посигналив йому, той побачив і підійшов вже до автомобіля ОСОБА_27 . Він запросив ОСОБА_49 в автомобіль лише тому, що той був по літньому одязі і замерз, а не для того, щоб обговорювати якісь тонкості справи. ОСОБА_27 попросив ОСОБА_49 повернути йому гроші, а той сказав, що не має коштів. Він хотів випроводити його з автомобіля, коли казав йому, ось перехід, а вам їхати в центр. Однак, ОСОБА_50 пропонував піти йому в кафе і навмисно не виходив з автомобіля. В нього виникла підозра вперше, коли він перевів тему про якісь гроші. ОСОБА_50 почав говорити натяками про справу ТОВ БТУ . Під час розмови він зробив музику гучніше, він зрозумів, що ця людина агент, що він веде себе не по закону. Їх зустріч звершилася тим, що він сказав приїхати завтра до нього повернути конверт, який був запечатаний [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. У цей же день, 30.11.2016 ОСОБА_27 в телефонній розмові з іншим суддею довідався, що ОСОБА_93 повернувся з відрядження. Вранці 01.12.2016 до 09:00 год він прийшов в ВАСУ до ОСОБА_79 в його кабінет. Цей прихід не було зафіксовано в журналах відвідування, бо прохід по посвідченню судді не фіксувався. Він сказав ОСОБА_98 , що коли той був у відрядженні, то він телефонував ОСОБА_27 за його хорошого знайомого ОСОБА_54 . ОСОБА_93 був здивований та сказав, що він не дзвонив ні за якого знайомого. ОСОБА_27 показав ОСОБА_98 номер телефону, з якого той дзвонив НОМЕР_10 . ОСОБА_93 подивився і сказав, що він дійсно був за кордоном в Грузії, де код цієї країни починається не з НОМЕР_12 та припустив, що такий телефонний код з Прибалтики. ОСОБА_93 ще раз підтвердив ОСОБА_27 , що він йому не дзвонив і нічого не просив. ОСОБА_27 був цьому здивований. Він зрозумів, що ОСОБА_50 просто скористався прізвищем ОСОБА_79 , щоб між ними відбулася зустріч, а дзвонив йому не ОСОБА_93 , а особа за завданням правоохоронців, яка копіювала голос ОСОБА_99 . Далі, він попрощався і пішов в суд на своє робоче місце. Коли він повертався, то на вході в КААС зустрів свого помічника і попередив його, щоб той не ходив до ОСОБА_49 і не дзвонив йому. Пізніше йому телефонував помічник і він не брав трубку, а далі все таки відповів. ОСОБА_59 йому сказав, що тут ОСОБА_50 хоче поговорити з ОСОБА_27 . Він не хотів говорити з ОСОБА_51 ОСОБА_27 був спантеличений і не знав що відповісти та що робити. Він все ж таки вирішив поговорити з ОСОБА_61 . Він по телефону сказав йому - «спілкуйтесь без мене». На тому розмова завершилася. Він не пішов на зустріч з ОСОБА_51 в кафе, адже відмовився від такої зустрічі, він знав чим це може закінчитися. Помічника він також не посилав на зустріч з ОСОБА_51 та не просив його щось брати у ОСОБА_54 . ОСОБА_27 нічого не вимагав у ОСОБА_49 , нічого не просив передавати. Він також не просив нічого передавати його помічнику [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. ОСОБА_27 наголошував, що від ОСОБА_49 він ніяких коштів, тим паче за вирішення справи, яка розглядалася КААС не отримував, а розмови в автомобілі 30.11.2016 про гроші не відбувалися. Запис НСРД є сфабрикованим та скомпільованим [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. На підтвердження своїх доводів про провокацію злочину та власну версію подій сторона захисту долучила низку доказів: 1)матеріали справи стосовно ОСОБА_64 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_64 від 20.07.2015, адресована першому заступнику голови - начальнику ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_103 ; копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016000000000180 від 16.06.2016; копія вироку у справі № 552/4381/16-к у провадженні № 12016000000000180; копія обвинувального акта від 18.07.2016; копія висновку експерта від 31.03.2016; копія висновку експерта від 04.03.2016 № 115/5; копія довіреності, заяви та наказу; копія протоколу огляду від 01.11.2015; копія постанови про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 09.09.2015; копія протоколу огляду та вручення грошових коштів від 11.09.2015; копії протоколів обшуку; копія протоколу освідування особи від 11.09.2015; копії протоколів за результатами проведення НСРД; копія протоколу огляду від 02.11.2015; копія протоколу огляду від 01.11.2015 [доказ 43]; 2)матеріали справи стосовно ОСОБА_69 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_69 від 26.03.2018, адресована заступнику Генерального прокурора - керівнику САП ОСОБА_104 ; копії витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000000687 від 26.03.2018; копія рапорту старшого оперуповноваженого ОСОБА_105 від 23.03.2018 № 14/5/2-931; копія обвинувального акта від 01.08.2018; копія висновку експерта від 07.06.2018 № 92/5; копія доручення від 22.03.2018 директора ТОВ БТУ ; копія наказу № 1-к від 21.03.2018 про прийняття ОСОБА_49 на роботу в ТОВ БТУ ; копія доручення від 26.01.2018 директора ТОВ БТУ ; копії виконання доручень; лист БТІ від 08.05.2018; копії ухвал суду в справі стосовно ОСОБА_69 ; копія протоколу обшуку від 10.05.2018; копія протоколу освідування особи від 10.05.2018; копія протоколу ідентифікації та вручення грошових коштів від 10.05.2018; копії протоколів за результатами проведення НСРД; матеріали справи № 752/16096/18 у кримінальному провадженні № 42018000000000687 стосовно ОСОБА_69 [доказ 44]; 3)матеріали справи стосовно ОСОБА_65 та ОСОБА_66 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_65 від 05.02.2016, адресована ГУ БКОЗ СБУ ; копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016101070000035; копія обвинувального акта від 09.09.2016; копія висновку експерта від 24.05.2016 № 160/5; копії виконання доручень; копія протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2016; копії актів про прийняття на відповідальне зберігання речових доказів і квитанцій; копії протоколів за результатами проведення НСРД; копія ухвали від 11.05.2016 у справі № 760/8491/16-к [доказ 45]; 4)матеріали справи стосовно ОСОБА_67 та ОСОБА_68 - копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_67 від 10.07.2017, адресована першому заступнику голови - начальнику ГУ БКОЗ СБУ ; копія обвинувального акта від 22.08.2018; копія повідомлення про підозру від 08.08.2017; копія ухвали в справі № 757/46161/17-к від 09.08.2017 [доказ 46]; 5)матеріали справи стосовно ОСОБА_62 - копія вироку відносно ОСОБА_62 від 11.01.2013 у справі № 2610/27370/2012 [доказ 47]; 6)матеріали справи стосовно ОСОБА_71 - копія ухвали від 29.07.2020 у справі № 758/8562/20 [доказ 48]; 7)матеріали судової адміністративної справи № 826/16498/16 [доказ 50]; 8)копії відомостей з ЄРДР у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_27 [доказ 51]; 9)відомості про телефонні з`єднання [доказ 50]; 10)копію рішення зборів суддів КААС від 26.09.2016 «Про внесення змін до складів постійно-діючих колегій суддів КААС» [доказ 57]; 11)копію довідки № 1 про роботу на посаді в КААС ОСОБА_106 [доказ 58]; 12)копію рішення ВККСУ від 07.02.2017 № 10/вс-17 [доказ 59]; 13)копію листа про успішне проходження кваліфікаційного оцінювання [доказ 60]; 14)копію заяви на ім`я голови суду [доказ 61]; 15)копію ухвали ВАСУ від 28.10.2012 у справі № А/9991/176/12 [доказ 62]; 16)копію клопотання про забезпечення адміністративного позову [доказ 63]; 17)копія журналу судового засідання від 01.12.2016 у справі № 826/16498/16 [доказ 64]; 18)копію рішення ВККСУ від 05.12.2016 № 5/вс-16 [доказ 65]; 19)копії повісток про виклик ОСОБА_27 [доказ 67]; 20)копію ухвали від 14.03.2017 у справі № 757/14444/17-к [доказ 68]; 21)копію постанови КААС від 03.10.2014 у справі № 875/175/14 [доказ 69]; 22)копію ухвали КААС від 26.09.2016 у справі № 752/11013/16-а [доказ 70]; 23)копію подання про звільнення помічника судді ОСОБА_60 [доказ 71]; 24)копію наказу № 10-к від 12.01.2017 «Про звільнення ОСОБА_60 » [доказ 72]; 25)копію ліцензії ТОВ БТУ ; копія витягу з ЄДРПОУ, копія довідки про відсутність заборгованості [доказ 74]; 26)копію листа від 20.12.2011 № 18585 [доказ 75]; 27)копію ухвали КААС від 19.12.2011 у справі № 2а-15355/11/2670 [доказ 76]; 28)копію довідки від 14.10.2014 № 54/22 [доказ 77]; 29)інформація про притягнення ОСОБА_49 до відповідальності [доказ 79]; 30)копію особової справа ОСОБА_60 № 90, відкриття 23.08.2011, закриття 12.01.2017 [доказ 80]; 31)копію апеляційної скарги у справі № 2-а-15355/11/2670 [доказ 87]; 32)копію постанови КААС від 01.10.2014 у справі № 875/85/14 [доказ 88]; 33)копію заперечень на апеляційну скаргу у справі № 826/16798/16 [доказ 89]; 34)копію заяви директора ТОВ БТУ ОСОБА_107 [доказ 90]; 35)копію акта позапланової перевірки додержання ТОВ БТУ ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 23.09.2016 № 03/16 [доказ 91]; 36)копію постанови КААС від 07.08.2017 у справі № 826/12993/15 [доказ 92]; 37)копію ухвали КААС від 07.08.2017 у справі № 826/13455/15 [доказ 93]. Разом з тим, суд визнає неналежними доказами захисту - лист адвоката ОСОБА_108 від 10.03.2020 (т.21 а.с.319-328), оскільки така інформація є власною суб`єктивною думкою адвоката. З тих самих підстав, суд визнає неналежним доказом лист адвоката ОСОБА_109 (т.21 а.с.337). Указані особи не допитувалися судом. Також, суд визнає недопустимими доказами долучені стороною захисту копії протоколів допиту свідків, яких допитували на стадії досудового розслідування. Суд зауважує, що КПК встановлює таку процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). Висновок спеціаліста від 07.12.2019 № 25 (т.40 а.с.189-198) суд також визнає недопустимим доказом. Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Отож, для визнання доказу допустимим необхідно встановити існування наступних умов: належне процесуальне джерело, належний суб`єкт збирання, належна процесуальна форма. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ч. 1 ст. 71 КПК). У ч. 2 ст. 71 КПК зазначено мету залучення спеціаліста - для надання безпосередньої технічної допомоги, а саме фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо, а також для надання довідок, висновків та інших документів у випадках, передбачених пунктами 7, 8, 9 частини четвертої цієї статті. Пункти 7, 8 та 9 ч. 4 ст. 71 передбачають право спеціаліста: 1) надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу; 2) надавати довідки з питань, що належать до сфери його знань, у випадках, передбачених частиною третьою статті 245-1 цього Кодексу (для здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису); 3) надавати довідки, висновки з питань, що належать до сфери його знань, щодо ідентифікації особи, зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, слідів вибуху або пострілу, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, сильнодіючих лікарських засобів. Отож, законодавець чітко визначив обсяг повноважень спеціаліста на відповідній стадії здійснення кримінального провадження та встановив форму реалізації таких повноважень. У цьому кримінальному провадженні спеціаліст по суті провів самостійно почеркознавчу експертизу, оцінив докази у справі та встановив виконання підписів різними особами. Далі він виклав свої твердження у формі висновку. Однак, це суперечить ст. 71 КПК, яка дозволяє спеціалісту надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, щодо ідентифікації особи, зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, слідів вибуху або пострілу, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, сильнодіючих лікарських засобів. Також, спеціаліст у кримінальному провадженні не наділений повноваженнями проводити дослідження з метою надання правової оцінки іншим доказам. Одночасно з цим, ч. 2 ст. 84 КПК визначає вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження. Ними є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Висновок спеціаліста не включено до цього переліку. У зв`язку з цим, ці докази суд визнає недопустимими та не бере до уваги. Перевіряючи твердження сторони захисту щодо провокації злочину, суд зважав на такі міркування. Право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди з особливою прискіпливістю перевіряти те, чи дії особи під час надання чи отримання хабаря не були спровоковані органами державної влади чи іншими агентами, які діють за їх вказівками. У випадку якщо особа заявляє про провокацію її до вчинення злочину, завданням суду є забезпечення сторонам провадження рівних та достатніх можливостей щодо доведення чи спростування можливої провокації перед судом. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 271 КПК). Беручи до уваги трактування провокації Верховним Судом та Європейським судом з прав людини, можна визначити основні критерії для її перевірки. До них слід насамперед віднести: (i)чи існувала на першочерговому етапі у правоохоронних органів об`єктивна підозра, що особа займається злочинною діяльністю або схильна до вчинення злочину? (ii)в який момент правоохоронні органи розпочали негласну операцію щодо «спостереження» за вчиненням злочину: вони лише «приєдналися» до злочинної діяльності чи були ініціаторами її як такої? (iii)чи був би злочин вчинений без втручання органів влади? яким був характер дій правоохоронних органів: пасивний чи активний (у формі активного сприяння/підбурювання)? (iv)яким є співвідношення між схильністю обвинуваченого до вчинення злочину та тиском на нього будь-яких інших осіб у певний спосіб? (v)чи наявні у органів влади докази, що підтверджують законність проведення відповідних операцій? Нижче судом, шляхом надання відповідей на поставлені запитання, буде досліджено та перевірено, чи не були дії особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, спровоковані. (i) Чи існувала на першочерговому етапі у правоохоронних органів об`єктивна підозра, що особа займається злочинною діяльністю або схильна до вчинення злочину? Перевіряючи час та обставини отримання інформації правоохоронними органами про вчинення злочину та те, коли вони почали реагувати на таку інформацію, шляхом використання способів негласного спостереження за особою, суд враховує такі фактичні обставини. Стаття 214 КПК передбачає порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Вказана норма передбачає дві окремі підстави для початку досудового розслідування. Перша - це подання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Друга - це самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Із досліджених матеріалів вбачається, що 25.11.2016 ОСОБА_50 звернувся з заявою про вчинення злочину. У ній він повідомив, що на підставі довіреності ТОВ БТУ уповноважений представляти інтереси підприємства, у тому числі в судах різних інстанцій. Він представляє інтереси ТОВ БТУ в КААС у справі № 826/16498/16. Під час бесіди з суддею ОСОБА_27 , останній висунув вимогу, що йому необхідно передати грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США для колегії суддів, які розглядали справу за вирішення питання на користь товариства. У протилежному випадку, він повідомив, що рішення буде винесене не на користь ТОВ БТУ. ОСОБА_50 просив вжити заходів з припинення злочинних дій та притягнути осіб до відповідальності [доказ 2 та показання свідка ОСОБА_49 ]. Цього ж дня, відповідні відомості внесено до ЄРДР [доказ 1]. Подання заяви про вчинення злочину підтвердив під час допиту ОСОБА_46 . Він вказав, що коли зрозумів, що ОСОБА_27 вимагає з нього гроші, він вирішив звернутися з заявою до відділу К СБУ. Він сам поїхав в СБУ, а саме туди, куди вже раніше звертався з подібними завами про корупцію на інших осіб. Заяву він писав власноручно [показання свідка ОСОБА_49 ]. Отож, первинним джерелом об`єктивних даних щодо вчинення кримінального правопорушення був ОСОБА_50 , який повідомив про це правоохоронні органи. Його заява містила необхідні дані, що потребували перевірки (вказано обставини, що свідчать про ознаки кримінального правопорушення). Також, в заяві про злочин [доказ 2] міститься попередження про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, в КПК відсутні вимоги про обов`язкове зазначення особою в заяві про його попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Доводи захисту про те, що в заяві міститься два різні підписи ОСОБА_49 є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами. І текст заяви про злочин і попередження про кримінальну відповідальність написано від руки, що підтвердив в своїх показаннях заявник. Також, після тексту заяви і після попередження стоїть дата - 25.11.2016 та підписи ОСОБА_54 . Також, в поданих матеріалах наявний рапорт консультанта-експерта з о/п 2 відділу 5 служби ГУ «К» СБУ ОСОБА_110 про факт виявлення кримінального правопорушення. В ньому зазначено про одержання даних, які свідчать про наявність в діях суддів КААС ознак вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України [доказ 3]. Складення рапорту в даному випадку не є первісною підставою для початку досудового розслідування цього кримінального провадження та здійснено працівниками СБУ виключно задля підвищення статистики і показників діяльності цього правоохоронного органу. Суд доходить висновку, що підставою для початку досудового розслідування стала заява ОСОБА_49 про вчинене кримінальне правопорушення, подана до СБУ. А тому, у органу досудового розслідування були необхідні підстави для початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_27 . Доводи захисту, що заява написана занадто фахово, аргументовано та кваліфіковано, що свідчить про написання її під диктовку є необґрунтованими та спростовуються як показаннями заявника так і долученими доказами, з яких убачається, що ОСОБА_50 до того вже звертався з подібними заявами до СБУ. З самої заяви вбачається, що вона написана простими словами та без вживання важких юридичних термінів. До того ж суд, не виключає надання заявнику допомоги у написанні такої заяви, особою, що її приймала, що не спростовує змісту такого повідомлення. (ii) В який момент правоохоронні органи розпочали негласну операцію щодо «спостереження» за вчиненням злочину: вони лише «приєдналися» до злочинної діяльності чи були ініціаторами її як такої? Дослідженими доказами підтверджено, що справа за позовом ТОВ « БТУ » надійшла до ОАСК у жовтні 2016 року. 25.10.2016 було відкрито провадження у справі та вжито заходів забезпечення позову, а саме було зупинено дію наказу міністерства в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії [докази 18, 19]. На ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову представник Міністерства екології та природних ресурсів України подав апеляційну скаргу [доказ 78]. Ухвалою КААС від 09.11.2016 було відкрито апеляційне провадження [доказ 16] та призначено справу до апеляційного розгляду на 17.11.2016 [доказ 17]. Як пояснив ОСОБА_50 він співпрацював з компанією ТОВ БТУ, виконував певну роботу за договорами і отримував за це кошти, як оплату за свою роботу (відсоток від договорів за його участі). Спочатку він не був штатним працівником товариства, а потім був зарахований в саму компанію, але дату не пам`ятає. До нього звернувся його друг директор ТОВ БТУ за допомогою. З ним він був у ділових відносинах. Директор пояснив йому, що компанію позбавили ліцензії. ОСОБА_50 погодився йому допомогти. Він повинен був з`ясувати по закону, що треба зробити для захисту прав та інтересів товариства, які документи потрібні зібрати для прийняття рішення на їх користь. Його завдання було з`ясувати інформацію звідки йде тиск на бізнес. Для цього йому була надана довіреність для представництва компанії. ОСОБА_50 зауважив, що його не просили приймати участь у судових засіданнях, ця роль відводилася адвокатам, які робили свою роботу в суді. Адвокати в справі будували свою позицію в суді. З адвокатами ОСОБА_50 не спілкувався, він спілкувався лише з директором, який інформував його про суть і обставини судової справи [показання свідка ОСОБА_49 ]. Отож, участь ОСОБА_49 у цій справі пов`язана з необхідністю допомоги директору ТОВ БТУ для захисту прав та інтересів товариства. У суду немає жодних підстав сумніватися, що спір між сторонами був реальним. Адміністративна справа не була штучно створена для її розгляду суддями ОАСК або КААС, а участь ОСОБА_49 у ній не пов`язана з провокацією судді ОСОБА_27 . Також, не підтверджено належними та допустимими доказами, що діяльність ТОВ БТУ була фіктивною. Як на обставину провокації, ОСОБА_27 вказав, що це незвична практика, коли суд першої інстанції відкриває провадження і приймає рішення щодо забезпечення позову в один день. Ця справа дуже швидко вирішувалася в суді першої інстанції [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Однак, такі твердження спростовуються наступним. Як вказала свідок ОСОБА_102 , яка представляла ТОВ БТУ , зокрема й в КААС, була така практика заявляти клопотання про заходи забезпечення позову одночасно з поданням самого позову. Забезпечення позову було дуже необхідним, адже незаконне позбавлення ліцензії, позбавляло ТОВ БТУ можливості здійснювати господарську діяльність [показання свідка ОСОБА_100 ]. З ухвали про вжиття заходів забезпечення позову [доказ 18] убачається, що клопотання про вжиття таких заходів надійшло до суду одночасно із позовом. Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАСУ (в редакції станом на постановлення ухвали від 25.10.2016) клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Отож, законодавство встановлювало обмежені строки розгляду клопотань про забезпечення позову. А тому, доводи обвинуваченого в цій частині є необґрунтованими та спростовуються правилами, встановленими КАСУ для розгляду відповідних клопотань. Також, ОСОБА_27 вказав про поспішність розгляду цієї справи в апеляції та одноособове прийняття апеляційної скарги суддею ОСОБА_111 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Однак, і такі доводи обвинуваченого спростовуються нормами КАСУ. Так, відповідно до ст. 189 КАСУ (в редакції станом на час розгляду справи в КААС) адміністративна справа реєструється у день її надходження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. За правилами ст. 190 КАСУ суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження проводить підготовку справи до апеляційного розгляду. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до апеляційного розгляду. Відповідно до ч. 1 ст.195-1 КАСУ апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Отож, нормами КАСУ прямо було передбачено, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження постановляє суддя-доповідач одноособово. Призначати справу до апеляційного розгляду не заборонено в один день з постановленням ухвали про відкриття апеляційного провадження. Призначення справи до розгляду на восьмий день після відкриття провадження це не поспіх, а виконання вимог ст. 195-1 КАСУ, за якою апеляційна скарга має бути розглянута протягом 15 днів. Доводи ОСОБА_27 про те, що його спеціально рішенням суддів включили в колегію до ОСОБА_52 та ОСОБА_53 для розгляду цієї справи є необґрунтованими. Очевидно, що рішення зборів суддів КААС є колективним рішенням усіх суддів. Доказів того, що ОСОБА_27 на той час заперечував розглядати справи в цій колегії відсутні. Як убачається з копії заяви ОСОБА_27 на ім`я голови КААС [доказ 61], він не заперечував щодо включення його до колегії з розгляду справ, до якої входили, зокрема, судді ОСОБА_47 та ОСОБА_112 , а лише просив ініціювати питання на наступних зборах суддів про виключення його з колегії, до якої входили судді ОСОБА_113 та ОСОБА_114 . В адміністративних судах на той час функціонувала автоматизована система документообігу суду, що забезпечувала об`єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснювалося автоматизованою системою документообігу суду. Отож, доводи обвинуваченого в цій частині є необґрунтованими. Перші дві зустрічі між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 відбувались не під контролем правоохоронців, а відтак не фіксувалась жодними аудіо-, відеозаписувальними засобами. Версії заявника та обвинуваченого про обставини таких зустрічей кардинально відрізняються. За версією заявника, для допомоги ТОВ БТУ , щоб у підприємства не забрали ліцензію, він зустрічався з адвокатами та юристами в Києві. Він був на якійсь нараді і йому порекомендували адвоката ОСОБА_27 як грамотну людину, яка може допомогти у цій справі. Дали його номер телефону. Він вважав, що ОСОБА_27 допоможе правильно скласти документи, в правильному руслі направить на вирішення цього питання. На той час він не знав, що ОСОБА_27 це не адвокат, а суддя. Він подзвонив ОСОБА_27 і сказав йому, що його рекомендували як людину, яка може проконсультувати. ОСОБА_27 вислухав проблему і сказав приїхати на вулицю Московську 8 на розмову. З розмови по телефону він зрозумів, що ОСОБА_27 грамотний юрист [показання свідка ОСОБА_49 ]. За версією ж обвинуваченого, 15.11.2016 йому подзвонив ОСОБА_93 , який просив проконсультувати його знайомого ОСОБА_49 ОСОБА_27 погодився на таку пропозицію. Далі, йому зателефонував ОСОБА_50 та запитав чи може він його прийняти. ОСОБА_27 погодився [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Доводи ОСОБА_27 про дзвінок ОСОБА_79 є необґрунтованими. По-перше, як пояснив ОСОБА_50 у своїх показаннях він не знає ніякого ОСОБА_79 [показання свідка ОСОБА_49 ]. По-друге, сам ОСОБА_27 вказав, що пізніше, 30.11.2016 під час особистої зустрічі зі ОСОБА_95 в його кабінеті він впевнився, що ОСОБА_93 йому тоді не дзвонив і нічого не просив за ОСОБА_54 . За версією ОСОБА_27 йому дзвонив не ОСОБА_93 , а особа за завданням правоохоронців, яка копіювала голос ОСОБА_79 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. У вказаному аспекті суд також наголошує на наступному. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється (ст. 126 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України). Такі ж принципи незалежності суддів закріплені і в Законі України «Про судоустрій та статус суддів». Згідно зі ст. 48 цього закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора. Отож, ОСОБА_27 у своїй діяльності як суддя був незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. У протилежному випадку він зобов`язаний був повідомити про втручання в його діяльність. Однак, ОСОБА_27 не звертався з заявами про втручання в свою діяльність як судді КААС, ні 15.11.2016, коли йому вперше подзвонив ОСОБА_93 , ні 30.11.2016, коли, за версією обвинуваченого, він зрозумів, що ОСОБА_50 є агентом, ні 01.12.2016, коли нібито ОСОБА_27 зрозумів, що йому дзвонив не ОСОБА_93 , а особа за завданням правоохоронців, яка копіювала голос ОСОБА_99 . 15.11.2016 відбулася перша зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці [показання свідка ОСОБА_49 , показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. За версією заявника під час зустрічі, вони познайомилися, він більш детально пояснив суть проблеми ОСОБА_27 , сказав йому номер апеляційного провадження. Він запитав ОСОБА_27 як вирішити це питання, чи зможе він допомогти як адвокат і професійний юрист у вирішенні такого питання, як правильно захиститися, щоб не позбавили ліцензії їх компанію. ОСОБА_27 не дуже розумів ситуацію, попросив дати йому документи у справі, взяв його номер, пообіцяв подзвонити йому і вони попрощалися до з`ясування цього питання. Ця розмова стосувалася консультації [показання свідка ОСОБА_49 ]. За версією ж обвинуваченого, на першій зустрічі розмова стосувалася питання банкрутства. ОСОБА_50 сказав йому, що в нього є фірма в Харкові і він хотів проконсультуватися з приводу справи про банкрутство, яка перебувала в суді. Але, щоб надати компетентну пораду, то йому потрібно поїхати в Харків [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Такі доводи обвинуваченого є занадто абстрактними. Ураховуючи, що привід знайомства та першої зустрічі під час оцінки провокації злочину має дуже важливе значення, ОСОБА_27 міг би більш детально в своїх показаннях описати проблему щодо банкрутства з якою до нього начебто звернувся ОСОБА_46 . Натомість, у своїх вільних показаннях ОСОБА_27 обмежився лише тим, що ОСОБА_50 хотів проконсультуватися з приводу банкрутства. ОСОБА_27 не пояснив в чому суть цієї справи, що за підприємство, чого стосується справа в суді, чим він як суддя КААС міг допомогти у вирішенні цієї справи, чому не можна було надати консультацію на підставі наданих ОСОБА_51 документів, а потрібна була обов`язкова поїздка для цього в Харків, з ким і для чого ОСОБА_27 хотів зустрітися в Харкові, щоб допомогти. Оцінюючи дві різні версії першої зустрічі між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 , суд доходить висновку, що вони жодним чином не впливають на перевірку провокації в межах цього кримінального провадження. Ні обвинувачений, ні заявник не стверджували, що під час першої їх зустрічі йшла мова про якусь неправомірну вигоду, вимагання її або ж підбурювання до її отримання. За версією заявника обговорювалося питання справи про анулювання ліцензії ТОВ БТУ , а за версією обвинуваченого - справа про банкрутство. При цьому, як убачається з протоколу огляду телефонних з`єднань [доказ 36], перша телефонна розмова між ОСОБА_27 та ОСОБА_51 відбулася 15.11.2016 о 12:11:00 год, В цей же день через годину, о 13:03:28 год зафіксовано телефонну розмову між телефонними номерами ОСОБА_49 та помічника судді ОСОБА_60 24.11.2016 відбулася друга зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці [показання свідка ОСОБА_49 , показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. За версією заявника ОСОБА_27 подзвонив йому і сказав приїхати в те саме місце, де вони вже зустрічалися. Під час зустрічі, вони більш детально поговорили. ОСОБА_27 сказав, що він все проаналізував і це серйозне питання. ОСОБА_27 попросив гроші за рішення у справі, він на пальцях показав від 3 до 5 в залежності від складності справи і бажано в твердій валюті. З цієї розмови для себе ОСОБА_50 зрозумів, що йдеться про 3-5 тисяч доларів США, а ОСОБА_27 суддя та є членом колегії, яка розглядає цю справу в КААС. Саме ОСОБА_27 був ініціатором надання грошей [показання свідка ОСОБА_49 ]. За версією ж обвинуваченого зустріч відбулася з ініціативи ОСОБА_49 ОСОБА_27 погодився на цю зустріч, адже хотів спланувати поїздку в Харків. Оскільки ОСОБА_27 мав багато справ, то сказав ОСОБА_56 , що не зможе поїхати з ним в Харків. Через це, він взяв певну суму грошей, які були в нього в кабінеті, запечатав їх в непрозорий конверт і під час зустрічі віддав їх ОСОБА_56 , щоб той коли поїхав у Харків передав його сину. Однак, якщо йому не вдасться передати сину до кінця місяця повернути конверт, адже той в кінці місяця мав приїхати в Київ. Далі ОСОБА_50 запитав ОСОБА_27 чи може людина вирішити питання в Харкові за 3000-5000 доларів США. На це, ОСОБА_27 сказав ОСОБА_56 , що він таким не займається. На цьому зустріч завершилися [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Оцінюючи такі версії зустрічі, суд доходить висновку, що версія обвинуваченого є нелогічною та непослідовною. Перша зустріч за версією обвинуваченого закінчилася тим, що ОСОБА_50 мав спланувати поїздку в Харків в один день після обіду. Для передання такої інформації особиста зустріч між ними була не потрібна, достатньо було телефонного дзвінка. Також, є незрозумілим навіщо погоджуватися на зустріч для планування поїздки в Харків, якщо ОСОБА_27 вже наперед знає, що він туди не поїде. Для передання такої інформації достатньо було повідомити про це ОСОБА_49 по телефону. Версія ж заявника є більш логічною, адже перша зустріч закінчилася тим, що ОСОБА_27 повинен був з`ясувати деталі справи і подзвонити йому. Тобто, це передбачало подальші зустрічі між особами. Версія ОСОБА_27 з переданням конверту також є нелогічною. За словами ОСОБА_27 , він погодився на другу зустріч, щоб знову ж таки, спланувати поїздку в Харків. Не знаючи чи спланував ОСОБА_50 таку поїздку в один день після обіду, як того хотів ОСОБА_27 , останній вже наперед бере з собою конверт з грошима, щоб передати його сину через малознайому для нього людину, яку він бачив лише один раз в своєму житті. Також, незрозуміла необхідність цього, якщо за версією ж самого ОСОБА_27 син і так через тиждень приїде в Київ, і ОСОБА_27 сам зможе передати такі гроші сину. Також, за версією ОСОБА_27 про другу зустріч йому повідомив помічник ОСОБА_59 , який сказав, що ОСОБА_50 чекає ОСОБА_27 біля будівлі суду. Після зустрічі саме його помічник сказав, що ОСОБА_50 цікавиться справою ТОВ БТУ, а ОСОБА_27 в цій справі є боковим суддею. Ураховуючи усі подальші події, які відбувалися за участі помічника ОСОБА_60 , це була перша згадка про помічника у версії ОСОБА_27 . При цьому, останній взагалі пропускає у своїй версії момент щодо того, як і чому в цих подіях опинився ОСОБА_115 . Знаючи, що в тебе була одна зустріч з ОСОБА_51 , перед другою зустріччю твій помічник каже тобі, що ОСОБА_50 чекає біля будівлі суду, а після зустрічі каже про зв`язок ТОВ БТУ і ОСОБА_54 . Будь-яка людина б вже тут задалася питанням обізнаності помічника про такі події, їх знайомство між собою, чи мали місце зустрічі між заявником та помічником, чи були телефонні розмови. Однак, у своїх показаннях ОСОБА_27 пропускає цей дуже важливий момент. Також, за версією ОСОБА_27 одразу після другої зустрічі, він став телефонувати ОСОБА_98 на його номер НОМЕР_11 . Коли він не додзвонився, то почав його розшукувати, щоб з`ясувати стосовно цього ОСОБА_54 . Він телефонував іншим суддям ВАСУ і питав про ОСОБА_99 . Йому сказали, що ОСОБА_93 ще не повернувся з-за кордону. О 15-40 год він ще раз набирав ОСОБА_79 на номер НОМЕР_11 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Як вже було вище вказано, версія про ОСОБА_79 є нелогічною. Однак такі показання ОСОБА_27 роблять цю версію ще більш нелогічною. Оскільки, перший телефонний дзвінок ОСОБА_79 був із закордонного номеру НОМЕР_10 , то очевидно, що довідавшись про те, що ОСОБА_93 ще не повернувся з-за кордону логічно телефонувати йому на номер НОМЕР_10 , а не на НОМЕР_11 , на який дзвонив ОСОБА_27 . Також, незрозуміла мета такого дзвінка. Що саме хотів ОСОБА_27 з`ясувати у ОСОБА_99 . Якщо суддя розуміє, що мова йде про неправомірну вигоду у справі де він є суддею членом колегії, то очевидно, що потрібно з`ясовувати це не у ОСОБА_79 , а звертатися із заявами у відповідні органи та повідомляти про такі факти, ініціювати розслідування неправомірної поведінки ОСОБА_54 . Якщо ж відсутні звернення до відповідних органів, то будь-яка людина в такій ситуації повинна розірвати будь-які контакти з ОСОБА_51 , повернути конверт, який він передав йому і більше не спілкуватися з ним. Будь-яка подальша розмова з ОСОБА_51 повинна була починатися з того, що він не може йому ні в чому допомогти, поверніть конверт. Подальші зустрічі та розмови вже фіксувалися проведенням НСРД. 30.11.2016 відбулася третя зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля Деснянського районного суду міста Києва [докази 29, 35, 36 та показання свідка ОСОБА_49 і показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. За версією заявника між другою і третьою зустріччю вони розмовляли по телефону з ОСОБА_27 , вони узгоджували наступну зустріч. ОСОБА_27 телефонував йому з телефону його помічника, щоб це було завуальовано. Коли він не міг додзвонитися напряму до ОСОБА_27 , то він телефонував на номер помічника. Розмови по телефону з помічником відбувалися за дорученням ОСОБА_27 . В цілях безпеки, ОСОБА_27 просив його розмовляти з помічником. Чергову зустріч ОСОБА_27 призначив йому на 30.11.2016 о 13:45 год біля Деснянського районного суду міста Києва. Коли він приїхав на місце, то чекав його, дзвонив судді і його помічнику [показання свідка ОСОБА_49 ]. Це підтверджується протоколом за результатами проведення НСРД, якими зафіксовано телефонні розмови перед третьою зустріччю та протоколом огляду телефонних з`єднань [докази 29, 35, 36]. Так, 30.11.2016 о 12:06:02 між телефонними номерами заявника і помічника судді відбулася телефонна розмова тривалістю 98 секунд. Зі слів ОСОБА_49 ОСОБА_27 призначив йому зустріч біля Деснянського суду. Приїхавши на місце, о 13:50 год ОСОБА_50 зателефонував на номер помічника, і запитав у ОСОБА_60 чи правильно він приїхав на Троєщину до Деснянського суду. Помічник відповів - «Я не знаю. Я без понятия. Его нет чтобы спросить. А куда он вам сказал?». В цій же телефонній розмові ОСОБА_50 каже - «Он же мне сказал без пятнадцати два быть» [докази 29, 35, 36]. Така розмова підтверджує слова заявника, що він спілкувався саме з ОСОБА_27 з телефону свого помічника. Зі слів помічника «А куда он вам сказал?» убачається, що про зустріч з ОСОБА_51 домовлявся саме ОСОБА_27 . Через 4 хвилини після цієї розмови, вже відбулася телефонна розмова ОСОБА_27 і ОСОБА_54 . Суддя повідомив, що їде зараз по бульвару Перова і він приїде через 5 хвилин, попросив ОСОБА_49 перейти на іншу сторону дороги [докази 29, 35, 36]. Це повністю спростовує версію ОСОБА_27 , який вказав, що він через помічника, а не особисто передав інформацію ОСОБА_56 про зустріч біля Деснянського районного суду міста Києва . За версією ОСОБА_27 , коли він приїхав до Деснянського суду, то побачив як ОСОБА_50 помилився з автомобілем, бо підійшов до іншого автомобіля. ОСОБА_27 посигналив йому, той побачив і підійшов вже до автомобіля ОСОБА_27 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Якщо б ОСОБА_49 інструктували правоохоронці, як про те вказує ОСОБА_27 , то очевидно, що заявник би знав марку, модель, колір та номер автомобіля, на якому до нього повинен приїхати суддя ОСОБА_27 і не помилився б з іншим автомобілем. Під час зустрічі 30.11.2026 в автомобілі ОСОБА_27 , після невеликої вступної розмови, ОСОБА_27 почав бесіду зі слів - «В общем у вас без изменений? Правильно?». ОСОБА_50 перепитав - «Смотрите, что у нас вообще с Харьковом? Потому что я запланировал». ОСОБА_27 відповів - «Нет, я решил вопрос, решил по Харькову все, мне сделали». На це, ОСОБА_50 запитав - «То есть не едем? Елки-палки, тогда мне надо отбой делать, а то я спланировал, думал поедем, накрутил, навертел». ОСОБА_27 ще раз сказав - «С Харьковом все решил». ОСОБА_50 на це сказав - «… ну тогда уже в следующий раз запланируем» [доказ 29]. З указаної розмови є очевидним, що між заявником і суддею дійсно була розмова про Харків. Однак, не в тому контексті, в якому ОСОБА_27 намагається викласти свою версію подій. З розмови убачається, що самому ОСОБА_27 потрібно було вирішити якесь особисте питання в Харкові і він домовлявся туди поїхати разом з ОСОБА_61 . Це підтверджується показаннями ОСОБА_54 . Як пояснив ОСОБА_50 на другій зустрічі дійсно була розмова про Харків. Однак, справа стосувалася не банкрутства. ОСОБА_27 просив для себе якоїсь допомоги в Харкові, щоб ОСОБА_50 щось дізнався. Це було пов`язано з мером ОСОБА_116 . ОСОБА_50 запитував у знайомих чи можливо вирішити це питання, а йому відповіли, що таке питання можна вирішити, але ОСОБА_27 має сам особисто приїхати в Харків. Коли він це сказав ОСОБА_27 , то він сказав, що вже нічого не потрібно, з`їхав з цієї теми. За версією ОСОБА_49 суддя просто хотів упевнитися в можливостях заявника вирішити якесь питання для судді. Також, ОСОБА_50 не підтвердив факт того, що він мав передати сину ОСОБА_27 5000 доларів у Харкові [показання свідка ОСОБА_49 ]. Версія ж ОСОБА_27 про Харків є нелогічною з самого початку, як і з конвертом, який ОСОБА_50 мав передати його сину. Суд не виключає ймовірності, що ознайомившись з матеріалами НСРД, на яких зафіксовано розмову про Харків, така версія була повністю вигадана ОСОБА_27 . Враховуючи це, суд не може визнати правдивою версію захисту в цій частині. Це підтверджується й подальшими нелогічними діями та показаннями ОСОБА_27 . Закінчивши розмову про Харків в автомобілі 30.11.2016, ОСОБА_50 каже - «Смотрите, значит я переговорил, значит они четко». Зрозумівши, що вже почалася розмова про справу ТОВ БТУ , ОСОБА_27 в цей момент зробив гучніше радіо та жестами показав ОСОБА_56 говорити тихіше. ОСОБА_50 продовжив - «Смотрите, я сказал как вы четко и сказали по большому кругу, но они там начали мяться …. и потому я их убедил, что надо пять тысяч долларов и никаких разговоров больше не ведет, потому что там есть человек с которым надо согласовывать, а он будет против, потому давайте уже без обсуждений занесем денег, решаем и едем дальше. Вот как бы единственное, что только проблема гривны или это». ОСОБА_27 відповів - «Это все равно. Лучше конечно когда это в твердой, это лучше … Это просто неудобно, это сразу такая, а так вона». При цих словах, ОСОБА_27 руками показав, що неправомірна вигода в гривнях має дуже великий об`єм, а в доларах невеликий та відповідно це зручніше. Пізніше в розмові, ОСОБА_50 перепитав чи можна частину грошей в доларах, а частину в гривнях. ОСОБА_27 ствердно на це відповів - «Хорошо» [доказ 29]. Отож, ця розмова не почалася із здивування ОСОБА_27 , що дійсні наміри ОСОБА_49 стосуються справи ТОВ БТУ , а не справи про банкрутство в Харкові. ОСОБА_27 ще з 24.11.2016, за його версією знав від помічника, що ОСОБА_50 цікавиться справою ТОВ БТУ. Також, ОСОБА_27 не сказав йому, що ні в чому допомогти не може та не попросив повернути йому конверт, і одразу після цього закінчити таку розмову. При цьому, з версії ОСОБА_27 не убачається, що ОСОБА_50 взагалі знав про вміст конверту, який ОСОБА_27 йому передав для сина. Мова йшла конкретно про неправомірну вигоду, а ОСОБА_27 не відмовлялася від її одержання. Він чітко розумів про що саме каже йому ОСОБА_50 , підтримував цю розмову, а не зазначав, що не розуміє про що йому ОСОБА_50 розповідає та не задавав якихось уточнюючих питань. З цієї розмови вбачається, що їх обговорення не стосувалися якихось консультацій у справі або повернення конверту, мова йшла конкретно про неправомірну вигоду. Далі в розмові в автомобілі, ОСОБА_50 каже - «Завтра юрист приезжает». ОСОБА_27 запитав - «Во сколько?». ОСОБА_50 відповів - «У меня где-то в районе семи». ОСОБА_27 зауважив, що він о 08:30 год вже на місці. ОСОБА_50 перепитав - «К вам туда приехать?». ОСОБА_27 підтвердив - « Да. В восемь тридцать » [доказ 29]. У цій розмові ОСОБА_27 знову ж таки не сказав ні слова про повернення конверту, який, як вказує ОСОБА_27 , заявник повинен був передати йому наступного дня. З урахуванням досліджених доказів та показань ОСОБА_49 суд доходить висновку, що в цій розмові, ОСОБА_27 призначив зустріч на якій мала бути передана неправомірна вигода, а саме на 08:30 год 01.12.2016 біля приміщення суду. Така неправомірна вигода мала бути передана до судового засідання у справі ТОВ БТУ, яка призначена на 01.12.2016. Хвилюючись за результат справи, адже її розглядав не сам ОСОБА_27 , а й ще двоє інших суддів, ОСОБА_50 далі в розмові запитав - «Скажите, а там не будет проблем никаких, если кто-то будет против?». ОСОБА_27 відповів - «Самое максимум, что там может быть, там может быть решение окрема думка одного из членов коллегии, самое, самое плохое что може быть … Ну скажем так, человек, который имеет свою думку говорит, нафиг мне ваши 3 тысячи долларов я напишу свое мнение. И что ты ему скажешь? Ты ему уже ничего не скажешь. Вы поняли, да? А нам тогда какой смысл, если он от трехи откажется? А мы по штуке. Вы поняли? Может быть такой вариант». ОСОБА_50 запитав - «Хорошо, а если эти не придут с Министерства юристы на заседание? Все равно решение будет однозначно?». ОСОБА_27 відповів - «Да, да». Далі ОСОБА_50 запитав, чи можна буде одразу отримати рішення у справі. ОСОБА_27 сказав - «Решение можно будет получить в конце всех заседаний, когда мы закончим все, в этот же день, но только короткую часть решения … а полную часть через пять дней … он должен будет подождать, когда закончится все заседание и сказать, что мне нужно короткое решения … закончим заседание, секретарь выйдет, секретарь изготавливает, она изготовит и все отдает» [доказ 29]. Отож, метою цієї розмови не було повернення конверту, який ОСОБА_50 так і не передав сину. Також, за версією ОСОБА_27 , коли він зрозумів, що ОСОБА_50 агент, то він повинен був навпаки зробити музику тихше та більш відкрито розмовляти про попередньо обговорені обставини справи про банкрутство в Харкові, а не завуальовано обговорювати обставини розгляду справи ТОВ БТУ , одержання неправомірної вигоди, її валюту, розмір, відсутність проблем, які можуть виникнути навіть у разі, якщо хтось із суддів буде проти рішення на користь ТОВ БТУ та можливість отримати короткий текст рішення у цей же день. Їх розмова не закінчилася тим, що ОСОБА_50 завтра має привезти конверт, а тим, що о 08:30 год наступного дня (01.12.2016) ОСОБА_50 має привезти неправомірну вигоду. Наступна зустріч була запланована на 01.12.2016 о 08:30 год, саме в день судового засідання у справі ТОВ БТУ, яка розглядалася в КААС. О 08:32 год ОСОБА_50 приїхав до будівлі КААС та зателефонував ОСОБА_27 , останній сказав, що потрібно трошки почекати і щоб той зайшов в кафе « Северин Наливайко ». ОСОБА_50 погодився і сказав, що буде його очікувати. Він зайшов до кафе і сів за стіл. О 09:04 год до ОСОБА_49 прийшов помічник судді ОСОБА_59 , який сказав, що ОСОБА_27 його відправив до нього, адже сам суддя не може підійти (в нього не виходить). ОСОБА_50 захотів поговорити з суддею телефоном, однак той не взяв слухавку та запитав у помічника, чи може він його набрати. ОСОБА_59 погодився, подзвонив ОСОБА_27 , сказав, що з ним хоче поговорити ОСОБА_50 і передав йому слухавку. ОСОБА_27 сказав, що він зараз зайнятий і щоб вони «поспілкувалися» без нього. Їх розмова телефоном завершилася і ОСОБА_50 сказав помічнику, що засідання буде об 11:50 год, а якщо воно буде «успішне», то помічник або суддя його про це повідомили, адже вони домовлялися, що він сьогодні зможе забрати рішення. ОСОБА_59 сказав, що він цих нюансів не знає і перекаже цю інформацію судді. Після цього, ОСОБА_50 передав конверт з грошима ОСОБА_55 та сказав - «Здесь все, как мы и договорились». Після цього вони попрощалися, і помічник пішов, йому подзвонив ОСОБА_27 та запитав, чи той вже йде. ОСОБА_59 відповів, що вже вийшов. ОСОБА_27 сказав - «Давай швиденько, вообщем-то дивись навколо». В подальшому, ОСОБА_59 в будівлі КААС передав конверт з грошима у сумі 5 000 доларів США ОСОБА_27 . Водночас, про вміст конверту ОСОБА_59 не був обізнаний, адже не відкривав його, а лише передав його ОСОБА_27 [докази 22, 29, 30, 31, 34, 35, 36 та показання свідків ОСОБА_49 і ОСОБА_60 ]. Зафіксовані НСРД та підтверджена показаннями заявника ОСОБА_49 і помічника судді ОСОБА_60 обставини зустрічі 01.12.2016 повністю спростовують версію таких подій, яку у своїх показаннях розповів ОСОБА_27 . Так, ОСОБА_27 вказав, що він не пішов на зустріч з ОСОБА_51 і не хотів з ним говорити, адже перед цим з`ясував у ОСОБА_79 , що не він йому дзвонив за ОСОБА_54 . Він все ж таки вирішив поговорити з ОСОБА_51 і по телефону сказав йому - «спілкуйтесь без мене». На тому розмова завершилася. Помічника він також не посилав на зустріч з ОСОБА_51 та не просив його щось брати у ОСОБА_49 [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Така версія ОСОБА_27 є повністю нелогічною та непослідовною. По-перше є незрозумілим доля конверту, яку ОСОБА_50 нібито приїхав віддати ОСОБА_27 , а той не хотів з ним розмовляти. Якщо б така версія подій дійсно мала місце, то ОСОБА_27 мав би сказати про небажання з ним говорити щодо консультування у справі про банкрутство, оскільки за нього телефонував не ОСОБА_93 , а інша людина, мав попросити про повернення конверту. Однак, все що сказав ОСОБА_27 це, щоб його помічник і заявник спілкувалися між собою без нього. Тут знову ж таки є незрозумілим з версії ОСОБА_27 про відносини між помічником і заявником, про що саме вони повинні були між собою поговорити, незрозумілі домовленості між ОСОБА_51 та ОСОБА_89 , які вони повинні були обговорити без ОСОБА_27 . ОСОБА_27 точно і впевнено знає мету приїзду ОСОБА_49 , однак намагається зайвий раз уникнути своєї причетності до цього, коротко спілкується по телефону загальними виразами, однак, щоб ОСОБА_56 було зрозуміло, що передача неправомірної вигоди буде відбуватися не напряму «з рук в руки», а через його помічника. Коли ОСОБА_59 прийшов до ОСОБА_49 , то між ними не було по суті ніякої й розмови. Заявник передав помічнику конверт з грошима, і ОСОБА_59 після цього пішов з кафе. До того ж, якщо це не є передачею неправомірної вигоди, до якої ОСОБА_27 залучив свого помічника, то чому ОСОБА_27 попросив свого помічника «дивитися навколо». Окрім цього, ОСОБА_27 не сказав по телефону ОСОБА_56 , що зустрічі не буде, що вона скасовується тощо. Також, нелогічність версії ОСОБА_27 полягає в наступному. Спочатку, ОСОБА_27 в своїх показаннях вказав, що 03.11.2016 він передав ОСОБА_55 4000 доларів США для передачі їх сину 01.12.2016 як подарунок на день народження [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Можливо ОСОБА_27 помилився у своїх показаннях, адже така версія була б зовсім нелогічною - давати за місяць до передачі спочатку гроші своєму помічнику, а потім просити зробити це ж саме малознайомого ОСОБА_54 . Далі в своїх показаннях, ОСОБА_27 сказав, що дав конверт з грошима ОСОБА_55 зранку 30.11.2016 і він погодився поїхати в аеропорт Бориспіль передати сину [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. При цьому, з показань випливає, що він дав конверт ще до зустрічі помічника з ОСОБА_51 , адже наступна зустріч їх була, коли він йшов зі справою в руках, а помічник поклав йому в кишеню конверт і ОСОБА_27 подумав, що у помічника не вийде поїхати в аеропорт. Нелогічність полягає у тому, що знаючи, що ОСОБА_50 повинен повернути конверт з грошима, не дочекавшись цього, ОСОБА_27 формує новий конверт, який дає помічнику. За версією ОСОБА_27 , він повинен був розуміти, що ОСОБА_50 мав привезти конверт (адже така домовленість за версією ОСОБА_27 була напередодні). Відбулася зустріч ОСОБА_49 з помічником, на якій було повернуто конверт з грошима. З цього часу у помічника два конверти - один, який йому дав зранку ОСОБА_27 , і другий від ОСОБА_54 . Коли ж, за версією ОСОБА_27 помічник повернув конверт, то він не уточнив який саме це конверт, той що зранку йому дав ОСОБА_27 чи той що йому віддав ОСОБА_50 , а також не з`ясував долю другого конверту. Суд доходить висновку, що така версія подій є нелогічною та непослідовною. Допитаний як свідок помічник судді ОСОБА_27 - ОСОБА_59 вказав, що ОСОБА_27 його часто просив піти забрати документи, комусь щось передати. Він не цікавився вмістом цих документів, але виконував доручення не пов`язані з його посадовими функціями. 01.12.2016 його попросив ОСОБА_27 піти забрати документи (якісь папери мали передати) в кафе навпроти суду. Він зайшов в кафе, там сиділа невідома людина (ім`я його не пригадає, по імені до нього не звертався). До того, ця людина неодноразово дзвонила на номер помічника, коли не могла зв`язатися з ОСОБА_27 . Він не знав, що то були за документи, він не відкривав і не дивився. Це був файл, в якому був конверт. Для чого були ті документи ОСОБА_27 йому не казав. Потім він заніс в кабінет чи особисто передав ОСОБА_27 той конверт, точно не пам`ятає, скоріше передав особисто. Після цього ОСОБА_27 також йому не пояснював, що це за документи і для чого вони потрібні були йому [показання свідка ОСОБА_60 ]. Також, свідок ОСОБА_59 зазначив, що розмова про сина дійсно мала місце. ОСОБА_27 йому казав, що має прилетіти його син в аеропорт і просив завезти сину гроші чи якісь документи [показання свідка ОСОБА_60 ]. Однак, свідок не підтвердив версію ОСОБА_27 за якою ОСОБА_59 30.11.2016 отримав від ОСОБА_27 конверт з грошима для передачі його сину. Доводи ОСОБА_27 про те, що знайдений у нього конверт з грошима він вважав таким, що його помічник йому повернув, через неможливість зустрітися з сином спростовується також наступним. У судовому засіданні 14.04.2021 судом оглянуто відеозапис слідчої дії - проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_27 [докази 13, 20]. На початку обшуку прокурор зачитав ухвалу про надання дозволу на його проведення, зачитав перелік речей і документів для відшукання яких було надано такий дозвіл, зокрема, грошових коштів та запропонував ОСОБА_27 добровільно видати такі речі. На вказане, ОСОБА_27 лівою рукою заліз в ліву кишеню своїх брюк, а правою - в праву, з якої дістав мобільний телефон і поклав його на робочий стіл. На запитання прокурора чи має він інші речі та предмети, перелічені в ухвалі, ОСОБА_27 відповів, що таких не має. Після цього розпочався особистий обшук ОСОБА_27 . З правої кишені штанів, до якої до цього ОСОБА_27 як мінімум два рази залазив рукою, прокурор дістав вітальний конверт з візерунком у стилі українського орнаменту червоного кольору в якому були 5 000 доларів США. Указане, на думку суду свідчить про те, що ОСОБА_27 добре розумів незаконність походження грошових коштів, які він одержав від ОСОБА_49 через свого помічника. А тому, під час добровільної видачі речей, розраховував, що не буде проведено його особистий обшук і неправомірна вигода не буде віднайдена працівниками правоохоронних органів. Він би добровільно дістав конверт, якщо б дійсно вважав його таким, що його помічник повернув, через неможливість зустрітися з сином. В зауваженнях до протоколу обшуку ОСОБА_27 особисто вказав, що 5 000 доларів США, які знайшли в його кишені йому зайняв його помічник. Отож, станом на 01.12.2016 ОСОБА_27 стверджував зовсім іншу версію про конверт з 5 000 доларів США. Що стосується доводів ОСОБА_27 про нібито причетність свого помічника до вчинення провокації, то вони також є необґрунтованими та нелогічними. ОСОБА_59 вказав, що після того, як віддав конверт він поїхав в сторону метро Печерськ, адже це був обід, і йому треба було від`їхати по особистих справах. Його автомобіль зупинили, і було проведено обшук в ньому, склали протокол, але не виявили ніяких предметів зазначених в ухвалі суду [показання свідка ОСОБА_60 ]. Стосовно наявності великої кількості майна та нерухомості у ОСОБА_60 , то такі доводи є його власними припущеннями. Як убачається з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_89 , як помічником судді КААС за період 01.01.2017 - 12.01.2017, то він є власником автомобіля Toyota Camry 2016 року випуску, набутий ним за ціною 832 325 грн. Іншого нерухомого майна у власності помічника судді немає. У розділі 13 «Фінансові зобов`язання» він відобразив, що взяв позику у розмірі 248 500 грн. Під час допиту помічника судді, ОСОБА_27 не задавав питання з приводу наявності у нього майна, фінансової можливості купити таке майно, а також чи таке майно купувалося в кредит. А тому, такі доводи ОСОБА_27 є лише його власними припущеннями. Також, відсутні докази якоїсь іншої можливо неправомірної поведінки ОСОБА_60 , яка б могла свідчити про якусь залученість до здійснення провокації стосовно ОСОБА_27 . Як убачається з рапорту про факт виявлення кримінального правопорушення [доказ 3], то з самого початку цього кримінального провадження перевірялася причетність до вчинення кримінального правопорушення не лише ОСОБА_27 , а й його помічника - ОСОБА_60 , а саме посередництва останнього в наданні неправомірної вигоди. Саме через це, було проведено комплекс НСРД не лише відносно ОСОБА_27 , а й стосовно його помічника. Після передачі неправомірної вигоди, обшук було проведено не лише у ОСОБА_27 , а й у помічника, а саме в автомобілі Toyota Camry [доказ 9]. Відсутність телефонного зв`язку з помічником, коли до нього 01.12.2016 телефонували секретар судді ОСОБА_90 , від судді ОСОБА_91 , з приймальні голови КААС та інші працівники суду пояснюється тим, що під час обшуку у помічника було виявлено та вилучено його мобільний телефон. Ба більше, сам факт залучення обвинуваченим до своєї злочинної діяльності помічника свідчить про усвідомлення першим незаконності своїх дій, намагання мінімізувати ризики для себе через надання доручення підлеглому вчинити частину дій. А це, у свою чергу, виключає провокацію. Доводи ОСОБА_27 про усунення його з конкурсу на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду є необґрунтованими. Як убачається з рішення ВККСУ від 07.02.2017 № 10/вс-17 [доказ 59], то конкурс до касаційних судів у складі Верховного Суду було оголошено на зайняття 120 вакантних посад суддів. Це не була всього одна посада судді, на яку претендував ОСОБА_93 та ОСОБА_27 як його конкурент. До того ж, ОСОБА_27 у своїх показаннях по суті фактично сам визнав, що ОСОБА_93 не має відношення до провокації злочину у даному випадку, адже він зрозумів, що 15.11.2016 йому телефонував не ОСОБА_79 , а людина, яка копіювала його голос. Декларацію, як кандидат на цю посаду ОСОБА_27 подав 28.11.2016, тобто через 13 днів після першої зустрічі з ОСОБА_61 . А тому доводи про усунення його з конкурсу на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду є необґрунтованими. Доводи ОСОБА_27 про розгляд резонансних справ та як наслідок провокація злочину стосовно нього, його переслідування є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами. Як вказав сам ОСОБА_27 , його рішення не влаштовували високопосадовців, які намагалися втручатися в такі справи [показання обвинуваченого ОСОБА_27 ]. Однак, відсутні звернення ОСОБА_27 у відповідні органи про втручання в його діяльність як судді КААС, а його домисли є лише його власними суб`єктивними припущеннями, які не підтверджуються іншими належними доказами. Оскільки справи в КААС розглядалися не одноособово ОСОБА_27 , а в колегії суддів, то очевидно, що так звана помста, про яку каже ОСОБА_27 стосувалася б не його одного. Відсутні відомості про те, що інші судді, які слухали з ОСОБА_27 резонансні справи піддавалися якомусь тиску чи впливу. Допитаний свідок ОСОБА_118 підтвердив, що був певний час коли він та ОСОБА_27 розглядали справи в КААС в одній колегії суддів. Однак, він не зміг пригадати, що колегією розглядалася справа відносно відмови в реєстрації народному депутату ОСОБА_192 . Щодо справи незаконного збагачення ОСОБА_119 за нововиявленими обставинами, де ОСОБА_27 був головуючий, то також не зміг згадати такої справи. Свідку невідомі випадки тиску на ОСОБА_27 , що йому погрожували, що могло стати наслідком (призвело) до притягнення його до кримінальної відповідальності [показання свідка ОСОБА_120 ]. З довідки від 14.10.2014 [доказ 77] убачається, що пошкодження автомобіля було пов`язане з крадіжкою з його автомобіля посвідчення судді. Інші докази, які б вказували, що такий факт мав місце у зв`язку з якоюсь помстою або втручанням в його діяльність відсутні. Стосовно самого ОСОБА_49 , сторона захисту зазначила, що він є заявником в багатьох кримінальних провадженнях, він на постійній основі співпрацює з правоохоронними органами. Під час судового розгляду, свідок ОСОБА_50 підтвердив, що вже звертався з заявами до правоохоронних органів. Зокрема, свідок зазначив, що працював в багатьох галузях (очистка води, фермерство, рекреаційна діяльність, посередництво в купівлі нерухомості), займався бізнесом і в нього часто просили хабарі. В один момент йому це набридло і він почав звертатися до правоохоронних органів, коли в нього вимагали гроші. Він боровся з корупцією доступними йому методами, притримувався цієї позиції постійно. Коли з нього вимагали гроші, то він йшов до правоохоронних органів і писав заяви. Він багато разів звертався до правоохоронних органів, це було СБУ, потім в НАБУ. За його заявами було відкрито багато кримінальних справ, більше шести [показання свідка ОСОБА_49 ]. Така позиція ОСОБА_49 не суперечить закону, а навпаки відповідає йому, є підтвердженням його законослухняної поведінки та достовірно не вказує на існування у нього прихованого мотиву щодо підбурювання ОСОБА_27 на вчинення кримінального правопорушення. Доводи про те, що ОСОБА_50 спілкувався з працівником СБУ до подання заяви про злочин є необґрунтованими. Відсутні належні докази, які б підтверджували, що працівник СБУ ОСОБА_85 користувався телефоном НОМЕР_8 . У своїх показаннях свідок ОСОБА_85 вказав, що він з 2015 року по теперішній час користується номером НОМЕР_13 . До подання заяви ОСОБА_49 про злочин стосовно ОСОБА_27 вони не зустрічалися і не спілкувалися [показання свідка ОСОБА_87 ]. При цьому, під час допиту цього свідка, сторона захисту не задавала прямого питання, чи користувався свідок номером телефону НОМЕР_8 . Суд не знайшов будь-яких прихованих мотивів у ОСОБА_49 провокувати ОСОБА_27 на отримання неправомірної вигоди, під приводом його наступного викриття правоохоронним органом. Будь-яких доказів, що ОСОБА_50 перебував під тиском або ж був якось залежним від правоохоронних органів встановлено не було. ОСОБА_50 не був агентом правоохоронних органів та не діяв за їх вказівкою, а був приватною особою, яка познайомилася із обвинуваченим, як з особою, яка могла проконсультувати по справі ТОВ БТУ. Однак, далі виявилося, що ОСОБА_27 є одним із суддів, який розглядав цю справу в КААС та почав просити у ОСОБА_49 надати йому неправомірну вигоду за позитивне рішення у цій справі. Обставини цієї справи вказують на те, що вона не має стосунку до таємних агентів правоохоронних органів, а скоріше має відношення до дій приватних осіб, що діяли під наглядом правоохоронців. Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що правоохоронні органи не були ініціаторами злочинної діяльності, вони лише приєдналися в момент її вчинення ОСОБА_27 та почали негласну операцію щодо спостереження за останнім. (iii) Чи був би злочин вчинений без втручання органів влади? Яким був характер дій правоохоронних органів: пасивний чи активний (у формі активного сприяння/підбурювання)? Із досліджених доказів убачається, що дії правоохоронних органів щодо розслідування злочину почались лише після отримання відомостей від ОСОБА_49 стосовно того, що суддя має намір одержати від нього грошові кошти за винесення рішення на користь ТОВ БТУ . Водночас, характер втручання правоохоронних органів під час розслідування злочину обмежувався пасивним спостереженням/фіксуванням за ходом спілкування ОСОБА_49 із суддею ОСОБА_27 до часу його викриття. Після подання заяви про злочин, постановою заступника керівника САП ОСОБА_121 від 29.11.2016 [доказ 27] до проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту залучено ОСОБА_49 , який дав добровільну згоду на безкоштовне конфіденційне співробітництво. Як вже було встановлено, перші зустрічі між ними не були зафіксовані правоохоронцями. Перша зустріч між ОСОБА_27 та ОСОБА_51 відбулася 15.11.2016. За показаннями як заявника так і обвинуваченого вона передбачала подальші зустрічі між ними та телефонні дзвінки. Між 15.11.2016 та 24.11.2016 (другою зустріччю) відбувалися телефонні дзвінки між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 (з власних номерів та номеру помічника). 24.11.2016 відбулася друга зустріч, на якій вже обговорювалося питання одержання ОСОБА_27 неправомірної вигоди. За показаннями ОСОБА_49 і ОСОБА_27 ця зустріч також передбачала подальше їх спілкування. 30.11.2016 відбулася третя зустріч, яка вже фіксувалася за допомогою НСРД. На ній заявник та обвинувачений домовилися про зустріч 01.12.2016 о 08:30 біля приміщення суду для передачі неправомірної вигоди. З матеріалів справи не вбачається значна ініціативність у спілкуванні зі сторони ОСОБА_49 , що свідчило б про провокацію. Зустрічі між заявником та суддею не свідчать про будь-які втручання правоохоронних органів для спонукання до вчинення злочину. Під час зустрічі 30.11.2016 ОСОБА_27 не висловлював якогось подиву від прагнення ОСОБА_49 з ним зустрітися, а з їх розмови є очевидним, що таке спілкування було пов`язане з узгодженням всіх обставин передачі неправомірної вигоди - суми, часу, місця тощо. Із зафіксованого у протоколах за результатами проведення НСРД спілкування ОСОБА_49 з суддею ОСОБА_27 не вбачається, що заявник вчиняв активні дії або вживав вирази, які б провокували суддю до отримання неправомірної вигоди. На переконання суду, правоохоронні органи не вчиняли будь-яких активних дій з метою підбурювання судді до прохання і отримання грошових коштів. Їхня участь у застосованих негласних заходах обмежувалась виключно пасивним спостереженням за діями судді. Вирішальною у вчиненні кримінального правопорушення була ініціативна поведінка ОСОБА_27 . Окрім цього, суд переконаний, що без втручання правоохоронних органів злочин було б вчинено. (iv) Яким є співвідношення між схильністю обвинуваченого до вчинення злочину та тиском на нього будь-яких інших осіб у певний спосіб? Із зафіксованого під час проведення НСРД спілкування між ОСОБА_51 та суддею ОСОБА_27 вбачається, що саме останній під час їх розмов проявляв високий рівень підготовки та конспіративності власних дій, вів себе максимально обережно, був обізнаний з формами та методами роботи правоохоронних органів, намагався обрати для себе максимально безпечні форми спілкування та передання неправомірної вигоди. З досліджених доказів убачається, що суддя ОСОБА_27 використовував як мінімум три номери телефону - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 . Під час обшуку в його кабінеті було виявлено та вилучено сім мобільних телефонів [доказ 13]. Для контакту з ОСОБА_51 він використовував різні номери, зокрема, й телефонував з номеру свого помічника ОСОБА_60 з метою уникнення повного контролю чи ідентифікації. Також, ОСОБА_27 для комунікації з ОСОБА_51 використовував ОСОБА_60 , який отримував від ОСОБА_27 певну інформацію та передавав її по телефону заявнику. ОСОБА_59 , який не був обізнаний про незаконні дії ОСОБА_27 , був залучений 01.12.2016 до безпосередньої передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_49 до ОСОБА_27 . Це свідчить про спробу дистанціюватися від безпосереднього одержання неправомірної вигоди, а у випадку затримання помічника «на гарячому», перекласти відповідальність на нього ж. ОСОБА_27 побоювався бути викритим. Одним із запитань адвоката ОСОБА_27 співробітнику СБУ ОСОБА_122 , якого суд допитував як свідка, було про те, чому одразу після передання конверту з грошима помічнику ОСОБА_55 останнього не було затримано [показання свідка ОСОБА_87 ]. Допитаний як свідок помічник судді ОСОБА_27 - ОСОБА_59 вказав, що ОСОБА_27 його часто просив піти забрати документи, комусь щось передати. Він виконував доручення не пов`язані з його посадовими функціями [показання свідка ОСОБА_60 ]. З показань заявника убачається, що перші дві зустрічі між ним та ОСОБА_27 відбувалися не в кабінеті ОСОБА_27 , а біля приміщення КААС, без зайвих свідків. Суддя просив його відійти від входу в суд метрів 50-70, бо на вході висіли камери, які могли зафіксувати їх зустріч [показання свідка ОСОБА_49 ]. На третій зустрічі 30.11.2016 в автомобілі, коли ОСОБА_50 почав розмову про ТОВ БТУ , то ОСОБА_27 одразу зробив гучніше радіо та не вербально показав ОСОБА_56 говорити тихіше [доказ 29]. Під час цієї зустрічі, ОСОБА_27 намагався спілкуватися в завуальованій формі щодо грошових коштів, докладав зусиль не вживати прямих фраз щодо грошей - «если он от трехи откажется, а мы по штуке». Із досліджених судом матеріалів убачається, що ОСОБА_27 не залежав від ОСОБА_49 , вони не були пов`язані між собою будь-якими близькими стосунками чи зобов`язаннями. Під час зустрічей, ОСОБА_27 перебував у комфортному стані та добровільно висловлював прохання про надання неправомірної вигоди. До нього не застосовувались будь-які засоби впливу, зокрема, шляхом використання шантажу, погроз, тиску або насильства. Визначальним фактором була саме поведінка судді. Вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_27 стало наслідком його активних, ініціативних, умисних дій, що свідчить про схильність обвинуваченого до його вчинення. (v) Чи наявні у органів влади докази, що підтверджують законність проведення відповідних операцій? Ураховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу обвинуваченого, який є суддею, отримати докази в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу НСРД було неможливим або дуже складним. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої НСРД, як контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ст. 260 КПК). Проведення стосовно судді слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням, зокрема, заступника Генерального прокурора (ч. 9 ст. 49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»). 28.11.2016 заступником Генерального прокурора - керівником САП складено клопотання про надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_27 [доказ 25]. 29.11.2016 воно було задоволено слідчим суддею апеляційного суду міста Києва [доказ 41]. 29.11.2016 заступник керівника САП ОСОБА_123 доручив проведення НСРД заступнику начальника ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_124 [доказ 28]. У цей же день, заступник керівника САП ОСОБА_123 виніс постанову про проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту [доказ 27]. 29.11.2016, прокурор САП надав доручення заступнику начальника ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_124 організувати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину [доказ 26]. Фіксування НСРД відбувалось відео-, звукозаписуючими пристроями, що надає можливість колегії суддів безпосередньо сприймати обставини зустрічей (зміст розмов, контекст і характер висловлювань та фраз співрозмовників, їх вираз обличчя, рухи, жести тощо) та надати об`єктивну й незалежну оцінку діям їх учасників. У результаті проведення НСРД було отримано інформацію про обставини кримінального правопорушення, а саме прохання та одержання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_27 . Отож, НСРД стосовно обвинуваченого ОСОБА_27 були застосовані обґрунтовано та під належним контролем. З урахуванням усього вищевикладеного, суд доходить висновку, що доводи захисту та обвинуваченого про вчинення провокації злочину співробітниками правоохоронних органів із залученням ОСОБА_49 та помічника судді ОСОБА_60 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави. іі. Доводи сторони захисту щодо порядку повідомлення про підозру Під час судового розгляду сторона захисту вказувала, що ОСОБА_27 не може бути обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, оскільки під час досудового розслідування йому, як судді не було повідомлено про підозру відповідно до норм кримінального процесуального закону. Зокрема, повідомлення про підозру ОСОБА_27 від 02.12.2016 [доказ 21] підписане нібито не керівником САП ОСОБА_125 , адже він перебував у відрядженні у місті Панама Республіки Панама. Повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_27 у цей же день - 02.12.2016 о 16:47 год. Він був у відрядженні, а тому фактично був відсутнім і не виконував свої службові повноваження, фізично і юридично не міг готувати повідомлення про підозру. Він не міг поставити гербову печатку на своєму підписі, бо вона не знаходилася у місці його відрядження. Прокурор ОСОБА_126 не являвся належним чином уповноваженою особою, яка за дорученням вправі вчиняти процесуальну дію на досудовому розслідуванні, а саме вручати повідомлення про підозру. На підтвердження своїх доводів в цій частині сторона захисту долучила наступні докази: 1.копію постанови про закриття кримінального провадження від 12.12.2018 у кримінальному провадженні № 42017000000000622 від 03.03.2017 [доказ 49]; 2.копію наказу № 82-вд від 29.11.2016 про відрядження ОСОБА_127 до міста Панама (Республіка Панама) на 6 діб з 30.11.2016; копію наказу № 04-вд від 18.01.2017 про відрядження ОСОБА_127 до міста Вашингтон (США) на 5 діб з 19.01.2017; копію наказу № 05-вд від 19.01.2017 про відрядження ОСОБА_127 до міста Вашингтон (США) на 8 діб з 29.01.2017 [доказ 52]; 3.копію висновку експертного почеркознавчого дослідження за адвокатським запитом адвоката ОСОБА_128 № 08/17 від 06.02.2017 [доказ 54]; 4.копію заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 07.02.2017 [доказ 66]; 5.копію висновка експерта № 4401/4402-17 від 18.09.2017 за результатами проведення судової технічної експертизи документів по адвокатському зверненню в рамках кримінального провадження № 42017000000000622 [доказ 73]; 6.копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 757/2283/19-к про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_27 на постанову про закриття кримінального провадження № 42017000000000622 [доказ 81]; 7.копію ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 26.10.2020 у справі № 757/2283/19-к, якою апеляційну скаргу ОСОБА_27 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 29.01.2020 - без змін [доказ 82]; 8.копію дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку від 17.11.2017 [доказ 83]; 9.копію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20.02.2019 № 11/2/4-216дс-19 [доказ 84]; 10.копію позовної заяви [доказ 85]; 11.копію ухвали Верховного Суду № П/9901/445/18 про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_27 [доказ 86]; Як убачається з досліджених доказів, доводи ОСОБА_27 в частині того, що ОСОБА_129 нібито не міг та не підписував повідомлення про підозру було предметом досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000000622. Так, ОСОБА_27 звертався з відповідною заявою про вчинення злочину [доказ 66] від 07.02.2017 в якій виклав мотиви, що на його думку свідчили про вчинення злочину - підробленні офіційного процесуального документу та фальшуванні підпису заступника Генерального прокурора керівника САП ОСОБА_127 та використанні гербової печатки на підробленому документі. У межах цього кримінального провадження адвокатом в інтересах ОСОБА_27 було ініційовано проведення експертизи. За її результатами складено висновок експерта № 4401/4402-17 від 18.09.2017 [доказ 73], яким встановлено, що два відтиски печатки круглої форми нанесені рельєфними кліше круглої форми, фарбувальною речовиною синього кольору. До подання заяви про вчинення злочину, на запит адвоката ОСОБА_128 було проведено експертне дослідження, за результатами якого складено висновок експертного почеркознавчого дослідження № 08/17 від 06.02.2017 [доказ 54]. Експерт, за результатами цього дослідження дійшов висновку, що підписи від імені ОСОБА_127 на аркушах 7,8 технічної копії повідомлення про підозру від 02.12.2016 виконані не ОСОБА_125 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_130 . За результатами досудового розслідування за заявою ОСОБА_27 , начальником відділу досудового розслідування ОСОБА_131 прийнято рішення у формі постанови від 12.12.2018 про закриття кримінального провадження № 42017000000000622 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення [доказ 49]. У постанові, серед іншого, зазначено, що свідок ОСОБА_132 , яка працює на посаді начальника п`ятого відділу САП , пояснила, що ОСОБА_129 повідомив її про погодження тексту повідомлення про підозру та за допомогою застосунку «Whats» надіслав на її мобільний телефон попередньо сфотографовані та підписані ним сторінки тексту повідомлення про підозру. Отримавши вказане фото від ОСОБА_127 ОСОБА_132 роздрукувала їх за допомогою робочого комп`ютера та принтера, віддала його в.о. керівника САП ОСОБА_133 , який поставив відбиток гербової печатки, а це повідомлення про підозру вручили ОСОБА_27 . Допитаний як свідок ОСОБА_129 вказав, що 02.12.2016 він перебував у службовому відрядженні у Республіці Панама. ОСОБА_132 за допомогою месенджера «Ватсап» з закритим шифруванням надіслала йому підготовлений проект повідомлення про підозру ОСОБА_27 . Ознайомившись з ним та погодившись із вказаним проектом він роздрукував аркуші з його прізвищем, підписав, сфотографував та спрямував їх фото ОСОБА_134 для друку. Також, він наказав завірити роздруковані аркуші відбитком гербової печатки. 06.12.2016 ним було підписане змінене повідомлення про підозру ОСОБА_27 , яке йому було вручено у той же день. Також, у постанові про закриття кримінального провадження не взято до уваги висновки експертів, адже його проведено ТОВ « Центр судових експертиз «Альтернатива », яке не є державною спеціалізованою установою, а висновок експерта не містить підпис. За результатами проведення досудового розслідування встановлено, що твердження про підроблення врученого ОСОБА_27 повідомлення про підозру не знайшло свого підтвердження, а тому провадження було закрито. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_27 звернувся зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження. За результатами розгляду цієї скарги, слідчим суддею було встановлено, що досудове провадження проведено достатньо повно і доказів вчинення злочину не встановлено, а прийняте за результатами перевірки рішення відповідає вимогам ст. 110 КПК. Органом досудового розслідування зібрано достатньо об`єктивних даних для прийняття остаточного законного та обґрунтованого процесуального рішення про закриття кримінального провадження. А тому, ухвалою слідчого судді від 29.01.2020 у задоволенні скарги ОСОБА_27 відмовлено [доказ 81]. Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_27 звернувся з апеляційною скаргою. Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 26.10.2020 у справі № 757/2283/19-к апеляційну скаргу ОСОБА_27 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 29.01.2020 - без змін [доказ 82]. Колегією суддів було встановлено, що досудове розслідування проведено повно та доказів вчинення злочину не встановлено, тому органом досудового розслідування зібрано достатньо даних для прийняття рішення про закриття кримінального провадження і таке рішення відповідає вимогам ст. 110 КПК, що не спростовано доводами скарги. Отож, доводи ОСОБА_27 в частині того, що ОСОБА_129 нібито не міг та не підписував повідомлення про підозру було предметом досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000000622. За його результатами, органом досудового розслідування не встановлено склад кримінального правопорушення. Постанова про закриття була об`єктом перевірки слідчого судді та колегії суддів апеляційної інстанції, які погодилися з прийнятим рішенням. Також, є хибними твердження сторони захисту про порушення порядку повідомлення ОСОБА_27 про підозру, що спростовується наступним. Частина перша статті 42 КПК визначає, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру. Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК). Стаття 278 КПК визначає порядок вручення особі повідомлення про підозру. Частина перша цієї статті визначає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу (ч. 1 ст. 276 КПК). Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником. Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру суддям саме Генеральним прокурором або його заступником, які обіймають керівні адміністративні посади в органі прокуратури найвищого рівня, є однією з гарантій захисту суддів від протиправного впливу та втручання будь-яких суб`єктів у їхню професійну діяльність зі здійснення правосуддя в державі. Ця гарантія покликана також захищати суддів від дій, спрямованих на безпідставну дискредитацію та підрив авторитету судової влади в суспільстві загалом. Правова природа таких гарантій полягає в тому, що вони не можуть розглядатися як особисті привілеї судді, а навпаки, мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, політичної репресії, примусового усунення від виконання своїх посадових та професійних обов`язків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к). При цьому, глава 22 КПК регулює питання щодо порядку вручення письмового повідомлення про підозру, де законодавець, окрім термінів «здійснюється» та «складається», вживає також термін «вручається» в контексті повідомлення про підозру (частини перша і друга статті 278 КПК). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к зауважує, що дотримання процедури складення повідомлення про підозру (погодження та наступного підписання) Генеральним прокурором чи його заступником сумнівів не викликає, адже є необхідною умовою реалізації контролю за законністю повідомлення про підозру судді представниками прокуратури найвищого рівня. Що стосується заключного етапу процедури здійснення повідомлення про підозру судді, а саме його вручення, Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні зазначила, що вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру судді. Однак саме по собі вручення тексту повідомлення про підозру судді іншим суб`єктом за умови, що його було прийнято, перевірено, складено та підписано уповноваженим на це статтею 481 КПК суб`єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Подальше вручення такого документа не дає підстав вважати, що суб`єкт його вручення якимось чином впливає на реалізацію цієї гарантії. Якщо в конкретному випадку існують підстави для зміни підозри або для висловлення нової, то ця процедура починатиметься заново шляхом підготовки відповідного письмового документа, який знову ж таки повинен бути складеним та підписаним Генеральним прокурором або його заступником. Особа, яка вручає текст повідомлення, на реалізацію повноважень Генерального прокурора або його заступника зі зміни підозри вплинути не може. Ця теза також підтверджує висновок про те, що саме на початковому етапі об`єктивації волевиявлення щодо повідомлення про підозру судді забезпечується гарантія суддівської незалежності. Щодо процедури повідомлення та роз`яснення прав підозрюваному, то предметом повідомлення (та за необхідності роз`яснення) у цьому випадку є права підозрюваного, передбачені статтею 42 КПК. Перелік цих прав, а також їхній зміст не змінюється залежно від того, хто їх повідомить - Генеральний прокурор або його заступник чи інша уповноважена особа, яка за дорученням вручатиме повідомлення про підозру. Обсяг зазначених прав, складність доведення їх змісту до адресата тощо не залежать від того, хто саме їх повідомлятиме та роз`яснюватиме. Мета забезпечення відповідних гарантій для судді є досягнутою на попередніх етапах виконання комплексу дій щодо здійснення повідомлення про підозру судді. Особливих вимог щодо вручення як до акту передання особисто, безпосередньо «з рук в руки» судді складеного Генеральним прокурором або його заступником тексту повідомлення про підозру КПК не встановлює. Окрім цього, за частинами першою - третьою статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру повинно бути врученим у день його складення, а в разі, якщо особа затримана, то повідомлення про підозру вручається їй не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. У разі необхідності вручити повідомлення про підозру одночасно декільком суддям може виникнути ситуація, за якої дотримання відповідних часових меж буде ускладнене або унеможливлене, оскільки відповідні адресати для вручення можуть знаходитися у різних територіально віддалених місцях або ж своєю поведінкою можуть ускладнювати реалізацію процедури такого вручення. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові дійшла висновку, що вручення повідомлення про підозру судді іншою уповноваженою особою за умови, що рішення було прийняте та підписане визначеним на це статтею 481 КПК суб`єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Тому, Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити слідчому або іншому прокурору вручити судді повідомлення про підозру. Водночас, відповідне доручення Генеральний прокурор або його заступник можуть надати лише тій уповноваженій особі, яка здійснювала досудове розслідування або входила до групи, яка призначена для здійснення цього кримінального провадження відповідно до статті 37 КПК. Із досліджених матеріалів вбачається, що 02.12.2016 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_125 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_27 про вчиненням ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України [доказ 21]. На восьмому аркуші тексту повідомлення про підозру міститься доручення від заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_127 прокурору п`ятого відділу управління САП старшому раднику юстиції ОСОБА_135 вручити письмове повідомлення про підозру судді КААС ОСОБА_27 . Варто вказати, що прокурор САП ОСОБА_126 на час такого доручення, входив до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні [докази 4, 7]. Вручення повідомлення не повинно носити лише формальний характер, а мають бути достатні відомості, що належним чином підтверджують виконання такого обов`язку. І лише у разі наявності доказів вжиття слідчим чи прокурором заходів по доведенню змісту повідомлення особі про підозру, дає підстави вважати про належне його здійснення, набуття особою статусу підозрюваного. 02.12.2016 о 16:49 год прокурором САП ОСОБА_136 було вручено ОСОБА_27 повідомлення про підозру та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, права підозрюваного оголошені та роз`яснені. Про підозру повідомлено у присутності захисника ОСОБА_137 . Будь-яких зауважень щодо вручення повідомлення про підозру ними не зазначено [доказ 21]. Отож, суд дійшов висновку, що суддівських гарантій у даному випадку не було порушено, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_27 було складено та у подальшому вручено належними суб`єктами та у відповідності із нормами КПК. Не порушено порядку вручення повідомлення про підозру й від 06.12.2016 [доказ 24]. Так, на сьомому аркуші тексту повідомлення про підозру міститься доручення від заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_127 прокурору п`ятого відділу управління САП старшому раднику юстиції ОСОБА_135 вручити письмове повідомлення про підозру судді КААС ОСОБА_27 06.12.2016 о 18:11 год прокурором САП ОСОБА_136 було вручено ОСОБА_27 повідомлення про підозру та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, права підозрюваного оголошені та роз`яснені. Про підозру повідомлено у присутності захисників ОСОБА_138 та ОСОБА_139 . Будь-яких зауважень щодо вручення повідомлення про підозру ними не зазначено. Будь-яких зауважень щодо вручення повідомлення про підозру ними не зазначено [доказ 24]. А тому, доводи сторони захисту стосовно порушення порядку вручення ОСОБА_27 повідомлення про підозру є необґрунтованими. ііі. Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів Захист заявив про визнання недопустимими частини доказів обвинувачення. a. Щодо проведення слідчих дій прокурором та за його дорученням оперативними підрозділами СБУ Сторона захисту зазначила, що слідчі дії у цьому кримінальному провадженні проводило СБУ, а НАБУ не приймало ніякої участі у цій справі. Даючи оцінку таким доводам сторони захисту, суд зазначає про таке. 25.11.2016 до ЄРДР внесено відомості у цьому кримінальному провадженні [доказ 1]. Такі відомості вносилися прокурором САП. У витязі з ЄРДР зазначено, що органом розслідування є НАБУ. У цей же день, заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_125 надано доручення директору НАБУ організувати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні силами детективів НАБУ [доказ 5]. Дійсно, частина слідчих дій у цій справі було проведено прокурорами САП. Однак, у цьому випадку, прокурор діяв в межах своє компетенції. Так, відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 36 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, НСРД, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та НСРД відповідним оперативним підрозділам тощо. Кримінальний процесуальний закон не містить визначення «необхідних випадків» або переліку таких випадків, залишаючи певний простір для дискреції прокурора. Ураховуючи це, суд вважає неспроможними та не приймає до уваги доводи сторони захисту з приводу недопустимості доказів, отриманих в результаті слідчих (розшукових) дій та НСРД, проведених прокурорами САП та працівниками СБУ за їх дорученнями. b. Щодо допиту свідка ОСОБА_60 у режимі відеоконференції під час судового провадження Захист заявив, що було порушено їх право допиту свідка, адже ОСОБА_59 допитувався у режимі відеоконференції. Такі доводи є необґрунтованими. Кримінальний процесуальний закон не містить заборон проводити таку процесуальну дію як допит свідка у режимі відеоконференції. Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; наявності інших підстав, визначених судом достатніми. 24.06.2024 було розпочато допит свідка ОСОБА_60 , який особисто прибув до зали ВАКС . Суд встановив відомості про його особу, попередив про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання та встановив інші необхідні відомості, що передбачені ст. 352 КПК. При цьому, сам ОСОБА_27 перебував у цей час не в залі суду, а брав участь у судовому засіданні за власною ініціативою в режимі відеоконференції із Львівського окружного адміністративного суду . Після прямого допиту свідка прокурором, право на перехресний допит було надано стороні захисту. Захисник ОСОБА_43 повідомив суд, що захист не готовий до допиту свідка. Інший захисник ОСОБА_42 просив надати час для підготовки до допиту свідка. ОСОБА_27 вказав, що в нього є питання до свідка, однак він не готувався до такого допиту. Отож, допит свідка ОСОБА_60 24.06.2024 не завершився саме з вини сторони захисту, яка знала про допит цього свідка, однак не була готова до його допиту. Суд вирішив відкласти розгляд справи та продовжити допит свідка в наступному судовому у засіданні 26.06.2026. Разом з тим, свідок просив проводити його подальший допит в режимі відеоконференції, а суд не заперечував з приводу такого формату продовження допиту. 26.06.2026 продовжився допит свідка ОСОБА_60 , який брав участь у засіданні в режимі відеоконференції. При цьому, в режимі відеоконференції у цьому засіданні приймали участь також сам ОСОБА_27 та його захисник ОСОБА_42 . А тому, факт перебування свідка в залі ВАКС чи в режимі відеоконференції ніяким чином не впливав на сторону захисту. ОСОБА_27 у будь-якому з цих варіантів бачив свідка з технічних засобів, з яких він особисто брав участь у режимі відеоконференції. Під час допиту свідка ОСОБА_60 в такому форматі технічні засоби і технології забезпечували належну якість зображення і звуку, було дотримано принцип гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Сторона захисту задавала свої питання свідку, який на них відповідав, а учасники чітко чули такі відповіді і бачили самого свідка. А тому, доводи захисту в цій частині є необґрунтованими. с. Щодо недопиту всіх свідків сторони захисту Захист протягом судового розгляду звертав увагу, що не всі свідки, яких вони хотіли допитати були викликані та допитані у судовому засіданні. Так, сторона захисту зверталася до суду з клопотанням про проведення допиту свідків [доказ 42]. Судом було частково задоволено клопотання обвинуваченого, викликано та допитано свідків - ОСОБА_120 (суддя Шостого апеляційного адміністративного суду ), ОСОБА_107 (директор ТОВ БТУ ), ОСОБА_140 (юрист та представник ТОВ БТУ ), ОСОБА_87 (співробітник СБУ ). Суд вважав, що таким особам відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. Допит у судовому засіданні решти свідків та їх показання, на думку суду не мають виключного значення для інтересів кримінального провадження. Необхідність проведення запропонованих ОСОБА_27 процесуальних дій не співвідноситься із предметом доказування. Відмова у допиті всіх заявлених свідків захисту, не свідчить про не дослідження якихось обставин, які мають істотне значення у цьому кримінальному провадженні. Сторона захисту не навела об`єктивних даних, які б свідчили про необхідність допиту свідків ОСОБА_52 та ОСОБА_53 , які разом з ОСОБА_27 входили до колегії суддів, які розглядали справу за участі ТОВ БТУ . У цьому кримінальному провадженні стосовно цих осіб проводилися НСРД. За їх результатами, не здобуто фактів щодо їх причетності до протиправної діяльності [доказ 32]. До того ж, як було вже встановлено виконання чи невиконання ОСОБА_27 своїх обіцянок щодо розгляду справи ТОВ БТУ та ухвалення рішення на його користь, перебуває за межами об`єктивної сторони злочину за ст. 368 КК України, відповідальність настає незалежно від того, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити. А тому, допит свідків ОСОБА_52 та ОСОБА_53 , які входили до колегії КААС не є необхідним у цьому кримінальному провадженні. Також, не є необхідним допит свідка ОСОБА_99 . У власних показаннях ОСОБА_27 по суті заявив про те, що ОСОБА_93 не має взагалі будь-якого відношення до цього кримінального провадження, він йому не телефонував 15.11.2016 та не просив за ОСОБА_54 . Подальші зустрічі та розмови по телефону між ОСОБА_27 та ОСОБА_95 , коли обвинувачений дізнався, що то не ОСОБА_93 йому дзвонив та просив не мають істотного значення у цьому кримінальному провадженні. У зв`язку з цим же, не є необхідним допит свідків ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , секретаря судді ОСОБА_120 , які за версією захисту повинні були підтвердити обставини спілкування і дзвінки між ОСОБА_27 та ОСОБА_97 . Зроблені вище у вироку висновки суду про автоматизований розподіл справи в КААС та формування на зборах суддів колегії - ОСОБА_27 , ОСОБА_47 та ОСОБА_112 вказують на відсутність необхідності допиту свідка ОСОБА_143 . Про наявність іншого кримінального провадження порушеного прокуратурою, яке передувало даному кримінальному провадженню свідчать письмові докази захисту, з яких убачається такий факт, а тому допит свідків ОСОБА_144 , ОСОБА_138 та ОСОБА_145 для підтвердження таких же обставин не є необхідним. Факт неодноразового звернення ОСОБА_49 з заявами про системну корупцію в державі був достеменно встановлений судом. До оперативного супроводу в цих справах залучалися працівники СБУ , зокрема, й ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , яких захист хотів допитати в якості свідків. Оперативний супровід у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_27 в основному здійснювався співробітником СБУ ОСОБА_148 . Він був викликаний та допитаний в якості свідка у цьому кримінальному провадженні. Водночас, відсутня необхідність допиту як свідків працівників СБУ ОСОБА_149 та ОСОБА_150 . Також відсутня необхідність допиту свідків ОСОБА_151 , ОСОБА_152 ОСОБА_153 , які за версією захисту повинні були підтвердити зміст розмов між ОСОБА_27 та ОСОБА_154 . Судом встановлено, що помічник судді ОСОБА_59 не має відношення до будь-яких провокацій злочину у цьому провадженні. Сам ОСОБА_59 був допитаний у суді, повно і всебічно надав показання, зокрема, щодо розмов між ним та ОСОБА_27 . Сам ОСОБА_27 у своїх показаннях також вказав про всі розмови між ним та його помічником. А тому, відсутня необхідність допиту інших осіб, які можуть підтвердити зміст таких розмов. Обставини повідомлення про підозру ОСОБА_27 детально досліджено та проаналізовано судом вище у вироку, а тому відсутня необхідність допиту свідків ОСОБА_127 , ОСОБА_155 та ОСОБА_156 . У своїх показаннях ОСОБА_27 не вказував, що коли він нібито передавав конверт з грошима ОСОБА_55 для передачі сину, то були присутні інші особи. ОСОБА_59 же взагалі заперечив такий факт. А тому, відсутня необхідність допиту свідка ОСОБА_157 . На думку суду, також не мають виключного значення для інтересів кримінального провадження показання свідків - секретаря суду ОСОБА_158 , секретаря суду ОСОБА_159 , стажера ОСОБА_160 , судді ОСОБА_161 та його помічника ОСОБА_162 , адвоката ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_69 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_37 , ОСОБА_174 та інших. d. Щодо протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів Допитаний в якості свідка ОСОБА_175 вказав, що він був понятим у цьому кримінальному провадженні, він підписував протокол про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів [доказ 33] не в день його складення. Його показання в цій частині суд не може визнати правдивими. Так, на пряме запитання, коли саме він підписував такий протокол свідок не міг з упевненістю сказати, а відповів - «через рік-два, може півроку на весну, може травень, вже прямо тепло було, він точно був в приміщенні СБУ, мабуть подзвонили, він розписався в протоколі» [показання свідка ОСОБА_58 ]. У цьому кримінальному провадженні, 14.04.2017, тобто, вже через 4,5 місяці після викриття ОСОБА_27 всі матеріали були зібрані та доступ до них надано стороні захисту [доказ 39]. Серед наданих захисту доказів у томі 3 на аркушах 39-53 був протокол про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів. Отож, свідок ОСОБА_175 не міг підписувати цей протокол через рік-два, може півроку, бо вже через 4,5 місяці доступ до матеріалів відкрито стороні захисту. Допитаний як свідок ОСОБА_50 вказав, що з самого ранку він приїхав в приміщення СБУ на вулицю Липську. Там йому вручили гроші для їх подальшої передачі ОСОБА_27 . Їх покрили якоюсь краскою, ксерокопіювали, звіряли (він особисто звіряв серії та номери купюр по 100 доларів США), підписували, там була ціла процедура дуже довга. Гроші положили в конверт, який він і передав Дімі. Це були не особисто його або директора ТОВ БТУ кошти, це були державні гроші, кошти СБУ . Було два понятих, чоловіки, він їх бачив, але хто вони такі він їх не знає, це були сторонні люди, вони були у віці. Коли дали гроші, він пішком пішов, там йти 10 хвилин [показання свідка ОСОБА_49 ] Сам протокол про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів [доказ 33] складений співробітником СБУ ОСОБА_148 . Допитаний як свідок ОСОБА_85 у своїх показаннях узагальнено вказав, що у всіх складених ним протоколах відображена повна інформація. Також, свідок зазначив, що грошові кошти для їх вручення ОСОБА_56 для їх подальшої передачі ОСОБА_27 видані фінансово-економічним управлінням СБУ [показання свідка ОСОБА_87 ]. Сторона захисту не задавала будь-яких уточнюючих питань ОСОБА_122 щодо показань ОСОБА_58 про час підписання протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, зокрема, й часу підписання ним такого протоколу. e. Щодо протоколу обшуку кабінету ОСОБА_27 . Захист вказав, що клопотання про дозвіл на обшук в службовому кабінеті розглядалося слідчим суддею без фіксації. Такі доводи захист обґрунтовує тим, що в ухвалі міститься посилання на ст. 107 КПК та про те, що відповідна фіксація не здійснювалася. Водночас, з ухвали [доказ 12] убачається, що серед учасників розгляду справи зазначено прокурора ОСОБА_176 , у вступній частині ухвали суддя зазначив, що розглянув клопотання в закритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, а 11 абзац ухвали починається зі слів - «заслухавши прокурора в обґрунтовування заявленого клопотання». А тому, очевидно, що у будь-якому випадку суддею було допущено описку. Однак, з ухвали дійсно не зрозуміло чи фіксувалося це засідання технічними засобами. Законодавство на час отримання дозволу на обшук не передбачало обов`язкову його фіксацію. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК (станом на сьогоднішній день) недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Частину третю статті 87 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017. Станом на 30.11.2016 КПК не передбачало обов`язкову технічну фіксацію засідання під час розгляду клопотань про дозвіл на обшук. Станом на час проведення обшуку 01.12.2016 також була й відсутня ч. 10 ст. 236 КПК, яка зараз указує, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Також, захист стверджував, що обшук службового кабінету ОСОБА_27 розпочато без участі адвоката. Суд зауважує, що на час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_27 , норми КПК, які регулювали порядок проведення відповідної слідчої дії передбачали, що захисник може бути запрошений для участі в проведенні обшуку (ч. 1 ст. 236 КПК). Водночас, обов`язок зупинити слідчу дію до приїзду захисника, КПК не встановлював. Як убачається з протоколу обшуку від 01.12.2016 [доказ 13] він розпочався о 13:15 год. О 15:00 год до проведення цієї слідчої дії приєднався адвокат ОСОБА_177 . Отож, ОСОБА_27 безперешкодно зв`язався із своїм захисником та повідомив про місце проведення обшуку. З 15:00 год і до завершення обшуку слідча дія проводилася за участі захисника. Також, захисник скористався правом подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що відображено його окремих зауваженнях долучених до протоколу. Отож, під час проведення обшуку було дотримано положення ч. 1 ст. 236 КПК. Що стосується доводів захисту про те, що слідчу дію проводили співробітники СБУ, то такі доводи є необґрунтованими. Як убачається з протоколу обшуку від 01.12.2016 [доказ 13] її учасниками дійсно були співробітники СБУ . Однак, цю слідчу дію проводив прокурор ОСОБА_126 , який і склав протокол за результатами проведення обшуку. Участь же інших осіб під час проведення обшуку не заборонено нормами КПК. Доводи захисту, що ОСОБА_27 був фактично затриманий під час проведення обшуку є необґрунтованими. Слід розрізняти факт та момент затримання особи та право прокурора заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. f. Щодо підстав для огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_27 . Сторона захисту вказувала, що огляд мобільного телефону є незаконним, оскільки орган досудового розслідування не звертався до суду за отриманням доступу до приватного спілкування. Тобто, такий огляд є втручанням в приватне спілкування особи. Відхиляючи указані доводи захисту, суд зазначає, що необхідність отримання такого дозволу слідчого судді не передбачена положеннями КПК. Для того, щоб встановити під час затримання та обшуку наявність у телефоні ОСОБА_27 інформації, яка зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та вилучити її, прокурору потрібно було провести мінімальний огляд інформації, що містилась на вказаному пристрої. Цей телефон було вилучено, а у подальшому проведено його огляд [доказ 38]. Такий порядок збирання доказів не вимагав подолання системи логічного захисту телефону, що підтверджується безпосередньо самим протоколом огляду [доказ 38] та дослідженим у судовому засіданні речовим доказом - мобільним телефоном «SAMSUNG DUOS», IMEI НОМЕР_14 та НОМЕР_15 . У зв`язку з цим, була відсутня потреба в одержанні дозволу слідчого судді щодо тимчасового доступу до речей і документів. Відповідні висновки суду узгоджуються із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.04.2020 у справі № 727/6578/17. g. Щодо проведення НСРД Захист заявив, що судові засідання під час надання дозволів на проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні не фіксувалися технічними засобами, не складалися журнали судових засідань. Водночас, стороною захисту необґрунтовано, що кримінальне процесуальне законодавство на той час зобов`язувало здійснювати таку фіксацію. Як убачається з листів голови Київського апеляційного суду [доказ 53], законодавцем не покладено на суд обов`язку здійснювати відповідне фіксування у випадку розгляду клопотань в порядку Глави 21 КПК та ведення журналів судових засідань. А тому, голова суду не надав захиснику відповідні записи судових засідань. Також, є необґрунтованими та нічим не підтверджуються доводи захисту про те, що записи НСРД у цьому кримінальному провадженні є скомпільованими, склеєними і не повними. Під час судового розгляду судом досліджено самі аудіо та відеозаписи, зафіксовані під час проведення НСРД, а також протоколи в яких відображено результати проведення НСРД. Відтак, колегія суддів мала можливість самостійно пересвідчитися у достовірності відображених відомостей, а сторона захисту, за наявності будь-яких сумнівів у їх правдивості, вказати на недостовірність зафіксованої інформації. Несуттєві відмінності між записами та протоколами НСРД, які встановлені у висновку експерта [доказ 94] не впливають на висновки суду. Відсутність у протоколах деяких несуттєвих зафіксованих фраз не вказують на недостовірність протоколів або їх недопустимість. До таких фраз відноситься відсутні в протоколах висловлювання на кшталт - О-о-о; Давайте; Лужа (нецензурне слово) такая шо; та я перейду, ничего страшного; Вы готовы? с Харьковом; в общем; А ну тогда вот; так я уже; то такое… Отож, в протоколах дійсно відсутні певні слова, однак вони не впливають на зміст і суть розмов, які мали місце між заявником та обвинуваченим і його помічником. Захист стверджував, що було порушено норми КПК, а саме ч. 3 ст. 252 КПК, адже протоколи за результатами НСРД було передано прокурору не через двадцять чотири години з моменту їх припинення, а через два місяці. Порушення строків на складення протоколів за результатами проведення НСРД не є істотним порушенням прав особи, зокрема й на захист, а відтак не може саме по собі вказувати на необхідність визнання таких доказів недопустимим. Очевидним є те, що такі строки встановлено перш за все для забезпечення оперативності залучення матеріалів НСРД для потреб кримінального провадження. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові ККС ВС від 18.12.2019 у справі № 588/1199/16-к та від 28.01.2020 у справі № 738/329/17. h. Інші порушення про які зазначав захист Доводи захисту про порушення під час проведення обшуку квартири ОСОБА_27 є необґрунтованими. Судом досліджено відеозаписи проведення цієї слідчої дії [доказ 56] і не встановлено будь-яких порушень. При цьому, як убачається з протоколу обшуку [доказ 10], за результатами цієї слідчої дії не було виявлено та вилучено речей і документів, які є доказами у цьому кримінальному провадженні та досліджувалися судом на підтвердження чи спростування наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Окрім іншого, захист зазначив, що керівник САП не міг входити в групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні. Однак, такі твердження є необґрунтованими та не узгоджуються з нормами кримінального процесуального законодавства. Згідно зі ч. 8 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» на заступника Генерального прокурора України - керівника САП покладено ряд функцій, серед яких - виконання інших повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Отож, виконання інших повноважень керівником САП, зокрема, доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії, прямо передбачено положеннями ст. 36 КПК. Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, судом у вироку не зазначались. У такому випадку суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи. Судом надано оцінку іншим доказам окремо, а також у сукупності усім зібраним доказам. Встановлено, що кожен доказ, який використаний для встановлення фактичних даних, є належним, допустимим та достовірним. Вони підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження. Стороною обвинувачення доведено законність джерела та способу отримання доказів. Їх отримано належним суб`єктом, в межах строків досудового розслідування. Усі досліджені докази відкриті сторонами одна одній у порядку статті 290 КПК. Документи суду подані в оригіналах. Необхідність подання суду документів у копіях обґрунтовано прокурором належним чином. Під час здійснення оцінки показань колегією не бралися до уваги думки чи висновки учасників провадження. Суд урахував лише показання щодо фактів, які свідки сприймали особисто. Сторонами не наведено достатніх фактів, що свідчили б про недостовірність будь-якого із поданих доказів. Тому колегія вважає їх достовірними. Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини, є: 1)витяг з ЄРДР від 25.11.2016 (т.11 а.с.1А); 2)заява ОСОБА_49 про злочин від 25.11.2016 (т.11 а.с.5); 3)рапорт від 25.11.2016 консультанта-експерта з о/п 2 відділу 5 служби ГУ «К» СБУ ОСОБА_110 № 14/5/2-505 (т.11 а.с.6-7); 4)постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_127 від 25.11.2016 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (т.11 а.с.9-10); 5)доручення заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_127 від 25.11.2016 № 06-19233-16 (т.11 а.с.11); 6)копія довіреності директора ТОВ БТУ ОСОБА_107 від 15.11.2016 № 1-21/10 (т.11 а.с.18); 7)постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_127 від 30.11.2016 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні (т.11 а.с.42-43); 8)протокол огляду інформаційної сторінки офіційного веб-порталу «Судова влада України» від 28.11.2016 з додатками, складений прокурором САП ОСОБА_136 (т.11 а.с.49-52); 9)протокол обшуку від 01.12.2016 в автомобілі Toyota Camry (т.11 а.с.60-65); 10)протокол обшуку від 01.12.2016 в квартирі ОСОБА_27 (т.11 а.с.171-178); 11)копія постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.09.2010 № 2512-VI (т.11 а.с.186-190, т.12 а.с.86-96); 12)ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.11.2016 у справі № 760/20638/16-к про надання дозволу на проведення обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_27 (т.11 а.с.140-142) 13)протокол обшуку від 01.12.2016 у службовому кабінеті судді ОСОБА_27 , складений прокурором САП ОСОБА_136 (т.11 а.с.143-149), додатки до протоколу - опис вилучених речей та документів (т.11 а.с.150-151); зауваження на протокол (т.11 а.с.152-154); 14)протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.12.2016, складений прокурором САП ОСОБА_136 з додатком - зауваження на протокол (т.11 а.с.159-163); 15)копія Указу Президента України «Про призначення суддів» від 20.03.1996 № 202/96 (т.11 а.с.202-203); 16)копія ухвали КААС у справі № 826/16498/16 від 09.11.2016 (т.11 а.с.204, т.31 а.с.90); 17)копія ухвали КААС у справі № 826/16498/16 від 09.11.2016 (т.11 а.с.205, т.25 а.с.76, т.31 а.с.95); 18)копія ухвали ОАСК про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 826/16498/16 від 25.10.2016 (т.11 а.с.206-207, т.25 а.с.75); 19)копія ухвали ОАСК про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/16498/16 від 25.10.2016 (т.11 а.с.208, т.25 а.с.74, т.31 а.с.100-101); 20)протокол огляду карти пам`яті Kingston 16GB microSD HC-I від 02.12.2016 (т.12 а.с.1А); карта пам`яті Kingston microSD з відеозаписом проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_27 (т.12 а.с.2); 21)повідомлення про підозру ОСОБА_27 від 02.12.2016 (т.12 а.с.3-12); пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного (т.12 а.с.13-18); 22)протокол огляду мобільного телефону, вилученого в ході проведення в автомобілі ОСОБА_60 від 02.12.2016, складений прокурором САП ОСОБА_178 (т.12 а.с.44-45); 23)копія наказу голови КААС від 04.10.2010 № 264 (т.12 а.с.98); 24)повідомлення про підозру ОСОБА_27 від 06.12.2016 (т.12 а.с.204-210); пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного (т.12 а.с.211-213); 25)клопотання про надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_27 від 28.11.2016 (т.13 а.с.1Б-3); 26)доручення на проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину) від 29.11.2016 (т.13 а.с.4-5); 27)постанова заступника керівника САП ОСОБА_121 від 29.11.2016 про проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.13 а.с.6-8); 28)доручення на проведення НСРД від 29.11.2016 (т.13 а.с.15-16); 29)протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.12.2016, складений консультантом-експертом з о/п 2 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_84 (т.13 а.с.24-26); додаток до протоколу - диск DVD-R № 5386 (т.13 а.с.31); 30)протокол за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи від 08.12.2016, складений консультантом-експертом з о/п 2 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_84 (т.13 а.с.27-30); додатки до протоколу - диск DVD-R № 5017 та диск CD-R80 № 5385 (т.13 а.с.31); 31)протокол за результатами проведення НСРД відеоспостереження за особою від 20.12.2016, складений консультантом-експертом з о/п 2 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_84 (т.13 а.с.32-33); додаток до протоколу - microSD № 5406 (т.13 а.с.34); 32)протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.02.2017, складений консультантом-експертом з о/п 2 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_84 (т.13 а.с.36); протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.02.2017, складений консультантом-експертом з о/п 2 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_84 (т.13 а.с.37); 33)протокол про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 01.12.2016, складений співробітником 2 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_84 (т.13 а.с.39-40); додатки до протоколу - 13 аркушів формату А4 з копіями купюр по 100 доларів (т.13 а.с.41-53); 34)протокол про результати проведення НСРД контролю за вчиненням злочину від 02.12.2016, складений співробітником 2 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_84 (т.13 а.с.54-55); 35)протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.01.2017, складений співробітником СБУ ОСОБА_179 та додаток до протоколу - опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (т.13 а.с.118-121); оптичний диск DVD-R вх № 1418, вих № 967/3/кт (т.13 а.с.122); 36)протокол огляду диска вх № 1418, вих № 967/3/кт, вилученого на підставі ухвали слідчого судді від 20.03.2017, складений детективом НАБУ ОСОБА_180 (т.13 а.с.123-125) додатки до протоколу - роздруківки інформації, що міститься на диску (т.13 а.с.126-200); 37)висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 14.02.2017 № 121/1 з додатком - ілюстративною таблицею (т.13 а.с.216-221); 38)протокол огляду від 02.12.2016, складений прокурором ОСОБА_136 (т.14 а.с.92-94); 39)протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 14.04.2017 (т.14 а.с.238-242); 40)заява про провокацію злочину (т.16 а.с.124-134); 41)ухвала слідчого судді апеляційного суду міста Києва від 29.11.2016 про надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_27 (т.17 а.с.75-77); 42)клопотання ОСОБА_27 про проведення допиту свідків від 18.04.2025 № 17137/25 (т.20 а.с.77-79); клопотання ОСОБА_27 про проведення допиту свідків від 18.04.2025 № 17226/25(т.20 а.с.85); 43)копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_64 від 20.07.2015, адресована першому заступнику голови - начальнику ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_103 (т.21 а.с.9-10, т.15 а.с.127-128); копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016000000000180 від 16.06.2016 (т.21 а.с.11, т.15 а.с.125); копія вироку у справі № 552/4381/16-к у провадженні № 12016000000000180 (т.21 а.с.23-26); копія обвинувального акта від 18.07.2016 (т.21 а.с.27-32); копія висновку експерта від 31.03.2016 (т.21 а.с.80-87); копія висновку експерта від 04.03.2016 № 115/5 (т.21 а.с.89-91); копія довіреності, заяви та наказу (т.21 а.с.123-125); копія протоколу огляду від 01.11.2015 (т.21 а.с.254-256); копія постанови про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 09.09.2015 (т.21 а.с.257-258); копія протоколу огляду та вручення грошових коштів від 11.09.2015 (т.21 а.с.259-261); копії протоколів обшуку (т.21 а.с.262-270); копія протоколу освідування особи від 11.09.2015 (т.21 а.с.271); копії протоколів за результатами проведення НСРД (т.21 а.с.272-275); копія протоколу огляду від 02.11.2015 (т.21 а.с.276, 315); копія протоколу огляду від 01.11.2015 (т.21 а.с.316-318) 44)копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_69 від 26.03.2018, адресована заступнику Генерального прокурора - керівнику САП ОСОБА_104 (т.21 а.с.13, т.15 а.с.140); копії витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000000687 від 26.03.2018 (т.21 а.с.14-15, т.15 а.с.138-139); копія рапорту старшого оперуповноваженого ОСОБА_105 від 23.03.2018 № 14/5/2-931 (т.21 а.с.17); копія обвинувального акта від 01.08.2018 (т.21 а.с.33-37); копія висновку експерта від 07.06.2018 № 92/5 (т.21 а.с.96-102); копія доручення від 22.03.2018 директора ТОВ БТУ (т.21 а.с.116); копія наказу № 1-к від 21.03.2018 про прийняття ОСОБА_49 на роботу в ТОВ БТУ (т.21 а.с.117); копія доручення від 26.01.2018 директора ТОВ БТУ (т.21 а.с.118); копії виконання доручень (т.21 а.с.127, 129, 133, 169-170); лист БТІ від 08.05.2018 (т.21 а.с.134-135); копії ухвал суду в справі стосовно ОСОБА_69 (т.21 а.с.136-150); копія протоколу обшуку від 10.05.2018 (т.21 а.с.151-157); копія протоколу освідування особи від 10.05.2018 (т.21 а.с.159-161); копія протоколу ідентифікації та вручення грошових коштів від 10.05.2018 (т.21 а.с.163); копії протоколів за результатами проведення НСРД (т.21 а.с.172-202); матеріали справи № 752/16096/18 у кримінальному провадженні № 42018000000000687 стосовно ОСОБА_69 (т.36 а.с.12-240, т.37 а.с.1-240, т.38 а.с.1-249); 45)копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_65 від 05.02.2016, адресована ГУ БКОЗ СБУ (т.21 а.с.18, т.15 а.с.124); копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016101070000035 (т.15 а.с.123 т.21 а.с.20); копія обвинувального акта від 09.09.2016 (т.21 а.с.38-62); копія висновку експерта від 24.05.2016 № 160/5 (т.21 а.с.104-111); копії виконання доручень (т.21 а.с.204, 218); копія протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2016 (т.21 а.с.206-216); копії актів про прийняття на відповідальне зберігання речових доказів і квитанцій (т.21 а.с.219-232); копії протоколів за результатами проведення НСРД (т.21 а.с.233-241, 243-253, 283-314); копія ухвали від 11.05.2016 у справі № 760/8491/16-к (т.21 а.с.333-334); 46)копія заяви ОСОБА_49 у справі відносно ОСОБА_67 від 10.07.2017, адресована першому заступнику голови - начальнику ГУ БКОЗ СБУ (т.21 а.с.21-22, т.15 а.с.135-136); копія обвинувального акта від 22.08.2018 (т.21 а.с.63-68); копія повідомлення про підозру від 08.08.2017 (т.21 а.с.69-72); копія ухвали в справі № 757/46161/17-к від 09.08.2017 (т.21 а.с.73-74); 47)копія вироку відносно ОСОБА_62 від 11.01.2013 у справі № 2610/27370/2012 (т.21 а.с.75-78, т.22 а.с.74-79); 48)копія ухвали від 29.07.2020 у справі № 758/8562/20 відносно ОСОБА_71 (т.22 а.с.68-72); 49)копія постанови про закриття кримінального провадження від 12.12.2018 у кримінальному провадженні № 42017000000000622 від 03.03.2017 (т.22 а.с.43-50); 50)диск DVD-R з матеріалами судової адміністративної справи № 826/16498/16 (т.23 а.с.1); 51)копії відомостей з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016000000003697 стосовно ОСОБА_27 (т.23 а.с.27-57, т.6 а.с.194-223); 52)копія наказу № 82-вд від 29.11.2016 про відрядження ОСОБА_127 до міста Панама (Республіка Панама) на 6 діб з 30.11.2016 (т.23 а.с.59); копія наказу № 04-вд від 18.01.2017 про відрядження ОСОБА_127 до міста Вашингтон (США) на 5 діб з 19.01.2017 (т.23 а.с.60); копія наказу № 05-вд від 19.01.2017 про відрядження ОСОБА_127 до міста Вашингтон (США) на 8 діб з 29.01.2017 (т.23 а.с.61); 53)лист голови Київського апеляційного суду від 12.02.2020 № 379 (т.23 а.с.68); лист голови Київського апеляційного суду від 24.04.2020 № 1014 (т.23 а.с.76); 54)копія висновку експертного почеркознавчого дослідження за адвокатським запитом адвоката ОСОБА_128 № 08/17 від 06.02.2017 (т.23 а.с.96-118); 55)відомості про телефонні з`єднання (т.24 а.с.28, 32-69, т.33 а.с.11-110, т.33 а.с.87-116, т.35 а.с.7-84, т.39 а.с.66-70, т.40 а.с.171-175); диск DVD-R (т.24 а.с.70) 56)диски DVD-R з записом проведення обшуку в квартирі ОСОБА_27 (т.24 а.с.142-144, т.27 а.с.201); 57)копія рішення зборів суддів КААС від 26.09.2016 «Про внесення змін до складів постійно-діючих колегій суддів КААС» (т.25 а.с.73); 58)копія довідки № 1 про роботу на посаді в КААС ОСОБА_106 (т.25 а.с.80, 225); 59)копія рішення ВККСУ від 07.02.2017 № 10/вс-17 (т.25 а.с.81-82); 60)копія листа про успішне проходження кваліфікаційного оцінювання (т.25 а.с.128, 184); 61)копія заяви ОСОБА_27 на ім`я голови КААС (т.25 а.с.141); 62)копія ухвали ВАСУ від 28.10.2012 у справі № А/9991/176/12 (т.25 а.с.149-150, 188-189, т.26 а.с.75-76, т.31 а.с.62-64); 63)копія клопотання про забезпечення адміністративного позову (т.25 а.с.152 ,т.26 а.с.78 на звороті); 64)копія журналу судового засідання від 01.12.2016 у справі № 826/16498/16 (т.25 а.с.153-154, 192, т.26 а.с.69-70); 65)копія рішення ВККСУ від 05.12.2016 № 5/вс-16 (т.25 а.с.154-156, т.26 а.с.70 на звороті-72 т.31 а.с.130-133); 66)копія заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 07.02.2017 (т.25 а.с.158 на звороті-162, т.33 а.с.117-124); 67)копії повісток про виклик ОСОБА_27 (т.25 а.с.171, 177, т.26 а.с.54, 58, т.40 а.с.38); 68)копія ухвали від 14.03.2017 у справі № 757/14444/17-к (т.25 а.с.176, т.26 а.с.53); 69)копія постанови КААС від 03.10.2014 у справі № 875/175/14 (т.25 а.с.234-235, т.31 а.с.65-68); 70)копія ухвали КААС від 26.09.2016 у справі № 752/11013/16-а (т.25 а.с.236-237, т.26 а.с.16-17); 71)копія подання про звільнення помічника судді ОСОБА_60 (т.25 а.с.239 на звороті, т.26 а.с.19 на звороті, т.26 а.с.28, т.30 а.с.185-186); 72)копія наказу № 10-к від 12.01.2017 «Про звільнення ОСОБА_60 » (т.25 а.с.240, т.26 а.с.20, т.26 а.с.28 на звороті, т.30 а.с.184); 73)копія висновку експерта № 4401/4402-17 від 18.09.2017 за результатами проведення судової технічної експертизи документів по адвокатському зверненню в рамках кримінального провадження № 42017000000000622 (т.26 а.с.2-5, т.33 а.с.133-146); 74)копія ліцензії ТОВ БТУ ; копія витягу з ЄДРПОУ, копія довідки про відсутність заборгованості (т.26 а.с.22-23); 75)копія листа від 20.12.2011 № 18585 (т.26 а.с.24); 76)копія ухвали КААС від 19.12.2011 у справі № 2а-15355/11/2670 (т.26 а.с.24 на звороті-27, т.31 а.с.56-61); 77)копія довідки від 14.10.2014 № 54/22 (т.31 а.с.69, т.39 а.с.31); 78)копія апеляційної скарги представника Міністерства екології та природних ресурсів від 02.11.2016 № 6/198-16 (т.31 а.с.91-93); 79)інформація про притягнення ОСОБА_49 до відповідальності (т.32 а.с.127-128); 80)копія особової справа ОСОБА_60 № 90, відкриття 23.08.2011, закриття 12.01.2017 (т.32 а.с.132-249, т.33 а.с.1-43); 81)копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 757/2283/19-к про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_27 на постанову про закриття кримінального провадження № 42017000000000622 (т.33 а.с.155-156); 82)копія ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 26.10.2020 у справі № 757/2283/19-к, якою апеляційну скаргу ОСОБА_27 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 29.01.2020 - без змін (т.33 а.с.157-164); 83)копія дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку від 17.11.2017 (т.33 а.с.165-169, т.39 а.с.54-59); 84)копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20.02.2019 № 11/2/4-216дс-19 (т.33 а.с.171-173); 85)копія позовної заяви (т.33 а.с.174-179); 86)копія ухвали Верховного Суду від 26.02.2018 № П/9901/445/18 про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_27 (т.33 а.с.180-183, т.39 а.с.60-63); 87)копія апеляційної скарги у справі № 2-а-15355/11/2670 (т.39 а.с.20-27); 88)копія постанови КААС від 01.10.2014 у справі № 875/85/14 (т.39 а.с.28-30); 89)копія заперечень на апеляційну скаргу у справі № 826/16798/16 (т.39 а.с.32-39); 90)копія заяви директора ТОВ БТУ ОСОБА_107 (т.39 а.с.40-41); 91)копія акта позапланової перевірки додержання ТОВ БТУ ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 23.09.2016 № 03/16 (т.39 а.с.42-46); 92)копія постанови КААС від 07.08.2017 у справі № 826/12993/15 (т.39 а.с.64); 93)копія ухвали КААС від 07.08.2017 у справі № 826/13455/15 (т.39 а.с.64 на звороті); 94)копія висновку експерта від 29.11.2019 № 19/23/1/75-СЕ/19 (т.40 а.с.203-221); 95)речовий доказ - грошові кошти в сумі 5 000 доларів США (50 купюр по 100 доларів США) з відповідними серіями та номерами, вилучені 01.12.2016 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_27 ; 96)речовий доказ - мобільний телефон «SAMSUNG DUOS», IMEI НОМЕР_14 та НОМЕР_15 ; 97)показання обвинуваченого ОСОБА_27 від 12.06.2026, 16.06.2026, 17.06.2026, 18.06.2026; 98)показання свідка ОСОБА_49 від 18.10.2024, 20.11.2024, 04.02.2025, 05.02.2025, 07.04.2025; 99)показання свідка ОСОБА_58 від 26.06.2024; 100)показання свідка ОСОБА_60 від 24.06.2024 та 26.06.2024; 101)показання свідка ОСОБА_120 від 09.04.2026; 102)показання свідка ОСОБА_87 від 09.04.2026; 103)показання свідка ОСОБА_107 від 09.04.2026; 104)показання свідка ОСОБА_100 від 24.04.2026. Отож, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним таке формулювання обвинувачення. ОСОБА_27 , як службова особа, яка займає відповідальне становище одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади. Тобто, він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України. Указом Президента України від 20.03.1996 ОСОБА_27 призначено суддею арбітражного суду Харківської області. У подальшому, 09.09.2010 ОСОБА_27 обрано суддею КААС безстроково. 04.10.2010 його зараховано до штату цього суду. ОСОБА_27 , як суддя КААС, під час виконання службових обов`язків, постійно здійснює функції представника влади, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище. До ОАСК надійшов позов ТОВ БТУ до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу міністерства від 28.09.2016 № 362 «Про видачу, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Одночасно з позовом, до суду надійшло клопотання ТОВ БТУ про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії . 25.10.2016 відкрито провадження у цій адміністративній справі № 826/16498/16 та призначено справу до судового розгляду. У цей же день, ухвалою суду клопотання ТОВ БТУ про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, зупинено дію наказу міністерства в частині анулювання ТОВ БТУ ліцензії . На ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову представник Міністерства екології та природних ресурсів України подав апеляційну скаргу. Ухвалою КААС від 09.11.2016 було відкрито апеляційне провадження[та призначено справу до апеляційного розгляду на 17.11.2016. Пізніше, розгляд апеляційної скарги було призначено на 01.12.2016 об 11:50 год у складі колегії суддів - ОСОБА_52 , ОСОБА_27 та ОСОБА_101 . Директор ТОВ БТУ звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_54 . Потрібно було з`ясувати, що потрібно зробити в законному порядку для того, щоб захистити права та інтереси товариства, які документи потрібно зібрати для прийняття рішення на користь ТОВ БТУ. ОСОБА_50 погодився допомогти директору. Така допомога полягала саме в отриманні необхідної інформації і не передбачала участі ОСОБА_49 у судових засіданнях в суді. Водночас, 15.11.2016 директор надав йому довіреність. Нею, він уповноважив ОСОБА_49 бути представником товариства з усіма належними повноваженнями у всіх без винятку установах, підприємствах та організаціях (у тому числі в судах будь-якої інстанції по всіх категоріях справ з усіма правами) тощо. Для допомоги ТОВ БТУ , щоб у підприємства не забрали ліцензію, ОСОБА_50 зустрічався з адвокатами та юристами в Києві. Він був на якійсь нараді і йому порекомендували адвоката ОСОБА_27 як грамотну людину, яка може допомогти у цій справі. Дали його номер телефону. Він вважав, що ОСОБА_27 допоможе правильно скласти документи, в правильному руслі направить на вирішення цього питання. На той час він не знав, що ОСОБА_27 це не адвокат, а суддя. Він подзвонив ОСОБА_27 і сказав йому, що його рекомендували як людину, яка може проконсультувати. ОСОБА_27 вислухав проблему і сказав приїхати на вулицю Московську 8 на розмову. 15.11.2016 відбулася перша зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці. Під час цієї зустрічі, вони познайомилися. ОСОБА_50 детально пояснив суть проблеми ОСОБА_27 та запитав чи може той допомогти як адвокат і професійний юрист у вирішенні такого питання. ОСОБА_27 попросив дати йому документи по справі, взяв його номер, пообіцяв подзвонити йому і вони попрощалися до з`ясування цього питання. 24.11.2016 відбулася друга зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 біля приміщення КААС на вулиці. Під час цієї зустрічі, ОСОБА_27 вказав про серйозність такого питання і попросив гроші за рішення у справі. Він на пальцях показав від 3 до 5 тисяч доларів США в залежності від складності справи. Чергова зустріч між ОСОБА_51 та ОСОБА_27 планувалася на 30.11.2016 о 13:45 год неподалік Деснянського районного суду міста Києва . У визначений час, ОСОБА_50 прибув на місце зустрічі та намагався зателефонувати судді, однак, не додзвонився до нього. А тому, він о 13:50 год подзвонив помічнику судді ОСОБА_27 - ОСОБА_55 та запитав чи у правильне місце він приїхав. Помічник повідомив, що суддя проживає неподалік того місця і він 10 хв тому вийшов. Через декілька хвилин, о 13:54 год ОСОБА_27 зателефонував ОСОБА_56 та сказав, що він приїде через 5 хв, попросив його перейти через дорогу навпроти суду. У цей же день, о 14:00 год ОСОБА_27 приїхав на місце зустрічі, ОСОБА_50 сів в автомобіль судді і між ними відбулася розмова. ОСОБА_27 запитав - «В общем у вас без изменений? Правильно?» ОСОБА_50 підтвердив попередні домовленості про 5 000 доларів США, однак запитав у якій потрібно валюті. На це ОСОБА_27 відповів - «Это все равно. Лучше конечно это в твердой, это лучше». Суддя пояснив словами та жестами це так, що в гривнях буде занадто великий і незручний їх об`єм. Пізніше в розмові, ОСОБА_50 сказав, що може не встигнути обміняти гроші та запитав - «а если часть так, а часть так?». ОСОБА_27 погодився на це. Також, вони обговорили час передачі грошей. ОСОБА_27 сказав, що до нього слід приїхати наступного дня (тобто 01.12.2016) о 08:30 год без попереднього узгодження. ОСОБА_50 запитав чи не буде проблем з винесенням рішення. На це, ОСОБА_27 відповів, що один з членів колегії може бути проти винесення рішення на користь ТОВ БТУ. ОСОБА_50 запитав коли можна буде отримати рішення. ОСОБА_27 відповів, що резолютивну (коротку) частину рішення можна буде отримати після проведення усіх запланованих судових засідань на той день, а повний текст рішення через 5 днів. О 14:07 год зустріч закінчилася. 01.12.2016, о 08:32 год ОСОБА_50 приїхав до будівлі КААС та зателефонував ОСОБА_27 , останній сказав, що потрібно трошки почекати і щоб той зайшов в кафе « Северин Наливайко ». ОСОБА_50 погодився і сказав, що буде його очікувати. Він зайшов до кафе і сів за стіл. О 09:04 год до ОСОБА_49 прийшов помічник судді ОСОБА_59 , який сказав, що ОСОБА_27 його відправив до нього, адже сам суддя не може підійти (в нього не получається). ОСОБА_50 захотів поговорити з суддею по телефону, однак той не взяв слухавку та запитав у помічника, чи може той його набрати. ОСОБА_59 погодився, подзвонив ОСОБА_27 , сказав, що з ним хоче поговорити ОСОБА_50 і передав йому слухавку. ОСОБА_27 сказав, що він зараз зайнятий і щоб вони «поспілкувалися без нього». Їх розмова по телефону завершилася і ОСОБА_50 сказав помічнику, що засідання буде об 11:50 год, а якщо воно буде «успішне», то помічник або суддя його про це повідомили, адже вони домовлялися, що він сьогодні зможе забрати рішення. ОСОБА_59 сказав, що він цих нюансів не знає і перекаже цю інформацію судді. Після цього, ОСОБА_50 передав конверт з грошима ОСОБА_55 та сказав - «Здесь все, как мы и договорились». Після цього вони попрощалися, і помічник пішов, йому подзвонив ОСОБА_27 та запитав, чи той вже йде. ОСОБА_59 відповів, що вже вийшов. ОСОБА_27 сказав - «Давай швиденько, вообщем-то дивись навколо». В подальшому, ОСОБА_59 в будівлі КААС передав конверт з грошима у сумі 5 000 доларів США ОСОБА_27 . Водночас, про вміст конверту ОСОБА_59 не був обізнаний, адже не відкривав його, а лише передав його ОСОБА_27 01.12.2016, у період часу з 13:15 по 18:47 год проведено обшук службового кабінету судді ОСОБА_27 , в ході якого, проведено особистий обшук останнього. У правій кишені брюк виявлено білий паперовий конверт з візерунком у стилі українського орнаменту, в якому виявлено 5 000 доларів США по 100 доларів США з відповідними серіями та номерами, що були вручені ОСОБА_56 згідно з протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів. Ці гроші він одержав без законних на те підстав, тому вони є неправомірною вигодою. За таку неправомірну вигоду ОСОБА_27 як член колегії мав відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України , тобто, прийняти рішення у справі на користь та в інтересах ТОВ БТУ . Ухвалою колегії суддів КААС від 01.12.2016 апеляційну скаргу представника Міністерства екології та природних ресурсів України залишено без задоволення, а ухвалу судді ОАСК від 25.10.2016 - без змін. ОСОБА_27 , будучи представником судової влади використовуючи свої суддівські повноваження і можливості, розглядаючи апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України та відмовляючи у її задоволенні, тобто, приймаючи рішення на користь ТОВ БТУ , використав надану йому владу. Одержуючи неправомірну вигоду від ОСОБА_49 , через свого помічника ОСОБА_60 , ОСОБА_27 усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання, тобто вчинив злочин із прямим умислом. Отож, ОСОБА_27 як службова особа, яка займає відповідальне становище одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади. Тобто, він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України. II. Яке покарання буде справедливим для ОСОБА_27 .? ОСОБА_27 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, з конфіскацією майна. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. (ч. 1 та ч. 2 ст. 50 КК України). Загальні засади призначення покарання визначено у ст. 65 КК України. Зокрема, суд призначає покарання: - у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; - враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; - особу винного; - обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України, з урахуванням положень Загальної частини КК України. Вчинення особою дій, визначених ч. 3 ст. 368 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_27 , карається: - позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років; - з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; - з конфіскацією майна. Позбавлення волі на певний строк є основним покаранням (ч. 1 ст. 52 КК України). Воно полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу (ч. 1 ст. 63 КК України). Конфіскація майна є додатковим покаранням (ч. 2 ст. 52 КК України). Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (ст. 59 КК України). Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може застосовуватися як основне, так і як додаткове покарання (ч. 3 ст. 52, ч. 1 ст. 55 КК України). За одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань (ч. 4 ст. 52 КК України). Оскільки за один злочин можна призначати лише одне основне покарання, а в санкції ч. 3 ст. 368 КК України дослівно зазначено «...карається позбавленням волі ... з позбавленням права обіймати певні посади ...» (використано сполучник «з»), тож у даному випадку позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є додатковим покаранням. Якщо б у нормі йшлося про цей вид покарання як основний, законодавець скористався б сполучником «або», на означення того, що з ряду перелічуваних видів покарання можливе використання тільки одного. Застосування сполучника «з» також свідчить про обов`язковість призначення додаткових покарань. Отож, ОСОБА_27 слід призначити покарання, у межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України, до основного покарання у виді позбавлення волі слід приєднати два додаткових покарання. При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину. Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України (станом на час вчинення злочину) тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено максимальний строк покарання до 10 років позбавлення волі. Отож, цей злочин є тяжким. ОСОБА_27 вчинив його з прямим умислом та корисливим мотивом - одержання неправомірної вигоди для себе. Він вчинив усі дії, передбачені диспозицією згадуваної статті, отож злочин є закінченим. Загальна сума неправомірної вигоди, яку одержав ОСОБА_27 становить 5 000 доларів США. Діями ОСОБА_27 завдано непоправну шкоду авторитету державної влади, зокрема її судовій гілці. Через дії обвинуваченого та інші схожі випадки суспільство сприймає судові органи як корумповані та упереджені. Корумпованість окремих суддів, яка широко висвітлюється у засобах масової інформації, поглиблює недовіру суспільства до судових органів в цілому. При призначенні покарання, суд враховує особу ОСОБА_27 . Його вік на момент ухвалення вироку становить 60 років [доказ 1], він одружений [доказ 2], раніше не судимий. Дані про перебування на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога відсутні. Дані про адміністративні стягнення відсутні. На утриманні перебуває неповнолітня донька 2009 року народження [доказ 3]. Відсутні відомості про те, що син ОСОБА_27 станом на сьогоднішній день продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Наданий суду договір (контракт) № 760 про надання освітніх послуг (т.40 а.с.42) укладений 12.09.2017 на чотири роки. Отож станом на дату ухвалення вироку, відсутні відомості що син ОСОБА_27 продовжує навчання у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого . Судом досліджено дані про стан здоров`я ОСОБА_27 - консультаційний висновок спеціаліста від 05.04.2023 [доказ 4]; висновок МРТ від 13.08.2025 [доказ 5]; довідку гарнізонної військово-лікарської комісії від 23.12.2024 № 11317 [доказ 6]; консультаційний висновок спеціаліста від 12.02.2025 № 341389-619745 [доказ 7]; довідку військово-лікарської комісії від 12.08.2025 № 2025-0812-1536-2773-7 [доказ 8]; довідку військово-лікарської комісії від 26.08.2025 № 2025-0826-0951-2493-3 [доказ 9]; виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4779 від 18.09.2025 [доказ 10]; епікриз виписний з медичної карти стаціонарного хворого № 4381 [доказ 11]; медичну карту стаціонарного хворого № 4684 від 23.07.2020 [доказ 12]; виписку з амбулаторної карти № 27037 [доказ 13]; довідку про госпіталізацію від 08.02.2026 [доказ 14]; виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 1181 від 22.02.2026 [доказ 15]; медичну карту від 07.03.2026 [доказ 16]; медичну карту від 06.03.2026 № 965 [доказ 17]; карту огляду в приймальному відділенні в/ч НОМЕР_16 від 08.03.2026 [доказ 18]; рентген-знімки [доказ 19]; довідку МРТ від 09.03.2026 [доказ 20]; довідку МРТ від 21.11.2024 [доказ 21]; виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1238 від 13.03.2026 [доказ 22]; довідку № 1238 від 13.03.2026 про тимчасову непрацездатність [доказ 23]; довідку про обставини травми від 01.09.2025 № 2659/1/963 [доказ 24]; довідку лікаря від 07.01.2025 [доказ 25]; екстрене звернення від 08.05.2025 № 197 [доказ 26]; заключення лікаря від 20.12.2024 [доказ 27]; подання на ВЛК від 18.09.2025 [доказ 28]; довідку про перебування в стаціонарі з 12.08.2025 по 26.08.2025 [доказ 29]; довідку від 16.09.2025 № 4414/09-08/25 [доказ 30]; виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 2935 від 12.08.2025 [доказ 31]; довідку № 3721 від 26.08.2025 про тимчасову непрацездатність [доказ 32]; довідку ДНУ « Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини » ДУС від 08.05.2025 № 727 [доказ 33]; довідку від 26.08.2025 № 4045/0908/25 [доказ 34]; висновок рентгенографії [доказ 35]; консультаційні висновки спеціаліста від 21.03.2026 [доказ 36]. Також, судом досліджено відомості про його роботу, зокрема, на посаді судді, інші дані, що характеризують ОСОБА_27 - характеристику судді КААС ОСОБА_27 , надану головою КААС ОСОБА_181 [доказ 37]; характеристику судді КААС ОСОБА_27 , надану головою КААС ОСОБА_182 [доказ 38]; характеристику за місцем проживання [доказ 39]; характеристику судді арбітражного суду Харківської області ОСОБА_27 , надану головою суду ОСОБА_183 [доказ 40]; характеристику судді арбітражного суду Харківської області ОСОБА_27 , надану головою Господарського суду Харківської області ОСОБА_184 [доказ 41]; характеристику судді господарського суду Львівської області ОСОБА_27 , надану головою суду ОСОБА_185 [доказ 42]; особову картку № 79 судді КААС ОСОБА_27 та його автобіографію [доказ 43]; диплом юриста [доказ 44]; декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання ОСОБА_27 [доказ 45]; трудову книжку ОСОБА_27 [доказ 46]; постанову Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.09.2010 № 2512-VI [доказ 47]; наказ про зарахування до штату КААС [доказ 48]; посвідчення судді КААС [доказ 49]; відомості про підвищення кваліфікації та проходження навчання - сертифікати НШСУ , Національної ради психологів України , програми розвитку ООН в Україні [доказ 50]; довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» [доказ 51]; висновок про результати перевірки достовірності відомостей передбачених Законом України «Про очищення влади» від 16.03.2015 № 441/2655-1703 [доказ 52]; рішення кваліфікаційної комісії суддів господарських судів України від 17.12.2004 про присвоєння ОСОБА_27 третього кваліфікаційного класу судді [доказ 53]; біографічну довідку судді КААС ОСОБА_27 [доказ 54]; довідку про надання відпустки для догляду за дитиною [доказ 55]; довідку про доходи від 05.08.2022 [доказ 56]; довідку про навчання [доказ 57]; лист НАЗК від 26.02.2019 № 41-01/15329/19 [доказ 58]; пояснення до НАЗК від 20.03.2019 [доказ 59]; лист НАЗК від 05.04.2019 № 41-01/26292/19 [доказ 60]; пояснення на лист НАЗК [доказ 61]; довідку про місце проживання від 04.06.2004 [доказ 62]; подання від 27.01.1993 № 07-96 [доказ 63]; рішення від 07.10.1991 № 304/14 [доказ 64]; подання від 16.03.1994 № 265 [доказ 65]; характеристику-рекомендацію [доказ 66]; наказ від 20.10.2016 № 545-к про відкликання ОСОБА_27 [доказ 67]; наказ від 12.01.2017 № 9 к/тм про перенесення відпустки ОСОБА_27 [доказ 68]; довідку від 06.06.2019 № 237 [доказ 69]; довідку від 12.12.2016 № 280 [доказ 70]; довідку від 23.10.2019 [доказ 71]; наказ від 05.06.2018 № 561 ктм [доказ 72]; довідку про участь у сесії від 27.06.2018 [доказ 73]; Указ Президента України від 28.04.2005 № 721/2005 «Про переведення судді» [доказ 74]; наказ № 165-к від 12.05.2015 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною ОСОБА_27 [доказ 75]; наказ № 49-к від 19.03.2007 [доказ 76]; Указ Президента України «Про призначення суддів» № 202/96 від 20.03.1996 [доказ 77]; збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України за авторства судді арбітражного суду Харківської області ОСОБА_17 4/1996 [доказ 78]; посвідчення № 21-00 від 29.09.2000 про складення іспитів [доказ 79]; витяг з протоколу № 4 засідання Вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 01.12.2000 про затвердження теми кандидатської дисертації кафедри аграрного права ОСОБА_27 [доказ 80]; наказ від 20.06.2003 № 67 «Про преміювання працівників господарського суду» [доказ 81]; наказ від 19.11.2007 № 605-к [доказ 82]; довідку про показники роботи судді господарського суду Львівської області ОСОБА_27 [доказ 83]; довідку про показники роботи судді ОСОБА_27 за 2012-2015 роки [доказ 84]; лист Апеляційного суду Київської області від 19.05.2016 № 08.1-10/11/2016 [доказ 85]; лист ВККСУ від 13.05.2016 № 01-3711/16 [доказ 86]; наказ № 540-к від 12.10.2016 «Про проходження підготовки в НШСУ» [доказ 87]; статтю з газети Закон і бізнес випуск № 43 від 22.10-28.10.2016 [доказ 88]; мотиваційний лист ОСОБА_27 від 29.11.2016 [доказ 89]; рішення КААС від 26.09.2016 з додатком [доказ 90]; довідку від 23.11.2018 № 02.7-34/200 [доказ 91]; лист НАЗК від 20.02.2019 № 41-01/13363/19 [доказ 92]; лист НАЗК від 21.02.2019 № 41-01/13897/19 [доказ 93]; рішення ВККСУ від 05.12.2016 № 5/вс-16 [доказ 94]; анкету кандидата на посаду судді [доказ 95]; державний сертифікат про рівень володіння державною мовою серії УМД № 00000195, виданий на підставі рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 30.07.2021 № 56 [доказ 96]; відомості про розгляд справи № 15352 Європейським судом з прав людини [доказ 97]; наказ від 29.11.2016 № 853 к/тм «Про надання відпустки ОСОБА_27 » [доказ 98]. Окрім цього, судом досліджено відомості про проходження ОСОБА_27 військової служби - військовий квиток ОСОБА_27 [доказ 99]; військовий квиток ОСОБА_27 [доказ 100]; виписку із послужного списку [доказ 101]; витяг з наказу від 07.07.2024 № 196 [доказ 102]; витяг з наказу від 20.09.2025 № 209 [доказ 103]; довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 29.03.2025 № 1200 [доказ 104]; грошовий атестат від 26.07.2022 № 673 [доказ 105]; витяг з наказу від 14.06.2024 № 170 [доказ 106]; витяг з наказу від 20.06.2024 № 179 [доказ 107]; грошовий атестат від 20.09.2025 № 30/1/123 [доказ 108]; довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 25.07.2024 № 639А [доказ 109]; довідку від 05.06.2025 № 44/1/окп/1161 [доказ 110]; витяг з послужного списку від 26.09.2025 № 2659/3/360 [доказ 111]; довідку про перебування на військовій службі № 3376 від 02.03.2026 [доказ 112]; довідку про участь в антитерористичній операції № 117/1021убд від 15.03.2026 [доказ 113]; витяги з наказу від 19.11.2025 № 337 та 14.03.2026 № 77 [доказ 114]; подання від 12.02.2024 № 116дск [доказ 115]; рекомендаційний лист від 15.12.2025 № 1196 [доказ 116]; рапорти ОСОБА_27 командиру в/ч НОМЕР_1 [доказ 117]; службову характеристику від 29.12.2025 [доказ 118]; довідку від 25.09.2023 № 9/Т/2/911 [доказ 119]; довідку про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України від 01.12.2025 № 3100убд [доказ 120]; довідку від 01.08.2025 № 44/1/окп/1626 [доказ 121]; лист від 12.12.2025 № 25335 [доказ 122]; довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 05.08.2024 № 8500/А [доказ 123]; посвідчення військовослужбовця [доказ 124]; витяг з наказу від 22.06.2024 № 182 [доказ 125]; витяг з наказу від 06.07.2024 № 196 [доказ 126]; витяг з наказу від 21.07.2024 № 210 [доказ 127]; витяг з наказу від 25.03.2025 № 254 [доказ 128]; витяг з наказу від 31.03.2025 № 29 [доказ 129]; витяг з наказу від 22.09.2025 № 277 [доказ 130]; матеріали службового розслідування за фактом перебування майора юстиції ОСОБА_27 в робочий час поза робочим місцем без дозволу командування, розпочато на підставі наказу № 760 від 09.02.2026, закінчено на підставі наказу № 416 від 15.02.2026 [доказ 131]; рапорт від 09.02.2026 № 2485/3152-в [доказ 132]; витяг з наказу № 760 від 09.02.2026 [доказ 133]; витяг з наказу № 5194 від 25.12.2025 [доказ 134]; пояснення від 10.02.2026 [доказ 135]; витяг з наказу № 42 від 09.02.2026 [доказ 136]; витяг з наказу № 416 від 15.02.2026 [доказ 137]; довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 20.03.2026 № 117/1072убд [доказ 138]; витяг з наказу № 79 від 17.05.2025 [доказ 139]; витяг з наказу № 108 від 13.06.2025 [доказ 140]; витяг з наказу № 113 від 16.06.2025 [доказ 141]; витяг з наказу № 128 від 01.07.2025 [доказ 142]; витяг з наказу № 207 від 18.09.2025 [доказ 143]; рапорт від 15.03.2026 [доказ 144]; витяг з наказу від 04.03.2022 № 49 [доказ 145]; наказ № 14 від 06.05.2022 [доказ 146]; витяг з наказу № 24 від 16.05.2022 [доказ 147]; витяг з наказу від 23.06.2022 № 967 [доказ 148]; копії грамот і подяк [доказ 149]. Статтями 66 та 67 КК України передбачено відповідно пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують обставини, що не зазначені у статті 66 КК України (ч. 2 ст. 66 КК України). Однак, під час розгляду справи, судом не встановлено жодної обставини безпосередньо зазначеної у цій статті, як і немає причин щоб віднести до пом`якшуючих якихось інших даних. Перелік обставин, що обтяжують покарання особи зі статті 67 КК України є вичерпним та не може бути розширено. Під час судового слідства таких обставин також не здобуто. Отож, суду при призначенні покарання слід виходити з інших даних, що досліджені вище. ОСОБА_27 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так і іншими особами. і. Основне покарання При визначенні основного покарання у виді позбавлення волі суд враховує вік обвинуваченого, відсутність судимостей, надані характеризуючі дані, медичну документацію, відомості про військову службу як обставини, що істотно знижують його суспільну небезпечність. Втім, на противагу цьому, суд враховує, що його діями завдано значної шкоди авторитету судової влади. Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує відсутність у нього каяття у вчиненому злочині. ОСОБА_27 навіть не підтвердив факту одержання неправомірної вигоди та не визнав помилковості своїх дій. З урахуванням усіх досліджених вище даних про особу ОСОБА_27 та вчиненого ним діяння суд дійшов висновку про необхідність призначення йому основного покарання строком, наближеним до менше середнього, що передбачене у санкції ч. 3 ст. 368 КК України, - у виді 7 років позбавлення волі. Разом з тим, відсутні підстави для застосування до ОСОБА_27 положень статей 69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України. Вчинений ним злочин відноситься до корупційних, а тому, згідно з зазначеними нормами, їх застосування неможливе. Також, ОСОБА_27 необхідно зарахувати у строк його покарання час його попереднього ув`язнення з 20.03.2026 Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день (ч. 5 ст. 72 КК України). 20.03.2026, на виконання ухвали суду від 18.03.2026 про застосування стосовно ОСОБА_27 у вигляді тримання під вартою, останнього було затримано. Отож, необхідно зарахувати у строк покарання ОСОБА_27 строк його попереднього ув`язнення з 20.03.2026 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі. іі. Додаткові покарання ОСОБА_27 одержав неправомірну вигоду з використанням посади судді, яку обіймав. Чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов`язків. Зважаючи на вищевказані обставини, він не має права обіймати посади в органах державної влади впродовж максимально можливого терміну - три роки. Конфіскація майна є обов`язковою додатковою мірою покарання, передбаченою санкцією ч. 3 ст. 368 КК України. Вилученню у власність держави підлягає усе або ж частина майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України). ОСОБА_27 на праві власності належить частина квартири АДРЕСА_10 , зареєстровану за ним на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.01.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 588454780000). Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_27 належить 1/5 частка цієї квартири на праві спільної часткової власності [доказ 150]. Також, обвинуваченому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,12 га кадастровий номер 4623682000:02:002:0498, розташована у селі Годовиця Пустомитівського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 783794846236). Указана земельна ділянка була придбана ОСОБА_27 за договором купівлі-продажу 27.02.2016 [доказ 150, 151]. Окрім цього, ОСОБА_27 на праві власності належить автомобіль FORD GALAXY, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_17 , номер кузова НОМЕР_18 [доказ 152] Згідно шлюбного договору укладеного між ОСОБА_27 та його дружиною ОСОБА_169 від 14.07.2006 вони домовились про непоширення на майно набуте ними за час шлюбу, але після набрання чинності цим шлюбним договором, положень ст. 60 Сімейного кодексу України, і вважають його особистою приватною власністю кожного з них [доказ 153]. Усе перелічене вище майно набуте ОСОБА_27 після підписання шлюбного договору і є його особистою приватною власністю. При визначенні кількості майна, яке слід конфіскувати, суд враховує, що ОСОБА_27 вчинив корисливий злочин та одержав неправомірну вигоду в сумі 5 000 доларів США. Під час обшуку його кабінету, окрім неправомірної вигоди, слідчими було виявлено та вилучено 19 200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) доларів США. Оскільки ним вчинено злочин з корисливих мотивів, усе належне йому майно підлягає конфіскації. Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини щодо покарання є: 1)копія паспорту ОСОБА_27 НОМЕР_27 (т.11 а.с.158, т.12 а.с.74-75, т.30 а.с.76-79); 2)копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_27 та ОСОБА_169 , згідно з яким 16.03.2003 вони зареєстрували шлюб, актовий запис № 543 (т.12 а.с.99, т.40 а.с.104); 3)копія свідоцтва про народження ОСОБА_186 від 25.06.2009 (т.24 а.с.105, т.25 а.с.193, т.40 а.с.103); 4)копія консультаційного висновку спеціаліста від 05.04.2023 (т.24 а.с.27); 5)копія висновку МРТ від 13.08.2025 (т.24 а.с.85, т.30 а.с.128, т.25 а.с.102); 6)копія довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 23.12.2024 № 11317 (т.24 а.с.97, т.25 а.с.114, т.39 а.с.79); 7)консультаційний висновок спеціаліста від 12.02.2025 № 341389-619745 (т.24 а.с.98, т.25 а.с.115, т.39 а.с.80); 8)довідка військово-лікарської комісії від 12.08.2025 № 2025-0812-1536-2773-7 (т.24 а.с.99, т.25 а.с.116, т.30 а.с.154, т.39 а.с.86); 9)довідка військово-лікарської комісії від 26.08.2025 № 2025-0826-0951-2493-3 (т.24 а.с.100, т.25 а.с.117, т.30 а.с.155-156, т.39 а.с.87); 10)виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4779 від 18.09.2025 (т.24 а.с.101, т.25 а.с.118, т.30 а.с.131-132, 157-158, т.39 а.с.88); 11)копія епікризу виписного з медичної карти стаціонарного хворого № 4381 (т.24 а.с.102, т.25 а.с.119, т.30 а.с.161-162); 12)копія медичної карти стаціонарного хворого № 4684 від 23.07.2020 (т.24 а.с.103, т.25 а.с.120, 228, т.33 а.с.242, т.39 а.с.89); 13)копія виписки з амбулаторної карти № 27037 (т.24 а.с.104, т.25 а.с.121); 14)копія довідки про госпіталізацію від 08.02.2026 № 1181 (т.27 а.с.205, т.34 а.с.179); 15)копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1181 від 22.02.2026 (т.27 а.с.206, т.28 а.с.174-175, 182-183, т.34 а.с.213); 16)копія медичної карти від 07.03.2026 (т.28 а.с.131, 172, 185, т.34 а.с.215 на звороті); 17)копія медичної карти від 06.03.2026 № 965 (т.28 а.с.135, 171, 186, т.34 а.с.216); 18)копія карти огляду в приймальному відділенні в/ч НОМЕР_16 від 08.03.2026 (т.28 а.с.135); 19)копії рентген-знімків (т.28 а.с.138-140); 20)копія довідки МРТ від 09.03.2026 (т.28 а.с.141, 143); 21)копія довідки МРТ від 21.11.2024 (т.28 а.с.142); 22)копія виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1238 від 13.03.2026 (т.28 а.с.167, 180-181, т.34 а.с.212); 23)копія довідки № 1238 від 13.03.2026 про тимчасову непрацездатність (т.28 а.с.168); 24)копія довідки про обставини травми від 01.09.2025 № 2659/1/963 (т.30 а.с.63); 25)копія довідки лікаря від 07.01.2025 (т.30 а.с.113); 26)копія екстреного звернення від 08.05.2025 № 197 (т.30 а.с.114); 27)копія заключення лікаря від 20.12.2024 (т.30 а.с.115); 28)копія подання на ВЛК від 18.09.2025 (т.30 а.с.129); 29)копія довідки про перебування в стаціонарі з 12.08.2025 по 26.08.2025 (т.30 а.с.130); 30)копія довідки від 16.09.2025 № 4414/09-08/25 (т.30 а.с.138, 160); 31)копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2935 від 12.08.2025 (т.30 а.с.143, 152-153); 32)копія довідки № 3721 від 26.08.2025 про тимчасову непрацездатність (т.30 а.с.159); 33)копія довідки ДНУ « Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини » ДУС від 08.05.2025 № 727 (т.34 а.с.138); 34)копія довідки від 26.08.2025 № 4045/0908/25 (т.34 а.с.149); 35)копія висновку рентгенографії (т.34 а.с.189); 36)копії консультаційних висновків спеціаліста від 21.03.2026 (т.34 а.с.217-218); 37)характеристика судді КААС ОСОБА_27 , надана головою КААС ОСОБА_181 (т. 12 а.с.61, т.25 а.с.246 на звороті, т.33 а.с.235, т.40 а.с.19); 38)копія характеристики судді КААС ОСОБА_27 , надана головою КААС ОСОБА_182 (т.24 а.с.81, т.25 а.с.185 на звороті, т.26 а.с.45 на звороті, т.30 а.с.62, т.31 а.с.83); 39)копія характеристики за місцем проживання (т.24 а.с.86, т.25 а.с.18, 65, 103, т.26 а.с.99, т.30 а.с.169); 40)копія характеристики судді арбітражного суду Харківської області ОСОБА_27 , надану головою суду ОСОБА_183 (т.24 а.с.87, т.25 а.с.104, 133, т.26 а.с.93, т.30 а.с.202); 41)копія характеристики судді арбітражного суду Харківської області ОСОБА_27 , надану головою Господарського суду Харківської області ОСОБА_184 (т.24 а.с.88, т.25 а.с.105, 134 на звороті, т.26 а.с.94 на звороті, т.30 а.с.75, 210); 42)копія характеристики судді господарського суду Львівської області ОСОБА_27 , надану головою суду ОСОБА_185 (т.24 а.с.90-92, т.25 а.с.107-109, 139-140, т.26 а.с.90-91, т.30 а.с.69-71, 219-221, т.34 а.с.133-135); 43)копія особової картки № 79 судді КААС ОСОБА_27 та його автобіографії (т.12 а.с.62-70, т.30 а.с.96-97); 44)копія диплому юриста від 28.04.1992, вданий Харківським юридичним інститутом з додатком (т.12 а.с.71, т.30 а.с.80-82, т.39 а.с.97-99); 45)копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання ОСОБА_27 (т.12 а.с.72-73, 106-116, 118-126, 129-157); 46)копія трудової книжки ОСОБА_27 серії БТ-І № 7630729 (т.12 а.с.80-85, т.25 а.с.243-245, т.30 а.с.83-92, т.33 а.с.236-241); 47)копія постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.09.2010 № 2512-VI (т.11 а.с.186-190, т.12 а.с.86-96); 48)копія наказу № 264 від 04.10.2010 про зарахування до штату КААС (т.12 а.с.98); 49)копія посвідчення судді КААС (т.12 а.с.105); 50)відомості про підвищення кваліфікації та проходження навчання - копія сертифікату НШСУ від 16.03.2012 № 112 (т.12 а.с.117, т.25 а.с.130, 186, т.26 а.с.46, т.31 а.с.70), копія сертифікату НШСУ від 04.10.2013 № 666-п (т.12 а.с.127, т.25 а.с.131, 187, т.26 а.с.47, т.31 а.с.72); копія сертифікату НШСУ від 19.07.2013 № 526-п (т.12 а.с.128, т.25 а.с.130 на звороті, 186 на звороті, т.26 а.с.46 на звороті, т.31 а.с.71); копії сертифікатів НШСУ (т.25 а.с.150-152, 189-191, т.26 а.с.76 на звороті-78); копія сертифікату Національної ради психологів України № FR3237 (т.30 а.с.72); копія сертифікату про проходження навчання з 7 по 9 червня 2004 року (т.25 а.с.135 на звороті, т.30 а.с.212); копія сертифікату про проходження навчання з 15 по 17 вересня 2004 року (т.25 а.с.136, т.26 а.с.87, т.30 а.с.213); копія сертифікату про проходження навчання з 4 по 6 жовтня 2004 року (т.25 а.с.136 на звороті, т.26 а.с.87 на звороті, т.30 а.с.214); копія сертифікату НШСУ від 01.06.2018 № 501 (т.31 а.с.102); копія сертифікату НШСУ від 26.10.2018 № 871 (т.31 а.с.103); копія сертифікату НШСУ від 02.11.2018 № 907 (т.31 а.с.104); копія сертифікату НШСУ від 07.06.2019 № 501 (т.31 а.с.105); 51)копія довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (т.12 а.с.158-159, т.25 а.с.79, 123, 179, т.26 а.с.39, т.30 а.с.73); 52)копія висновку про результати перевірки достовірності відомостей передбачених Законом України «Про очищення влади» від 16.03.2015 № 441/2655-1703 (т.31 а.с.43-44, т.25 а.с.78); 53)копія рішення кваліфікаційної комісії суддів господарських судів України від 17.12.2004 про присвоєння ОСОБА_27 третього кваліфікаційного класу судді (т.24 а.с.89, т.25 а.с.106, 133 на звороті, 134, т.26 а.с.93 на звороті-94, т.30 а.с.196-197, 208-209); 54)копія біографічної довідки судді КААС ОСОБА_27 (т.24 а.с.93-94, т.25 а.с.110-111, 122, 178, т.26 а.с.38 т.30 а.с.193-194, т.31 а.с.41-42); 55)копія довідки про надання відпустки для догляду за дитиною від 12.12.2016 № 280 (т.24 а.с.95, т.25 а.с.16, 112, т.26 а.с.97); 56)копія довідки про доходи від 05.08.2022 (т.24 а.с.107, т.25 а.с.195); 57)копія довідки про навчання від 09.02.2018 № 7 (т.25 а.с.187 на звороті, т.26 а.с.47 на звороті, т.30 а.с.61, т.31 а.с.106); 58)копія листа НАЗК від 26.02.2019 № 41-01/15329/19 (т.30 а.с.64-65); 59)копія пояснень на лист НАЗК від 20.03.2019 (т.30 а.с.66-68); 60)копія листа НАЗК від 05.04.2019 № 41-01/26292/19 (т.30 а.с.101-102); 61)копія пояснень на лист НАЗК (т.30 а.с.107-111); 62)копія довідки про місце проживання від 04.06.2004 (т.30 а.с.166); 63)копія подання від 27.01.1993 № 07-96 (т.30 а.с.170); 64)копія рішення від 07.10.1991 № 304/14 (т.30 а.с.171); 65)подання від 16.03.1994 № 265 (т.30 а.с.172); 66)характеристика-рекомендація (т.30 а.с.173); 67)копія наказу від 20.10.2016 № 545-к про відкликання ОСОБА_27 (т.30 а.с.182); 68)копія наказу від 12.01.2017 № 9 к/тм про перенесення відпустки ОСОБА_27 (т.30 а.с.183); 69)копія довідки від 06.06.2019 № 237 (т.30 а.с.187); 70)копія довідки від 12.12.2016 № 280 (т.30 а.с.188, т.25 а.с.63); 71)копія довідки від 23.10.2019 (т.30 а.с.189); 72)копія наказу від 05.06.2018 № 561 ктм (т.30 а.с.190, т.31 а.с.107); 73)копія довідки про участь у сесії від 27.06.2018 (т.30 а.с.191); 74)копія Указу Президента Україні від 28.04.2005 № 721/2005 «Про переведення судді» (т.25 а.с.137, т.26 а.с.88, т.30 а.с.195, 215); 75)копія наказу № 165-к від 12.05.2015 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною ОСОБА_27 (т.30 а.с.198); 76)копія наказу № 49-к від 19.03.2007 (т.30 а.с.199); 77)копія Указу Президента України «Про призначення суддів» № 202/96 від 20.03.1996 (т.25 а.с.20, 66, т.26 а.с.100, т.30 а.с.200-201, т.34 а.с.126-128); 78)копія збірника рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України за авторства судді арбітражного суду Харківської області ОСОБА_17 4/1996 (т.30 а.с.202-204); 79)копія посвідчення № 21-00 від 29.09.2000 про складення іспитів (т.25 а.с.132, т.26 а.с.92, т.30 а.с.205); 80)копія витягу з протоколу № 4 засідання Вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 01.12.2000 про затвердження теми кандидатської дисертації кафедри аграрного права ОСОБА_27 (т.30 а.с.206); 81)копія наказу від 20.06.2003 № 67 «Про преміювання працівників господарського суду» (т.25 а.с.135, т.26 а.с.95, т.30 а.с.211); 82)копія наказу від 19.11.2007 № 605-к (т.25 а.с.137 на звороті-138, т.26 а.с.88 на звороті-89 т.30 а.с.216-218, т.34 а.с.130-132); 83)копія довідки про показники роботи судді господарського суду Львівської області ОСОБА_27 (т.25 а.с.21-62, т.26 а.с.48, 102-137, т.31 а.с.1-40); 84)копія довідки про показники роботи судді ОСОБА_27 за 2012-2015 роки (т.25 а.с.124-127, 180-183, т.26 а.с.40-43, т.31 а.с.47-54); 85)копія листа Апеляційного суду Київської області від 19.05.2016 № 08.1-10/11/2016 (т.26 а.с.44, т.31 а.с.80); 86)копія листа ВККСУ від 13.05.2016 № 01-3711/16 (т.31 а.с.81); 87)копія наказу № 540-к від 12.10.2016 «Про проходження підготовки в НШСУ» (т.25 а.с.238, т.26 а.с.18, т.31 а.с.84); 88)копія статті з газети Закон і бізнес випуск № 43 від 22.10-28.10.2016 (т.31 а.с.85); 89)копія мотиваційного листа ОСОБА_27 від 29.11.2016 (т.25 а.с.239, т.26 а.с.19, т.31 а.с.86); 90)копія рішення КААС від 26.09.2016 з додатком (т.31 а.с.88-89); 91)копія довідки від 23.11.2018 № 02.7-34/200 (т.31 а.с.109); 92)копія листа НАЗК від 20.02.2019 № 41-01/13363/19 (т.31 а.с.110-111); 93)копія листа НАЗК від 21.02.2019 № 41-01/13897/19 (т.31 а.с.112); 94)копія рішення ВККСУ від 05.12.2016 № 5/вс-16 (т.31 а.с.130-133); 95)копія анкети кандидата на посаду судді (т.25 а.с.209-214, т.33 а.с.223-234); 96)копія державного сертифіката про рівень володіння державною мовою серії УМД № 00000195, виданий на підставі рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 30.07.2021 № 56 (т.25 а.с.250, т.33 а.с.243); 97)копії відомостей про розгляд справи № 15352 Європейським судом з прав людини (т.25 а.с.141-148, т.26 а.с.79 на звороті-86 т.34 а.с.1-14); 98)копія наказу від 29.11.2016 № 853 к/тм «Про надання відпустки ОСОБА_27 » (т.40 а.с.18, т.25 а.с.83, т.40 а.с.18); 99)копія військового квитка ОСОБА_27 серія НОМЕР_28 (т.12 а.с.77-79); 100)копія військового квитка ОСОБА_27 серія НОМЕР_29 (т.30 а.с.164, 167-168, т.25 а.с.17, 64, т.26 а.с.98); 101)копія виписки із послужного списку (т.25 а.с.231, т.30 а.с.163); 102)копія витягу з наказу від 07.07.2024 № 196 (т.24 а.с.82, т.30 а.с.134, т.25 а.с.99); 103)копія витягу з наказу від 20.09.2025 № 209 (т.24 а.с.83, т.34 а.с.145, т.25 а.с.100); 104)копія довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 29.03.2025 № 1200 (т.24 а.с.96, т.25 а.с.113, т.30 а.с.122, т.34 а.с.147); 105)копія грошового атестату від 26.07.2022 № 673 (т.24 а.с.106, т.25 а.с.194); 106)копія витягу з наказу від 14.06.2024 № 170 (т.24 а.с.108, т.25 а.с.196); 107)копія витягу з наказу від 20.06.2024 № 179 (т.24 а.с.109, т.25 а.с.197); 108)копія грошового атестату від 20.09.2025 № 30/1/123 (т.24 а.с.110, т.25 а.с.198); 109)копія довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 25.07.2024 № 639А (т.24 а.с.111-112, т.25 а.с.199-200 т.30 а.с.144, т.34 а.с.142-143); 110)копія довідки від 05.06.2025 № 44/1/окп/1161 (т.24 а.с.113, т.25 а.с.201); 111)копія витягу з послужного списку від 26.09.2025 № 2659/3/360 (т.24 а.с.119-120); 112)копія довідки про перебування на військовій службі № 3376 від 02.03.2026 (т.28 а.с.169, т.30 а.с.149); 113)копія довідки про участь в антитерористичній операції № 117/1021убд від 15.03.2026 (т.28 а.с.170, т.34 а.с.191); 114)копії витягів з наказу від 19.11.2025 № 337 та від 14.03.2026 № 77 (т.28 а.с.176, т.34 а.с.180); 115)копія подання від 12.02.2024 № 116дск (т.30 а.с.74, т.25 а.с.95); 116)копія рекомендаційного листа від 15.12.2025 № 1196 (т.30 а.с.94, т.39 а.с.91); 117)копії рапортів ОСОБА_27 командиру в/ч НОМЕР_1 (т.30 а.с.95, 120-121, 139-141, 150-151, т.34 а.с.151, 153-155); 118)службова характеристика від 29.12.2025 (т.30 а.с.98); 119)копія довідки від 25.09.2023 № 9/Т/2/911 (т.25 а.с.215-216, т.30 а.с.100); 120)копія довідки про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України від 01.12.2025 № 3100убд (т.30 а.с.125-126); 121)копія довідки від 01.08.2025 № 44/1/окп/1626 (т.30 а.с.133, т.34 а.с.148, т.25 а.с.97); 122)копія листа від 12.12.2025 № 25335 (т.30 а.с.142); 123)копія довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 05.08.2024 № 8500/А (т.30 а.с.145); 124)копія посвідчення військовослужбовця серії НОМЕР_19 (т.30 а.с.146, т.39 а.с.93); 125)копія витягу з наказу від 22.06.2024 № 182 (т.34 а.с.139); 126)копія витягу з наказу від 06.07.2024 № 196 (т.34 а.с.140, т.25 а.с.99); 127)копія витягу з наказу від 21.07.2024 № 210 (т.26 а.с.31, т.34 а.с.141); 128)копія витягу з наказу від 25.03.2025 № 254 (т.34 а.с.144); 129)копія витягу з наказу від 31.03.2025 № 29 (т.34 а.с.146); 130)копія витягу з наказу від 22.09.2025 № 277 (т.34 а.с.150, 168, т.25 а.с.15, 69); 131)копії матеріалів службового розслідування за фактом перебування майора юстиції ОСОБА_27 в робочий час поза робочим місцем без дозволу командування, розпочато на підставі наказу № 760 від 09.02.2026, закінчено на підставі наказу № 416 від 15.02.2026 (т.34 а.с.157-163); 132)копія рапорту від 09.02.2026 № 2485/3152-в (т.34 а.с.164); 133)копія витягу з наказу № 760 від 09.02.2026 (т.34 а.с.166-167); 134)копія витягу з наказу № 5194 від 25.12.2025 (т.34 а.с.169-170); 135)копії пояснень від 10.02.2026 (т.34 а.с.171-172, 175-176, 177-178, 179-180); 136)копія витягу з наказу № 42 від 09.02.2026 (т.34 а.с.181); 137)копія витягу з наказу № 416 від 15.02.2026 (т.34 а.с.182-184); 138)копія довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 20.03.2026 № 117/1072убд (т.34 а.с.192-193); 139)копія витягу з наказу № 79 від 17.05.2025 (т.39 а.с.82); 140)копія витягу з наказу № 108 від 13.06.2025 (т.39 а.с.83); 141)копія витягу з наказу № 113 від 16.06.2025 (т.39 а.с.84); 142)копія витягу з наказу № 128 від 01.07.2025 (т.39 а.с.85); 143)копія витягу з наказу № 207 від 18.09.2025 (т.39 а.с.90); 144)копія рапорту від 15.03.2026 (т.39 а.с.92); 145)копія витягу з наказу від 04.03.2022 № 49 (т.25 а.с.91); 146)копія наказу № 14 від 06.05.2022 (т.25 а.с.92); 147)копія витягу з наказу № 24 від 16.05.2022 (т.25 а.с.93); 148)копія витягу з наказу від 23.06.2022 № 967 (т.25 а.с.94); 149)копії грамот і подяк (т.26 а.с.33-36); 150)інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №№ 74306583, 74308441, 74309329 (т.11 а.с.192-201); 151)копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2016 (т.12 а.с.195-198); 152)повідомлення регіонального сервісного центру МВС у місті Києві від 23.12.2016 № 17667 (т.13 а.с.76); 153)копія шлюбного договору від 14.07.2006 (т.34 а.с.125). III. Що належить вчинити з речовими доказами, документами та заходами забезпечення кримінального провадження? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі? Речові докази і документи Грошові кошти, мобільний телефон та платіжну картку, вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_27 , слід конфіскувати; грошові кошти у сумі 5 000 доларів США необхідно повернути власнику; документи, які були надані сторонами, прозорий поліетиленовий файл для документів, паперовий подарунковий конверт з червоним орнаментом, трафарет сім-карток з номером мобільного телефону, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому: - гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються; - гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю); - документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. У цьому кримінальному провадженні 02.12.2017 визнано речовими доказами: 1) грошові кошти в сумі 19 200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) доларів США, вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_27 ; 2) прозорий поліетиленовий файл для документів, паперовий подарунковий конверт з червоним орнаментом, грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 50 (п`ятдесят) одиниць на загальну суму 5 000 доларів США, платіжну картку КБ « ПриватБанк » НОМЕР_20 , вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_27 ; 3) грошові кошти в сумі 930 (дев`ятсот тридцять) доларів США, 40 (сорок) англійських фунтів, 110 (сто десять) євро, 462 (чотириста шістдесят дві) гривні, вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_27 ; 4) мобільний телефон з написами «DUOS» «SAMSUNG», IMEI НОМЕР_14 та НОМЕР_15 з сім-картками НОМЕР_21 та НОМЕР_5 , вилучений під час обшуку службового кабінету ОСОБА_27 ; 5) трафарет сім-карток з номером мобільного телефону, вилучені під час обшуку [доказ 1]. 22.03.2017 визнано речовими доказами: 1) мобільний телефон «SAMSUNG DUOS», IMEI НОМЕР_14 та НОМЕР_15 з сім-картками НОМЕР_21 та НОМЕР_5 ; 2) грошові кошти в сумі 25 130 доларів США, платіжна картка КБ « ПриватБанк » НОМЕР_20 , 40 англійських фунтів, 110 євро, 462 гривні. Грошові кошти передано на зберігання до уповноваженого банку, що обслуговує НАБУ [доказ 2]. Грошові кошти в сумі 19 200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) доларів США, 930 (дев`ятсот тридцять) доларів США, 40 (сорок) англійських фунтів, 110 (сто десять) євро, 462 (чотириста шістдесят дві) гривні, мобільний телефон «SAMSUNG DUOS», IMEI НОМЕР_14 та НОМЕР_15 з сім-картками НОМЕР_21 та НОМЕР_5 , платіжну картку КБ « ПриватБанк » НОМЕР_20 , вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_27 , слід конфіскувати. Дружина ОСОБА_27 ОСОБА_169 заявила про те, що грошові кошти віднайдені в кабінеті ОСОБА_27 є її особистими заощадженнями, які вона зберігала в кабінеті чоловіка. Однак, такі доводи є необґрунтованими та не підтверджується належними доказами. У щорічній декларації, поданої ОСОБА_27 , як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, яку він подав 27.10.2016 07:43 (тобто за місяць до проведення обшуку в його кабінеті) у розділі 12 «Грошові активи» він зазначив про наявність готівкових коштів - 48 000 євро, 12 000 британських фунтів, 17 400 доларів США, 3 900 швейцарських франків, 80 000 гривень. Однак, він не відобразив у цій декларації власника таких грошових коштів. У декларації, поданої ОСОБА_27 , як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку він подав як кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України 28.11.2016 (тобто за три дні до проведення обшуку в його кабінеті) у розділі 12 «Грошові активи» він зазначив про наявність готівкових коштів - 48 000 євро, 12 000 британських фунтів, 17 400 доларів США, 3 900 швейцарських франків, 80 000 гривень. У цій декларації він зазначив, що власником усіх готівкових коштів є саме він - ОСОБА_27 , а не його дружина ОСОБА_187 . В зауваженнях до протоколу обшуку під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 19 200 доларів США ОСОБА_27 особисто вказав, що ці грошові кошти є його власними заощадженнями. Отож, доводи ОСОБА_169 про те, що грошові кошти віднайдені в кабінеті ОСОБА_27 у сумі 17 000 доларів США, 40 фунтів та 110 євро є її особистими заощадженнями є необґрунтованими та спростовуються декларацією ОСОБА_27 , в якій він особисто зазначив, що є власником усіх готівкових коштів. Грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 50 (п`ятдесят) одиниць на загальну суму 5 000 доларів США є бюджетними та належать Фінансово-економічному управлінню Служби безпеки України . А тому, їх необхідно повернути власнику. Документи, які були надані сторонами, прозорий поліетиленовий файл для документів, паперовий подарунковий конверт з червоним орнаментом, трафарет сім-карток з номером мобільного телефону, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. У той же час, суд звертає увагу, що за клопотанням володільця документа суд може видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії. Заходи забезпечення кримінального провадження Арешт накладений на майно ОСОБА_27 , а саме, частину квартири, земельну ділянку, грошові кошти на банківських рахунках та автомобіль не підлягає скасуванню. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК). Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 [доказ 3], накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_27 , а саме частину квартири АДРЕСА_10 , зареєстровану за ним на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.01.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 588454780000). Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна [доказ 4], ОСОБА_27 належить 1/5 частка цієї квартири на праві спільної часткової власності. Цією ж ухвалою накладено арешт земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 4623682000:02:002:0498, розташовану у селі Годовиця Пустомитівського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 783794846236). Указана земельна ділянка була придбана ОСОБА_27 за договором купівлі-продажу 27.02.2016 [доказ 5] та належить йому на праві приватної власності [доказ 4]. Також, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 [доказ 6], накладено арешт на майно ОСОБА_27 , а саме грошові кошти на банківських рахунках № НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , відкритих ОСОБА_27 в Публічному акціонерному товаристві « Таскомбанк » (ідентифікаційний код НОМЕР_26 , АДРЕСА_11 ). Згідно з листом операційного директора АТ « Таскомбанк » ОСОБА_188 від 20.12.2016 банком було прийнято до виконання указану ухвалу слідчого судді про арешт коштів ОСОБА_27 [доказ 7]. Окрім цього, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 [доказ 8], накладено арешт на майно ОСОБА_27 , а саме автомобіль FORD GALAXY, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_17 , номер кузова НОМЕР_18 . Згідно з повідомленням регіонального сервісного центру МВС у місті Києві на вказаний транспортний засіб накладено обмеження (арешт та/або заборона на відчуження) [доказ 9]. Згідно шлюбного договору укладеного між ОСОБА_27 та його дружиною ОСОБА_169 від 14.07.2006 вони домовились про непоширення на майно набуте ними за час шлюбу, але після набрання чинності цим шлюбним договором, положень ст. 60 Сімейного кодексу України, і вважають його особистою приватною власністю кожного з них [доказ 10]. Отож, усе майно набуте ОСОБА_27 , у тому числі те, на яке накладено арешт є його особистою приватною власністю. Суд вже дійшов висновку про конфіскацію всього належного ОСОБА_27 майна як виду покарання, а тому арешт накладений на частину квартири, земельну ділянку, грошові кошти на банківських рахунках та автомобіль скасуванню не підлягає, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна. Відшкодування процесуальних витрат Необхідно стягнути з ОСОБА_27 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду (ч. 1 ст. 126 КПК). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК). У цьому кримінальному провадженні проведено дактилоскопічну експертизу. За її результатами, 30.01.2017 складено висновок експерта № 72/6 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз [доказ 11]. Вартість проведення цієї експертизи складає 495 гривень [доказ 12]. Також, проведено судово-технічну експертизу документів. За її результатами, 14.02.2017 складено висновок експерта № 121/1 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз [доказ 13]. Вартість проведення цієї експертизи складає 3 564 гривень [доказ 14]. Про вирішення питання інших можливих процесуальних витрат учасниками кримінального провадження не заявлено. Отож, необхідно стягнути з ОСОБА_27 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення вищевказаних експертиз. Запобіжний захід Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження (п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК). Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. У цьому кримінальному провадженні ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.03.2026: 1) заставу внесену за обвинуваченого ОСОБА_27 на виконання ухвали від 04.11.2025 у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень звернуто в дохід держави; 2) застосовано до ОСОБА_27 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з дня його фактичного затримання; 3) визначено заставу у розмірі чотириста п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 497 600 гривень; 4) у випадку внесення застави покладено на ОСОБА_27 строком на два місяці такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.05.2026 строк тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 липня 2026 року включно. Розмір застави, визначений ухвалою суду від 18.03.2026 залишено без змін. Отож, наразі стосовно ОСОБА_27 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 1 497 600 гривень, у випадку внесення якої покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК. Прокурор просив продовжити ОСОБА_27 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, розмір застави залишити без змін. У випадку її внесення покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК на два місяці. Сторона захисту заперечили з приводу клопотання, просили відмовити у продовженні строку тримання під вартою. Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_27 , суд зважав на такі міркування. Розділ ІІ КПК визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесено також запобіжні заходи. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК. Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК. Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд доходить висновку, що до набрання законної сили існує обґрунтована ймовірність переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення визначеного судом покарання у виді позбавлення волі. Процесуальна поведінка ОСОБА_27 протягом останніх кількох років свідчить про затягування судового розгляду. Це проявлялося у постійних проханнях про відкладення розгляду справи, періодичному перебуванні на лікарняному з різних причин, запізненнями у судові засідання, постійними переведеннями у різні військові частини, заявлення непередбачених законом клопотань, неявками у судові засідання без поважних причин. І на переконання суду така поведінка жодним чином не була пов`язана з виконанням ОСОБА_27 його службових обов`язків, а лише для прикриття ними. Так, ОСОБА_27 часто проходить лікування в медичних закладах (в основному в травматологічних відділеннях). Оскільки останні декілька років усі судові засідання проходять виключно в режимі відеоконференції, то ОСОБА_27 завжди вважав, що таке лікування заважає проводити судові засідання з власних технічних засобів. Суд постійно направляв запити до лікарень з проханням повідомити чи дозволяв його стан здоров`я проводити судові засідання в режимі відеоконференції. У відповідь лікарі жодного разу не повідомляли, що його стан здоров`я був таким, що не дозволяв брати участь у судових засіданнях. Як убачається з обставин його лікування у місті Рівне з 05.08.2025, то він не перебував постійно в госпіталі, однак приїжджав туди спеціально для участі в судових засіданнях. Зрозумівши у подальшому, що лікування не є обставиною, яка б перешкоджала його участі у судових засіданнях, ОСОБА_27 почав посилатися на нову обставину - відсутність власних технічних засобів, з яких би він міг взяти участь в режимі відеоконференції. Також, з поведінки обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_27 самостійно створював собі обставини, щоб не з`являтися на виклики суду. Як приклад - неявка 30.04.2025, коли йому потрібно було знаходитися з донькою. При цьому, незрозуміло, що заважало ОСОБА_27 взяти участь у засіданні з власних технічних засобів з житла, перебуваючи в одній кімнаті з донькою. Іншим прикладом є запис для проведення МРТ на 13.08.2025 саме в час проведення судового засідання. Як було встановлено, ОСОБА_27 не перебував весь час у госпіталі, і очевидно міг записатися для проведення МРТ в будь-який інший день. Однак, суд пішов на зустріч ОСОБА_27 і дозволив йому прибути в засідання з запізненням. Але ОСОБА_27 знову створив собі причину неприбуття - він забув сумку в маршрутці, а потім весь час призначений для розгляду справи за його обвинуваченням їздив та шукав той автобус і свою сумку. В одному з судових засідань, ОСОБА_27 півтори години перебував в укритті, однак судове засідання не відбувалося, бо він не знав як увімкнути мікрофон на комп`ютері. Такі штучні обставини неучасті в судових засіданнях могли створюватися за проханням ОСОБА_27 іншими особами, зокрема, помічником командира бригади з правової роботи - начальником юридичної служби ОСОБА_189 . За повідомленням останнього, ОСОБА_27 не міг приїхати в суд поблизу місця дислокації ОСОБА_27 для участі в судовому засіданні. Хоча далі, ОСОБА_27 все ж таки приїхав в той суд (попри думку ОСОБА_190 ), але не взяв участь з причини повітряної тривоги. Також, ОСОБА_191 обґрунтовував неможливість участі ОСОБА_27 в судовому засіданні з причини якогось важливого спеціального завдання, в якому бере участь ОСОБА_27 , що повністю відрізняється в думки командира військової частини, який жодного разу не забороняв ОСОБА_27 брати участь у засіданнях. ОСОБА_27 часто запізнювався в судові засідання посилаючись на повітряні тривоги, непередбачувані обставини - зламався транспорт, яким він їхав, забув сумку в автобусі, а потім її шукав. Якщо судові засідання все ж таки відбувалися, то суд, в основному, не проводив судовий розгляд або досліджував докази сторін чи допитував свідків, а займався вирішенням постійних клопотань обвинуваченого - розгляд клопотань про зупинення судового провадження; розгляд клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції; розгляд клопотань про відкладення судового засідання з різних причин - неявка одного з адвокатів, необхідність ознайомлення нового адвоката з матеріалами справи, необхідність надати час, щоб підготувати та подати клопотання або заяву; розгляд постійних заяв про відвід прокурору, спеціалісту або складу суду; розгляд клопотань про незаконність допиту свідка; розгляд клопотань про скасування грошових стягнень; розгляд заяв про відмову від своїх захисників тощо. Повітряні тривоги мали значення для ОСОБА_27 тільки тоді коли вони відбувалися безпосередньо в час проведення судових засідань. Коли ж судове засідання закінчувалося, то ОСОБА_27 не сидів далі в укритті, а без жодних проблем пересувався містом. Аналізом телефонних з`єднань ОСОБА_27 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_13 установлено, що ОСОБА_27 не перебував в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовував повністю це своє право в час проведення судових засідань. Оскільки наразі ОСОБА_27 призначена реальна міра покарання у виді позбавлення волі, то ризик переховування значно зріс. При цьому, дослідженими матеріалами було встановлено, що він має реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від суду. До того ж, відсутні будь-які відомості про заборону обвинуваченому перетинати державний кордон в умовах дії воєнного стану. При цьому, викриття ОСОБА_27 відбулося 01.12.2016, а строк давності за злочином в якому він визнається винуватим складає 10 років. Тобто, строки давності спливають у грудні 2026 року. Застосування стосовно ОСОБА_27 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановленого ризику переховування від суду. Суд ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу, у тому числі й відомостей, що характеризують особу ОСОБА_27 . Отож, ОСОБА_27 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Встановлені судом обставини підтверджують такі документи: 1)постанова про визнання речовими доказами від 02.12.2017, складена прокурором САП ОСОБА_193 (т.14 а.с.167-168); 2)постанова про визнання речовими доказами від 22.03.2017, складена детективом НАБУ ОСОБА_194 (т.14 а.с.197); 3)копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 у справі № 760/20875/16-к (т.12 а.с.199-202); 4)інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №№ 74306583, 74308441, 74309329 (т.11 а.с.192-201); 5)копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2016 (т.12 а.с.195-198); 6)копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 у справі № 760/20875/16-к (т.13 а.с.60-61); 7)лист операційного директора АТ « Таскомбанк » ОСОБА_188 від 20.12.2016 (т.13 а.с.64); 8)копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 у справі № 760/20875/16-к (т.13 а.с.69-72); 9)повідомлення регіонального сервісного центру МВС у місті Києві від 23.12.2016 № 17667 (т.13 а.с.76); 10)копія шлюбного договору від 14.07.2006 (т.34 а.с.125); 11)висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 30.01.2017 № 72/6 з додатком - ілюстративною таблицею (т.13 а.с.208-210); 12)довідка № 118 фактичної вартості проведення дактилоскопічної експертизи (дослідження) за висновком №72/6 від 30.01.2017 (т.13 а.с.211); 13)висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 14.02.2017 № 121/1 з додатком - ілюстративною таблицею (т.13 а.с.216-221); 14)довідка № 184 фактичної вартості проведення судово-технічної експертизи документів за висновком № 121/1 від 14.02.2017 (т.13 а.с.215); З огляду на вищевикладене, суд: УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_27 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна.

2. Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_27 після набрання вироком законної сили.

3. У строк покарання ОСОБА_27 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 20.03.2026 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

4. Продовжити строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_27 до набрання вироком законної сили.

5. Речові докази - грошові кошти в сумі 19 200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) доларів США, 930 (дев`ятсот тридцять) доларів США, 40 (сорок) англійських фунтів, 110 (сто десять) євро, 462 (чотириста шістдесят дві) гривні, мобільний телефон «SAMSUNG DUOS», IMEI НОМЕР_14 та НОМЕР_15 з сім-картками НОМЕР_21 та НОМЕР_5 , платіжну картку КБ « ПриватБанк » НОМЕР_20 , вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_27 , конфіскувати.

6. Речовий доказ - грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 50 (п`ятдесят) одиниць на загальну суму 5 000 доларів США повернути Фінансово-економічному управлінню Служби безпеки України.

7. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, прозорий поліетиленовий файл для документів, паперовий подарунковий конверт з червоним орнаментом, трафарет сім-карток з номером мобільного телефону, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

8. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 на нерухоме майно ОСОБА_27 , а саме, 1/5 частки квартири АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 588454780000) та земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 4623682000:02:002:0498, розташовану у селі Годовиця Пустомитівського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 783794846236), залишити в силі.

9. Арешт, накладений ухвалою слідчого Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 на майно ОСОБА_27 , а саме грошові кошти на банківських рахунках № НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , відкритих ОСОБА_27 в Публічному акціонерному товаристві « Таскомбанк » (ідентифікаційний код НОМЕР_26 , АДРЕСА_11 ), залишити в силі.

10. Арешт, накладений ухвалою слідчого Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2016 на майно ОСОБА_27 , а саме автомобіль FORD GALAXY, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_17 , номер кузова НОМЕР_18 , залишити в силі.

11. Стягнути з ОСОБА_27 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, а саме витрати за проведення: дактилоскопічної експертизи від 30.01.2017 № 72/6 Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз у розмірі 495 (чотириста дев`яносто п`ять) гривень та судово-технічної експертизи документів від 14.02.2017 № 121/1 Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз у розмірі 3 564 (три тисячі п`ятсот шістдесят чотири) гривні. Вирок може бути оскаржений впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3