Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/2997/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1965/26 Справа № 202/2997/26 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г.О. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: захисника Сватенко Н.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, В С Т А Н О В И Л А: Відповідно до постанови Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2026 року встановлено, що 20 березня 2026 року близько 19 год. 15 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault CLIO», д.н.з. НОМЕР_1 , у місті Дніпро, вул. Нижньодніпровська, буд.17, при зміні руху не переконалася у безпеці та скоїла зіткнення з автомобілем «Chevrolet aveo» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, після чого відбувся некерований рух транспортного засобу «Chevrolet aveo» та водій ОСОБА_3 здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda CX 90» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто судовий збір на користь держави. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення судової повістки ОСОБА_1 та сповіщення про розгляд справи, копію постанови отримано лише 02.06.2026 року, постанову суду першої інстанції змінити в частині накладеного адміністративного стягнення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, в межах санкції статті. В обґрунтування посилається на такі обставини: -раніше до адміністративної відповідальності не притягалась; -має більше 14 років водійського стажу; -пошкодженні транспортні засоби отримали несуттєві пошкодження, тяжких наслідків не завдано; -правопорушення вчинено не умисно та вперше; -працює на посаді мерчендайзера у підрозділі Сектор мерчандайзингу у м. Дніпрі у ТОВ «ТЕРРАФУД», тобто робота повністю пов`язання з постійним пересуванням на транспортному засобі, а тому позбавлення права керування на 1 рік призведе до звільнення та втрати єдиного джерела доходу; -вважає, що накладене адміністративне стягнення судом є суворим, яке не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі, ступеню вини, майновому стану. В суді апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її адвокат Сватенко Н.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити, потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що питання щодо задоволення апеляційної скарги залишає на розсуд суду, а потерпілий ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як ОСОБА_1 до суду належним чином не викликалася, також, відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів відсутні будь-які відомості щодо направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, об`єктивність яких у апеляційного суду сумнівів не викликає та не оскаржується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в апеляційній скарзі. Разом з тим, постанова, яка оскаржується, підлягає зміні в частині накладеного на ОСОБА_1 виду стягнення, оскільки суд першої інстанції, позбавляючи права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , не дотримався принципу індивідуалізації та положень ст. 30 КУпАП, згідно із якою, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Згідно із ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень. При накладенні на ОСОБА_1 , стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік судом першої інстанції не були враховані положення ст. 30 та ст. 33 КУпАП щодо з`ясування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, у зв`язку з чим суддя дійшов необґрунтованого висновку про неможливість накладення стягнення у вигляді штрафу. Такий висновок суду не відповідає положенням ст. 30 КУпАП, відповідно до якої позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Так, судом першої інстанції у постанові суду не обґрунтовано грубе порушення Правил дорожнього руху водієм та не встановлено систематичного порушення нею порядком користування правом керування транспортними засобами. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, має значний стаж керування транспортними засобами, понад чотирнадцять років, правопорушення вчинила вперше та з необережності. Даних про систематичне порушення нею Правил дорожнього руху чи зневажливе ставлення до їх вимог матеріали справи не містять. Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілим не заподіяно тілесних ушкоджень, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, які самі по собі не свідчать про настання тяжких наслідків. Оцінюючи характер допущеного порушення, суд апеляційної інстанції також не знаходить підстав для висновку про його грубість. Сам лише факт порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України не свідчить про грубе порушення правил дорожнього руху. Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що транспортні засоби «Renault CLIO» та «Chevrolet Aveo» рухалися в одному напрямку паралельно один одному, а первинне зіткнення відбулося безпосередньо в зоні розмежування смуг руху. При цьому характер механічних пошкоджень транспортних засобів також узгоджується з таким механізмом дорожньо-транспортної пригоди: автомобіль «Renault CLIO» отримав пошкодження заднього бампера та заднього лівого крила, тоді як автомобіль «Chevrolet Aveo» переднього бампера, переднього лівого крила, передньої лівої фари, лобового скла, переднього лівого колеса, водійських дверей, задніх правих дверей, заднього правого крила та порога внаслідок подальшого некерованого руху та зіткнення з автомобілем «Mazda CX-90». Наведені обставини самі по собі не дають підстав характеризувати порушення як грубе або таке, що свідчить про свідоме ігнорування вимог безпеки дорожнього руху. Також суд бере до уваги відомості щодо особи правопорушника. Відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_1 працює мерчендайзером у ТОВ «ТЕРРАФУД», а виконання її трудових обов`язків безпосередньо пов`язане з постійним пересуванням автомобілем. Позбавлення права керування транспортними засобами фактично позбавить її можливості виконувати свої трудові обов`язки та може призвести до втрати основного джерела доходу. З огляду на сукупність наведених обставин, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вчинення правопорушення з необережності, відсутність тяжких наслідків, позитивні дані про особу правопорушниці, а також відсутність підстав вважати допущене порушення грубим, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що призначене судом першої інстанції адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік не повною мірою відповідає вимогам статей 23, 30 КУпАП. Водночас накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності, виховання особи в дусі додержання законів та запобігання вчиненню нових правопорушень. Враховуючи викладене, конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість пом`якшення накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та накладення на неї стягнення у виді штрафу, оскільки таке адміністративне стягнення буде достатнім і в повній мірі буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , строк для подання апеляційної скарги на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.05.2026 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2026 року задовольнити. Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , - змінити в частині накладення стягнення. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. В іншій частині постанову залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Є. Джерелейко