Постанова 4855 № 320/26890/26

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/26890/26 Головуючий у 1 інстанції Діска А.Б. Суддя-доповідач Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Фищук Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТРІ-САЙД" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТРІ-САЙД" до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНТРІ-САЙД" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати протокольне рішення уповноваженої особи від 30.06.2026 № 538 у закупівлі за ідентифікатором UA-2026-06-03 013062-a за предметом: «Добовий польовий набір продуктів раціон обід норма №15», код ДК 021:2015: 15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні, оголошення № UA-2026-06-03-013062-a Лот 3, яким пропозицію ТОВ «КАНТРІ-САЙД» відхилено. Рішенням Київського окружного адміністративного від 03.07.2026 відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНТРІ-САЙД" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Національної гвардії України прийнято рішення щодо проведення спрощеної закупівлі за предметом закупівлі «Добовий польовий набір продуктів раціон обід норма №15». На веб-сайті «Prozorro» 03.06.2026 розміщено Оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі UA-2026-06-03-013062-a за предметом: «Добовий польовий набір продуктів раціон обід норма №15», код ДК 021:2015: 15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні, оголошення № UA-2026-06-03-013062-a Лот 3 (далі - Оголошення). Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 30 серпня 2026. Протокольним рішенням Головного управління Національної гвардії України № 514 від 19.06.2026, визначено ТОВ "КАНТРІ-САЙД" переможцем Закупівлі та прийнято рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю (а.с. 42). 22.06.2026 ТОВ "КАНТРІ-САЙД" було надіслано для перевірки та погодження проєкт договору про закупівлю. Замовник 22.06.2026 на виконання даної вимоги надіслав відповідну інформацію та погоджений проєкт договору про закупівлю у відповідь на лист ТОВ "КАНТРІ-САЙД" на електронну адресу. 30.06.2026 вказаний договір направлено на адресу замовника з ідентифікацією суб`єкта господарювання переможця ТОВ «КАНТРІ-САЙД» (а.с. 34, 35, ). Протокольним рішенням від 30.06.2026 № 538 вирішено відхилити пропозицію учасника щодо закупівлі відповідно до пункту 3 частини 13 статті 14 Закону (а.с. 28-29). Позивач, не погоджуючись із вказаним протокольним рішення уповноваженої особи від 30.06.2026 № 538, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, протокольне рішення уповноваженої особи від 30.06.2026 № 538 за ідентифікатором UA-2026-06-03 013062-a за предметом: «Добовий польовий набір продуктів раціон обід норма №15», код ДК 021:2015: 15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні, оголошення № UA-2026-06-03-013062-a Лот 3, яким пропозицію ТОВ «КАНТРІ-САЙД» відхилено, прийнято у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», із врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «КАНТРІ-САЙД» було визначено переможцем 19.06.2026 та, відповідно до чинного законодавства, останній день на укладання договору 09.07.2026. Повідомляє, що жодних відмов від укладення договору про закупівлю ТОВ «КАНТРІ-САЙД» на адресу замовника не направляло. Повідомляє, що на електронну адресу замовника було направлено проекти договорів на погодження, чим було підтверджено свій намір на укладання договорів та їх виконання. Апелянт зазначив, що замовник безпідставно, з порушенням норм ч.15 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», 30.06.2026 відхиляє пропозицію ТОВ «КАНТРІ-САЙД» зазначивши підставу, що учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю. Зазначає, що у відповідності до вимог п. 12.14 Оголошення, ТОВ «КАНТРІ-САЙД» не пізніше 5 (п`ятого) календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (19.06.2026) надіслало 22.06.2026 для перевірки та погодження Замовнику заповнений проект договору на електронну адресу v.tkachenko4@ngu.gov.ua (електронна адреса уповноваженою особи була визначена в пункті 7.1. Оголошення). Надалі, у відповідності до умов пункту 12.14 Оголошення, 30.06.2026 вказаний договір направлено на адресу замовника з ідентифікацією суб`єкта господарювання переможця ТОВ «КАНТРІ-САЙД», що підтверджується ТТН 59001696539297 від 30.06.2026, № 59001696310899 від 30.06.2026, № 59001967753178 від 01.07.2026, № 59001698239788 від 02.07.2026. Апелянт повідомляє, що ТОВ «КАНТРІ-САЙД» вжило всіх належних заходів на укладення договору за предметом «Добовий польовий набір продуктів раціон обід норма №15», код ДК 021:2015: 15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні, оголошення № UA-2026-06-03-013062-a Лот

3. Апелянт акцентує увагу на тому, що 01.07.2026 ТОВ «КАНТРІ-САЙД» сплачено забезпечення договору в сумі 159 960,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1507 від 01.07.2026, що додатково підтверджує намір ТОВ «КАНТРІ-САЙД» укласти даний договір. ТОВ «КАНТРІ-САЙД» діяв в межах строків чинного законодавства та надіслав погоджені та підписані ним договори шляхом, що визначений Замовником в умовах Оголошення уповноваженим особам, визначеним замовником. Враховуючи вказане, апелянт вважає, що замовник безпідставно 30.06.2026 відхилив пропозицію ТОВ «КАНТРІ-САЙД» зазначивши підставу, що учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю, що суперечить чинному законодавству. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Правові та організаційні засади планування, а також особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, поряд із закупівлею інших товарів, робіт і послуг, необхідних для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, визначаються Законом України Про оборонні закупівлі (далі Закон № 808-ІХ) та Законом України Про публічні закупівлі (далі Закон № 922-VIII). Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 808-ІХ особливості здійснення оборонних закупівель під час дії правового режиму воєнного стану встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням необхідності забезпечення захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, визначених зазначеною статтею. На виконання наведених законодавчих приписів постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості № 1275). Відповідно до пункту 1 цих Особливостей вони визначають порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій, установ і закладів, які рішенням державного замовника у сфері оборони уповноважені на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності таких державних замовників від воєнних загроз протягом усього періоду дії воєнного стану. Таким чином, державні замовники проводять закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг, необхідних для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, саме відповідно до положень Особливостей № 1275. Згідно з пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, а також інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 200 тис. грн, а закупівлі робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість становить 1,5 млн грн і більше. Виняток становлять закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту чи модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг, необхідних для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Такі закупівлі здійснюються із використанням електронної системи закупівель одним із визначених способів, а саме: у порядку проведення відкритих торгів відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178; у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України Про публічні закупівлі, з урахуванням положень Особливостей № 1275; шляхом відбору постачальника за процедурою запиту пропозицій відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822; або із застосуванням рамкової угоди відповідно до вимог цих Особливостей. Порядок проведення спрощених закупівель із використанням електронної системи закупівель урегульовано статтею 14 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-VIII. Положення зазначеної статті визначають обов`язковість проведення закупівлі із застосуванням електронного аукціону, встановлюють послідовність стадій спрощеної закупівлі та визначають вимоги до змісту оголошення про її проведення. Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 922-VIII спрощена закупівля включає такі послідовні етапи: оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; подання учасниками своїх пропозицій; проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; розгляд пропозиції учасника щодо її відповідності умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 Закону № 922-VIII. Отже, процедура спрощеної закупівлі є сукупністю взаємопов`язаних та послідовних етапів, основними з яких є розгляд поданої учасником пропозиції на відповідність встановленим вимогам, визначення переможця закупівлі та укладення з ним договору про закупівлю. Згідно з частиною дванадцятою статті 14 Закону № 922-VIII за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця спрощеної закупівлі. Після визначення переможця замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У разі якщо найбільш економічно вигідна пропозиція підлягає відхиленню на підставах, визначених частиною тринадцятою статті 14 Закону № 922-VIII, замовник переходить до розгляду наступної за результатами оцінки пропозиції учасника, яка визначена електронною системою закупівель як наступна найбільш економічно вигідна. При цьому наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично. Водночас частиною тринадцятою статті 14 Закону № 922-VIII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких замовник зобов`язаний відхилити пропозицію учасника. Такими підставами є: невідповідність пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; ненадання учасником забезпечення пропозиції у випадку, коли його надання вимагалося замовником; відмова учасника, визначеного переможцем спрощеної закупівлі, від укладення договору про закупівлю; а також випадок, коли такий учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі більше двох разів відмовлявся від підписання договору про закупівлю із тим самим замовником. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю з учасником, якого визначено переможцем спрощеної закупівлі, укладається замовником не пізніше двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про намір укласти такий договір. Разом із цим наведена правова норма визначає виключно граничний строк, протягом якого сторони повинні укласти договір про закупівлю, однак не регламентує механізм їх взаємодії на етапі підготовки договору до підписання. Водночас зазначена норма не містить заборони для замовника визначити в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі порядок погодження проєкту договору, строки його підписання переможцем, спосіб обміну документами, а також інші організаційні умови, спрямовані на забезпечення своєчасного укладення договору в межах установленого Законом двадцятиденного строку. Як встановлено судом, порядок укладення договору про закупівлю у спірних правовідносинах визначався пунктом 12.14 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Згідно з умовами зазначеного Оголошення проєкт договору про закупівлю містився у Додатку 3, а сам договір підлягав укладенню відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі. Остаточна редакція договору мала формуватися замовником спільно з переможцем закупівлі на підставі проєкту договору, при цьому його істотні умови не могли відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця, сформованої за результатами електронного аукціону, за винятком випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті. Крім того, Оголошенням передбачалося, що з метою належного погодження державного контракту (договору) для взяття бюджетного зобов`язання кожен учасник, подаючи тендерну пропозицію, підтверджує свою згоду з тим, що визначені строки укладення договору є однаково обов`язковими як для замовника, так і для переможця процедури закупівлі. Судом установлено, що відповідно до пункту 12.14 Оголошення переможець спрощеної закупівлі був зобов`язаний не пізніше п`ятого календарного дня з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір направити на визначену замовником електронну адресу заповнений проєкт договору для його перевірки та погодження. Після отримання та опрацювання такого проєкту договору замовник мав повідомити переможцю реквізити, необхідні для направлення підписаних примірників договору, зокрема адресу або номер поштового відділення, прізвище, ім`я, по батькові одержувача та його контактний номер телефону. Водночас умовами Оголошення було передбачено право замовника направити відповідні реквізити на електронну адресу переможця закупівлі, зазначену ним в електронній системі закупівель. Після погодження проєкту договору переможець закупівлі повинен був не пізніше десятого календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір направити погоджені та підписані примірники договору засобами поштового зв`язку. У свою чергу, на замовника покладався обов`язок здійснити погодження, візування та підписання договору у строк, який забезпечував би його укладення не пізніше двадцятого календарного дня з дня визначення переможця закупівлі, за умови належного виконання останнім вимог пункту 12.14 Оголошення. Крім цього, умовами Оголошення на переможця покладався обов`язок належним чином ідентифікувати себе як відправника поштового відправлення шляхом зазначення в електронних сервісах поштового оператора найменування суб`єкта господарювання або прізвища та імені фізичної особи-підприємця. При цьому витрати, пов`язані з оплатою послуг поштового зв`язку, покладалися саме на переможця закупівлі. Також пунктом 12.14 Оголошення було прямо визначено, що непідписання переможцем договору про закупівлю або ненадання замовнику примірників підписаного договору розцінюється як відмова від його укладення та тягне наслідки, передбачені пунктом 3 частини тринадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі, а саме відхилення пропозиції такого учасника. Разом із цим Оголошенням передбачалася можливість зміни замовником порядку погодження та направлення проєкту договору шляхом повідомлення про це переможця засобами електронного зв`язку. Крім того, замовник і переможець закупівлі могли за взаємною згодою визначити інший порядок погодження та направлення проєкту договору. Суд також враховує, що відповідно до умов Оголошення сам факт подання учасником тендерної пропозиції свідчив про його ознайомлення з вимогами пункту 12.14 та повне погодження з ними. Отже, беручи участь у спрощеній закупівлі, учасник добровільно прийняв встановлений замовником порядок укладення договору та погодився з обов`язком дотримуватися визначених ним процедурних вимог і строків. Крім того, умовами Оголошення визначено перелік випадків, за наявності яких замовник вправі розцінити поведінку переможця як відмову від укладення договору про закупівлю. До таких випадків віднесено: ненадання на погодження заповненого проєкту договору у спосіб та строки, встановлені Оголошенням; ненаправлення погодженого та підписаного проєкту договору у визначеному порядку та у встановлені строки; а також направлення проєкту договору у редакції, що відрізняється від попередньо погодженого проєкту або містить недоліки, які унеможливлюють його належне укладення. Водночас Оголошенням встановлено, що у разі виявлення недоліків у поданому проєкті договору замовник зобов`язаний повідомити про це переможця засобами електронного зв`язку, а останній, у свою чергу, повинен усунути виявлені недоліки та повторно направити проєкт договору не пізніше наступного календарного дня з моменту отримання відповідного повідомлення. Разом із цим умовами Оголошення передбачено право замовника змінити порядок погодження та направлення проєкту договору, повідомивши про це переможця засобами електронного зв`язку. Крім того, замовник і переможець закупівлі могли за взаємною згодою визначити інший порядок погодження та направлення проєкту договору. Оцінюючи доводи, наведені позивачем у позовній заяві, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують правомірності оскаржуваного рішення, з огляду на таке. Як встановлено судом, повідомлення про намір укласти договір було оприлюднено 19.06.2026, а тому відповідно до вимог пункту 12.14 Оголошення останнім днем для направлення замовнику погоджених і підписаних примірників договору засобами поштового зв`язку було 29.06.2026. Матеріали справи підтверджують, що 22.06.2026 позивач направив на електронну адресу замовника заповнений проект договору для його перевірки та погодження, чим виконав лише початковий етап процедури укладення договору, передбачений пунктом 12.14 Оголошення. Однак, судом встановлено, що погоджені та підписані примірники договору були направлені позивачем засобами поштового зв`язку лише 30.06.2026, 01.07.2026 та 02.07.2026, що підтверджується товарно-транспортними накладними ТТН 59001696539297 від 30.06.2026, № 59001696310899 від 30.06.2026, № 59001967753178 від 01.07.2026, № 59001698239788 від 02.07.2026. Отже, зазначені дії були вчинені вже після закінчення строку, визначеного пунктом 12.14 Оголошення, оскільки граничною датою для направлення погоджених та підписаних примірників договору було 29.06.2026. При цьому колегія суддів враховує, що пунктом 12.14 Оголошення безпосередньо передбачено правові наслідки ненаправлення погодженого та підписаного договору у встановлений спосіб і визначений строк, а саме можливість розцінення таких дій як відмови переможця від укладення договору із застосуванням наслідків, визначених пунктом 3 частини тринадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі. За таких обставин подальше направлення позивачем підписаних примірників договору після спливу визначеного Оголошенням строку не свідчить про належне виконання встановлених вимог та не усуває допущеного порушення, яке існувало на момент прийняття відповідачем спірного рішення. Також суд відхиляє доводи позивача щодо сплати 01.07.2026 забезпечення виконання договору в сумі 115 980,00 грн, оскільки зазначена сума була перерахована після закінчення строку, встановленого Оголошенням для укладення договору, а також після прийняття відповідачем рішення про відхилення пропозиції. Вказана обставина виникла вже після прийняття оскаржуваного рішення, а тому не могла бути врахована відповідачем під час його ухвалення та не впливає на оцінку його правомірності. З огляду на викладене суд доходить висновку, що посилання позивача на вчинення ним дій після 29.06.2026 не спростовують факту пропуску строку, визначеного пунктом 12.14 Оголошення, та не підтверджують належного виконання ним умов закупівлі у спосіб і строки, які були погоджені сторонами. За таких обставин відповідач мав достатні правові підстави розцінити поведінку позивача як відмову від укладення договору про закупівлю та прийняти рішення про відхилення його пропозиції. При цьому суд враховує, що пунктом 12.14 Оголошення сторонам було надано можливість за взаємною згодою погодити інший порядок направлення та підписання договору. Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які дії, спрямовані на реалізацію такої можливості. Колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі встановлюють двадцятиденний строк виключно для замовника. На переконання суду, наведена норма визначає лише граничний строк, у межах якого має бути укладений договір про закупівлю, однак не містить заборони щодо визначення замовником в Оголошенні організаційного порядку взаємодії сторін, спрямованого на забезпечення своєчасного укладення договору у межах строку, встановленого законом. При цьому визначений замовником порядок не змінює вимог Закону України Про публічні закупівлі, а лише конкретизує послідовність дій, яких повинні дотримуватися сторони під час завершального етапу процедури закупівлі. З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач мав належні правові підстави для застосування до позивача наслідків, передбачених пунктом 3 частини тринадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі, а спірне рішення було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом. За таких обставин підстав для визнання його протиправним та скасування суд не вбачає. Суд також бере до уваги, що позивач не навів жодних об`єктивних та належних доказів для підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість виконання вимог Оголошення щодо направлення замовнику підписаних примірників договору у встановлений строк. Позивачем не зазначено причин пропуску строку, визначеного Оголошенням, не надано доказів існування обставин непереборної сили чи інших об`єктивних перешкод, які унеможливлювали своєчасне виконання відповідного обов`язку, а також не підтверджено факт звернення до замовника із проханням продовжити строк підписання договору або погодити інший порядок його укладення. За таких обставин суд дійшов висновку, що несвоєчасне направлення підписаного договору стало наслідком виключно поведінки самого позивача. Окремо колегія суддів звертає увагу, що спірна закупівля проводилася в умовах правового режиму воєнного стану та була спрямована на забезпечення потреб Національної гвардії України добовими польовими наборами продуктів. За таких умов своєчасне проведення закупівлі та укладення договору має істотне значення для безперебійного забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. Саме з цією метою замовником в Оголошенні було заздалегідь визначено чіткий порядок погодження та укладення договору, а також конкретні строки виконання відповідних дій, які є однаково обов`язковими для всіх учасників процедури закупівлі. Подання учасником тендерної пропозиції підтверджувало його ознайомлення із зазначеними умовами та безумовну згоду на їх виконання. Зокрема, Оголошенням було встановлено обов`язок переможця не пізніше десятого календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір направити замовнику підписані примірники договору. Встановлення такого строку забезпечувало замовнику достатній час для проведення внутрішнього погодження, візування та підписання договору, а також виконання інших необхідних організаційних процедур з метою його укладення у межах двадцятиденного строку, визначеного законом. Таким чином, передбачений Оголошенням порядок є логічним, послідовним та спрямованим на належну реалізацію вимог Закону України Про публічні закупівлі усіма учасниками процедури закупівлі. За наведених обставин замовник не був зобов`язаний очікувати спливу граничного двадцятиденного строку, визначеного частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України Про публічні закупівлі, якщо після закінчення строку, встановленого Оголошенням для направлення підписаних примірників договору, було очевидно, що переможець не виконав покладений на нього обов`язок. Очікування до останнього дня за відсутності належних дій з боку переможця створювало б ризик зриву закупівлі та могло унеможливити своєчасне забезпечення потреб держави в умовах воєнного стану. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України Про публічні закупівлі та умовами Оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Оскільки позивачем не було дотримано погодженого сторонами порядку та строків укладення договору про закупівлю, відповідач обґрунтовано кваліфікував такі дії (бездіяльність) як неукладення договору, тобто відмову від його укладення у розумінні пункту 3 частини тринадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі, у зв`язку з чим правомірно відхилив його пропозицію та перейшов до розгляду пропозиції наступного учасника процедури закупівлі. За результатами оцінки доводів сторін та дослідження наявних у справі доказів суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом із правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, постановлене на підставі повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи, підтверджених дослідженими судом доказами, із наданням оцінки кожному аргументу учасників справи. Згідно із частиною першою статті 9, статтею 72, а також частинами першою, другою та п`ятою статті 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у поданні доказів і доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Такі відомості встановлюються письмовими, речовими й електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, за винятком випадків, передбачених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не мав правових підстав для відхилення пропозиції позивача до спливу двадцятиденного строку, встановленого частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України Про публічні закупівлі, колегія суддів вважає необґрунтованими. Так, положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі визначають лише граничний строк, протягом якого договір про закупівлю має бути укладений між замовником та переможцем спрощеної закупівлі. Разом із тим зазначена норма не регламентує порядок взаємодії сторін під час підготовки договору до підписання та не містить заборони для замовника визначити в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі організаційний порядок укладення договору, необхідний для забезпечення його своєчасного підписання в межах встановленого законом строку. Посилання апелянта на те, що Оголошення не є нормативно-правовим актом і тому не може змінювати приписи Закону, не спростовує висновків суду першої інстанції. У спірному випадку пункт 12.14 Оголошення не змінює та не скорочує встановлений законом двадцятиденний строк укладення договору, а визначає лише алгоритм дій сторін, спрямований на забезпечення його дотримання. Встановлення обов`язку переможця завчасно направити погоджені та підписані примірники договору обумовлене необхідністю забезпечення замовнику часу для здійснення внутрішнього погодження, візування та підписання договору, що саме по собі не суперечить вимогам Закону України Про публічні закупівлі. Колегія суддів також враховує, що, беручи участь у процедурі закупівлі, учасник повинен діяти добросовісно та послідовно, виконуючи умови процедури, з якими він добровільно погодився шляхом подання тендерної пропозиції. Позивач, не оспорюючи умов Оголошення під час проведення закупівлі та беручи участь у ній на визначених замовником умовах, прийняв на себе обов`язок дотримуватися встановленого порядку укладення договору. Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від укладення договору, оскільки направив проєкт договору на погодження, у подальшому направив підписані примірники договору та сплатив забезпечення його виконання. Як правильно встановив суд першої інстанції, направлення позивачем 23.06.2026 проєкту договору для погодження свідчить лише про виконання першого етапу процедури, визначеної пунктом 12.14 Оголошення. Водночас погоджені та підписані примірники договору були направлені засобами поштового зв`язку лише після 29.06.2026, тобто після спливу встановленого Оголошенням строку, що підтверджується матеріалами справи. При цьому подальше направлення позивачем підписаних примірників договору та сплата 01.07.2026 забезпечення виконання договору не усувають допущеного порушення, оскільки зазначені дії були вчинені вже після виникнення передбачених пунктом 12.14 Оголошення правових наслідків та після прийняття відповідачем спірного протокольного рішення. Такі обставини об`єктивно не могли бути враховані відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення та не свідчать про його протиправність. Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що замовник був зобов`язаний очікувати спливу повного двадцятиденного строку, визначеного законом. За змістом пункту 12.14 Оголошення сторони погодили конкретний порядок укладення договору, відповідно до якого ненаправлення погоджених та підписаних примірників договору у визначений спосіб та строк розцінюється як відмова переможця від укладення договору із застосуванням наслідків, передбачених пунктом 3 частини тринадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі. Беручи участь у процедурі закупівлі та подавши свою тендерну пропозицію, позивач підтвердив ознайомлення із зазначеними умовами та добровільно погодився на їх виконання. Безпідставними є й твердження апелянта про надмірний формалізм відповідача. У спірних правовідносинах відповідач не застосував нових або не передбачених законом підстав для відхилення пропозиції, а реалізував порядок укладення договору, який був визначений Оголошенням, був однаковим для всіх учасників закупівлі та не оскаржувався позивачем до закінчення процедури закупівлі. Позивач не довів наявності об`єктивних обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання встановлених вимог, не звертався до замовника щодо погодження іншого порядку укладення договору та не ініціював зміну строків у порядку, передбаченому самим Оголошенням. Інші доводи апеляційної скарги переважно зводяться до незгоди апелянта з правовою оцінкою встановлених судом першої інстанції обставин та ґрунтуються на власному тлумаченні положень Закону України Про публічні закупівлі і умов Оголошення, однак не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не підтверджують неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, належним чином дослідив надані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи та власного тлумачення апелянтом норм чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кантрі-Сайд залишити без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.