Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/138/24-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/138/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 19 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкорд-С" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Чернівецької митниці Державної митної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкорд-С" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною правову позицію Чернівецької митниці, визначеної в листі від 29.09.2023 №7.2-08/7.2-15-01/13/7520 та зобов`язати митний орган провести митне оформлення товарів, задекларованих відповідно до митної декларації від 13.12.2022 UА408020/2022/064074 врахуванням відомостей зазначених в інвойсі ONС2022000000251 від 04.11.2022, е-фактурі ONС2022000000251 від 04.11.2022, Рахунку фактурі про надання транспортних послуг СФ 0000039 від 04.11.2022 та в митній декларації 22341300ЕХ00918957 від 04.11.2022 року. Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для повернення всієї суми надмірно сплачених митних платежів. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що при поданні митної декларації №UA408020062896U8 від 08.12.2022 позивач самостійно визначив митну вартість товарів за резервним (шостим) методом. Після коригування митної вартості митним органом та скасування відповідного рішення судом, позивач звернувся із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів у сумі 495 477,66 грн. Чернівецька митниця визнала право на повернення лише 189 457,00 грн, виходячи з митної вартості, самостійно заявленої декларантом за резервним методом у декларації від 08.12.2022. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України. Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до частини 8 статті 257 МК України митне оформлення здійснюється на підставі митної декларації, яка повинна містити відомості про товар, його митну вартість, метод її визначення, документи, що підтверджують заявлені відомості, а також дані, необхідні для нарахування та сплати митних платежів. Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Норми Митного кодексу України передбачають, що митна вартість товару визначається та заявляється декларантом на підставі документально підтверджених даних. Митний орган здійснює контроль правильності її визначення, має право вимагати додаткові документи та у разі виявлення недостовірних або неповних відомостей прийняти рішення про коригування митної вартості. При цьому основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору (перший метод), а застосування другорядних методів допускається лише за неможливості використання основного. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до статті 58 МК України основним методом визначення митної вартості є ціна договору (вартість операції), яка застосовується за умови документального підтвердження вартості товару та відсутності обставин, що перешкоджають використанню цього методу. Лише у разі неможливості визначення митної вартості за основним методом можуть застосовуватися другорядні методи. До митної вартості включаються лише витрати, прямо передбачені законом, а витрати на транспортування після ввезення товару на митну територію України до митної вартості не включаються. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20. Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. Як встановлено, що 08.12.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Канкорд-С» подано до митного оформлення митну декларацію №UA 22UA408020062896U8 разом з товаросупровідними документами. Така митна декларація типу «ІМ 40 ДТ» від 08.12.2022 №22UA408020062896U8 подавалась як додаткова декларація до митної декларації типу «ІМ 40 ТН» від 18.11.2022 №22UA408020057157U4. Під час оформлення митної декларації «ІМ 40 ДТ» від 08.12.2022 №22UA408020062896U8 митна вартість товарів самостійно заявлена декларантом за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості у відповідності до положень ст.64 МК України, про що свідчить заповнення гр.43 даної декларації (заявлено 6 метод). Заявлений рівень митної вартості становить: по товару №1 - 4,24 дол.США/кг; по товару №2 - 3,14 дол.США/кг (2,61627 дол.США/м2). Однак, Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товару №1 від 09.12.2022 №UA408000/2022/000200/2 та видана картка відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю товарів по товару №1 - 4,24 дол.США/кг. З метою випуску товарів, що декларуються, у вільний обіг, ТОВ «Канкорд-С» подано нову МД типу «ІМ 40 ДТ» №UA408020/2022/064074 від 13.12.2022 за рівнем митної вартості товарів, визначеним митним органом: по товару №1 - 5,00 дол.США/кг; по товару №2 - 3,14 дол.США/кг (2,61627 дол.США/м2). Водночас, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2023 по справі №600/123/23-а рішення про коригування митної вартості товару від 09.12.2022 №UA408000/2022/000200/2 та картку відмови в митному оформленні товарів скасовано. Як наслідок, 26.09.2023 року ТОВ «Канкорд-С» звернулось до відповідача з листом про повернення надлишкове сплачених платежів в сумі 495477,66 грн. Натоміть, листом від 29.09.2023 року №7.2-08/7.2-15-01/13/7520 Чернівецькою митницею повідомлено, що митна вартість товарів по митній декларації типу «ІМ 40 ДТ» від 13.12.2022 №№UA408020/2022/064074 визнається митним органом на рівні, самостійно заявленому декларантом за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості у відповідності до положень ст.64 МК України по митній декларації типу «ІМ 40 ДТ» від 08.12.2022 №UA408020/2022/062896, а саме: по товару №1 - 4,24 дол.США/кг; по товару №2 - 3,14 дол.США/кг (2,61627 дол.США/м2). Таким чином, митні платежі, які підлягають поверненню становлять: 189 457,00 грн. (мито (020) - 94 231,16 грн., ПДВ (028) - 95 225,84 грн. Слід вказати, що питання повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів врегульовано статтею 301 МК України. Так, згідно частини 1 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (частина 2 статті 301 МК України). Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина 3 статті 301 МК України). Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (частина 4 статті 301 МК України). Згідно частини 5 статті 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів. Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів (частина 6 статті 301 МК України). Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата (частина 7 статті 301 МК України). Повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України (частина 8 статті 301 МК України). Також слід сказати, що позиція позивача у цій справі, згідно змісту листа від 26.09.2023 року (вих. №20230926/1) та позовної заяви, полягає у тому, що позивач не погоджується із прийняттям митницею за основу для перерахунку сум для повернення надмірно сплачених коштів не декларацію «тип ІМ 40 ДТ» №22UA408020064074U0 від 13.12.2022 року, а декларацію по якій ватаж під зобов`язання було випущено з зони митного контролю («тип ІМ 40 ТН» від 18.11.2022 №22UA408020057157U4), аргументуючи це тим, що згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду за номером справи № 600/123/23-а від 24 квітня 2023 року скасовується рішення про корегування митної вартості, та в якому не зазначено, що прийняти за основу та зробити перерахунок платежів від рахунка фактури по першому методу визначення митної вартості. Однак, оскільки під час оформлення митної декларації «ІМ 40 ДТ» від 08.12.2022 №22UA408020062896U8 митна вартість товарів першочергово була самостійно заявлена декларантом за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості у відповідності до положень ст.64 МК України, про що свідчить заповнення гр.43 даної декларації (заявлено 6 метод). Заявлений рівень митної вартості становить: по товару №1 - 4,24 дол.США/кг; по товару №2 - 3,14 дол.США/кг (2,61627 дол.США/м2). У подальшому, після скасування рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2023 по справі №600/123/23-а рішення про коригування митної вартості товару від 09.12.2022 №UA408000/2022/000200/2 та картки відмови в митному оформленні товарів скасовано, митний орган цілком доцільно визнав митну вартість товарів по митній декларації типу «ІМ 40 ДТ» від 13.12.2022 №№UA408020/2022/064074 на рівні, самостійно заявленому декларантом за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості у відповідності до положень ст.64 МК України по митній декларації типу «ІМ 40 ДТ» від 08.12.2022 №UA408020/2022/062896, а саме: по товару №1 - 4,24 дол.США/кг; по товару №2 - 3,14 дол.США/кг (2,61627 дол.США/м2). Отже, хоч митна декларація типу «ІМ 40 ДТ» від 08.12.2022 №22UA408020062896U8 подавалась як додаткова декларація до митної декларації типу «ІМ 40 ТН» від 18.11.2022 №22UA408020057157U4, однак остання не була предметом коригування згідно рішення про коригування митної вартості товару від 09.12.2022 №UA408000/2022/000200/2. Відтак, прив`язка позивачем да такої митної декларації типу «ІМ 40 ТН» від 18.11.2022 №22UA408020057157U4 (у тому числі посилання на визначення митної вартості за іншим методом) є недоцільною з огляду на іншу сутність спірних правовідносин. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкорд-С" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.