Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5866/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5866/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (суддя Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/5866/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 25.04.2008, з 17.03.2009 по 17.08.2015 та з 21.09.2023 по 28.02.2025; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи з 01.01.2004 по 25.04.2008, з 17.03.2009 по 17.08.2015 та з 21.09.2023 по 28.02.2025 до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 22.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду як отримувач пенсії. Із посиланням на норми Закону України Про пенсійне забезпечення зазначає, що періоди роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Просить задовольнити позовні вимоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 (у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 25.04.2008, з 17.03.2009 по 17.08.2015 та з 21.09.2023 по 28.02.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 25.04.2008, з 17.03.2009 по 17.08.2015 та з 21.09.2023 по 28.02.2025 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи відповідача щодо неналежної форми звернення позивача про перерахунок пенсії, яке не відповідає Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону (Порядок №22-1). Також спірний період роботи позивача відноситься до часу, який наступив вже після 01.04.2004, тобто дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не відноситься до визначення права на призначення пенсії, так як пенсія вже призначена. Крім того записи в трудовій книжці підтверджують тільки загальний стаж роботи позивача, вони не містять належні та достатні відомості щодо періодів і характеру виконуваної позивачем роботи. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії шляхом зарахування до загального страхового стажу періодів роботи у закладі з надання психіатричної допомоги в подвійному розмірі, однак отримала відмову, оформлену листом від 03.06.2025 № 9288-8978/Н-02/8-0800/25. Наведені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції). Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом № 1058-IV, є Закон України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII. Статтею 24 Закону № 1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За правилами пункту 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України Про пенсійне забезпечення в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій. Статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Статтею 1 Закону України Про психіатричну допомогу від 22.02.2000 № 1489-III визначено, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги; заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги. Матеріалами справи підтверджується, що позивач у періоди з 01.01.2004 по 25.04.2008 (довідки КНП Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР від 14.07.2022 № 99, від 12.05.2025 № 117), з 17.03.2009 по 17.08.2015 (довідки КНП Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР від 14.07.2022 № 100, від 12.05.2025 № 115) та з 21.09.2023 по 28.02.2025 (довідка КНП Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР від 12.05.2025 № 116) працювала у закладі з надання психіатричної допомоги та повний робочий день займалася обслуговуванням психічно хворих. За правилами статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV періоди роботи позивача з 01.01.2004 по 25.04.2008, з 17.03.2009 по 17.08.2015 та з 21.09.2023 по 28.02.2025 підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ періодів роботи позивачів після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-IV. У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Законом № 1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788 був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону № 1788-XII, то він мав би виключити із Закону № 1788-XII усі інші положення, чого зроблено не було. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд першої інстанції вірно зазначив, що подана заява позивача за своєю суттю є заявою про перерахунок пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника. Щодо покликань відповідача на те, що позивач у періоди 03.10.2009, 20.07.2011, 23.05.2012, 27.05.2012, 31.05.2012, 31.10.2013, 14.11.2013, 06.01.2015 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати слід зауважити, то відповідно до положень статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Отже, Кодекс законів про працю України передбачає зарахування відпустки без збереження заробітної плати до загального, безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи відповідача з якими останній пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги відповідача , не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова