Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/10804/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10804/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 в адміністративній справі №280/10804/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 05.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області П/С №923090106227 від 10 жовтня 2025 року про відмову у виплаті допомоги на поховання; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити йому допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення № П/С №923090106227, яким позивачу відмовлено у виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 . Підставою для відмови зазначено припинення з 01 травня 2023 року виплати пенсії померлій у зв`язку з неотриманням протягом шести місяців та відсутністю заяви про поновлення. Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення, звернулась до суду з даним позовом. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10 жовтня 2025 року №П/С №923090106227 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 у розмірі, передбаченому статтею 53 Закону № 1058- IV. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що за життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався. Пенсійна справа знята з обліку з 01.10.2025 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі приписів ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, 06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Калинівка Мелітополького району Запорізької області. Позивачем разом із заявою надані скановані копії оригіналів наступних документів: заява щодо виплати допомоги на поховання від 06 жовтня 2025 року № 6239; - паспорт ОСОБА_1 НОМЕР_1 , дата видачі 26 квітня 2000 року, виданий Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області; - довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ; - довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ; - довідка про відкритий рахунок в банку; - свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 03 жовтня 2025 року, серія НОМЕР_2 , місце смерті село Калинівка, Мелітопольский район, Запорізька область; - витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 03 жовтня 2025 року № 00053963135 ОСОБА_2 ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято рішення № П/С №923090106227 від 10 жовтня 2025 року про відмову у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 . В якості підстави для відмови пенсійним органом зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01 травня 2023 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 з часу припинення виплати пенсії із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку не звертався. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання. Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення, звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на призначення та виплату допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 у розмірі, передбаченому статтею 53 Закону № 1058- IV. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Статтею 53 Закону № 1058-IV установлено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначає Закон України «Про поховання та похоронну службу» від 10 липня 2003 року №1102-IV (далі - Закон №1102-IV), який також регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання. Відповідно до статті 11 Закону №1102-IV поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого. Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України. Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі. За правилами статті 13 Закону №1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення відповідної виплати врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Згідно з пунктом 5.1 Порядку №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 7), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави. Форма заяви встановлена Додатком №7 до Порядку №22-1. Пунктом 5.2 Порядку №22-1 передбачено, що заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання є те, що ОСОБА_2 на дату смерті фактично не отримував пенсію, у зв`язку з призупиненням її виплати з 01 травня 2023 року. Судом встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_2 припинена у зв`язку з тим, що останній проживав та тимчасово окупованій території. Відповідачем не спростовується аргумент суду першої інстанції про те, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не виплачувалась нарахована пенсія, оскільки його місце проживання було на тимчасово окупованій території, однак пенсія йому мала нараховуватися. Отже, при визначенні розміру допомоги на поховання відповідач мав визначити розмір допомоги у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера, й для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку, при цьому фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання. Оскільки відповідачем не наведено інших підстав для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, а також обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - зобов`язання відповідача оформити та виплатити позивачу допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 . Що стосується посилань відповідача на те, що позивачем на надавались органу Пенсійного фонду докази понесення ним витрат на поховання (квитанції, товарні чеки, накладні, тощо), колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними, адже ця обставина не зазначена відповідачем у рішенні про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 в адміністративній справі №280/10804/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш суддя А.В. Шлай