Постанова КЦС ВС № 713/1102/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року м. Київ справа № 713/1102/24 провадження № 61-11870св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області, відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2024 року у складі судді Крамаренко І. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2025 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кухаря С. В., Полякова О. З., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2024 року Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі. Позовна заява мотивована тим, що 21 січня 2021 року між Головним управлінням (далі - ГУ) Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди землі № 8/57-21-ДО. Предметом договору є земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) державної власності для городництва, загальною площею 613,8426 га, які розташовані на території Пологівського району Запорізької області, за межами населеного пункту. Після укладення вказаного договору за заявою ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, зазначених у ньому. Пунктом 7 договору визначено, що його укладено строком на 30 років. Крім того, сторонами укладено додатковий договір від 27 січня 2021 року № 68/57-21ДО про внесення змін до договору оренди землі, яким внесено зміни до пункту 10 розділу «Орендна плата», зокрема, визначено, що орендна плата вноситься за перший рік у 90-денний строк після підписання договору оренди, починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України. Отже, відповідно до договору, орендна плата за дванадцятимісячний період у розмірі 1 099 588,7 грн мала бути сплачена ОСОБА_1 у строк до 21 квітня 2021 року. Позивач вказував, що орендодавцем за договором оренди землі від 21 січня 2021 року № 8/57-21-ДО наразі є Пологівська міська територіальна громада в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області. Незважаючи на визначені договором права та обов`язки сторін, ОСОБА_1 не виконано взяті на себе зобов`язання, передбачені договором, а саме: не сплачена орендна плата за 2021 рік у визначений договором строк, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 1 099 588,7 грн, до органу доходів та зборів не передано договір оренди у п`ятиденний строк з моменту підписання. Крім того, пунктом 13 договору оренди землі встановлено, що у разі невнесення орендної плати, у строки визначені договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Також вказувала, що у зв`язку з тим, що орендар не виконала свої зобов`язання зі сплати грошових коштів у розмірі, у строк та у порядку, передбаченому договором оренди землі, підлягають стягненню інфляційні втрати відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Ураховуючи наведене, Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості у загальному розмірі 2 194 914 грн, яка складається із: заборгованості з орендної плати у розмірі 1 045 197,14 грн; штрафу у розмірі 1 045 197,14 грн; інфляційних втрат у розмірі 104 519,72 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 32 923,72 грн. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2024 року позов Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області суму заборгованості у загальному розмірі 2 194 914 грн, яка складається із: заборгованості з орендної плати у розмірі 1 045 197,14 грн; штрафу - 1 045 197,14 грн; інфляційних втрат - 104 519, 72 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області сплачений судовий збір у розмірі 32 923,72 грн. Судові рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання зі сплати грошових коштів у розмірі, у строк та в порядку, передбаченому договором оренди землі від21 січня 2021 року № 8/57-21-ДО, тому позовні вимоги міської ради є законними та обґрунтованими. Оскільки орендар не виконує свої зобов`язання зі сплати грошових коштів у розмірі, у строк та в порядку, передбаченому договором оренди землі, то місцева рада має право на стягнення з орендаря інфляційних втрат. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Орджонікідзевського (нова назва - Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2024 року у цій справі залишено без змін. Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що правові висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. ОСОБА_1 не виконано взяті на себе зобов`язання, а саме, не сплачена орендна плата за 2021 рік, у визначений договором строк, у зв`язку із чим, виникла заявлена заборгованість, а штраф у розмірі 100% заборгованості передбачено умовами договору. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у вересні 2025 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належно правової оцінки тому, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року на спірні земельні ділянки було накладено арешт та вона була позбавлена можливості ними користуватися. При цьому, вона, як орендар, вже з березня 2021 року, коли були порушені кримінальні провадження, зіштовхнулася з перепонами в користуванні землі, а з квітня 2021 року на них почалися слідчі дії. В умовах арешту земельних ділянок, будь яка законна діяльність на них була, фактично, заборонена. Вказує, що відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду. Вважає, що вимога міської ради про стягнення орендної плати за весь період 2021 року, а, тим більше, штраф у розмірі 100 % річної орендної плати, є безпідставними. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У жовтні 2025 року Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, не спростовують правильність ухвалених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлених ними обставин, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення та постанову судів - без змін. Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані ОСОБА_1 додаткові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням додатків до касаційної скарги поза межами визначеного процесуального строку. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. 15 жовтня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2026 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково. Зупинено виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2024 року до закінчення касаційного провадження. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2026 року справу призначено до розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами 21 січня 2021 року між ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди землі № 8/57-21-ДО. Предметом договору є земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) державної власності для городництва, загальною площею 613,8426 га, які розташовані на території Пологівського району Запорізької області, за межами населеного пункту. Після укладення вказаного договору за заявою ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, зазначених у ньому, а саме: - право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2324281200:03:005:0001, площею 65,0080 га зареєстровано 03 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40459315 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275550423242), розмір орендної плати - 112 859,13 грн; - право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2324286800:06:011:0010, площею 54,9000 га зареєстровано 03 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40416759 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275737423242), розмір орендної плати - 117 505,46 грн; - право оренди на земельну ділянку з кадастровий номером 2324285000:07:016:0010, площею 18,0000 га зареєстровано 03 лютого 2021 року, номер запису інше речове право 40448351 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2023825123242), розмір орендної плати - 41 880,40 грн; - право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2324210100:13:007:0025, площею 45,4033 га зареєстровано 03 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40416405 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2278325523242), розмір орендної плати - 110 913,48 грн; - право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2324210100:13:007:0039, площею 78,8572 га зареєстровано 03 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40444043 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275432723242), розмір орендної плати - 143 516,8 грн; - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324284600:08:014:0002, площею 25,6183 га зареєстровано 02 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40404802 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2278569423242), розмір орендної плати - 26 145,72 грн; - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324281900:13:017:0012, площею 55,8686 га зареєстровано 03 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40445563 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781574223242), розмір орендної плати - 90 696,08 грн; - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324281900:11:026:0011, площею 67,0536 га зареєстровано 02 лютого 2021 року номер запису про інше речове право 40417698 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781599523242), розмір орендної плати - 94 307,97 грн; - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324281900:13:026:0001, площею 65,8012 га зареєстровано 02 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40412849 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1602363423242), розмір орендної плати - 127 564,92 грн; - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324281200:02:001:0001, площею 19,2106 га зареєстровано 02 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40438610 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2068103323242), розмір орендної плати - 17 098,54 грн; - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324281200:03:016:0003, площею 26,8218 га зареєстровано 02 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40413552 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275489823242), розмір орендної плати - 42 833,09 грн; - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324286800:09:006:0010, площею 58,7000 га зареєстровано 02 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право 40405734 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275756123242), розмір орендної плати - 119 875,55 грн. Крім того, сторонами укладено додатковий договір від 27 січня 2021 року № 68/57-21ДО про внесення змін до договору оренди землі від 21 січня 2021 року № 8/57-21-ДО, яким внесені зміни до пункту 10 розділу «Орендна плата», зокрема, визначено, що орендна плата вноситься за перший рік - у 90-денний строк після підписання договору оренди, починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України. Відповідно до договору, орендна плата за дванадцятимісячний період, мала бути сплачена ОСОБА_1 у строк до 21 квітня 2021 року, тобто ще до початку військової агресії рф проти України 24 лютого 2022 року. Крім того, відповідно до пункту 13 вищезазначеного договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Відповідно до рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2023 року у справі № 335/4931/23 за позовом першого заступника керівника Пологівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок, вищезазначений договір оренди землі від 21 січня 2021 року № 8/57-21-ДО розірвано та зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки на користь Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області. ОСОБА_1 не виконано взяті на себе зобов`язання, а саме, не сплачена орендна плата за 2021 рік у визначений договором строк, у зв`язку із чим, виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача складається з орендної плати у розмірі 1 045 197,14 грн. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Відповідно до частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України). За положеннями статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із частиною першою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі (частина перша статті 14 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Орендна плата справляється у грошовій формі. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт. Відповідно до статті 36 Закону України «Про оренду землі» у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 ПК України). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України). Статтею 549 ЦК України встановлено, що штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. До сплати неустойки застосовуються спеціальні строки позовної давності. Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку доводам сторін, наданим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованих висновків про те, що міська рада довела обґрунтованість своїх позовних вимог, оскільки у ОСОБА_1 був обов`язок зі сплати орендної плати за землю за 2021 рік до 21 квітня 2021 року, проте своїх зобов`язань не виконала, станом на час розгляду орендну плату за 2021 рік не сплатила взагалі. При цьому, суди попередніх інстанцій правильно відхилили заперечення відповідача про введення в Україні воєнного стану, через військову агресію російської федерації проти України, оскільки воєнний стан було введене 24 лютого 2022 року, у той час, як предметом спору є орендна плата за 2021 рік. Посилання заявника на накладення ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року арешту на спірні земельні ділянки та неможливість ними користуватися, Верховний Суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 не довела суду, як фактичну неможливість використання земельних ділянок, так і вчинення нею дій щодо розірвання договору оренди від 21 січня 2021 року № 8/57-21-ДО, до настання строку сплати орендної плати, що було її процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України. При цьому, Верховний Суд не бере до уваги долучені ОСОБА_1 докази до касаційної скарги, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості долучати нові докази, які не були предметом оцінки судами попередніх інстанцій. Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін. Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії). Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2025 рокузалишити без змін. Поновити виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2024 року. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк