Постанова 4824 № 752/14425/25

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 року місто Київ справа № 752/14425/25 апеляційне провадження № 22-ц/824/7541/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О., за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Кокошка О.Б. від 22 грудня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У червні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"(далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що з 1 травня 2018 року КП "Київтеплоенерго" є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 1 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 1 листопада 2021 року, у зв'язку зі зміною законодавства, - виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднано до мереж тепло- та водопостачання, як наслідок квартира № 83 у даному будинку під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 1 листопада 2021 року споживачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Відповідач свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати житлово-комунальних послуг не виконував, у зв`язку з чим за період з 1 травня 2018 року по 30 квітня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 71 002 грн 23 коп., а саме: заборгованість за послуги з централізованого опалення - 23 920 грн 56 коп.; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води - 12 612 грн 12 коп.; за період з 1 листопада 2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії - 22 281 грн 93 коп.; заборгованість з послуги з постачання гарячої води - 10 081 грн 91 коп. Також відповідач, порушуючи вимоги Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", не вносив плату за абонентське обслуговування, унаслідок чого за період з 1 листопада 2021 року утворилася заборгованість за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1 369 грн 26 коп. та за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 736 грн 45 коп. Крім того, позивач, на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18, укладеного між ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго", набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 19 721 грн 58 коп. та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 6 874 грн 52 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 721 грн 58 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 2 997 грн 66 коп., три проценти річних у розмірі 737 грн 55 коп.; заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 874 грн 52 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 044 грн 93 коп., три проценти річних у розмірі 257 грн 12 коп.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 рок послуги з централізованого опалення у розмірі 23 920 грн 56 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 3 635 грн 91 коп., три проценти річних у розмірі 894 грн 57 коп.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 рок послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12 612 грн 12 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 917 грн 04 коп., три проценти річних у розмірі 471 грн 63 коп.; заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22 281 грн 93 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 2 836 грн 77 коп., три проценти річних у розмірі 689 грн 96 коп., пеню у розмірі 372 грн 44 коп.; заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 081 грн 91 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 290 грн 31 коп., три проценти річних у розмірі 307 грн 37 коп., пеню у розмірі 168 грн 91 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 1 369 грн 26 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736 грн 45 коп.; судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року позов КП "Київтеплоенерго" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 721 грн 58 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 2 997 грн 66 коп., три проценти річних у розмірі 737 грн 55 коп.; заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 874 грн 52 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 044 грн 93 коп., три проценти річних у розмірі 257 грн 12 коп.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 рок послуги з централізованого опалення у розмірі 23 920 грн 56 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 3 635 грн 91 коп., три проценти річних у розмірі 894 грн 57 коп.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 рок послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12 612 грн 12 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 917 грн 04 коп., три проценти річних у розмірі 471 грн 63 коп.; заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22 281 грн 93 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 2 836 грн 77 коп., три проценти річних у розмірі 689 грн 96 коп., пеню у розмірі 372 грн 44 коп.; заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 081 грн 91 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 290 грн 31 коп., три проценти річних у розмірі 307 грн 37 коп., пеню у розмірі 168 грн 91 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 1 369 грн 26 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736 грн 45 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 3 028 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності у відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Дикий Ю.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову; застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог позивача за період до 24 лютого 2019 року та відмовити у задоволенні позову в цій частині у разі якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог. Скаржник зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт та підстави виникнення у відповідача заборгованості перед КП "Київтеплоенерго" у загальному розмірі 26 596 грн 10 коп. за період до 1 травня 2018 року. Зазначена сума боргу ґрунтується на даних додатку до договору про відступлення права вимоги № 602-18 від 11 жовтня 2018 року, який за своєю юридичною природо є лише доказом права вимоги, а не доказом надання послуг, їх обсягу чи правильності нарахування. Також зазначає, що є недоведеними і вимоги про стягнення заборгованості за період з 1 травня 2018 року до 30 квітня 2025 року, оскільки ґрунтуються виключно на підставі одностороннього розрахунку позивача без дослідження первинної документації. Наголошує, що оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт та розмір існування основного боргу, то є недоведеними і похідні вимоги щодо нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних. Вказує, що відповідач зареєстрований у квартирі з 13 грудня 2024 року, а відтак є помилковим висновок суду першої інстанції, що до цієї дати ОСОБА_1 був споживачем послуг та зобов`язаний оплатити послуги за весь період. При цьому, такий висновок суду ґрунтується виключно на факті під`єднання вказаного будинку до мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, що само по собі не є безумовним доказом споживання послуг конкретним мешканцем. Крім цього, вказує, що попереднім мешканцем квартири була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 та до моменту реєстрації відповідача у квартирі ніхто зареєстрованим не був та послуги фактично не споживалися, що також підтверджується занедбаним станом приміщення. Також скаржник як на підставу для скасування рішення суду посилається на пропуск позивачем строку позовної давності. Зокрема, скаржник зазначає, що відсутні підстави для продовження строку позовної давності на період дії карантину, запровадженого у зв`язку з поширенням COVID-19, оскільки карантин на території України завершився 30 червня 2023 року, тоді як позов КП "Київтеплоенерго" подано у червні 2025 року, тобто через два роки після його закінчення. На думку скаржника, продовження строків позовної давності, запроваджене з 2 квітня 2020 року у зв`язку з карантином, припинило свою дію 30 червня 2024 року, а тому станом на червень 2025 року не могло впливати на перебіг позовної давності. Щодо зупинення перебігу позовної давності у зв`язку із введенням воєнного стану скаржник зазначає, що такий перебіг було зупинено лише з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим вимоги позивача, які виникли до 24 лютого 2019 року, заявлені поза межами строку позовної давності. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи КП "Київтеплоенерго" відзив на апеляційну скаргу не подало. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання КП "Київтеплоенерго" в судове засідання не з`явилося про дату, час і місце розгляду справи повідомлене належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи. Представник ОСОБА_1 - Дикий Ю.О. в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без їх участі. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що у газеті "Хрещатик" № 111 (4511) від 6 серпня 2014 року було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "Київенерго". У газеті "Хрещатик" № 34 (5085) від 28 березня 2018 року опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню ПАТ "Київтеплоенерго". Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 10 квітня 2018 року № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП "Київтеплоенерго" здійснює з 1 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. 11 жовтня 2018 року між ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго" укладений договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ "Київенерго" відступило право вимоги, а КП "Київтеплоенерго" набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 1 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 1 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. Відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 до договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) позивач КП "Київтеплоенерго" набуло право вимоги до Безпалої про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 19 721 грн 58 коп. та гарячого водопостачання в розмірі 6 874 грн. 52 коп. (а.с. 22, 23). Згідно з витягом № 130486321 від 6 травня 2025 року з Реєстру територіальної громади міста Києва, та відповіді № 1474480 від 12 червня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , - з 13 грудня 2024 року (а.с.6, 56). Згідно розрахунків заборгованості, наданих позивачем, станом на 30 квітня 2025 року за адресою споживача: АДРЕСА_3 , наявна заборгованість: за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 721 грн 58 коп. та послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 874 грн 52 коп.; за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23 920 грн 56 коп. та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12 612 грн 12 коп.; за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22 281 грн 93 коп. та послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 081 грн 91 коп.; з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 1 369 грн 26 коп. і з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736 грн 45 коп. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною 3 статті 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Як убачається з матеріалів справи, копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви, направлені ОСОБА_1 судом першої інстанції, повернулися без вручення із зазначенням причини: "адресат відсутній за вказаною адресою". За таких обставин відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву, надати докази на підтвердження своїх заперечень та реалізувати процесуальні права, передбачені статтями 43, 49, 178 ЦПК України. З огляду на наведене колегія суддів визнає поважними причини неподання відповідачем відповідних доказів до суду першої інстанції та відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України приймає подані ним до суду апеляційної інстанції докази (копії фотографій квартири; копія довідки про прийняття ОСОБА_1 на обслуговування до спеціалізованого закладу соціального обслуговування та соціального захисту; копія довідки про місце реєстрації; копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, виданого ОСОБА_1 від 28 листопада 2016 року (знято з обліку - 8 червня 2023 року); копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі; копія постанови Першої Київської державної нотаріальної контори від 9 грудня 2025 року про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 ). Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що КП "Київтеплоенерго" є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води до будинку, у якому розташована спірна квартира, позивачем надано розрахунок заборгованості за особовим рахунком, а відповідачем не подано доказів сплати нарахованих сум, ненадання послуг або їх надання неналежної якості. З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі. Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частиною 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги з 31 грудня 2023 року, у випадку прострочення сплати коштів. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, саме на позивача покладається обов`язок доведення не лише факту надання житлово-комунальних послуг до відповідного житлового приміщення та розміру нарахованої заборгованості, а й того, що саме відповідач є належним боржником за заявленими до стягнення сумами. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зі змісту поданих позивачем доказів убачається, що вони підтверджують факт надання житлово-комунальних послуг до спірної квартири, розмір здійснених нарахувань, а також набуття КП "Київтеплоенерго" права вимоги щодо заборгованості, яка виникла до 1 травня 2018 року. Водночас, зазначені докази самі по собі не підтверджують виникнення саме у ОСОБА_1 обов'язку щодо сплати всієї заявленої до стягнення заборгованості. Так, предметом доказування у цій справі є не лише факт існування заборгованості за особовим рахунком квартири, а й наявність правових підстав для покладення обов'язку зі сплати цієї заборгованості саме на відповідача. Тому встановлення лише факту наявності заборгованості за особовим рахунком не є достатнім для задоволення позову без встановлення особи, яка відповідно до закону або договору є боржником за спірним грошовим зобов'язанням. Як убачається з матеріалів справи, КП "Київтеплоенерго" є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води до будинку, в якому розташована спірна квартира, а також здійснює нарахування плати за відповідні житлово-комунальні послуги. На підтвердження заявлених вимог позивачем подано розрахунок заборгованості за особовим рахунком, відомості щодо щомісячних нарахувань та документи, що підтверджують набуття ним права вимоги за договором відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року № 602-18. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність розміру заборгованості виключно з тих підстав, що позивачем не подано первинних бухгалтерських документів. Розрахунок заборгованості, поданий позивачем, містить відомості щодо виду житлово-комунальних послуг, періоду їх надання, розміру щомісячних нарахувань та суми заборгованості. При цьому, відповідачем не подано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про неправильність проведених нарахувань, застосованих тарифів, площі житлового приміщення, показників засобів обліку чи про повне або часткове погашення спірної заборгованості. Саме лише посилання на відсутність первинних бухгалтерських документів за відсутності будь-яких доказів неправильності здійснених нарахувань не спростовує наведеного позивачем розрахунку та не є самостійною підставою для відмови у позові. Разом з тим, надані позивачем докази самі по собі не підтверджують, що саме відповідач є особою, на яку може бути покладений обов`язок зі сплати всієї заявленої заборгованості, у тому числі за період до встановлення його зв`язку зі спірною квартирою. Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 позивачем до суду першої інстанції було подано витяг з реєстру територіальної громади м. Києва. Крім того, з метою перевірки зазначених відомостей суд першої інстанції звернувся із запитом до Єдиного державного демографічного реєстру та отримав відповідь № 1474480 від 12 червня 2025 року, згідно з якою місце проживання відповідача зареєстровано з 13 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_3 . Проте зазначеній обставині суд першої інстанції належної правової оцінки не надав та не з`ясував її значення для правильного вирішення спору, хоча вона має істотне значення для встановлення періоду, з якого позивачем доведено виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг. Крім того, з копії свідоцтва про народження відповідача встановлено, що ОСОБА_5 , яка була зареєстрована у спірній квартирі та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його матір`ю. Разом з тим, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що до 13 грудня 2024 року відповідач був власником чи співвласником спірної квартири, проживав у ній, користувався житлово-комунальними послугами або набув статусу індивідуального споживача на іншій правовій підставі. Більше того, представником відповідача надано копію постанови державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Кулєшової Ю.В. від 9 грудня 2025 року про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Сам по собі факт переходу до КП "Київтеплоенерго" права вимоги за договором відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року № 602-18, а також наявність заборгованості за особовим рахунком квартири не свідчить про виникнення саме у відповідача обов`язку зі сплати такої заборгованості, оскільки відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг покладається на особу, щодо якої доведено статус споживача відповідних послуг або іншу правову підставу виникнення такого обов`язку. Отже, позивачем не доведено виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг, нарахованих до 13 грудня 2024 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Разом із тим, починаючи з 13 грудня 2024 року, відповідач набув статусу споживача житлово-комунальних послуг, оскільки саме з цієї дати його місце проживання зареєстроване у спірній квартирі. Будь-яких доказів, які б підтверджували виникнення такого зв`язку у більш ранній період, позивач суду не подав. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що позивач довів виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг, лише починаючи з 13 грудня 2024 року. Матеріали справи не містять доказів відключення квартири від мереж теплопостачання чи гарячого водопостачання, ненадання позивачем відповідних житлово-комунальних послуг, звернення відповідача щодо їх неналежної якості або відмови від їх отримання у встановленому законом порядку. Так само відповідачем не подано жодного належного та допустимого доказу повної чи часткової оплати житлово-комунальних послуг після 13 грудня 2024 року. Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, нарахованої після 13 грудня 2024 року, є доведеними належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що після реєстрації місця проживання відповідача у квартирі заборгованість становить: за грудень 2024 року: теплова енергія - 1 148 грн 49 коп., гаряче водопостачання - 227 грн 10 коп., абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 39 грн 89 коп., абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 23 грн 65 коп., а всього - 1 439 грн 13 коп.; за січень 2025 року: теплова енергія - 1 025 грн 73 коп., гаряче водопостачання - 311 грн 29 коп., абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 39 грн 89 коп., абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 23 грн 65 коп., а всього -1 400 грн 56 коп.; за лютий 2025 року: теплова енергія - 1 103 грн 33 коп., гаряче водопостачання - 147 грн 81 коп., абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 39 грн 89 коп., абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 23 грн 65 коп., а всього - 1 314 грн 68 коп.; за березень 2025 року: теплова енергія - 866 грн 41 коп., гаряче водопостачання - 296 грн 61 коп., абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 39 грн 89 коп., абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 23 грн 65 коп., а всього - 1 226 грн 56 коп.; за квітень 2025 року: теплова енергія - 39 грн 71 коп., гаряче водопостачання - 402 грн 33 коп., абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 39 грн 89 коп., абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 23 грн 65 коп., а всього - 505 грн 58 коп. Таким чином, загальний розмір основної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 5 886 грн 51 коп. Відповідно до умов надання житлово-комунальних послуг, плата за них повинна бути внесена не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, а тому прострочення виконання грошового зобов'язання виникло: за грудень 2024 року - з 21 січня 2025 року; за січень 2025 року - з 21 лютого 2025 року; за лютий 2025 року - з 21 березня 2025 року; за березень 2025 року - з 21 квітня 2025 року; щодо заборгованості за квітень 2025 року станом на 30 квітня 2025 року строк виконання грошового зобов'язання ще не настав, а тому підстави для застосування статті 625 ЦК України і частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відсутні. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, три проценти річних обчислюються за формулою: сума боргу ? 3 % ? кількість днів прострочення ? 365 днів. Здійснивши відповідний розрахунок, колегія суддів встановила, що три проценти річних становлять: грудень 2024 року - 11 грн 83 коп.; січень 2025 року - 7 грн 94 коп.; лютий 2025 року - 4 грн 43 коп.; березень 2025 року - 1 грн 01 коп.; квітень 2025 року - 0 грн. Усього - 25 грн 21 коп. Інфляційні втрати обчислюються шляхом послідовного застосування офіційно оприлюднених індексів споживчих цін Державної служби статистики України за кожний місяць прострочення. При цьому колегія суддів виходить із того, що прострочення за березень 2025 року виникло лише 21 квітня 2025 року, тобто після 15 числа відповідного місяця, у зв'язку з чим індекс інфляції за квітень 2025 року до цієї суми не застосовується. Використовуючи офіційні індекси інфляції: лютий 2025 року - 100,8 %; березень 2025 року - 101,5 %; квітень 2025 року - 100,7 %, розмір інфляційних втрат становить: грудень 2024 року - 43 грн 39 коп.; січень 2025 року - 30 грн 96 коп.; лютий 2025 року - 9 грн 20 коп.; березень 2025 року - 0 грн.; квітень 2025 року - 0 грн. Усього - 83 грн 55 коп. Також, здійснивши відповідний розрахунок станом на 30 квітня 2025 року, колегія суддів встановила, що розмір пені становить: за грудень 2024 року - 14 грн 39 коп., за січень 2025 року - 9 грн 66 коп., за лютий 2025 року - 5 грн 39 коп., за березень 2025 року - 1 грн 23 коп., а всього 30 грн 67 коп. Доводи апеляційної скарги щодо застосування позовної давності колегія суддів окремо не оцінює, оскільки у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла до 13 грудня 2024 року, відмовлено через недоведеність виникнення у відповідача обов'язку щодо її сплати. Щодо заборгованості, яка виникла після зазначеної дати, строк позовної давності не сплив. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позов у повному обсязі, не врахував відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг за період до 13 грудня 2024 року, у зв`язку з чим неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та неправильно застосував норми матеріального права. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову. Отже, з ОСОБА_1 на користь КП "Київтеплоенерго" підлягає стягненню основна заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 5 886 грн 51 коп., три проценти річних у розмірі 25 грн 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 83 грн 55 коп. та пеня у розмірі 30 грн 67 коп., а всього 6 025 грн 94 коп. В іншій частині позовних вимог слід відмовити. Судові витрати Відповідно до частин 1, 13 статі 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення про часткове задоволення позову, судові витрати підлягають новому розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заявипозивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 грн, а відповідачем за подання апеляційної скарги - 3 633 грн 60 коп., з урахуванням подання апеляційної скарги через систему "Електронний суд". Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову на суму 6 025 грн 94 коп., частка задоволених позовних вимог становить 5,23 %, а частка вимог, у задоволенні яких відмовлено, - 94,77 %. Отже, судовий збір за подання позовної заяви, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 158 грн 36 коп. (3 028 грн ? 5,23 %), а судовий збір за подання апеляційної скарги, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, становить 3 443 грн 56 коп. (3 633 грн 60 коп. ? 94,77 %). Таким чином, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених та відхилених позовних вимог. Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Оскільки на КП "Київтеплоенерго" покладається більша сума судових витрат, з КП "Київтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 285 грн 20 коп. (3 443 грн 56 коп. - 158 грн 36 коп.). Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту. Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (місто Київ, площа Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ: 40538421) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 5 886 грн 51 коп., три проценти річних у розмірі 25 грн 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 83 грн 55 коп. та пеню у розмірі 30 грн 67 коп., а всього 6 025 грн 94 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (місто Київ, площа Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ: 40538421) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 3 285 грн 20 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді: