Постанова Львівський апеляційний суд № 462/1795/25

Справа № 462/1795/25 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П. Провадження № 22-ц/811/4372/25 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., без участі сторін,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справуза апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИЛА: У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 08 грудня 2023р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103807867. 26 квітня 2024 року на підставі Договору про відступлення права вимоги №107-МЛ/Т укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги №107-МЛ/Т від 26 квітня 2024 року, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 52 061,48 грн., з яких: 15 300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 571,48 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 190 грн прострочена заборгованість за комісією. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором № 103807867 від 08 грудня 2023 року в розмірі 52 061,48 грн., з яких: 15 300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 571,48 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1190 грн прострочена заборгованість за комісією. З врахуванням зазначених обставин, просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитними договорами в сумі 52061,00 грн. та понесені судові витрати. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103807867 від 08.12.2023 року в сумі 39440 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 15300 грн та заборгованості за відсотками в сумі 22950 грн., 1190 грн комісія за надання кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422,4 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Наголошує, що Кредитний договір № 103807867 від 08 грудня 2023 року є таким, що укладений у письмовій формі та відповідає вимогам законодавства. Звертає увагу, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалось відповідно до умов Кредитного договору №103807867. Акцентує увагу на тому, що відповідач здійснював пролонгацію пільгового періоду згідно із п. 2.3.1 Кредитного договору, докази чого Позивач надав у додатках до заяви. Таким чином, загальна сума заборгованості за відсотками становить 35 571,48 грн. (враховуючи сплати частини відсотків Відповідачем, що відображено в відомостях про щоденні погашення і нарахування). Таким чином, загальна сума заборгованості становить: 35 571,48 (сума відсотків) + 15 300 (тіло кредиту) + 1190 (комісія за надання кредиту) = 52 061,48 Також зазначає, що Відповідно до умов Кредитного договору №103807867 від 08 грудня 2023 року, комісія за надання кредиту одноразова винагорода, що сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.1.5.1 цього договору. Тобто комісія за надання кредиту не стосується додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням,обслуговуванням і поверненням кредиту чи надання інформації про стан кредитної заборгованості. Окрім цього, заявили клопотання щодо подання нових доказів по справі, а саме Додаткову угоду про пролонгацію №79095702 від 22 грудня 2023 року. Зазначає, що неподання цих доказів раніше було зумовлене об`єктивними причинами, а саме: під час передачі прав вимоги за договором факторингу первісний кредитор не передав нам документи щодо пролонгацій договору. Таким чином, у позивача фактично не було можливості надати їх суду першої інстанції, оскільки ними не володіли. Просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове, якимзадовольнити позовні вимоги повністю. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення 07 липня 2026 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом та матеріалами справи встановлено, що 08 грудня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103807867. Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту становить 17000 грн. Згідно з п.1.3 Договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 08 грудня 2023 року і складається з пільгового та поточного періодів. Відповідно до п.1.5.1Договору комісія за користування кредитом становить 1190,0 грн, яка нараховується за ставкою 7% від суми кредиту одноразово на момент видачі кредиту. Згідно з п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1,16 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п.1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 3,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 26 квітня 2024 року укладено договір про відступлення права вимоги №107-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги №107-МЛ/Т від 26 квітня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 52 061,48 грн., з яких: 15300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35571,48 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1190 грн прострочена заборгованість за комісією. Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про споживчий кредит №103807867 від 08 грудня 2023 року, правочин, в силу відсутності доказів на підтвердження його нікчемності чи визнання його недійсним у встановленому порядку, створюють презумпцію його правомірності, у зв`язку з чим вказаний кредитний договір є обов`язковими для виконання його сторонами, а зобов`язання за ними мають виконуватися належним чином відповідно до закону та їх умов, натомість відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язань за вказаним кредитним договором, допущену заборгованість за кожним електронним договором ним у встановленому порядку не погашено. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір відсотків, які підлягають стягнення належить зменшити до розміру, що складатиме 150% від суми заборгованості за тілом кредиту (основною сумою боргу). На переконання суду першої інстанції, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин, враховуючи знецінення валюти гривні та велику інфляцію в України. Проте, з таким висновком колегія суддів частково не погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Укладений кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 №103807867 від 08 грудня 2023 року містить всі істотні умови кредитування: розмір кредиту, строк кредиту, процентна ставка, порядок повернення кредиту та сплати процентів. Сторонами не заперечується як факт укладення договору про споживчий кредит №103807867 від 08 грудня 2023 року, так і факт отримання коштів за договором в сумі 17 000 грн. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач отримав кредитні кошти, однак вчасно їх не повернув, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина першастатті 527 ЦК України). Відповідно до частини першоїстатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Позивач, крім тіла кредиту, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками у сумі 35 571,48 грн. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача за кредитом (основною сумою боргу) становить за договором про споживчий кредит №103807867 від 08 грудня 2023 року в сумі 15 300 грн., при цьому, заборгованість за відсотками позивач просить стягнути у розмірі 35 571,48 грн., яка у 2,3 рази перевищує розмір боргу та не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Однак колегія суддів з такими висновками не погоджується, з огляду на наступне. Згідно з розділом «Терміни та визначення» кредитного договору №103807867 від 08 грудня 2023 року, строк, на який надається кредит (строк кредитування) це визначений пунктом 1.3 договору період часу, протягом якого позичальник може правомірно користуватися кредитом, що складається з пільгового і поточного періодів. Пільговий період строк, що настає з дати видачі кредиту, згідно п.1.3 та завершується у визначену п.1.3.1 договору дату (рекомендовану дату платежу). Під час дії цього періоду, проценти за користування кредитом можуть, якщо це передбачено умовами договору, нараховуватись за зниженою процентною ставкою. З дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов`язання позичальником вважається таким, що настав, і триває протягом поточного періоду. Поточний період строк, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується у визначену п.1.3.2 договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов`язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. Дата повернення кредиту/дата остаточного погашення заборгованості це визначена п.1.3.2 договору календарна дата, з настанням якої завершується поточний період та строк кредитування за договором. Згідно з п.п.1.3., 1.3.2 кредитного договору №103807867 від 08 грудня 2023 року, кредит надається загальним строком на 105 днів з 08 грудня 2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 22 березня 2024 року (дата остаточного погашення заборгованості). Відповідно до п.1.4 договору, позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 23 грудня 2023 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 22 березня 2024 (останнього строку кредитування). Згідно з п.2.4.1 договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 договору. Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших платежів. Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов`язань позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, п.п.3.2.5, 3.2.6 договору. Разом з тим, пунктом 2.3 договору сторони передбачили пролонгацію строку кредитування. Продовження, вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п.2.3.1). Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені п.2.3 договору та розділом 6 Правил, у тому числі, сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах, визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період, нараховується за ставкою, визначеною п.1.5.2 договору. Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Як свідчать матеріали справи, 22 грудня 2023 року відповідач сплатив 1700 грн. на погашення тіла кредиту, 1700 на погашення процентів та 1700 грн. на погашення комісії. Своїми діями позичальник продовжив пільговий період ще на 15 днів, у зв`язку з чим збільшив строк кредитування пропорційно строку пролонгації, що визначено п.2.3.2 договору. Як вбачається із відомості про нарахування, пільговий період (15 днів) становив з 08 грудня 2023 року по 23 грудня 2024 включнота з 24 грудня 2023 року по 07 січня 2024року і в цей період первісний кредитор проводив нарахування процентів згідно п.1.5.2, 2.3.1.1 договору. В подальшому, за період з 08 січня 2024 року по 06 квітня 2024 року року нарахування процентів здійснювалось згідно п.п.1.5.2, 2.3.1 та п.п.1.6, 2.3.1.2, які були узгоджені між сторонами. Таким чином, кредитодавець проводив нарахування процентів за період, який узгоджений між сторонами. При цьому, колегія суддів ураховує, що відповідач не звертався в суд із вимогами про недійсність/нікчемність такого договору та не спростував належними доказами заборгованість за тілом кредиту та процентами, розмір яких та строк нарахування, погоджені сторонами. Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Наданий позивачем розрахунок заборгованості по сплаті процентів не спростований відповідачем. Саме вказаний розмір заборгованості за процентами, згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26 квітня 2024 року ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ ФК «Кредит-Капітал». Оскільки відповідачем не було спростовано правильність здійсненого розрахунку, колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом, обумовленими умовами договору, в сумі 35 571,48 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи наведене, рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 рокупідлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» . Згідно ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. При поданні апеляційної скарги, до неї позивачем були долучені нові докази, а саме: Додаткова угода про пролонгацію №79095702 від 22 грудня 2023 року, Згадані нові докази в суді апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки такі не були предметом дослідження в суді першої інстанції, а доводи зазначені в апеляційній скарзі в обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, які зводяться до того, що під час передачі прав вимоги за договором факторингу первісний кредитор не передав нам документи щодо пролонгацій договору, колегія суддів не знаходить поважними, оскільки перешкод звернутись із запитом до первісного кредитора для отримання відповідних документів та долучити їх раніше в період розгляду справи в суді першої інстанції у позивача не існувало. Відповідно до статті 141 ЦПК України та враховуючи наслідки розгляду справи апеляційним судом задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422 грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 грн. 60 коп., що в загальному становить 6056 грн. Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задовольнити частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103807867 від 08 грудня 2023 року в сумі 52 061,48грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 15300 грн та заборгованості за відсотками в сумі 35 571,48 грн., 1190 грн комісія за надання кредиту. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6056 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 07 липня 2026 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Крайник Н.П. Шандра М.М.