Постанова Сумський апеляційний суд № 591/3269/25

Справа №591/3269/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М. Номер провадження 33/816/306/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Архипенка О.І. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки за те, що він 26 березня 2025 року о 22.06 год. у м. Суми по вул. Харківська, 75, керував т/з Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 та прослідувати до закладу охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився шляхом ухилення від процедури огляду, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola Solutions VB400 471533, 471139. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Архипенко О.І., подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що поліцейські не повідомляли ОСОБА_1 про те, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння, а вимагали пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння лише через те, що вони отримали інформацію про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначав, що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 , а саме: направлення ОСОБА_1 в медичний заклад складено після завершення оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Стверджував, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то за приписами ч.3 ст. 266-1 КУпАП він міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Розгляд апеляційної скарги було проведено без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без участі його захисника адвоката Архипенка О.І. виходячи з таких обставин. Так, у судове засідання призначене на 09 год. 00 хв. 07 липня 2026 року, до апеляційного суду ОСОБА_1 разом із захисником - адвокатом Архипенком О. І. повторно не з`явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України"). У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. Звертаю увагу, що справа перебуває на розгляді в апеляційному суді з травня 2025 року, події які інкримінують ОСОБА_1 датовані 26 березня 2025 року. Так, на судовий розгляд призначений на 09 год. 30 хв. 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та адвокат Архипенко О. І. не з`явилися, причин неявки не повідомили. На судове засідання призначене на 14 год. 00 хв. 06 лютого 2026 року ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення у зв`язку із перебуванням його на лікарняному. До початку судового засідання призначеного на 09 год. 00 хв. 07 липня 2026 року ОСОБА_2 знову подав клопотання про відкладення у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Архипенко О. І., знаючи, що в апеляційному суді на розгляді з 03 червня 2025 року перебуває подана ними апеляційна скарга, в судове засідання жодного разу не з`явилися, подаючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що останні не бажають приймати участь в апеляційному перегляді даної справи. Тому, враховуючи клопотання Архипенка О. І. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги захисником особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Архипенком О.І. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282625 від 26 березня 2025 року; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження огляду відмовився; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд не проводився; - розпискою ОСОБА_3 від 26 березня 2025 року якою він отримав на зберігання транспортний засіб Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 ; -довідкою про надання інформації з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , від 20 квітня 2023 року; - постановою Жовтневого районного суду м. Харкова, справа № 639/3133/24, провадження № 3/639/1294/24 від 30 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - долученим до протоколу відеозаписом. Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Щодо тверджень апелянта про те, що поліцейські не повідомляли ОСОБА_1 про те, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння, а вимагали пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння лише через те, що вони отримали інформацію про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд зазначає наступне. Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп`яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. При відсутності вказаних ознак сп`яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння. На виконання вказаних вимог Інструкції працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 , оголошені йому та зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка , що не відповідає обстановці. Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд. Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність ознак сп`яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта про те, що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 , а саме: направлення ОСОБА_1 в медичний заклад складено після завершення оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, на думку апеляційного суду, не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 та є формальним. З поведінки водія вбачається, що останній не мав бажання проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу та їхати до медичного закладу для проведення огляду, його рішення було виваженим та безсумнівним, а тому вручення йому направлення не могло вплинути та змінити його волевиявлення. Крім того, огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, яким водій доставляється до закладу охорони здоров`я, а тому вручення бланку направлення в даному випадку не вказує на порушення порядку проведення огляду та не виключає факту непогодження і небажання ОСОБА_1 проходити відповідний огляд. Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗС України та проходить військову службу, а тому проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовця, працівниками поліції заборонено, у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне. За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був зупинений 26 березня 2025 року о 22.06 год. у АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини. У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати. Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Архипенка О.І., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294, КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Архипенка О.І. на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.