Постанова Одеський апеляційний суд № 521/1910/26
від 06.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/1408/26 Номер справи місцевого суду: 521/1910/26 Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А. Доповідач Копіца О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.07.2026 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Копіца О.В., в порядку підготовки до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП установив: Оскаржуваною постановою суду 1-ої інстанції на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також стягнуто судовий збір в сумі 665,60 грн на користь держави. Не погодившись із зазначеною постановою суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. При цьому, ОСОБА_1 направляв до суду апеляційну скаргу декілька разів 19.06.2026, 22.06.2026 та 24.06.2026. Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При розгляді зазначеної справи у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права. Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому ст. 6 Конвенції; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992). Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика ЄСПЛ з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Відповідно до ч. 3 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд. За обставинами цієї справи 19.06.2026 ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу на електронну пошту Одеського апеляційного суду, тобто з порушенням встановленого порядку подання апеляційної скарги на постанову суду в справі про адміністративні правопорушення через суд 1-ої інстанції. При цьому, зазначена апеляційна скарга не підписана, ані фізично, ані електронним підписом. В подальшому, 22.06.2026 ОСОБА_1 знову звернувся з апеляційною скаргою через канцелярію Одеського апеляційного суду, тобто повторно із порушенням встановленого порядку. Вказані апеляційні скарги були направлені канцелярією апеляційного суду до місцевого суду для долучення їх до матеріалів справи (а.с. 61-70). Згодом, до Одеського апеляційного суду надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 разом із його апеляційною скаргою, яка була подана у встановленому законом порядку до місцевого суду та надійшла до Хаджибейського районного суду м. Одеси 24.06.2026, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (а.с. 57). Разом з тим, незважаючи на те, що апелянтом був дотриманий порядок подання апеляційної скарги, однак вказана дія була вчинена ним із пропуском встановленого законом строку. Так, оскаржувана постанова була ухвалена 09.06.2026, тобто останній день строку на її апеляційне оскарження закінчувався 19.06.2026, водночас апеляційна скарга ОСОБА_1 надійшла до суду 24.06.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому, вказана апеляційна скарга була направлена ОСОБА_1 засобами служби кур`єрської доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин» та відповідно до квитанції № 8204, яка надійшла разом із конвертом, скарга була направлена 10.06.2026 (а.с. 60). Однак, апеляційний суд критично ставиться до вказаної дати та зауважує, що по-перше, зазначена апеляційна скарга підписана апелянтом ОСОБА_1 19.06.2026, про що вказано в самій апеляційній скарзі, що унеможливлює її подачу до служби кур`єрської доставки 10.06.2026. По-друге, відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про поштовий зв`язок» на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ТОВ «Двадцять п`ять годин» є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку (рішення НКЕК від 22.01.2025 № 25). Згідно з цим реєстром до переліку послуг, які надаються ТОВ «Двадцять п`ять годин», належать: «послуги з пересилання внутрішніх поштових відправлень, листи прості». Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, визначено порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними, відповідно до п. 58 яких під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення. Так, копія накладної № 8204 ТОВ «Двадцять п`ять годин», яка надійшла разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , не містить відбитку поштового календарного штемпеля. Серед іншого слід зазначити, що належними та допустимими доказами підтвердження дати отримання/відправлення поштового відправлення є поштовий конверт із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, згідно якого було б можливо перевірити дату отримання та відправлення кореспонденції. Разом з тим, копія вказаної накладної кур`єрської служби доставки не містить ідентифікатора поштового відправлення, за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції. Таким чином, відсутність відбитка поштового календарного штемпеля із датою та інших ідентифікаторів, які б надали змогу встановити дату подання поштового відправлення на копії накладної кур`єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», якою ОСОБА_1 була направлена апеляційна скарга, унеможливлює підтвердження факту і дати прийняття поштового відправлення оператором поштового зв`язку. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За таких обставин, оскільки апелянт ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу із пропуском встановленого законом строку та не просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП. Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити, що апелянт не позбавлений права звернутися повторно із апеляційною скаргою за умови дотримання зазначених вище вимог ч.ч. 2, 3 ст. 294 КУпАП щодо порядку та строку подання апеляційної скарги, з одночасним порушенням питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та наведенням поважних причин пропуску такого строку. Керуючись ст.ст. 7, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.06.2026, про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути ОСОБА_1 разом із доданими матеріалами. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца