Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 339/10/26

Справа № 339/10/26 Провадження № 33/4808/351/26 Категорія ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Сметанюк В. Б. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю прокурора Гринишин Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Комарницького Е.Г. на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення та накладено на нього стягнення: - за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн. (одну тисячу сімсот гривень); - за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення - у виглядi штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень). На підставі ст. 36 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення накладено остаточне адміністративне стягнення у виглядi штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень). Стягнуто в дохід держави 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень та 60 копійок) судового збору, - встановив: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області та відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, а саме не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив вищестоящий орган - Управління освіти Болехівської міської ради Івано-Франківської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме: про намір видати наказ №209-К від 30.08.2024 «Про покладання обов`язків із ведення військового обліку на ОСОБА_1 », згідно з яким ОСОБА_1 поклав на себе особисто обов`язки із ведення військового обліку, за що встановив собі доплату в розмірі 10% посадового окладу, відтак, у ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, зумовлений особистою зацікавленістю в отриманні ним прибутку, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.172-7 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_1 , будучи директором Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області та відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги п. 3 ч.1 ст.28 Закону, а саме: вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилось у підписанні наказу № 209-К від 30.08.2024 «Про покладання обов`язків із ведення військового обліку на ОСОБА_1 », згідно з яким ОСОБА_1 поклав на себе особисто обов`язки із ведення військового обліку, за що встановив собі доплату в розмірі 10% посадового окладу, відтак у ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, зумовлений особистою зацікавленістю в отриманні ним прибутку, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник адвокат Комарницький Е.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 22.04.2026 року і направити справу на новий розгляд. Вказує, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнає. Вважає, що під час розгляд справи було грубо порушено його право на захист, рівність сторін і вимоги загального процесу. Зазначає, що під час розгляду справи захисником було заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема доказів, що стосувалися повідомлень щодо здійснення перевірки кадрової роботи Управління Державної служби якості освіти в Івано-Франківській області, а також щодо отримання протоколів нарад Управління освіти Болехівської міської ради, де розглядалося питання щодо ведення військового обліку, про що, зокрема, згадувала свідок ОСОБА_2 , де вона зазначала, що в управлінні часто проводяться наради з керівниками закладів освіти, де постійно в розділі питань «інше» наголошується на запобіганні корупції, відповідно ОСОБА_1 був на такій нараді і хотів отримав протоколи, де роз`яснювалося питання стосовно ведення військового обліку і його оформлення. Однак, дані клопотання суд залишив без розгляду. Також, під час розгляду справи суддя залишив без розгляду клопотання щодо повторного виклику свідка ОСОБА_3 , яка могла б надати показання про те, що він звертався з повідомленням про конфлікт інтересів, що стосувалося ведення військового обліку і того як правильно оформлювати відповідну документацію. Захисником було заявлено клопотання про оголошення перерви для витребування вище вказаних доказів, які б могли підтвердити його невинуватість, проте суддя відмовив в такому клопотання та вийшов до нарадчої кімнати. Наголошує, що прокурором неодноразово пропонувалося йому замінити захисника на такого, що діє в межах беззаплатної вторинної допомоги, що також було спробою обмежити ОСОБА_1 в його праві на захист. В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Комарницький Е.Г. не з`явились, хоча неодноразово в установленому законом порядку повідомлялись про розгляд апеляційної скарги. При цьому, захисник адвокат Комарницький Е.Г. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншій справі. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник дійсно можуть заявляти клопотання перед судом про відкладення розгляду справи, якщо існують поважні причини, які не дозволяють їм приймати участь у судовому засіданні. Разом з тим, клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливість приймати участь у судовому засіданні не є безумовною правовою підставою для відкладення розгляду справи і сторона, яка просить відкласти розгляд справи повинна довести реальну наявність обставин на які вона посилається, обґрунтувати поважність причин, які не дозволяють їй приймати участь у судовому засіданні. Крім того, клопотання про відкладення розгляду провадження не повинні мати систематичний характер та унеможливлювати розгляд провадження судом протягом розумного строку. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду. Апеляційний суд звертає увагу, що вищевказане провадження неодноразово призначалося до розгляду в суді апеляційної інстанції, а саме на 14.05.2026 року, 28.05.2026 року, 12.06.2026 року, 18.06.2026 року, 30.06.2026 року. Разом з тим, розгляд провадження відкладався у зв`язку неодноразовими клопотаннями захисника Комарницького Е.Г. про неможливість приймати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції у зв`язку з перебуванням захисника на лікуванні, перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на лікарняному, а також у зв`язку із участю адвоката в розгляді інших судових справ. Разом з тим, долучені до клопотання про відкладення розгляду провадження копії медичних матеріалів та довідок не дозволяють прийти до висновку про реальне існування обставин, які не дозволяли ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Комарницькому Е.Г. реалізувати своє право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Комарницький Е.Г. жодного разу не скористались своїм правом на участь в суді апеляційної інстанції та за відсутності поважних причин не з`явились до суду, хоча мали таку можливість. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказані клопотання не містили даних, які дозволяли суду визначити нову дату проведення судового засідання та забезпечити розгляд провадження у розумний строк. Зокрема, в клопотанні, яке надійшло до суду через систему «Електроний суд» 30.06.2026 року, захисник адвокат Комарницький Е.Г. просить відкласти розгляд провадження на іншу зручну дату, оскільки зайнятий у розгляді провадження в іншій справі. При цьому, до вказаного клопотання долучені дані про те, що адвокат Комарницький Е.Г. приймає участь у розгляді справи в Долинському районному суді Івано-Франківської області та в Печерському районному суду м. Київа, які призначені на 30.06.2026 року на 14 год. 30 хв. При цьому, захисник не повідомляє про можливий час призначення нового судового засідання по справі, не зазначає час, коли він не може приймати участь у судових засіданнях та не повідомляє, яким чином суд апеляційної інстанції може забезпечити його участь у судовому засіданні за умови його постійної зайнятості в інших провадженнях. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються їх безпосередньо, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. («Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії») Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність підсудного та його захисника під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ) При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії). Апеляційний суд вважає, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 та його захисника адвоката Комарницького Е.Г. під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції свідчить про зловживання своїм правом на відкладення розгляду провадження та спрямована на безпідставне затягування розгляду провадження. При цьому, твердження про бажання скористатись правом на учать в суді апеляційної інстанції не відповідає дійсності та використовується як підстава для безпідставного відкладення розгляду провадження. Апеляційний суд приймає до уваги, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку з чим участь цієї особи або її захисника в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, а доводи які стосуються незгоди із судовим рішенням суду першої інстанції детально викладені на наведені в апеляційній скарзі. Враховуючи наведені обставини та приймаючи до уваги, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника не є обов`язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Комарницького Е.Г. В судовому засіданні прокурор Гринишин Л. вважала постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності. Так, судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття судом провадження його не було закрито або ухвалено незаконним складом суду. Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину особи, яка притягається до адміністративною відповідальністю не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення. Суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний суд приймає до уваги, що доводи апеляційної скарги, яку подано захисником адвокатом Комарницьким Е.Г. за своїм змістом аналогічні тим доводам, які наводились стороною захисту під час розгляду провадження в суді першої інстанції. При цьому, суд першої інстанції ретельно перевіряв вищевказані доводи та прийшов до висновку що вони є необґрунтованими та повністю спростовується сукупністю доказів які містяться в матеріалах провадження. Так, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що що розпорядженням міського голови Болехівської міської ради № 224-к від 07.10.2022 «Про прийняття на роботу на умовах контракту» ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на вакантну посаду директора Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради з 07.10.2022 у період дії військового стану, без проведення конкурсу, в умовах дії строкового трудового договору, до дати укладання строкового трудового договору з переможцем конкурсу, проведеного після припинення чи скасування військового стану, але не більше, ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування військового стану з окладом згідно штатного розпису та надано право вчинення підпису на фінансових та банківських документах (а.с. 11, 62). Згідно з п. 1.1, п.1.4. Статуту Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області Болехівський ліцей №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області перебуває в комунальній власності Болехівської міської ради, є юридичною особою, неприбутковою установою, має самостійний баланс, печатку, штамп, бланк, рахунки в Державній казначейській службі України, банках. Основним видом діяльності Закладу є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти. Пунктом 1.5. Статуту визначено, що заклад забезпечує здобуття дошкільної, початкової, базової та профільної середньої освіти відповідно до ліцензій. Засновником Закладу є Болехівська міська рада (п.1.7). Керівник Закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти, повноваження якого визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Статутом та контрактом (п.5.3) (а.с.23-26, 75-88). Отже, Болехівський ліцей №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області є юридичною особою публічного права. Відповідно до п.1.5 копії посадової інструкції директора Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, затвердженої начальником управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради Б.Мельником, директор підпорядковується безпосередньо начальнику Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради та засновнику (а.с.17-20, 69-72). За таких обставин ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону - як на посадову особи юридичної особи публічного правата є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП. При цьому, під реальним конфліктом інтересів необхідно розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. За змістом п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п.п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Невід`ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Згідно з п. 2.4 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 21.10.2022 № 13, суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Згідно п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки, він, будучи суб`єктом відповідальності відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", вчинив неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, що повністю доведено в суді. Суд першої інстанції належним чином мотивував свої висновки та обґрунтовано зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №23 від 15.01.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (а.с. 52-59); протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №24 від 15.01.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення,відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (а.с. 2-9); копіями розпорядження міського голови Болехівської міської ради № 224-к від 07.10.2022 «Про прийняття на роботу на умовах контракту» та наказу Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області № 142-к від 07.10.2022 «Про прийняття на роботу на умовах контракту ОСОБА_1 », відповідно до яких ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на вакантну посаду директора Болехівського ліцею № 2 «Науковий» Болехівської міської ради з 07.10.2022 у період дії військового стану, без проведення конкурсу, в умовах дії строкового трудового договору, до дати укладання строкового трудового договору з переможцем конкурсу, проведеного після припинення чи скасування військового стану, але не більше, ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування військового стану з окладом згідно штатного розпису та надано право вчинення підпису на фінансових та банківських документах (а.с. 11-12, 62-63); копією Контракту з керівником комунального закладу загальної середньої освіти Болехівської міської ради, укладеного 07.10.2022 між Болехівською міською радою в особі міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 13-16, 64-67); копією посадової інструкції директора Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, затвердженого начальником управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради Б.Мельником, відповідно до якої директор підпорядковується безпосередньо начальнику Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради та засновнику (а.с.17-20; 69-72); копією статуту Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області (а.с. 23-26, 75-82); копією наказу Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 30 серпня 2024 року № 209-К «Про покладення обов`язків із ведення військового обліку на ОСОБА_1 », за підписом директора ОСОБА_1 , згідно з яким на директора ОСОБА_1 покладено обов`язки з ведення військового обліку в Болехівському ліцеї № 2 «Науковий» з 02 вересня 2024 року з доплатою 10 % посадового окладу та зобов`язано головного бухгалтера ОСОБА_3 здійснювати відповідні нарахування (а.с.10,60); копією відповіді на запит Управління освіти Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 05.12.2025 № 2134, у якому зазначено, що до Управління освіти Болехівської міської ради Івано-Франківської області не надходили від ОСОБА_1 за час його перебування на посаді директораБолехівського ліцею № 2 «Науковий» повідомлення щодо виникнення у нього конфлікту інтересів (а.с. 61); копіями розпорядження міського голови Болехівської міської ради № 286-к від 17.12.2024 «Про звільнення» та наказу Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області № 36-к від 18.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_5 », відповідно до яких ОСОБА_1 звільнено з посади директора Болехівського ліцею № 2 «Науковий» за угодою сторін 18 грудня 2024 року (а.с. 21-22, 73-74). Доводи апеляційної скарги про безпідставне залишення судом без розгляду клопотання щодо витребування документів, пов`язаних із перевіркою Управління Державної служби якості освіти в Івано-Франківській області та протоколів нарад Управління освіти Болехівської міської ради, є необґрунтованими. Як убачається з показань свідка ОСОБА_2 , під час проведення відповідної перевірки питання ведення військового обліку взагалі не перевірялися, а на нарадах керівникам закладів освіти лише загально наголошувалося на необхідності запобігання корупції. При цьому свідок підтвердила, що жодних індивідуальних роз`яснень ОСОБА_1 щодо оформлення наказу чи ведення військового обліку вона не надавала, а тому витребування зазначених документів не мало значення для правильного вирішення справи. Посилання апелянта на необхідність повторного виклику свідка ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки обставини, які він мав намір підтвердити її показаннями, спростовуються сукупністю інших доказів, досліджених судом. Зокрема, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 однозначно підтвердили, що протягом 20242025 років жодних повідомлень про наявність конфлікту інтересів від ОСОБА_1 не надходило ні в усній, ні в письмовій формі, а будь-які звернення з цього приводу були відсутні. Доводи про безпідставну відмову суду в оголошенні перерви для витребування додаткових доказів також не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції дослідив достатній обсяг належних і допустимих доказів, зокрема допитав свідків, показання яких підтвердили відсутність повідомлення про конфлікт інтересів та відсутність погодження оспорюваного наказу. За таких обставин заявлене клопотання було обґрунтовано залишене без задоволення, оскільки витребування додаткових документів не могло вплинути на встановлення фактичних обставин справи. Твердження апелянта про порушення його права на захист не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 користувався правовою допомогою захисника, який брав активну участь у судовому розгляді, заявляв клопотання та реалізовував процесуальні права сторони захисту, а наведені в апеляційній скарзі обставини не свідчать про будь-яке фактичне обмеження права на захист чи порушення принципу рівності сторін. У відповідності до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до усталеної судової практики, днем виявлення правопорушення є момент, коли уповноважений на складання протоколу орган отримав достатні дані, які свідчать про наявність у діях особи ознак адміністративного правопорушення та дають можливість ідентифікувати його суб`єкта. Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки щодо розміру стягнення за вчинені правопорушення, врахував особу правопорушника, характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень та у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП, призначив законне, обґрунтоване та справедливе стягнення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника адвоката Комарницького Е.Г. залишити без задоволення. Постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв