Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/24121/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/24121/25 Провадження № 22-ц/820/1238/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2026 року (суддя Павловська А. А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 підписала оферту на укладання угоди про надання кредиту, за умовами якої відповідачка запропонувала укласти з АТ «АЛЬФА-БАНК» угоду про надання кредиту. Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 28217,86 грн зі сплатою 39,90% річних за користування кредитними коштами строком на 60 місяців. 22 лютого 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» і ТОВ «ФК ФОРТ» був укладений договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступає ТОВ «ФК ФОРТ», а ТОВ «ФК ФОРТ» приймає належні АТ «АЛЬФА-БАНК» права вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору, в тому числі й до відповідачки за договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року. 23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» і ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» був укладений договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ФОРТ» відступає ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», а ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ФК ФОРТ» права вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору в тому числі й до відповідачки за договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року. ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 23 лютого 2021 року в розмірі 42179,55 грн, з яких: 28217,86 грн - кредит; 13161,69 грн проценти. Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки. Рішенням Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області від 27 лютого 2026 року в позові відмовлено. ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність рішення суду. Вважає помилковим висновок суду, що право вимоги не перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ» та відповідно до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». На підтвердження вимог надано копії договорів факторингу та витяг з реєстру боржників, що підтверджує перехід права вимоги від АТ «АЛЬФА-БАНК» до ТОВ «ФК ФОРТ» і в подальшому до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року. Про неможливість надання оригіналу реєстру боржників товариство повідомило суд. Така інформація є банківською таємницею. У відзиві ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що відсутні документи про сплату коштів за договорами факторингу та документи, що підтверджують передачу права вимоги. Зазначає про пропуск строку позовної давності. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Установлено, що 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 в електронній формі підписала оферту № 491016852, за умовами якої відповідачка запропонувала АТ «АЛЬФА-БАНК» укласти угоду про надання кредиту. В оферті зазначено, що відповідачка отримала акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 491016852 від 20 грудня 2019 року. Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 28217,86 грн зі сплатою 39,90% річних за користування кредитними коштами строком на 60 місяців, що підтверджується випискою по особовому рахунку. В електронній формі ОСОБА_1 підписала також графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, паспорт споживчого кредиту. Сторони визначили порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів. ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на спростування обставин отримання кредитних коштів, користування кредитними коштами та наявності заборгованості за договором. 22 лютого 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» і ТОВ «ФК ФОРТ» був укладений договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК ФОРТ», а ТОВ «ФК ФОРТ» набуває належне АТ «АЛЬФА-БАНК» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у додатку № 1-1 до договору. Право вимоги - права грошової вимоги клієнта до боржників, які виникли на момент підписання цього договору або можуть виникнути в майбутньому на підставі укладених між клієнтом та боржниками основних договорів з усіма додатками та додатковими угодами, також всі існуючі і майбутні права вимоги на підставі договорів забезпечення за основними договорами, укладених між клієнтом та боржниками. Право вимоги вважається відступленим фактору з моменту підписання цього договору. В день підписання цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в Додатку 2 до цього договору. 22 лютого 2021 року АТ «АЛЬФА-БАНК» і ТОВ «ФК ФОРТ» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 22 лютого 2021 року до договору факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку № 1-1 до договору. Загальна кількість боржників 10590. Загальний розмір заборгованості за основними договорами право вимоги за якими відступається складає: за тілом, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами 219536249,91 грн; за штрафними санкціями (неустойками, пенею) 23894743,61 грн. Платіжним дорученням № 35 від 23 лютого 2021 року підтверджено переказ ТОВ «ФК ФОРТ» АТ «АЛЬФА-БАНК» 14235001 грн, призначення платежу - за право вимоги згідно з договором факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року. Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року ТОВ «ФК ФОРТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року в загальному залишку заборгованості 42179,55 грн, з яких: 28217,86 грн - залишок за кредитом, 13161,69 грн - залишок за процентами, 800 грн - штрафні санкції. 23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» і ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ФОРТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», а ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуває належне ТОВ «ФК ФОРТ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у додатку № 1-1 до договору. Право вимоги - права грошової вимоги клієнта до боржників, які виникли на момент підписання цього договору або можуть виникнути в майбутньому на підставі укладених між клієнтом та боржниками основних договорів з усіма додатками та додатковими угодами, також всі існуючі і майбутні права вимоги на підставі договорів забезпечення за основними договорами, укладених між клієнтом та боржниками. Право вимоги вважається відступленим фактору з моменту підписання цього договору. В день підписання цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в Додатку 2 до цього договору. 23 лютого 2021 року ТОВ «ФК ФОРТ» і ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 23 лютого 2021 року до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку № 1-1 до договору. Загальна кількість боржників 10590. Загальний розмір заборгованості за основними договорами право вимоги за якими відступається складає: за тілом, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами 219536249,91 грн; за штрафними санкціями (неустойками, пенею) 23894743,61 грн. Платіжним дорученням № 129 від 23 лютого 2021 року підтверджено переказ ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» ТОВ «ФК ФОРТ» 13235000 грн, призначення платежу - за право вимоги згідно з договором факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року. Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року в загальному залишку заборгованості 42179,55 грн, з яких: 28217,86 грн - залишок за кредитом, 13161,69 грн - залишок за процентами, 800 грн - залишок за штрафними санкціями. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 22 лютого 2021 року за договором існує заборгованість у розмірі 42179,55 грн, з яких: 28217,86 грн - тіло кредиту, 13161,69 грн - проценти, 800 грн - штраф. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмову у позові суд першої інстанції мотивував недоведеністю переходу права вимоги за договорами факторингу. Колегія суддів з висновком суду не погоджується. Доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу з таких підстав. Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України). У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України). Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина 1 статті 1077 ЦК України). Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від АТ «АЛЬФА БАНК» до ТОВ «ФК ФОРТ» та від ТОВ «ФК ФОРТ» до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» підтверджено належними та допустимими доказами -копіями договору факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» і ТОВ «ФК ФОРТ»; акту від 22 лютого 2021 року приймання-передачі реєстру боржників за формою встановленою в Додатку 2 до цього договору;платіжного доручення № 35 від 23 лютого 2021 року про переказ ТОВ «ФК ФОРТ» АТ «АЛЬФА-БАНК» коштів у сумі 14235001 грн (призначення платежу - за право вимоги згідно з договором факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року; витягом з додатку до договору факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року про набуття ТОВ «ФК ФОРТ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року;договору факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року, укладеного між ТОВ «ФК ФОРТ» і ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»; акту приймання-передачі реєстру боржників від 23 лютого 2021 року до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року;платіжного доручення № 129 від 23 лютого 2021 року про переказ ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» ТОВ «ФК ФОРТ» коштів у сумі 13235000 грн (призначення платежу - за право вимоги згідно з договором факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року);витягом з додатку до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року про набуття ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року в загальному залишку заборгованості 42179,55 грн, з яких: 28217,86 грн - залишок за кредитом, 13161,69 грн - залишок за процентами, 800 грн - залишок за штрафними санкціями. Вказані докази відповідачка не спростувала. Тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про недоведеність обставин переходу права вимоги до ОСОБА_1 за договором. Ненадання ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» акту від 22 лютого 2021 року приймання-передачі договору про надання кредиту № 491016852, укладеного міжАТ «АЛЬФА-БАНК» і ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року не може бути підставою для відмови в позові, оскільки позивач повідомив про неможливість надання вказаного акту, який містить банківську таємницю. ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» надало витяги з додатків до договорів факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року та № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року про набуття ТОВ «ФК ФОРТ» і самим позивачем права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року в сумі 42179,55 грн, з яких: 28217,86 грн - залишок за кредитом, 13161,69 грн - залишок за процентами, 800 грн - залишок за штрафними санкціями. Разом з тим, надані позивачем докази у своїй сукупності дають підстави для стягнення заборгованості за договором у розмірі 41379,55 грн, з яких: 28217,86 грн - залишок за кредитом, 13161,69 грн - залишок за процентами. Зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідачки. Правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 800 грн відсутні. Відповідно до частин 1 і 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом (частини 1, 2 статті 551 ЦК України). Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати, серед іншого, неустойки. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини 1 статті 3 ЦК України. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зі змісту оферти на укладення угоди про надання кредиту, вбачається, що в ній відсутні умови щодо сплати штрафу. Тому підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату штрафу у разі порушення боржником зобов`язання, немає. З огляду на викладене штраф в сумі 800 грн не підлягає стягненню з ОСОБА_1 . З урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову. Посилання відповідачки на пропущення позивачем строку позовної давності, як на підставу для відмови в позові, не ґрунтується на законі. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Враховуючи здійснення платежів за договором, а також установлення на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії якого строки позовної давності продовжувалися, та зупинення перебігу строку позовної давності на період дії воєнного стану, введеного в Україні, при зверненні з позовом до суду позивач не пропустив строк позовної давності. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України). Згідно з частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору за подання позовної заяви (платіжна інструкція № 13258 від 14 серпня 2025 року) та за подання апеляційної скарги (платіжна інструкція № 1332 від 30 березня 2026 року) на підставі частин 1 і 13 статті 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог (98,10%) у сумі 7426,17 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9200 грн. На підтвердження таких витрат у суді першої інстанції надав копії договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко О. І., акту № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02 червня 2025 року, платіжної інструкції № 2735 від 10 червня 2025 року. Відповідно до пунктів 3.1, 3.4 договору вартість послуг адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого адвокатом часу на надання послуг становить 2000 грн без ПДВ. Конкретні суми до плати наводяться в Акті приймання-передачі наданих послуг, надісланих адвокатом та погоджених з клієнтом. Клієнт зобов`язується оплачувати адвокату усі додаткові витрати, пов`язані з виконанням даного договору (витрати на відрядження, отримання довідок та ін.). Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 03 липня 2026 року (пункт 4.1.). За змістом акту № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02 червня 2025 року адвокат надала, а клієнт прийняв юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03 липня 2024 року у справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді надання первинної консультації замовнику у справі (0,5 години, вартість 1000 гривень), правового аналізу наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (2 години, вартість 4000 гривень), підготовки та подання позовної заяви (2,1 години, вартість 4200 гривень). Всього 9200 гривень. Сторони погодили, що підписання клієнтом вказаного акту свідчить про відсутність у нього претензій щодо обсягу, якості наданих послуг та вартості за надані послуги. На підставі частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачка у відзиві заявляла про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням практики ЄСПЛ при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Враховуючи складність справи, ціну позову, значення справи для сторін, виконаної адвокатом роботи, наведених вище норм права, обґрунтованості витрат з урахуванням критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, клопотання відповідачки про їх неспівмірність, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно визначити у розмірі 5000 грн. На підставі частин 2 і 13 статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4905 грн. Отже, загальна сума судових витрат, які необхідно стягнути з ОСОБА_1 складає 12331,17 грн (судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 7426,17 грн + витрати на правничу допомогу в сумі 4905 грн). Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» задовольнити частково. Рішення Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області від 27 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором № 491016852 від 20 грудня 2019 року у розмірі 41379,55 грн (сорок одна тисяча триста сімдесят дев`ять грн 55 коп.) з яких: 28217,86 грн (двадцять вісім тисяч двісті сімнадцять грн 86 коп.) - заборгованість за кредитом, 13161,69 грн (тринадцять тисяч сто шістдесят одна грн 69 коп.) - заборгованість за процентами. В решті позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати у сумі 12331,17 грн (дванадцять тисяч триста тридцять одна грн 17 коп.). Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді Р. С. Гринчук І. В. П`єнта