Постанова 4820 № 672/158/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2025 року м. Хмельницький Справа № 672/158/25 Провадження № 22-ц/820/2156/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» зазначило, що 14 травня 2020 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі АТ «Альфа-Банк», банк) і ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про надання кредиту №491025063 (далі кредитний договір), за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 32 551 грн 77 коп. строком на 24 місяці під 39,90% річних, а та, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти. На підставі договору факторингу №3 від 20 вересня 2021 року АТ «Альфа-Банк» відступило товариству право вимоги за кредитним договором. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 20 вересня 2021 року (на час переходу права вимоги до нового кредитора) виникла заборгованість у розмірі 49 021 грн 07 коп., яка складається з 32 551 грн 77 коп. тіла кредиту та 16 469 грн 30 коп. відсотків за користування кредитом. За таких обставин ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 49 021 грн 07 коп. заборгованості за кредитним договором, 3 028 грн витрат зі сплати судового збору та 9 200 грн витрат на професійну правничу допомогу. Короткий зміст рішень суду першої інстанції Заочним рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 021 грн 07 коп., із яких 32 551 грн 77 коп. сума заборгованості за простроченим тілом кредиту, 16 469 грн 30 коп. сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3 028 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 2 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2025 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року в позові відмовлено. Суд керувався тим, що станом на 20 вересня 2021 року, тобто на момент набуття ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 за цим договором була повністю погашена. Відтак у справі відсутні належні та допустимі докази існування заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за кредитним договором. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що факт виконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не доведений належними та допустимими доказами, а тому відповідачка зобов`язана сплатити ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» як новому кредитору заборгованість за цим договором. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Суд першої інстанції не з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, неправильно витлумачив норми статей 526, 610, 612 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та не застосував норми статей 81, 89 ЦПК України. У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини 14 травня 2020 року АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» надало відповідачці споживчий кредит у розмірі 32 551 грн 77 коп. строком на 24 місяці (до 15 травня 2022 року) під 39,90% річних. У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти щомісячними (ануїтетними) платежами у розмірі 1 990 грн 02 коп. (останній платіж 1 989 грн 70 коп.) згідно з графіком платежів. Кредитний договір укладений сторонами шляхом пропозиції ОСОБА_1 укласти договір (оферти) і прийняття такої пропозиції банком (акцепту). 15 травня 2020 року АТ «Альфа-Банк» перерахувало кредитні кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» (клієнт) і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №3 (далі договір факторингу), на підставі якого АТ «Альфа-Банк» за плату відступило позивачу право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Із пункту 2.3 договору факторингу слідує, що право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до пункту 4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни прав вимоги сторони підписують акт приймання передачі реєстру боржників за формою, встановленою у додатку №2 до цього договору. Згідно з платіжним дорученням №559 від 20 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило АТ «Альфа-Банк» ціну прав вимоги у розмірі 12 844 800 грн. Того ж дня АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» склали акт приймання передачі реєстру боржників до договору факторингу. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 20 вересня 2021 року (на час переходу права вимоги до нового кредитора) виникла заборгованість у розмірі 49 021 грн 07 коп., яка складається з 32 551 грн 77 коп. неповернутого кредиту та 16 469 грн 30 коп. нарахованих процентів. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Як передбачено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Як передбачено частиною першою статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України). Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами. Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги). Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам. Зібрані докази вказують на те, що АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 уклали в письмовій формі кредитний договір, який підписаний відповідачкою простим підписом (а.с. 130-133). За умовами цього договору АТ «Альфа-Банк» перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 32 551 грн 77 коп., а відповідачка зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти у порядку, визначеному кредитним договором. Факт укладення АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів встановлений судом першої інстанції. ОСОБА_1 не оспорює рішення суду як у цілому, так і в частині цієї обставини. За договором факторингу АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Факт укладення АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» договору факторингу та набуття позивачем права вимоги за кредитним договором також встановлений судом і не оспорений ОСОБА_1 . Враховуючи норми статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року №75, виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 16-21) свідчить про те, що станом на 20 вересня 2021 року, тобто на час переходу права вимоги до нового кредитора, відповідачка не повернула кредит і не сплатила проценти. Розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 22) в сукупності з випискою по особовому рахунку (а.с. 16-21) свідчить про невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором. Звіт Українського бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 (а.с. 82-88) ґрунтується лише на відомостях банку про закриття кредиту станом на 20 вересня 2021 року у зв`язку з відступленням права вимоги за кредитним договором іншій особі. Цей звіт достовірно не вказує на виконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором новому кредиторові. У свою чергу Звіт з Кредитного реєстру Національного банку України щодо наявності інформації про фізичну особу (а.с. 89) також не свідчить про те, що ОСОБА_1 повернула кредит і сплатила проценти в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором. Указані документи не містять інформації щодо предмета доказування та є неналежними доказами. Висновок суду першої інстанції про повне погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не відповідає фактичним обставинам справи та є помилковим. Цей висновок суду не ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні наявних у справі доказів. Після роз`яснення апеляційним судом ухвалою від 22 жовтня 2025 року права на вчинення процесуальних дій ОСОБА_1 не подала суду додаткові письмові докази, зокрема фінансові та платіжні документи про сплату заборгованості за кредитним договором. Водночас ОСОБА_1 через свою представницю, адвокатку Ряполову-Радченко Г.О. повідомила апеляційний суд, що такі документи відсутні, оскільки вона не укладала кредитний договір і не отримувала кредитні кошти. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» є обґрунтованим, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 20 вересня 2021 року у розмірі 49 021 грн 07 коп. 3.Висновки суду апеляційної інстанції При вирішенні спору суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи та не застосував правильно норми чинного законодавства, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» слід стягнути заборгованість у розмірі 49 021 грн 07 коп., із яких 32 551 грн 77 коп. неповернутий кредит і 16 469 грн 30 коп. нараховані проценти. Щодо судових витрат Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задоволено в повному обсязі, то з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 3 028 грн судового збору за подання позову та 4 542 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 7 570 грн судового збору. На підставі договору про надання правничої допомоги від 3 липня 2024 року №03-07/24 (а.с. 24-25) адвокатка Литвиненко О.І. (адвокат) надавала ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (клієнт) професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору вартість послуг адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого адвокатом часу на надання послуг становить 2 000 грн. Конкретні суми до оплати наводяться в акті (актах) приймання-передачі наданих послуг, надісланих адвокатом та погоджених із клієнтом (пункт 3.1). Із акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 15 липня 2024 року (а.с. 26) слідує, що адвокатка Литвиненко О.І. надала ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» юридичні послуги у виді: первинної консультації (тривалість 0,5 години, вартість 1 000 грн); правового аналізу наявних документів у замовника по справі (тривалістю 2 години, вартістю 4 000 грн); підготовки позовної заяви (тривалістю 2,1 години, вартістю 4 200 грн), - на загальну суму 9 200 грн. Згідно з платіжною інструкцією №4941 від 1 жовтня 2024 року (а.с. 27) ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило адвокатці Литвиненко О.І. 9 200 грн. плати за юридичні послуги. У свою чергу, відповідачка ОСОБА_1 та її представниця, адвокатка Ряполова-Радченко Г.О., не ставили під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які понесло ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у суді, та не заявляли клопотання про зменшення розміру цих витрат у зв`язку з їх неспівмірністю. З огляду на те, що позов ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задоволено в повному обсязі, ОСОБА_1 має відшкодувати позивачу 9 200 грн обґрунтовано понесених витрат на професійну правничу допомогу. Всього з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» слід присудити витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, - в сумі 16 770 грн (7570+9200). Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, ухвалив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задовольнити. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, розподіл судових витрат між сторонами змінити. Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження 03035, місто Київ, площа Солом`янська, 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40340222) 49 021 гривню 07 копійок заборгованості за кредитним договором і 16 770 гривень судових витрат, а всього 65 791 гривню 07 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук