Постанова 4820 № 686/8240/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/8240/25 Провадження № 22-ц/820/1835/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року, суддя Кульбаба А.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: У березні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 75000 грн. заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказало, що 26.08.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , з використанням інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1261-6151, відповідно до якого кредитор взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 15000 грн.; строк кредитування 300 днів, базовий період 21 день; знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 3,0% в день. Відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі одержання ним грошових коштів. Позичальник порушила умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 27.02.2025 загальний розмір грошових вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 148425 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в сумі 15000 грн., простроченої заборгованості за процентами в сумі 133425 грн. В той же час, кредитором було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме, часткове списання заборгованості позичальнику за процентами в сумі 73425 грн., за умови погашення решти заборгованості в розмірі 75000 грн. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23.06.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1261-6151 від 26.08.2023 в розмірі 30000 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом 15000 грн., прострочена заборгованість за відсотками 15000 грн. Вирішено питання судових витрат. В мотивувальній частині рішення суд зауважив про застосування щодо позичальника непропорційно великої процентної ставки порівняно із сумою виданих кредитних коштів, як плати за користування кредитом. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю відповідача, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору. Розмір процентів визначений в договорі, їх нарахування відповідає його умовам, відповідач вільно погодився на їх розмір, відтак вони не є несправедливими. Проценти у договорі не є компенсацією за невиконання зобов`язань, відтак висновки суду є помилковими. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Встановлено, що 26.08.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (creditkasa.сom.ua.), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1261-6151. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4657 для підписання вказаного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інші супутні документи. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 15000 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 21 день, знижена % ставка 2,50% в день, стандартна % ставка 3,0% в день. Зі змісту листа АТ КБ «ПриватБанк» від 12.03.2023 та довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що 26.08.2023 ОСОБА_1 видано грошові кошти за кредитним договором №1261-6151 від 26.08.2023, за допомогою системи LiqPay, в сумі 15000 грн. (номер платіжної карти НОМЕР_1 ). Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1261-6151 від 26.08.2023, станом на 27.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 становила 148425 грн., яка складається з основного боргу 15000 грн., залишок процентів - 133425 грн. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. У ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України). Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір процентної ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови. За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Як вбачається з матеріалів справи, договір кредиту між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено в електронному вигляді з погодженням усіх його істотних умов. За цим договором відповідач на належну їй банківську картку отримала визначену в договорі суму кредиту. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету, без введення одноразового ідентифікатора «А4657» кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Колегія суддів зазначає, що умови договору про сплату процентів за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків договірних сторін, оскільки розмір процентної ставки було погоджено за домовленістю сторін, договір укладено в електронній формі, з його умовами ОСОБА_1 була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилася виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами. ОСОБА_1 у термін, визначений договором, кредитні кошти не повернула, проценти за його користування не сплатила, отже слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у загальній сумі 60000 грн. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що сам по собі розмір процентів, який є значним, не свідчить про несправедливість умов договору, з якими ОСОБА_1 була ознайомлена та погодилась. За наведеного, враховуючи неправильне застосування судом норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. в суді першої інстанції та 3633,60 грн. в суді апеляційної інстанції підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1261-6151 від 26 серпня 2023 року в розмірі 75000 грн., судові витрати, понесені в суді першої інстанції зі сплати судового в розмірі 2422,40 грн. та судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції зі сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова