Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/1649/26

Дата документу 07.07.2026 Справа № 334/1649/26 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний №334/1649/26 Головуючий у 1-й інстанції: Бредіхін Ю. Ю. Провадження № 22-ц/807/1615/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Полякова О.З., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2026 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Александровський узвіз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Александровський узвіз» звернулося до ОСОБА_1 із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначено, що рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 19 червня 2016 року створено Об`єднання співвласників цього багатоквартирного будинку «Александровський узвіз», яке зареєстровано у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб 01 липня 2016 року. Згідно Акту прийому-передачі від 31 грудня 2016 року будинок переданий з балансу КП «Наше місто» в управління ОСББ «Александровський узвіз». Згідно з рішенням загальних зборів ОСББ «Александровський узвіз» від 03 червня 2021 року встановлено внесок за управління будинком та прибудинковою територією в розмірі 6,00 грн за 1 кв.м. загальної площі з 01 червня 2021 року. Рішенням загальних зборів ОСББ «Александровський узвіз» від 29 червня 2025 року встановлено внесок за управління будинком та прибудинковою територією в розмірі 8,00 грн за 1 кв.м. загальної площі з 01 серпня 2025 року. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 49 кв.м.. Вказані рішення є обов`язковими для усіх співвласників будинку, однак відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку свого обов`язку щодо сплати внесків не виконує. На підставі вищевикладеного просило суд стягнути з ОСОБА_1 на корить ОСББ «Александровський узвіз» заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2022 року по 31 січня 2026 року у розмірі 14 112 грн та судовий збір у розмірі 3328 грн, витрати за отримання Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 92,40 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Александровський узвіз» суму боргу за період з 01.04.2022 по 31.01.2026 у розмірі 14 112 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Александровський узвіз» суму судового збору у розмірі 3328 грн. В задоволені решти вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповно з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в задоволеній частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 14 112 грн та суми судового збору у розмірі 3 328 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4992 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме у зв`язку зі сплатою комісійної винагороди за послуги Національного платіжного сервісу за сплату судового збору у розмірі 89,86 грн відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Зупинити апеляційне провадження у справі №334/1649/26 на підставі п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Запорізької області у пов`язаній господарській справі №908/1273/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Александровський узвіз» про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів (Протоколу №13 від 03 червня 2021 року та Протоколу №16 від 29 червня 2025 року). В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції їй було направлено лише ухвалу про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою, без копії позовної заяви з додатками, яку вона отримала згодом в приміщенні суду, коли з`явилася в судове засідання, у зв`язку з чим у неї не було достатньо часу для підготовки повноцінних заперечень, звернення до господарського суду, ухвалене рішення позбавило відповідачку права на належний захист. Ухвалою господарського суду від 02 червня 2018 року відкрито провадження у справі № 908/1273/26 про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів. Прийняття рішення у даній справі без врахування рішення Господарського суду робить це рішення передчасним, необгрунитованим і таким, що ухвалене на підставі недопустимого доказу Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСББ «Александровський узвіз» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн (3328,00 грн Х 30 = 99 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до п.п.1, 2 ч.1,ч.2 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 14 112.00 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07липня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі -відмовлено. Заслухавши суддю доповідача в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції переглядається в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 14112 грн та стягнення судового збору. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Задовольняючи позовні вимоги ОСББ «Александровський узвіз», суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості, оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, яка є власником кв. АДРЕСА_2 , у відповідача утворилась заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростованим відповідачем, яка станом на січень 2026 року за період з 01 квітня 2022 року по 31 січня 2026 року зі сплати внесків становить 14 112,00 грн. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Судом встановлено, що 19.06.2016 року співвласниками будинку АДРЕСА_1 прийнято рішення про утворення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що підтверджується копією статуту ОСББ «Александровський узвіз», яке зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 01.07.2016 року, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.11,19-20). Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку. Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) співвласників будинку, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Господарче забезпечення діяльності Об`єднання може здійснюватися власними силами. Об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (п. 1.6 р. 1 Статуту) (а.с. 35). Пунктами 1,2,3 п.2 розділу ІV Статуту ОСББ «Александровський узвіз», який затверджено установчими зборами ОСББ «Александровський узвіз» протокол №1 від 19.06.2016 передбачено, що сплата, встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фонді у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання. реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту. Згідно Акту прийому-передачі від 31.12.2016 року будинок передано з балансу КП «Наше місто» в управління ОСББ «Александровський узвіз» (а.с.6-8). Згідно рішення загальних зборів ОСББ «Александровський узвіз», протокол №13 від 03.06.2021 року встановлено внесок на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 6.00 грн за 1 кв.м. загальної площі з 01.06.2021 року (а.с.12). Згідно рішення загальних зборів ОСББ «Александровський узвіз», протокол №16 від 29.06.2025 року встановлено внесок на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 8.00 грн за 1 кв.м. загальної площі з 01.08.2025 року (а.с.14-15). Згідно з кошторисами внесків по управлінню будинком на 2021-2025 роки до розрахунку розміру внеску, який затверджувався вищевказаними рішеннями загальних зборів, включені витрати на адміністративні, експлуатаційні, накопичення на поточний ремонт і аварійний ремонт, витрати на заробітну плату працівників ОСББ, податки на зарплату ЄСВ 22%, витрати на бухгалтерські послуги, судові та поштові витрати, канцелярські та банківські витрати, оплата за придбання сходових клітин та підвальних приміщень, освітлення під`їздів, електроенергія за ліфти, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування приміщення (випробування систем, повірка, промивка прочистка вентканалів), дератизація дезінсекція, господарські потре, інвентар, витрати на поточний та аварійний ремонт та інше, благоустрій прибудинкової території (покос трави, квіти, дерева) (а.с.13,16). ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 49 кв.м., на підставі договору дарування серія та номер 2-1407 виданий 12.10.2004 Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою, дата реєстрації 06.02.2017 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 456525909 від 15.12.2025 (а.с.21). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Отже, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Відповідно до частин 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: - затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17 і залишається незмінною. Згідно з ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласник багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Згідно ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів. На підставі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Аналогічна правові позиції викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2020 року по справі № 910/6471/18 та постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17. Згідно зі ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Пунктом другим розділу ІІІ Статуту ОСББ "Александровський узвіз" визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. За пунктом третім розділу ІІІ Статуту визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників належить до виключної компетенції загальних зборів. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. (пункт одинадцять розділу ІІІ Статуту), що кореспондується з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Відповідно до пункту другого розділу ІV Статуту сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на загальних зборах ОСББ «Александровський узвіз» були прийняті рішення про затвердження обов`язкового щомісячного внеску на утримання будинку, що підтверджується протоколами №13 від 03.06.2021 року, №16 від 29.06.2025 року (а.с.12,14-15). Колегія суддів зазначає, що відомостей про скасування вказаних рішень в судовому порядку, в тому числі і через неповідомлення відповідача про його проведення, відповідачем суду не надано, матеріали справи іншого не містять. Отже, прийняті загальними зборами рішення, розміри внесків, тарифів та дольової участі є діючими правомірними, ніким не оспореними та не скасованими. Від відповідача претензій щодо якості та кількості наданих послуг по обслуговуванню будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території у передбаченому законом порядку не оформлено. Між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання статутних обов`язків та виконання рішень загальних зборів ОСББ. Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дається визначення поняття комунальної послуги та житлових послуг, а саме: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Таким чином, внески і платежі співвласника будинку та платежі на утримання будинку та прибудинкової території, які є предметом позову, є житловими та комунальними послугами. Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. У відповідності до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, у відповідача утворилась заборгованість. Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за період з 01 квітня 2022 року по 31 січня 2026 року зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території становить 14 112 гривень (а.с.17). Відповідачем, зазначений розрахунок не спростовано, контр розрахунок не надано. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між ОСОБА_1 та ОСББ «Александровський узвіз» виникли правовідносини з приводу виконання статутних обов`язків та виконання рішень загальних зборів ОСББ «Александровський узвіз». Враховуючи те, що рішення загальних зборів ОСББ «Александровський узвіз», які оформлено протоколами № 13 від 03.06.2021, № 16 від 29.06.2025 яким затверджено розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території незаконним в судовому порядку не визнавались, тобто, ці рішення є чинними і відповідач, як співвласник спільного майна ОСББ зобов`язаний їх виконувати, тому доводи апеляційної скарги про недоведеність вимог позову щодо стягнення заборгованості по сплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території за спірний період, не заслуговують на увагу. Таким чином, вірно встановивши обставин справи та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території. Також судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем не пропущено строк позовної давності. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 зауважувала, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану (з урахуванням Закону України від 14 травня 2025 року № 4434-IX до 04 вересня 2025 року). Відтак, в межах загальної позовної давності ОСББ «Александровський узвіз» мало право на стягнення заборгованості, яка була нарахована з 02 квітня 2017 року. ОСББ «Александровський узвіз» звернулося до суду з позовом 27 лютого 2026 року, що підтверджується штемпелем Дніпровського районного суду м. Запоріжжя (вх.№7481/26 від 27.02.2026) (а.с.1-5). Відповідно до розрахунку ОСББ «Александровський узвіз» заборгованість ОСОБА_1 з оплати за послуги з утримання будинку і прибудинкової території розрахована за період з 01.04.2022 до 31.01.2026 в межах позовної давності. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо ненадання ОСОБА_1 рішення загальних зборів ОСББ «Александровський узвіз» не заслуговують а увагу, оскільки предметом спору у цій справі є заборгованість відповідача як власника квартири АДРЕСА_2 перед ОСББ «Александровський узвіз» зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а не встановлення неправомірності чи незаконності дій уповноважених осіб ОСББ «Александровський узвіз», зокрема щодо ненадання відповідей на звернення відповідача, що не звільняє відповідача від обов`язку утримувати належне йому на праві власності майно. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачу не було своєчасно вручено позовну заяву з додатками, та відтак не міг належним чином захистити свої права та інтереси, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи, а саме розпискою ОСОБА_1 про отримання позовної заяви з додатками від 14 квітня 2026 року (а.с.47), подання відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, додаткові пояснення (а.с.43-44,52-53,61-62). Отже, відповідач будучи обізнаною про розгляд справи та суті спору щодо стягнення з неї заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території на користь ОСББ «Александровкий узвіз» надала свої заперечення, що свідчить про дотримання судом права на доступ до суду та принципів змагальності й рівності сторін у процесі. Доводи апеляційної скарги щодо занадто швидкого розгляду справи не є підставою для скасування рішення, якщо суд першої інстанції дотримався норм процесуального права та забезпечив сторонам можливість надати докази. Швидкість не свідчить про незаконність, якщо суть спору досліджена повно. Крім того, як вже було встановлено за період розгляду справи з 27.02.2026 року (подано позов) по 08.05.2026 року (ухвалено рішення), що становить понад два місяці, відповідач скористалася своїм право та надала суду відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, додаткові пояснення. Крім того, згідно зі ст. 275 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття. Отже, суд першої інстанції розглянув справу в передбачені законодавством строки з дотриманням принципів змагальності й рівності сторін у процесі Відповідно до ч.1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Як суду першої так і суду апеляційної інстанції апелянт не надала належних, достовірних та достатніх доказів, що є її процесуальним обов`язком, які б спростували розрахунок заборгованості за надані послуги на утримання будинку і прибудинкової території, який міститься в матеріалах справи. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)). Аргументи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження. Суд першої інстанції вірно врахував вказані обставини та норми права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2026 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 07 липня 2026 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Поляков О.З.