Постанова 4807 № 337/3701/20

Дата документу 13.07.2021 Справа № 337/3701/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 337/3701/20 Головуючий у 1 інстанції Сидорова М.В. Провадження №22ц/807/1651/21 Провадження №22ц/807/1651/21-3 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Крилової О.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2021 року та додаткового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Задніпрянка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території,- В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2020 року ОСББ «Задніпрянка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року відмовлено у відкритті провадження до ОСОБА_4 у зв`язку зі смертю останньої. В обґрунтуваннясвоїх вимог, з урахуванням уточнень, позивач зазначав, що ОСББ «Задніпрянка» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та зареєстровано як юридичну особу, яка створена з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , та користуються послугами, які надаються ОСББ «Задніпрянка». Проте, внески і платежі по утриманню будинку та прибудинкової території, реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів відповідачі не сплачують, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Так, за період з липня 2016 року по серпень 2020 року включно, розмір заборгованості відповідачів дорівнює 7897,82 грн., яка складається із суми основного боргу - 6690,16 грн., інфляційних витрат - 786,83 грн. та 3% річних - 420,83 грн. Посилаючись на наведені обставини, ОСББ «Задніпрянка» просило суд стягнути заборгованість за вказаний період в загальному розмірі 7897,82 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору та правничу допомогу. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Задніпрянка» заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, капітальний ремонт та погашення кредиту і відсотків за період з 01 серпня 2017 року по 31 серпня 2020 року в розмірі 6067,59 грн., 3% річних в розмірі 288,47 грн., а всього 6356,06 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Задніпрянка» в рахунок повернення сплаченого судового збору з кожного по 563,90 грн., а в загальній сумі 1691,69 грн. Додатковим рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Задніпрянка» в рахунок повернення витрат на правничу допомогу загальну суму 3219,20 грн. а з кожного по 1073,06 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням та додатковим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та недоведеність позивачем позовних вимог, просять постановити ухвалу про скасування рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2021 року та додаткового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначають, що надані позивачем до суду оригінали протоколів загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка» не відповідають типовому протоколу, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015 № 203, а саме - не містять результатів поіменного голосування співвласників присутніх на загальних зборах щодо питань порядку денного, не містять невід`ємних додатків - листів письмового опитування співвласників та списків запрошених співвласників на загальні збори, які повинні бути прошиті, пронумеровані і додаються до відповідного протоколу. При цьому, скаржниками заявлялись клопотання в суді першої інстанції щодо витребування листів голосування, письмового опитування, списків запрошених співвласників на загальні збори до протоколів загальних зборів, кредитних договорів, фінансових звітів по руху коштів ОСББ за кожен місяць та документів, що містять інформацію про витрати об`єднання, проте не були задоволенні. Крім того, повідомлення голови правління ОСОБА_5 про те, що вищевказані документи можуть бути надані для ознайомлення тільки за рішенням суду, суперечать діючому законодавству та Статуту ОСББ «Задніпрянка». Так, скаржниками вживалися заходи для отримання інформації та документів від позивача, проте не надана ним до теперішнього часу. Інших доказів, які б підтверджували витрати ОСББ «Задніпрянка» на утримання будинку, прибудинкової території, капітальний ремонт та погашення кредитів і відсотків за вказаний у рішенні період позивачем не надано. Крім того, після ознайомлення зі статутом ОСББ «Задніпрянка» скаржниками встановлено невідповідність статуту, наданого державному реєстратору, статуту який міститься в матеріалах справи, зокрема статут, наданий державному реєстратору не містить підпису головуючого на установчих зборах, за таких обставин, виникає питання правомірності реєстрації у державних органах цього статуту. Також, скаржники зазначають, що внески на погашення кредитів стягуються зі співвласників, зокрема, відповідачів неправомірно, оскільки кредити були отримані без їх участі. Головою правління ОСББ було проставлено відповідні відмітки про їх неучасть у письмовому опитуванні щодо участі в державній програмі «Теплий кредит», проте, про існування кредиту на встановлення вікон відповідачам не було достовірно відомо, оскільки жодним чином не повідомлено про дату, час та місце проведення загальних зборів. Крім того, оригіналів кредитних договорів позивачем не надано, у зв`язку з чим не можна з впевненістю стверджувати щодо початку вказаних у позові кредитних відносин, та їх виконання обома сторонами. Також звертають увагу, що згідно умов кредитування за існуючими договорами відсотки у повному обсязі щомісячно погашаються Департаментом з управління ЖКГ ЗМР, про що голова правління ОСББ не доводить до відома співвласників. За таких обставин, виникає питання нецільового використання ОСОБА_5 коштів з бюджету Запоріжжя, перерахованих на погашення відсотків за даними кредитними договорами. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 окрім наведено посилаються на те, що позивачем не додані відомості про встановлені межі прибудинкової території, Витягу з єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, який би підтверджував право ОСББ «Задніпрянка» на вказану земельну ділянку біля будинку АДРЕСА_1 , не надано графіку прибирання прибудинкової території та місць загального користування. Позивачем не надано суду першої інстанції договорів, актів виконаних робіт, які б підтверджували проведення будь-яких робіт у будинку, в тому числі капітальних за вказаний позивачем період. У зв`язку з викладеним, вважають що вся сума нарахована, як заборгованість є недоведеною та необґрунтованою. Відповідачі вважають що позивач міг врегулювати спір, перед тим як звернутися з позовом до суду, шляхом надання їм на попередні вимоги протоколів загальних зборів, листів опитування до них, фінансових звітів на ознайомлення та інших документів, які підтверджують витрати об`єднання відповідно до Статуту ОСББ «Задніпрянка». Також, з апеляційної скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали клопотання про витребування доказів, в якому просили витребувати у ОСББ «Задніпрянка» протокол установчих зборів проведених 30 січня та 09 лютого 2016 року, протоколи затверджені загальними зборами, кредитні договори, фінансові звіти по руху коштів ОСББ та договори, акти виконаних робіт та інших документів, які б підтверджувати проведення робіт в ОСББ за встановлений судом першої інстанції період заборгованості. Так, відхиляючи клопотання колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Так, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до приписів ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають бути належними (містять інформацію щодо предмета доказування), допустимими (обставини можуть підтверджуватися лише певними засобами доказування) та достовірними (на підставі яких можливо встановити дійсні обставини справи). З огляду на предмет та підстави позову в цій справі, які полягають у стягненні боргу по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, наведені у клопотанні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 докази не стосуються предмету спору. Клопотання не містить достатніх необхідних обґрунтованих доводів щодо забезпечення доказів. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно із ст. 274 ч. 1, п.1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, даний спір за визначеними статтею 274 ЦПК України критеріями відноситься до категорії малозначних. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Задніпрянка» просять залишити апеляційну скаргу відповідачів без задоволення, а рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2021 року та додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року залишити без змін. Зазначають, що всі протоколи, які містяться в матеріалах справи та якими затверджено розмір внесків в судовому порядку не оскаржувалися та є чинними. Посилання відповідачів про те, що вони були позбавлені можливості оскаржити зазначені протоколи, оскільки Позивач не надавав їх для ознайомлення, є безпідставними, оскільки, ОСББ реагувало на всі звернення Відповідачів шляхом запрошення їх для ознайомлення з протоколами загальних зборів та фінансовими звітами. Окрім того, Конституцією України та чинним процесуальним законодавством кожному гарантовано право на судовий захист. Отже, якщо Відповідачами не було отримано відповіді на їх звернення з приводу надання документів для ознайомлення, вони мали б звернутися до суду для захисту своїх порушених прав. Щодо ненадання листів голосування та письмового опитування зазначають про те, що надання таких документів, та договорів, актів виконаних робіт, які б підтверджували проведення будь-яких робіт в будинку, не передбачено Статутом ОСББ «Задніпрянка», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Щодо не доведення Позивачем факту наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території зазначають, що ОСББ не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тож він не надає і не виробляє цих послуг. Позивач не продає послуги з утримання будинку та прибудинкової території мешканцям будинку, а членські внески у вигляді грошових коштів від мешканців не підпадають під об`єкт оподаткування, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг, що отримуються мешканцями ОСББ «Задніпрянка», а лише відшкодовують здійснені Позивачем необхідні витрати, пов`язані з управлінням будинку. Таким чином, Позивач не надає співвласникам жодних послуг, зокрема, житлово-комунальних в тому сенсі, що він не є і не може бути виконавцем послуг у відносинах із співвласниками. Вважають, що відповідачами в апеляційній скарзі не спростовано наявність заборгованості по членським внескам на утримання будинку та прибудинкової території, доводи зводяться до незгоди з діями (бездіяльністю) ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що не може розглядатись в межах даної справи. оскільки предметом спору є стягнення заборгованості, а не оскарження дій (бездіяльності) Позивача. Таким чином, установивши, що Відповідачі не виконали зобов`язання з оплати членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території, капітальний ремонт та погашення кредиту і відсотків, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості. Приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Вищезазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає у повному обсязі. Так, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01 серпня 2017 року по 31 серпня 2020 року, суд першої інстанції врахував заяву ОСОБА_2 про застосування позовної давності до спірних правовідносин, та дійшов висновку про неможливість стягнення заборгованості за період з 01 липня 2016 року по 31 липня 2017 року. При цьому, суд вважав встановленим та доведеним, що відповідачі, як співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в порушення норм діючого законодавства та Статуту ОСББ «Задніпрянка» неналежним чином виконували свої зобов`язання щодо сплати на користь ОСББ «Задніпрянка» внесків з утримання будинку та прибудинкової території та інших внесків, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач вправі заявити до стягнення з відповідачів в солідарному порядку. Заперечення відповідачів суд до уваги не прийняв, оскільки факт надання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території в зазначений період відповідачами не спростований. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх обов`язків з утримання будинку та прибудинкової території, відповідачі суду не надали. З зазначеним висновком суду першої інстанції, колегія суддів погоджується. Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2016 року ОСББ «Задніпрянка» зареєстровано як юридичну особу (т. 1 а.с. 7). Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , зареєстровані та мешкають за вказаною адресою (т. 1 а.с. 21). Зі Статуту ОСББ «Задніпрянка» вбачається, що об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 8-13). Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Пунктом 14 Статуту передбачено, що до компетенції правління належить: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною оплатою співвласниками внесків платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. З виписки по протоколу № 2 загальних зборів ОСББ «Задніпрянка» від 26 березня 2016 року вбачається, що рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка», з 01 травня 2016 року було вирішено відмовитись від послуг МКП «Основаніє» по утриманню будинку АДРЕСА_3 та прийнято рішення про прийняття кошторису та визначення розміру внесків на управління будинку та обслуговування будинку в сумі 2,75 грн. (т. 1 а.с. 107). Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка» від 28 січня 2017 року, протокол №1, з 01 січня 2017 року затверджено розмір внесків на утримання будинку у розмірі 3,90 грн. та ремонт будинку 1,00 грн. за 1 кв.м. (т. 1 а.с. 108). З виписки по протоколу № 01/03/18 загальних зборів ОСББ «Задніпрянка» від 11 лютого 2018 року вбачається, що рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка» з 01 лютого 2018 року затверджено розмір внесків на управління та утримання будинку у розмірі 4,50 грн. та ремонт будинку 1,50 грн. за 1 кв.м. (т. 1 а.с. 14). Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка» від 17 червня 2018 року, протокол №5/06, з 01 липня 2018 року збільшено розмір внесків на управління та утримання будинку, затверджено розмір 6,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі (т. 1 а.с. 15). Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка» проведених 27 січня 2019 року, протокол №01/04/019 від 01 лютого 2019 року, з 01 лютого 2019 року затверджено розмір внесків на управління та утримання будинку у розмірі 5,50 грн. та на капітальний ремонт будинку 1,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі (т. 1 а.с. 16). Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка» від 10 травня 2019 року, протокол №5/05, збільшено розмір внесків на капітальний ремонт будинку з 01 липня 2019 року до 4,00 грн., затверджено загальний розмір внесків 9,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі (т. 1 а.с. 17). З виписки по протоколу № 01/05/2020 загальних зборів ОСББ «Задніпрянка» від 09 березня 2020 року вбачається, що рішенням загальних зборів Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Задніпрянка», проведеним 22 лютого 2020 року з 01 лютого 2020 року затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5,80 грн. та на погашення кредиту - 98,47 грн. за 1 кв.м. загальної площі (т. 1 а.с. 18). Згідно з розрахунком позивача відповідачам нарахована плата за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, внескам на капітальний ремонт та погашення кредиту та відсотків з період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2020 року в загальній сумі 13083,10 грн., в т.ч. зроблено перерахунок на суму 165,27 грн., сплачено відповідачами - 6392,94 грн., загальна сума заборгованості станом на 31.08.2020р. становить 6690,16 грн. Правильність нарахування вказаного розміру заборгованості відповідачі не заперечували та не спростували. Відповідно до статті 1 Закону України від 29 листопада 2001 року N 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Статтею 4 Закону передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до статті 12 Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання. Відповідно до статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком це результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору. Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно із частиною другою статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника. У статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. За пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Встановивши, що належна відповідачам квартира розташована у будинку, в якому створено ОСББ, а отже, згідно з вимогами законодавства України на відповідачів покладений обов`язок з оплати за відповідні послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території, який вони належним чином не виконували, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території та нараховані штрафні санкції. При цьому, суд першої інстанції також правомірно відмовив у позові у частині стягнення заборгованості за період до 01 серпня 2017 у зв`язку із закінченням строків позовної давності із посиланням на статті 257, 267 ЦК України. Доводи апеляційної скарги про те, що голова ОСББ «Задніпрянка» не надає відповідачам інформації щодо складової членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території, інформації щодо діяльності об`єднання, використання грошових коштів по банківському рахунку, не звільняє відповідачів від обов`язку щодо сплати таких внесків. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що всі вищезазначені рішення загальних зборів є чинними, належних та допустимих доказів щодо неправомірної діяльності голови ОСББ відповідачами також не надано. Посилання скаржників на те, що ОСББ «Задніпрянка» не надано належних доказів щодо витрат на утримання будинку, прибудинкової території, капітальний ремонт, суперечать встановленим обставинам справи, зокрема, протоколам загальних зборів ОСББ «Задніпрянка», згідно яких в порядку денного здійснюється звіт правління про проведену роботу, звіт ревізійної комісії про бухгалтерське ведення документації, тощо. Встановлення вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » також свідчить про те, що загальними зборами співвласників підтверджено факт надання таких послуг щодо утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_3 , а відповідачі, як власники квартири АДРЕСА_4 в цьому будинку, також зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна. При цьому, відповідачами не заперечувався та не спростовувався належними доказами факт надання позивачем згаданих послуг. Також не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушень при державній реєстрації Статуту, оскільки це не є предметом спору в рамках цього позову. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Також, колегія суддів зазначає, хоча прохальна частина апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , містить вимогу про скасування додаткового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року, однак доводи апеляційної скарги не містять посилань на незаконність чи необґрунтованість додаткового рішення. Разом з тим, колегією суддів враховується, що у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення додаткового рішення, колегією встановлено наступне. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. У позові ОСББ «Задніпрянка» просило суд зокрема стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2021 року, яким частково задоволено позов ОСББ «Задніпрянка», не було вирішено питання стосовно розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. 11 лютого 2021 року представник ОСББ «Задніпрянка» - адвокат Попова О.В. звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення по справі. У відповідності до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини друга, третя статті 270 ЦПК України). Встановлено, що правнича допомога ОСББ «Задніпрянка» надавалась Адвокатським об`єднанням «Афіна» в особі адвоката Попової О.В. на підставі ордеру на надання правової допомоги серії АР №1010900 від 17 серпня 2020 року, договору про надання правової допомоги №11 від 17 серпня 2020 року, а також ордеру серії АР №1031725, в якому зазначено (т. 1 а.с. 22, 24). На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом: надання усної консультації з вивчення документів - 200 грн., складання позовної заяви 800 грн., участь у 3-х судових засіданнях - 3000,00 грн., копію договору про надання правової допомоги №11 від 17 серпня 2020 року з Додатком №1 про вартість наданих послуг, копію договору про надання правової допомоги №1 від 01 січня 2021 року з Додатком №1 про вартість наданих послуг, копію акту наданих послуг №11/07 від 04 вересня 2020 року до договору про надання правової допомоги №11 від 17 серпня 2020 року на суму 1000 грн., копію акту наданих послуг №08/011 від 10 лютого 2021 року до договору про надання правової допомоги №11 від 17 серпня 2020 року на суму 1000 грн., копію акту наданих послуг №01/01 від 10 лютого 2021 року до договору про надання правової допомоги №01 від 01 січня 2021 року на суму 2000 грн., копії платіжних доручень про сплату ОСББ «Задніпрянка» на рахунок АО «Афіна» за юридичні послуги в загальній сумі 4000 грн. (т. 1 а.с. 227-236). Враховуючи пропорційність до задоволених вимог суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів на користь ОСББ «Задніпрянка» витрати, понесені позивачем на правничу допомогу у розмірі 3219,20 грн. (80,48% із заявлених 4000 грн.), за таких обставин, додаткове рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заявлена вимога про скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження по справі або залишення позовну без розгляду. Проте, скаржниками не наведено будь-яких правових підстав, визначених процесуальним законодавством, зокрема приписами ст.ст. 255, 257 ЦПК України для закриття провадження по справі, або залишення позовної заяви без розгляду. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2021 року та додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року у цій справі - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 13 липня 2021 року. Головуючий: Судді: