Постанова Сумський апеляційний суд № 591/11012/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м.Суми Справа №591/11012/24 Номер провадження 22-ц/816/2204/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів - Сидоренко А. П. , Сізова Д. В. за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М., представника відповідача Петріщева О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2026 року у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання, У С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції У жовтні 2024 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК», яке є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило суд: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 750/4-4723 від 07.06.2007, розраховану на підставі частини другої статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання, встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 року становить 214 660 грн 35 коп. Позов мотивований тим, що 07 червня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №750/4-4723 (для придбання нерухомості), відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти в сумі 34 000 доларів США зі сплатою 12,55 % річних. Відповідно до виконавчого листа Дніпровського районного суду м.Києва від 13.07.2012 року, справа № 2604/13456/2012 на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто солідарно з Відповідачів заборгованість за кредитним договором № 750/4- 4723 від 07.06.2007 року заборгованість в розмірі 299 196,88 грн. Указане судове рішення відповідачами не виконано, тому позивач на підставі частини другої статті 625 ЦК України просить стягнути солідарно з відповідачів три відсотки річних, сума яких станом на 23.02.2022 року становить 44 486 грн 07 коп. та інфляційні втрати в сумі 170 174 грн 29 коп. Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 04 грудня 2024 року було відкрито провадження у справі за указаним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Представником відповідача ОСОБА_5 28 листопада 2025 року подано клопотання про залишення позову без розгляду в частині заявлених вимог до ОСОБА_5 , мотивоване тим, що позовні вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 будуються на зобов`язаннях, які виникли з договору поруки. Обидва договори поруки та кредитний договір містять третейське застереження. Посилаючись на положення пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України, просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, третейські угоди є дійсними, чинними та виконуваними. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2026 року позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором у частині вимог, які заявлені до ОСОБА_5 , залишено без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України. Указане судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пункт 6.2 Договору кредиту №750/4-4723 від 07 червня 2007 року та Договору поруки 750/4-4723 від 07 червня 2007 року, укладеного АКБСР «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_4 (позичальник), ОСОБА_5 (поручитель) містить положення про те, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись Законом України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається відповідними третейськими суддями Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Місцевий суд урахував, що предметом позову є вимога про стягнення сум, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 ЦК України за період невиконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, що за своєю природою є цивільно-правовою відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, що виникло з кредитного договору та договорів поруки, які містять чинні третейські застереження. Поручитель ОСОБА_5 не є споживачем банківських послуг, які надавались позичальниці ОСОБА_4 , тому спір між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 не стосується захисту прав споживачів. Відповідач ОСОБА_5 виявив волю на реалізацію права на третейський розгляд, подавши відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Будь-яких доказів того, що третейське застереження у договорі поруки №750/4-4723 є недійсним, втратило чинність або не може бути виконане, суду не надано, матеріали справи містять повідомлення про те, що третейський суд, який визначений в укладених договорах, не здійснює свою діяльність. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «СЕНС БАНК» 01.05.2026 подало через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» апеляційну скаргу в електронній формі, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що позов заявлений до трьох відповідачів як до солідарних боржників та ставиться питання про стягнення заборгованості у солідарному порядку. Окремий розгляд позову банку до боржника та поручителів про стягнення заборгованості не буде відповідати завданню та основним засадам цивільного судочинства. У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року справа № 756/3550/18: «Таким чином, умовами залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з наявністю третейської угоди є, крім самої третейської угоди, також надходження заяви про заперечення відповідача ( відповідачів) проти розгляду справи у суді не пізніше початку розгляду справи по суті, відсутність першої заяви відповідача по суті спору у цьому провадженні, дійсність третейської угоди, чинність третейської угоди та можливість її виконання. При цьому такі заяви повинні бути подані усіма відповідачами, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності по своїм зобов`язанням між собою. Така відповідальність передбачена лише між поручителями та боржником за кредитним договором. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Петрищев О.О. 26 травня 2026 року подав через електронний кабінет відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу АТ «СЕНС БАНК» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що ОСОБА_5 , як самостійний учасник процесу, скористався своїм диспозитивним процесуальним правом та подав клопотання про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті і до подання першої заяви по суті спору, повністю дотримавшись вимог пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України. Волевиявлення інших відповідачів (які є сторонами інших договорів - кредитного або іншого договору поруки), жодним чином не може обмежувати право ОСОБА_5 на реалізацію укладеного саме з ним третейського застереження. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 15.04.2026 року, правильно врахував постанову Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №920/241/19, в якій суд підтвердив, що для залишення позову без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України необхідна наявність сукупності умов: 1) подання відповідачем заперечень проти вирішення спору в суді до початку розгляду справи по суті і до першої заяви по суті; 2) дійсність, чинність та можливість виконання третейської угоди. Усі ці умови ОСОБА_5 дотримано. Процесуальний закон не містить заборони щодо часткового залишення позову без розгляду у випадку солідарних боржників, якщо правові підстави для цього наявні лише у одного з них. Постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 756/3550/18, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі, є нерелевантною, оскільки правові висновки сформовані за абсолютно інших фактичних та процесуальних обставин. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Згідно статтею 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження у договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору(частина перша, шоста статті 12 Закону України «Про третейські суди»). Отже, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору. У справі, яка переглядається, і Договір кредиту №750/4-4723 від 07.06.2007 року, укладений між АКБСР «Укрсоцбанк» та відповідачкою ОСОБА_4 , і Договір поруки №750/4-4723 від 07.06.2007 року, укладений між АКБСР «Укрсоцбанк» з одного боку та з іншого боку відповідачами ОСОБА_4 (позичальник) та ОСОБА_5 (поручителем), містять однакове за змістом третейське застереження. Так, відповідно до пунктів 6.2 зазначених договорів у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись Законом України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової,

15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею ОСОБА_8 або ОСОБА_9 у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Умовами залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з наявністю третейської угоди є, крім самої третейської угоди, також надходження заяви про заперечення відповідача (відповідачів) проти розгляду справи у суді не пізніше початку розгляду справи по суті, відсутність першої заяви відповідача по суті спору у цьому провадженні, дійсність третейської угоди, чинність третейської угоди та можливість її виконання. При цьому такі заяви повинні бути подані усіма відповідачами, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності по своїм зобов`язанням між собою. Така відповідальність передбачена лише між поручителями та боржником за кредитним договором. Указана позиція відповідає висновку Верховного Суду, який викладений у постанові Верховного Судувід 22 травня 2019 року у справі № 756/3550/18, на які правильно посилається заявник апеляційної скарги. Дійсність, чинність третейської угоди та можливість її виконання учасниками справи не оспорюється. Підстав для визнання не дійсною або невиконуваною третейської угоди у цій справі апеляційним судом також не установлено. Заперечення проти вирішення спору у суді у зв`язку з наявністю третейської угоди відповідач ОСОБА_5 висловив до початку розгляду справи по суті. Водночас доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України є обґрунтованими. У справі, яка переглядається позов пред`явлено до позичальника та двох поручителів як до солідарних боржників. При цьому із заявою про залишення позову без розгляду у зв`язку з наявністю третейського застереження звернувся лише відповідач-поручитель ОСОБА_5 . Відповідач-позичальник ОСОБА_4 , яка є стороною кредитного договору та стороною договорів поруки, та відповідач-поручитель ОСОБА_6 таких заяв не подавали та заперечень проти розгляду справи судом загальної юрисдикції не заявляли. У спірних правовідносинах позичальник ОСОБА_4 та поручитель ОСОБА_5 виступають як солідарні боржники, з яких позивач просить стягнути у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 750/4-4723 від 07.06.2007, розраховану на підставі частини другої статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання, встановленого рішенням суду. Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду в частині вимог до ОСОБА_5 . Колегія суддів відхиляє доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що волевиявлення інших відповідачів не може обмежувати право ОСОБА_5 на реалізацію укладеного з ним третейського застереження. У цій справі предметом перевірки є не право ОСОБА_5 посилатися на третейське застереження, а наявність передбачених пунктом 6 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних умов для залишення без розгляду позову, пред`явленого одночасно до кількох відповідачів. Зазначена норма пов`язує можливість залишення позову без розгляду не лише з існуванням третейської угоди, а й з надходженням заперечень всіх відповідачів проти розгляду спору судом. Саме таке тлумачення наведено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 756/3550/18. Відсутність заперечень проти вирішення спору судом загальної юрисдикції свідчить про відсутність однієї із процесуальних умов, необхідних для застосування пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України. Тому саме по собі волевиявлення одного відповідача не є достатньою підставою для залишення без розгляду позову, пред`явленого до кількох відповідачів, у складі яких є солідарні боржники (позичальник та поручитель). Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що залишення позову без розгляду лише щодо одного із солідарних боржників не відповідає завданню цивільного судочинства та його основним засадам. У цій справі позивач пред`явив єдину позовну вимогу про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителів, об`єднавши в одному провадженні взаємопов`язані вимоги, що виникають з одного кредитного зобов`язання та договорів про забезпечення його виконання. Саме з метою недопущення окремого вирішення єдиного спору різними юрисдикційними органами (загальним судом та третейським судом) Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 756/3550/18 звернув увагу на необхідність дотримання всіх передбачених пунктом 6 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних умов залишення позову без розгляду. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись вимогами статей 141, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» задовольнити. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 07 липня 2026 року. Головуючий М. В. Щербаченко Судді А. П. Сидоренко Д. В. Сізов