Ухвала ККС ВС № 404/6918/15-к

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Київ справа № 404/6918/15-к провадження № 51-2526 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 31 березня 2026 року, встановив: Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2004 року ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст.263 КК України (в редакції 2001 року), ч. 2 ст. 263 КК України (редакції 2001 року), ч. 2 ст. 145 КК України (в редакції 1960 року), ч. 2 ст. 89 КК України (в редакції 1960 року), ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року), ч. 2 ст. 357 КК України (в редакції 2001 року), ч. 2 ст. 187 КК України (в редакції 2001 року), ч. 3 ст. 187 КК України (в редакції 2001 року), ч. 3 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року), ст. 69 КК України (в редакції 1960 року), п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), пунктами «г» «з» ст. ст. 17, 93 КК України (в редакції 1960 року); ст. 190-1 КК України (в редакції 1960 року), ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Ухвалою Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 10 лютого 2005 року касаційну скаргу та доповнення до неї засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2004 року щодо ОСОБА_5 без змін. Ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2025 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 про перегляд вироку апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2004 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 31 березня 2026 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу районного суду без змін. У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 31 березня 2026 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вказує, що судом апеляційної інстанції розглянуто провадження незаконним складом суду, оскільки судді ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вже розглядали заяви засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами та надавали оцінку викладеним в них обставинам, асуддя ОСОБА_8 зловживала своїм впливом щодо засудженого, так як ним було направлено запити до Служби Безпеки України та голові суду стосовної цієї судді. Крім того стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи (постанова/доручення) про призначення прокурора ОСОБА_9 на участь в апеляційному розгляді. На думку захисника, суд апеляційної інстанції самовільно наділив процесуальним статусом та допустив до участі у справі особу, яка не мала законних повноважень на участь у цій стадії процесу. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив їй та засудженому в дослідженні ключових доказів сторони захисту та допиті експертів. Вважає, що роз`яснень судових експертів у суді було б достатньо для гарантованого виправлення як судової помилки у вироку, так і повного відновлення порушених прав засудженого ОСОБА_5 . Колегія суддів (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. За приписами ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. У п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК визначено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду. Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінального провадження в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Як убачається з доданих до касаційної скарги копій судових рішень, заяви засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 про перегляд вироку апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2004 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, оскільки зазначені ними обставини не є нововиявленими. Так, суд першої інстанції вказав у своєму рішенні, що під час розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами засудженим і захисником було заявлено клопотання про повторне дослідження слідчого експерименту, повторний допит потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , допит експертів і слідчого, які було залишено без задоволення через необґрунтованість, зокрема відсутні підстави для твердження про штучне створення або підроблення доказів, неправильність висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути. Також, місцевий суд проаналізував наданий на обґрунтування заяв захисту висновок експерта № 031-89-2021//КСЕ-19/111-21/35197-БЛ від 31 грудня 2021 року та вважав, що наведені в ньому дані не можуть бути визнані нововиявленими обставинами, оскільки відсутні підстави для твердження про неправильність висновків експерта, які були враховані судом у вироку, а висновки суду ґрунтувалися на сукупності досліджених доказів, зокрема і висновках експерта. Суд першої інстанції вказав, що матеріали наданих експертиз не містять інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути. Водночас районний суд дійшов висновку, що вказані засудженим обставини фактично стосуються оскарження вироку, оскільки останній вважає необґрунтованим рішення суду, не погоджується з призначеним покаранням, ставить під сумнів правильність дослідження та оцінки доказів у справі, намагається створити нові докази, а отже заява за своїм змістом є незгодою засудженого з прийнятим судовим рішенням. Крім того, суд врахував, що засуджений і його захисник посилались на недоліки, які на їх думку, мали місце під час судового розгляду. Водночас цей суд вказав, що підставами перегляду за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом, а істотні обставини, які на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати та які могли суттєво вплинути на вирішення справи, проте такі в заявах відсутні. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що засуджений, посилаючись на докази, фактично надає їм іншу оцінку, при тому, що ці докази існували на час постановлення судових рішень і були відомі як суду, так і засудженому, та їм була надана відповідна правова оцінка судом. Перевіривши доводи апеляційних скарг засудженого та захисника, апеляційний суд підтвердив правильність висновку суду першої інстанції. Зокрема у своєму рішенні, суд апеляційної інстанції зазначив, що засуджений в апеляційній скарзі звертав увагу на однобічність та неповноту судового розгляду, порушення його прав під час досудового слідства, поверхневість розгляду справи, оскільки судом не було враховано висновок експерта №031-89-2021//КСЕ-19/111-21/35197-БЛ від 31 грудня 2021 року та ряд поданих клопотань. Водночас апеляційний суд вбачав з матеріалів кримінального провадження, що під час розгляду справи судом першої інстанції у повному обсязі було надано оцінку доказам, які підтверджують винуватість ОСОБА_5 , та наголосив, що вказані обставини були відомі засудженому і суду під час розгляду справи по суті. Також апеляційний суд звернув увагу на те, що статтями 332, 356 КПК передбачено способи перевірки висновку експерта. При цьому, цей суд встановив, що матеріали справи не містять підтвердження того, що висновки експерта, які покладені в основу вироку, є завідомо неправдиві або неправильні внаслідок допущеної помилки. Разом із тим, суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що перегляд за нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована апеляція на судове рішення, яке набрало законної сили, з метою повторного розгляду справи і отримання нової оцінки її обставин. Крім того апеляційний суд зазначив, що оскільки експертний висновок, на який посилалася сторона захисту, ґрунтувався на тих самих фактах, які були відомі суду і сторонам під час розгляду справи, то відсутні підстави вважати, що проведена у 2021 році експертиза, завдяки новим або вдосконаленим методам дослідження виявила обставини, які було неможливо виявити під час розгляду справи у звичайному порядку. З урахуванням зазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що стороною захисту не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність нововиявлених обставин у справі. Із правильністю цих висновків судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і Суд, оскільки відповідно до змісту судових рішень засуджений та захисник посилались на обставини, які не є нововиявленими у розумінні ч. 2 ст. 459 КПК, а стосувалися перевірки вироку та повторного дослідження доказів у справі. При цьому, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не передбачає повторного дослідження доказів та спростування наявних доказів у кримінальному провадженні. Що стосується доводів касаційної скарги захисника про те, що апеляційний розгляд відбувся незаконним складом суду, то слід вказати таке. Вимогами статті 75 КПК передбачено вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді в кримінальному провадженні. Як убачається зі змісту копій ухвал Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 лютого, 26 березня та 27 квітня 2015 року, доданих захисником до касаційної скарги, суддя ОСОБА_7 ухвалював рішення про повернення заяви засудженого ОСОБА_5 про перегляду вироку апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2004 року за нововиявленими обставинами, оскільки ця заява не відповідала вимогам статей 461, 462 КПК, а також рішення про залишення без руху та надання строку для усунення недоліків заяви, відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Відповідно до змісту ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2015 року, доданої до касаційної скарги, суддя ОСОБА_6 у складі колегії суддів постановила рішення про закриття кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_5 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, оскільки Апеляційний суд Кіровської області не є судом першої інстанції у зв`язку зі зміною законодавства, та призначення розгляду цієї заяви у Кіровському районному суді м. Кіровограда. Отже, з наданих захисником копій судових рішень вбачається, що вказаними суддями вирішувались процедурні та процесуальні питання, які не стосуються оцінки обставин справи. Водночас, ухвалами Кропивницького апеляційного суду від 15 вересня 2025 року та 16 лютого 2026 року було відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 про відвід суддям ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Що стосується посилання захисника на зловживання суддею ОСОБА_8 своїм впливом щодо засудженого, то вказане може бути вирішено в іншому встановленому законом порядку. З огляду на зазначене, доводи сторони захисту про розгляд апеляційним судом провадження незаконним складом суду є неспроможними. Стосовно твердження захисника про відсутність у матеріалах справи процесуальних документів (постанови/доручення) про призначення прокурора ОСОБА_9 для участі в апеляційному розгляді, то підтвердження повноважень прокурора для участі в судовому розгляді відповідною постановою згідно з вимогами статті 37 КПК не стосується стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Щодо доводів касаційної скарги захисника про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив їй та засудженому в дослідженні ключових доказів захисту та допиті судових експертів, Суд вважає за необхідне вказати таке. Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотань сторони захисту, дійшов обґрунтованого висновку, що порушені захисником питання не підтверджують нововиявлених обставин, оскільки стосуються висновків експертів, які були досліджені під час ухвалення вироку, та їм надано належну оцінку як судом першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас цей суд зазначив, що доводи сторони захисту в апеляційних скаргах про порушення вимог процесуального закону у зв`язку з недослідженням заявлених захистом доказів та не розгляду клопотань є безпідставними, оскільки ч. 4 ст. 466 КПК не передбачає обов`язку суду досліджувати всі докази при перегляді вироку за нововиявленими обставинами. Враховуючи висновки суду першої та апеляційної інстанцій у судових рішень та встановлені цими судами обставини у провадженні, Суд вважає, що доводи касаційної скарги у цілому не спростовують правильність висновків суду першої й апеляційної інстанції в частині відсутності обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК. Викладені в ухвалі апеляційного суду мотиви залишення без задоволення апеляційних скарг сторони захисту є обґрунтованими, підстав вважати ці висновки неправильними Суд не вбачає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам чинного КПК. Таким чином, колегія суддів вважає, що в касаційній скарзі захисника не наведено доводів, які би свідчили про такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції, які були б безумовними підставами для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Отже, з касаційної скарги захисника та доданих до неї копій судових рішень, підстав для її задоволення Суд не вбачає. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Керуючисьп. 2ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 31 березня 2026 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3