Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/6145/25

Дата документу 30.06.2026 Справа № 333/6145/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/6145/25 Головуючий у 1-й інстанції:Михайлова А. В. Провадження №22-ц/807/1514/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Кухаря С.В., Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою, - В С Т А Н О В И В: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви зазначено, що 12.05.2024 року ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . 16.06.2024 року солдата ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , який перебував поза штатом військової частини НОМЕР_2 , якого відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 14.06.2024 року № 150-РС призначено на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , зараховано до списків особового складу, шпк «солдат», ВОС 101533А. 02.12.2024 року на адресу ОСОБА_2 , надійшло сповіщення сім`ї за вих. № СЗ/14945 яким повідомлено, що його син номер обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетного-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , 1977 року народження, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 25.11.2024 року при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області, відповідно до бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.11.2024 року за № 817 призначено службове розслідування за фактом безвісті зниклого військовослужбовця солдата ОСОБА_4 . З висновку службового розслідування щодо встановлення факту зникнення безвісти номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 визнано таким, що зник безвісти під час захисту Батьківщини та територіальної цілісності України, безпосередньої участі у бойових діях, пов`язаної із несенням військової служби в районі ведення бойових дій та ведення бойових дій з боку окупаційних військ російської федерації в районі н.п. Новодарівка, Малинівської СГ, Пологівського району, Запорізької області. Звернення заявниці до суду обумовлено тим, що оголошення померлим ОСОБА_4 , заявниці необхідно для отримання свідоцтва про смерть, отримання державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилася після його смерті. Заявниця вважає, що не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених у заяві та долучених письмових доказів. З урахуванням вищевказаного, заявниця просила суд оголосити громадянина України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який народився в м.Запоріжжя, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , померлим, визнавши дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті Україна, Запорізька область, Пологівський район, н.п. Новодарівка, Малинівської сільської територіальної громади. Вважати, що загибель ОСОБА_4 настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 . Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року заяву задоволено. Оголошено громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , який народився в м. Запоріжжі, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , померлим, визнавши дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті Україна, Запорізька область, Пологівський район, населений пункт Новодарівка, Малинівської сільської територіальної громади. Вважати, що загибель громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 . Не погоджуючись з рішенням суду, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував правову природу інституту оголошення фізичної особи померлою, вимоги частини другої статті 46 ЦК України, а також правовий висновок Великої палати Верховного суду у справі №755/11021/22. Суд не встановив дату закінчення активних бойових дій у н.п. Новодарівка Малинівської СТГ за Переліком, затвердженим Наказом № 376, та не врахував, що такої дати Перелік не містить (бойові дії тривають); невідповідність висновків суду обставинам справи суд констатував достатність підстав для оголошення особи померлою всупереч відсутності доказів факту смерті та за наявності лише доказів факту зникнення безвісти. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Громут В.І. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, а саме шляхом надсилання судової повістки-повідомлення в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою відповідального працівника суду про доставку судової повітки-повідомлення в їх електронний кабінет ( а.с. , а.с. 144, 147-148) до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи не надали. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, колегія суддів зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі "ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" ("AlimentariaSanders S.A. v. Spain", рішення від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Оскільки Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, Міністерство оборони України реалізувало своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер обслуги зенітного кулеметного відділення ракетно-артилерійського взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , під час виконання завдань по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на позиції «УКАЗКА» в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району, Запорізької області в наслідок прямого влучання снаряду в бліндаж, в якому перебував військовослужбовець, суд першої інстанції вважав, що вимоги викладені в заяві про оголошення фізичної особи померлою є такими, що підлягають задоволенню. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що Заявниця - ОСОБА_1 , є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 видане відділом реєстрації актів громадського стану Лозівського міського управління юстиції Харківської області 18.04.2001 року, запис № 114 (а.с.6-зворот). 24.02.2022 року, у зв`язку із повномасштабним вторгненням російських збройних сил, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. 12.05.2024року ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . 16.06.2024 року солдата ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , який перебував поза штатом військової частини НОМЕР_2 , якого відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 14.06.2024 року № 150-РС призначено на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , зараховано до списків особового складу, шпк «солдат», ВОС 101533А (а.с.8-зворот). 25.11.2024 року солдат ОСОБА_4 зник безвісти, за зазначеним фактом ініційовано проведення службового розслідування (а.с.9). За результатами службового розслідування складено акт службового розслідування, який затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого заявнику стало відомо, що: Згідно рапорту поданого тимчасово виконуючого обов`язки командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_5 від 25.11.2024 року вх. № 2029/р (додаток 6.2.), стало відомо, що при виконанні БР№ 1559 дск від 22.11.2024 року на позиції «УКАЗКА» в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району, Запорізької області під час артилерійського обстрілу, в 04.30 25.11.2024 року зник безвісти солдат ОСОБА_4 , номер обслуги зенітного кулеметного відділення ракетно-артилерійського взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . Під час артилерійського обстрілу солдат ОСОБА_6 перебував у бліндажі, в який було пряме влучання снаряда. Особовий склад військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_4 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 15.00 22.11.2024 року № 1559дск (додаток 6.3.) був задіяний до виконання бойового завдання. З отриманих пояснень (данні приховано) (додаток 6.4.) встановлено, що він разом з групою військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 перебував на позиції «УКАЗКА», інша назва якої « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». На позиції в бліндажі відпочивали після бойового чергування четверо військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . Військовослужбовець (данні приховано) знаходився на іншому боці позиції. О 04.30 год., під час ворожого артилерійського обстрілу позицій, відбулось пряме влучання снаряда в бліндаж на позиції «УКАЗКА». Перекриття бліндажа з товстих колод не витримало і обвалилось. Відразу після вибуху військовослужбовці почали розбір завалу в пошкодженому бліндажі. Один з чотирьох військовослужбовців (данні приховано) був поранений, інші військовослужбовці були без ознак життя, а саме: солдат ОСОБА_4 , (данні приховано), (данні приховано). Пораненому (данні приховано) надали домедичну допомогу та доставили до точки евакуації. Після затяжного артилерійського обстрілу розпочався черговий штурм позиції. Внаслідок цього штурму з позиції «УКАЗКА» довелось відійти під щільним ворожим обстрілом. Провести евакуацію загиблих військовослужбовців не було можливості. …. З пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_7 (додаток 6.6.), начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 відомо, що станом на теперішній час ніяких нових відомостей щодо військовослужбовця ОСОБА_4 не з`явилося. Таким чином військовослужбовець ОСОБА_4 вважається безвісно відсутнім. Факт обставин зникнення безвісті військовослужбовця, а саме: солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі населеного пункту Новодарівка Малинівського СГ Пологівського району Запорізької області, підтверджується витягом з журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 (додаток 6.8.) З висновку службового розслідування щодо встановлення факту зникнення безвісти номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 вважати таким, що зник безвісти під час захисту Батьківщини та територіальної цілісності України, безпосередньої участі у бойових діях, пов`язаної із несенням військової служби в районі ведення бойових дій та ведення бойових дій з боку окупаційних військ російської федерації в районі населеного пункту Новодарівка Малинівської СГ Пологівського району Запорізької області (а.с.9-зворот-12). Відповідно до Сповіщення №3703 Військової частини НОМЕР_1 від 27 листопада 2024 року за вих. №1561/3703, адресоване ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому командир військової частини просить сповістити батька ОСОБА_2 , 1953 року народження, що проживає у АДРЕСА_3 , про те, що його син помер обслуги зенітно кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , 1977 року народження, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 25.11.2024 року при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області, відповідно до бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 (а.с.15). Відповідно до Сповіщення сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02 грудня 2024 року за вих. №С3/14945, ОСОБА_2 , повідомлено про те, що його син, номер обслуги зенітно кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , 1977 року народження, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 25.11.2024 року при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області, відповідно до бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 (а.с.6). 02.12.2024 року ОСОБА_2 (дідусь заявниці) звернувся до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області з заявою про те, що його син ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойове завдання - зник безвісти. Номер кримінального провадження 12024082050002431 (а.с.13). Зазначена інформація також внесена до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом за № 20250227-4455 від 27.02.2024 року (а.с.14). Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_4 є збройна агресія російської федерації, протидія штурмовим та оборонним діям сил противника. Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про оголошення фізичної особи померлою. Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23. У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23). За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). В липні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Громут В.І. звернулась до Комунарського районного суду міста Запоріжжя з заявою про оголошення її батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) померлим. Заявлені вимог обґрунтовані тим, що її батько 12.05.2024 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначений на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу ОСОБА_2 (рідний батько ОСОБА_4 та дідусь ОСОБА_1 ) надійшло сповіщення сім`ї за вих. №СЗ/14945 яким повідомлено, що його син номер обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетного-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , 1977 року народження, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 25.11.2024 при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області, відповідно до бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , стало відомо, що при виконанні БР№ 1559дск від 22.11.2024 року на позиції «УКАЗКА» в районі н.п. Новодарівка під час артилерійського обстрілу, в 04.30 25.11.2024 року зник безвісти солдат ОСОБА_4 , номер обслуги зенітного кулеметного відділення ракетно-артилерійського взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . Під час артилерійського обстрілу солдат ОСОБА_6 перебував у бліндажі, в який було пряме влучання снаряда. Особовий склад військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_4 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 15.00 22.11.2024 року № 1559дск був задіяний до виконання бойового завдання. З отриманих пояснень (данні приховано) встановлено, що він разом з групою військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 перебував на позиції «УКАЗКА», інша назва якої « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». На позиції в бліндажі відпочивали після бойового чергування четверо військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . Військовослужбовець (данні приховано) знаходився на іншому боці позиції. О 04.30 год., під час ворожого артилерійського обстрілу позицій, відбулось пряме влучання снаряда в бліндаж на позиції «УКАЗКА». Перекриття бліндажа з товстих колод не витримало і обвалилось. Відразу після вибуху військовослужбовці почали розбір завалу в пошкодженому бліндажі. Один з чотирьох військовослужбовців (данні приховано) був поранений, інші військовослужбовці були без ознак життя, а саме: солдат ОСОБА_4 , (данні приховано), (данні приховано). Пораненому (данні приховано) надали домедичну допомогу та доставили до точки евакуації. Після затяжного артилерійського обстрілу розпочався черговий штурм позиції. Внаслідок цього штурму з позиції «УКАЗКА» довелось відійти під щільним ворожим обстрілом. Провести евакуацію загиблих військовослужбовців не було можливості. …. Факт обставин зникнення безвісті військовослужбовця, а саме: солдата ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі н.п. Новодарівка Малинівського СГ Пологівського району Запорізької області, підтверджується витягом з журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 ». З висновку службового розслідування щодо встановлення факту зникнення безвісти номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 вважати таким, що зник безвісти під час захисту Батьківщини та територіальної цілісності України, безпосередньої участі у бойових діях, пов`язаної із несенням військової служби в районі ведення бойових дій та ведення бойових дій з боку окупаційних військ російської федерації в районі н.п. Новодарівка Малинівської СГ Пологівського району Запорізької області. Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що звернення заявника до суду із заявою про оголошення особи померлою під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, є належним способом захисту її прав, оскільки від його встановлення залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог заяви. Що стосується доводів апеляційної скарги, то слід зазначити наступне. Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну. У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге). Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України). Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»). Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння). Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зроблено висновок, що «…шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі Наказ № 376). У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності» (пункти 81.85). «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. З моменту події 24.11.2024 року дня вірогідної смерті ОСОБА_4 на момент подачі заяви до суду пройшло більше шести місяців. Населений пункт Новодарівка UA23100110050014083 Малинівської сільської територіальної громади в період з 17.04.2022 по 09.06.2023 був тимчасово окупований рф територією України, в період з 10.06.2023 по 11.12.2025 територія активних бойових дій, і з 11.12.2025 по сьогодення, територія активних бойових дій, відповідно до Наказу №

376. В свою чергу, відповідно до інформації з сайту DEEP STATE за посиланням https://deepstatemap.live/#12/47.7493659/36.5185547, населений пункт Новодарівка з 11.11.2025 по 18.05.2025 перебував у сірій зоні (активні бойові дії), а з 19.05.2025 по сьогодення є тимчасово окупованою ворогом територією України. Тому слід зауважити, що інформацію яка зазначена в Наказі № 376, як доказ фактичного перебування під обстрілами або в окупації слід вважати як об`єктивну запізнілість інформації. З урахуванням вищевикладеного, оцінивши встановлені в цій справі обставини, враховуючи мету звернення заявниці з цією заявою, яка полягає в реалізації права на здійснення державної реєстрації смерті її батька, від якої залежить вирішення соціально-побутових питань, зокрема, отримання пільг як члену родини загиблого та вчинення інших дій, пов`язаних із оформленням встановлених законодавством пільг та гарантій соціального захисту, колегія суддів дійшла висновку, що наявні у цій справі докази та встановлені обставини дають підстави вважати з достатньою вірогідністю загибель військовослужбовця ОСОБА_4 під час ведення бойових в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області ІНФОРМАЦІЯ_10 , а відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_4 померлим необхідно проводити від дня настання події, яка спричинила його загибель, а саме з 01.06.2023, оскільки ця подія є наслідком воєнних дій. Крім того, колегія суддів зауважує, що законом встановлений правовий запобіжник порушення будь-яких прав особи, оголошеної судом померлою, оскільки відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на законність судового рішення не впливають. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апеляційної скарги по суті спору та їх відображення в оскаржених рішенні суду першої інстанції, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судом сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383, 390 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повна постанова складена 03 липня 2026 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С. Кухар С.В.