Постанова Київський апеляційний суд № 760/4961/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 760/4961/26 Головуючий у суді першої інстанції - Сердюк Н.В. Номер провадження № 22-ц/824/10718/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», поданою представником Швиденко Вікторією Анатоліївною, на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Сердюк Н.В., у м. Києві, у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: У січні 2026 року КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідно до якого просило суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 85 775,11 грн, яка складається з: заборгованості заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 1925,82 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 317,76 грн, 3% річних у розмірі 76,93 грн; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 931,63 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 153,72 грн, 3% річних у розмірі 37,21 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого опалення у розмірі 32 200,03 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 5 313,00 грн, 3% річних у розмірі 1 286,24 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 6 746,84 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 113,23 грн, 3% річних у розмірі 269,50 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 17 715,10 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 057,55 грн, 3% річних у розмірі 488,34 грн, пеня у розмірі 594,15 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 11 645,66 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 898,02 грн, 3% річних у розмірі 453,10 грн; пеня у розмірі 551,28 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 0,00 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875 - IV та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №

630. Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1182 та Постановою КМУ від 21 серпня 2019 №

830. Послуги надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів приєднання. Договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ був опублікований в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір. Позивачем на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води. Факт отримання послуг Споживачем є свідченням повного і беззастережного акцепту умов договору. Позивач стверджував, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднаний до мереж теплопостачання та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків між позивачем та відповідачем підтверджується діями сторін, а саме позивач щомісячно надає відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуги ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачу платіжні документи на плату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість. Проте, відповідачі у порушення вимог законодавства своєчасно не сплачували за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та ТЕ/ПГВ в результаті чого утворилась заборгованість. Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування. Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідачів також існує заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води, зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання опалення та заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії. Також, посилався на те, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Згідно з п. 3.4.2. договору цесії, навий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або у Додатку № 2 до договору цесії сплати заборгованості. Враховуючи викладене, просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 березня 2025 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишено без руху. Залишаючи без руху позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що в порушення пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначено по батькові відповідача ОСОБА_2 . Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» - Швиденко В.А. подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що здійснення судом запиту про місце реєстрації відповідачів є отримання доказів у справі з власної ініціативи, оскільки це прямо передбачено законом, а саме ст. 187 ЦПК України. В доводах апеляційної скарги вказує, що за наявності інших даних відповідача ОСОБА_2 , а саме прізвище, імені, дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платників податків (який є індивідуальним для кожного) та зареєстрованого місця проживання, суд мав би зробити запит до Єдиного демографічного реєстру, для отримання відповіді у відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України. В порушення вимог ст. 187 ЦПК України суд не перевірив відповідну інформації ні шляхом здійснення запиту до Єдиного державного демографічного реєстру, ні шляхом звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, саме до Відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Солом`янської РДА щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи, а обмежився лише посиланням про неможливість цього зробити, і вразі здійснення таких запитів це буде вважатися отриманням дока судом у справі з власної ініціативи та повернув позовну заяву позивачеві. Звертає увагу, що у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України яка отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідач справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України Відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України, Ім`я фізичної особи, яка громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. На підтвердження своїх позовних вимог до позовної заяви додано витяг з реєстру територіальної громади міста Києва від 25.06.2025, з якого слідує, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.06.2018, документом посвідчення особи вказано паспорт НОМЕР_1 . Інші відомості у цьому реєстрі відсутні, про що було зазначено в заяві про усунення недоліків позовної заяви. Дані відповідачки ОСОБА_2 підтверджені належним доказом, а по батькові може бути відсутнім в силу положень ст. 28 ЦК України та інших нормативно-правових актів та законів України. Оскільки, у вищезазначеному витязі по батькові відповідачки ОСОБА_2 не зазначено, а по батькові - є персональними даними, які вважаються інформацією з обмеженим доступом в силу положень Законом України «Про захист персональних даних», тому у позивача відсутня можливість встановити наявність по батькові, а також причини відсутності такого реквізиту. Враховуючи вищевикладене, представник КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» - Швиденко В.А.просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вирішити питання розподілу судових витрат. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного. Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви мотивував своє рішення тим, що не зазначення позивачем повного імені відповідача (по батькові) позбавляє суд можливості встановити дані про реєстрацію місця проживання (перебування) фізичної особи. При цьому вказав, що він позбавлений можливості витребувати відомості про повне ім`я відповідача за відсутності відповідного клопотання позивача. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що січні 2026 року КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідно до якого просило суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 85 775,11 грн, яка складається з: заборгованості заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 1925,82 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 317,76 грн, 3% річних у розмірі 76,93 грн; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 931,63 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 153,72 грн, 3% річних у розмірі 37,21 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого опалення у розмірі 32 200,03 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 5 313,00 грн, 3% річних у розмірі 1 286,24 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 6 746,84 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 113,23 грн, 3% річних у розмірі 269,50 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 17 715,10 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 057,55 грн, 3% річних у розмірі 488,34 грн, пеня у розмірі 594,15 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 11 645,66 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 898,02 грн, 3% річних у розмірі 453,10 грн; пеня у розмірі 551,28 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 0,00 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Так, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 березня 2025 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишено без рухута надано строк 10 (десять) днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків (а.с. 7). В ухвалі зазначено, що дана позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте, в порушення пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначено по батькові відповідача ОСОБА_2 . Відповідно до довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 09 березня 2026 року по справі № 760/4961/26, а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 10.03.2026 6:34:36. 17 березня 2026 року позивачем сформовано документ в системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій повідомив, що оскільки йому невідомий такий реквізит відповідача як по батькові, то він і не був зазначений при складанні позовної заяви. Наголосив, що суддя з метою уточнення даних сторін може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Посилаючись на правову позицію Верховного суду, вказує, що суд досліджує та надає правову оцінку доказам безпосередньо у судовому процесу (під час розгляду справи), тобто після відкриття провадження, а не на стадії відкриття провадження по справі. Просив відкрити провадження у цивільній справі № 760/4961/26. (а.с. 9-15). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України). Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визнано неподаною та повернуто позивачу.(а.с. 15). Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Поняття фізичної особи визначено ст. 24 ЦК України людина як учасник відносин вважається фізичною особою. Ім`я фізичної особи регламентовано ст. 28 ЦК України, зокрема, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Звертаючись до суду з даною позовної заявою, позивач зазначив прізвища, власні імена та по батькові відповідача - ОСОБА_1 про те, не вказав по батькові іншого відповідача ОСОБА_2 . При цьому усуваючи недоліки позовної заяви останній вказав, що йому невідомо такий реквізит відповідача, як по батькові, то він і не був зазначений при складанні позовної заяви та вказав, що з метою уточнення даних сторін суд може також користуватись даними Єдиного державного демографічного реєстру. Суд першої інстанції не врахував, що чинне законодавство допускає відсутність по батькові у фізичної особи. Окрім того, позивач може не володіти інформацією про по батькові відповідача на момент подання позову. Отже, усунення сумнівів щодо анкетних даних відповідача, за наявності інших ідентифікуючих ознак (адреси, дати народження тощо), має здійснюватися судом на стадії підготовчого провадження шляхом витребування відомостей з реєстрів, а не шляхом перешкоджання у відкритті провадження. Частиною 6 статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Згідно з ч.8 вказаної статті, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідно до п. 13 «Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 784 Внесення до Реєстру прізвища, ім`я, по батькові (у разі наявності) особи, її місця народження, місця проживання чи місця перебування здійснюється безоплатно українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації. Відображення прізвища, імені, по батькові (у разі наявності) іноземців та осіб без громадянства українською мовою здійснюється у зворотному порядку. В частині 2 п. 12 цього Порядку зазначено, що у разі відсутності інформації, передбаченої пунктами 3,6, 9-14 частини першої статті 7 Закону. У Реєстрі робиться відповідна відмітка. Таким чином, висновок суду про те, що запит до Єдиного державного демографічного реєстру формується за обов`язковими реквізитами прізвища, ім`я по батькові і відсутність по батькові оскільки прізвище, ім`я, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків та зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 неможливим отримання відповіді від Єдиного державного демографічного реєстру є передчасними, оскільки не зазначення по батькові передбачено самим «Порядком ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації». За наявності інших даних відповідача ОСОБА_2 , а саме прізвища, імені дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (який з індивідуальним для кожного) та зареєстрованого місця проживання, суд першої інстанції міг зробити запит до Єдиного демографічного реєстру, для отримання відповіді у відповідності до ч.8 ст. 187 ЦПК України. На Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал: https://www.kmu.gov.ua/news/unikalnvi-nomer-zapvsu-v-ieddr-shcho-tse-ta-de-hukaty) надано роз`яснення, що Унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР) - це цифровий, незмінний ідентифікатор людини, який допомагає швидко та достовірно встановити особу та присвоюється при оформленні одного з біометричних документів, чи то ID-картка, чи то паспорт громадянина України для виїзду за кордон. В Перехідних положеннях Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи і спеціальний статус» від 20.11.2012 року, який набрав чинності 06.12.2012 року, зазначено, по документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх а та не підлягають обов`язковій заміні. Аналізуючи положення вищевказаного Закону можна прийти до висновку, що якщо відповідачка не зверталась до уповноважених суб`єктів для отримання біометричних документів, відомості в Єдиному демографічному реєстрі можуть бути відсутні. Колегією суддів апеляційного суду зроблено запит та отримано відповідь №2680339 від 01 травня 2026 року, 12:04:09 щодо підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків з якого вбачається, що за параметрами запиту вводу відомостей про особу зазначивши РНОКПП відповідача ОСОБА_2 , який сформовано засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом зазначає прізвище ім`я по батькові відповідача ОСОБА_2 без зазначення по батькові. Отже суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відсутність даних по - батькові відповідача не можуть бути підставою для повернення позовної, позивач вказав про неможливість зазначення таких даних, які йому невідомі та ці персональні дані неможливо установити самостійно, що не може бути перешкодою в доступі до правосуддя. Відповідно до частини 6 статті 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, то суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. У той же час, відповідно до частини 10 статті 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Суд першої інстанції в порушення вимог ч. 6 ст.187 ЦПК України запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2 не направив, а лише зробив висновок про неможливість зробити такий запит із посиланням, що в разі здійснення такого запиту це буде вважатись отриманням доказів судом у справі із власної ініціативи. Відтак доводи апеляційної скарги у частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали є такими, що заслуговують на увагу. Враховуючи зазначене, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на вищевикладені обставини справи ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», поданою представником Швиденко Вікторією Анатоліївною, задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 рокускасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Текст постанови складено 01 липня 2026 року. Судді : _______________ ________________ ______________ М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв