Ухвала КАС ВС № 320/10394/25

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ справа №320/10394/25 адміністративне провадження №К/990/28235/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Радишевської О. Р., перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі №320/10394/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство у справах ветеранів України, про визнання протиправними та скасування змін до постанови, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство у справах ветеранів України, в якому просив суд: - визнати протиправними та нечинними зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №214 і від 18 квітня 2018 року №280» від 13 грудня 2024 року №1416 та постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року №280» від 30 травня 2024 року №614 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року №280: - до пункту 1 (доповнення словами: «, і які звернулися за призначенням грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у місячний строк після взяття на квартирний облік»; заміна словами і цифрами: «відповідно до законодавства станом на 1 червня 2024 року за категоріями, встановленими цим пунктом (далі - квартирний облік), обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 року і на час призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб та інформацію про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних)»; - до пункту 4 (доповнення словами: «, та звернулися за призначенням грошової компенсації у місячний строк після взяття на квартирний облік»; викладення пункту в такій редакції: «

4. Субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація), що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках шляхом призначення та виплати грошової компенсації внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 року заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 року, обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 року і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних»). - визнати протиправними та нечинними зміни внесені Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №214 і від 18 квітня 2018 року №280» від 13 грудня 2024 року № 1416 та Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року №280» від 30 травня 2024 року №614 до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року №280: - до пункту 1 (заміна на слова: «на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб та інформацію про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних), і звернулися за призначенням грошової компенсації у місячний строк після взяття на квартирний облік»; викладення пункту в такій редакції: «

1. Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (дал - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції забезпеченні перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 року заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які станом на 1 червня 2024 року користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 року і на час призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб та інформацію про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних).» - до пункту 2 (доповнення абзацу першого пункту словами: «та звернулися за її призначенням у місячний строк після взяття на квартирний облік»; викладення абзацу першого пункту у такій редакції: «

2. Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 року заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 року, обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 року і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних.»; - до пункту 6 (доповнення абзацу першого пункту словами: «не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік»;) - до пункту 13 (доповнення пункту підпунктом такого змісту: « 7-1) внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пункту 6 цього Порядку строк;»; викладення абзацу дев`ятого пункту в такій редакції: « 7) внутрішньо переміщена особа не перебуває на квартирному обліку або перебуває на такому обліку після 1 червня 2024 року»; доповнення пункту новим абзацом такого змісту: « 9-1) внутрішньо переміщена особа вперше облікована в базі даних після 24 лютого 2022 року Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року, позов задоволено. Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Окрім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є недослідження судами доказів лише за умови одночасного встановлення обґрунтованості однієї із підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України. Тобто процесуальні порушення, передбачені статтею 353 КАС України, не є самостійною підставою касаційного перегляду, а можуть бути предметом оцінки Верховного Суду лише після підтвердження наявності передбачених законом підстав касаційного оскарження. Разом із тим наведені скаржником доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою судами доказів та мотивами, з яких суди дійшли відповідних висновків. Так, скаржник зазначає, що судами не досліджено пояснювальні записки до проєктів постанов Кабінету Міністрів України №614 та №1416, рекомендації Міністерства фінансів України, фінансово-економічне обґрунтування, а також положення інших урядових постанов. Однак зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що суди попередніх інстанцій встановили фактичні обставини спору, визначили характер спірних правовідносин, надали оцінку доводам сторін та виходили з того, що вирішальним для правильного вирішення справи є встановлення відповідності оскаржуваних положень постанов Кабінету Міністрів України вимогам Конституції України, законів України та принципу недопустимості звуження змісту й обсягу існуючих соціальних прав. Отже наведені скаржником документи стосуються переважно мотивів прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів, бюджетного планування та доцільності запровадження відповідного нормативного регулювання, тоді як предметом судового контролю у цій справі є перевірка відповідності оскаржуваних нормативно-правових актів актам вищої юридичної сили. За таких обставин твердження скаржника про недослідження судами окремих документів саме по собі не свідчить про допущення судами процесуального порушення, яке унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а фактично виражає незгоду скаржника із правовою оцінкою судами встановлених обставин та наданою ними юридичною кваліфікацією спірних правовідносин. Таким чином підстави визначені пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження у справі відсутні. З огляду на вказане, Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі №320/10394/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство у справах ветеранів України, про визнання протиправними та скасування змін до постанови. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №320/10394/25. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Направити копію цієї ухвали скаржнику, а разом з копією касаційної скарги - іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді Л. О. Єресько О. Р. Радишевська