Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/28046/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28046/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р. (суддя Златін С.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення в с т а н о в и В: ТОВ «Комтех сервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, де просили: -визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 02.06.2025 р. № 0304772409 і № 0304802409 та від 04.06.2025 р. № 0310950714. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р. адміністративний позов задоволений. Не погодившись з рішенням суду, ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р., прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області мотивована тим, що судом першої інстанції прийняте рішення необгрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права. На апеляційну скаргу відповідача позивач подав відзив, де просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв`язку з наступним. Судом встановлено, що Відповідач провів планову виїзну документальну перевірку позивача, за наслідками якої складений Акт від 18.04.2025p. №1779/04-36-07-1404/37065063 за період з 01.04.2018 по 31.12.2024. У відповідності до розділу 4 Акту перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлені порушення: 1. п .п .14.1.231 п .14.1 ст .14, п .44.1 ст .44, п . п .134.1.1, п .134.1 ст .134, п . п . 140.4.4 п . 140.4, п .п .140.5.5, п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, п . 5 П(С)БО 1 "ЗОБОВ`ЯЗАННЯ", п .21 П (С )БО 15 "ДОХІД", п . 12 П ( С ) БО 9 " ЗАПАСИ", ст .1, п .2 ст .3, ст .4, п .6 ст .8, п . 1 та п . 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999р. Nє996- ХІУ " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 Nє88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток суму 5 889 312 грн., за півріччя 2018 року на суму 219 668 грн за три квартали 2018 року на суму 264 859грн за рік 2018 на суму 411 863 грн за 1 квартал 2019 року на суму 147 132 грн за півріччя 2019 року на суму 326 840 грн за три квартали 2019 року на суму 559 602 грн. за рік 2019 на суму 805016 грн за 1 квартал 2020 року на суму 250 367грн за півріччя 2020 року на суму 304 686грн за три квартали 2020 року на суму 391 321 грн., за рік 2020 на суму 779 648 грн за І квартал 2021 року на суму 135 781 грн за півріччя 2021 року на суму 850 008грн за три квартали 2021 року на суму 1286 096 грн. за рік 2021 на суму 1 638 311 грн. за І квартал 2022 року на суму 348 111 грн за півріччя 2022 року на суму 531 330грн. за три квартали 2022 року на суму 668 101 грн. за рік 2022 року на суму 994217 грн. за І квартал 2023 року на суму 159556 грн. за півріччя 2023 року на суму 429 216грн. за три квартали 2023 року на суму 623 800 грн. за рік 2023 року на суму 813113 грн. за 1 квартал 2024 року на суму 165 819 грн. за півріччя 2024 року на суму 264 520 грн. за три квартали 2024 року на суму 314 114 грн. за рік 2024 року на суму 447 144 грн. 2. пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України ТОВ "КОМТЕК СЕРВІС" несвоєчасно подано податкові декларації з екологічного податку за 1 кв . 2020 року рік (граничний строк подання - 12.05.2020р.), за 3 кв . 2020 року (граничний строк подання - 09.11.2020р.). 3. пп .14.1.156 п .14.1 ст .14, пп . 14.1.180 п .14.1 ст .14, пп .16.1.4 п .16.1 ст .16, п .57.1. ст .57, п.54.2 ст .54, п.п.168.1.2, п .168.1 ст .168, абз ."а " п . 176.2 ст . 176, п .171.1 ст . 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством, не виконано податковий обов?язок, як податкового агента щодо спрямування коштів у сумі 39753,00 грн. на сплату податку на доходи фізичних осіб з виплачених засновникам дивідендів у лютому 2020року. 4. п .51.1 ст .51 ПКУ, абз. "б" п.176.2 ст .176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015 р. за Nє111/26556 Податковий розрахунок за 1 квартал 2020 року (реєстраційний Nє 9095343850 від 04.05.2020) надано з недостовірними даними щодо сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, виплачених у вигляді дивідендів у 1 кварталі 2020 року, та не відображено суми доходу фізичній особі у вигляді нарахованих/виплачених дивідендів осіб (озн.109) у сумі 265020,00 грн. та нарахований/сплачений ПДФО у сумі 13251,00 грн., нарахований/сплачений військовий збір у сумі 3975,30 грн.(о3.109) у 1 кварталі 2020 року. 5. пп . 14.1.156 п .14.1 ст.14, пп.14.1.180 п .14.1 ст.14, пп.16.1.4 п .16.1 ст.16, п .57.1. ст.57, п.54.2 ст.54, п . п.168.1.2, п.168.1 ст.168, абз ." а " п.176.2 ст .176, п .171.1 ст .171 ПК України, п . п . 1.4 п .16 прим. 1, п . п . 1.6 п .16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством, не виконано податковий обов?язок, як податкового агента, щодо спрямування коштів у сумі 11925,90 грн. на сплату військового збору з виплачених засновникам дивідендів у лютому 2020 року. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення рішення від 02 червня 2025 року: № 0304772409 на суму 61 370,79 грн., № 0304802409 на суму 18 411,24 грн, та від 04 червня 2025 року № 0310950714 на суму 6 655 762,25 грн., в тому числі основний платіж - 5 876 753 грн., штрафна санкція 779 009,25 грн. Судом встановлено, що в період з 01.04.2018 р. по 3.12.2024 р. позивач був податковим агентом щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати, доходів у вигляді додаткового блага, доходів у вигляді дивідентів, доходів від надання в оренду приміщень. Перевіркою дотримання повноти сплати та встановлених строків сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді дивідентів встановлене наступе. Виплата дивідентів засновникам підприємства відбулася 26.02.2020 р. Судом встановлено, що у відповідь на запит контролюючого органу позивач повідомив, що платіжним дорученням № 176 від 26.02.2020 р. на суму 39 753 грн спрямовані кошти податку на доходи фізичних осіб в рахунок зобов`язань зовсім іншої юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 30734102, в зв`язку з чим відповідач дійшов висновку що податкові зобов`язання позивача щодо сплати ПІДФО з нарахованих сум дивідентів засновникам підприємства залишилися не виконаними. Так, з матеріалів справи вбачається, що в лютому 2020 р. позивачем нараховані та виплачені дивіденти за 2019 р., та в зв`язку з чим подано податкову звітність за 1 квартал 2020 р., де відображено нарахування, виплату дивідентів, а також суми утриманого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 39 753 грн. Статтею 164 ПК України передбачено, що «Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду». Відповідно ст. 176 ПК України «176.2. Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;…». Статтею 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що « 22.4. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;…». А відповідно Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів Укроаїни №609 від 22.10.2013 р. «

8. У разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ береться до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов`язання (код виду сплати "101")». Таким чином встановлено, що позивач, як податковий агент сплатив податок з доходів фізичних осіб перерахував в повному обсязі до бюджету, що підтверджено платіжним дорученням № 176 від 26.02.2020 р. і технічна помилка в тексті призначення платежу не є підставою не визнання сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 39 753 грн. Крім того, судом встановлено, що в податковій звітності за 1 квартал 2920 р. позивач відобразив суми утриманого та перерахованого військового збору за звітній період, в т.ч. з дивідентів в розмірі 11925,90 грн., що підтверджено платіжним дорученням №175 від 26.02.2020 р. Технічна помилка, допущена в тексті призначення не є підставою не визнання сплати до бюджету військового збору в розмірі 11 975 грн. Крім того, ознака доходу (ОД) 101, вказаного в звіті, нарахованого та виплаченого фізичній особі ОСОБА_1 замість ознаки доходу (ОД) 109 не призвела до зміни податкового зобов`язання чи зміни платника податку і не є порушенням податкового зобов`язання згідно роз`яснення контролюючого органу.Звіт позивачем поданий своєчасно, де в рядку 13 зазначені достовірні дані: Правильний податковий номер 32118811781; Сума нарахованого доходу 265020 грн; Сума виплаченого доходу 265020 грн та сума утриманого податку 113251 грн. А неправильно зазначена ознака доходу 101 замість 109 не призвела до зміни податкового зобов`язання і не є порушенням ПК України. Крім того, судом встановлено, що в період з квітня 2018 р. по грудень 2024 р. позивач мав відносини: - з ТОВ «Фабест» щодо придбання ТМЦ у контрагента на підставі договору поставки № 240418 від 24.04.2018 р.; - з ТОВ «Квадрадо», а саме, на підставі договору поставки №06122018 від 06.12.2018 р. придбавав ТМЦ; - з ТОВ «Елірія» на підставі договорів поставки від 06.12.2018 №06122018, від 09.01.2022 р.№90122 та від 01.04.2020р. № 01042020; -з ТОВ «Смарт Бізнесгруп» на підставі договорів поставки від 15.03.2019 р. № 150319 та від 21.10.2019 р. № 211019 . Щодо придбання ТМЦ; - з ТОВ Торгсистема» на підставі договору поставки від 07.03.2019 р. № 070319 щодо придбання ТМЦ; - з ТОВ «Центр Комфорт Торг» на підставі договору поставки ТМЦ від 03.05.2019 р. № 030519; - з ТОВ «Аргеон» на підставі договору поставки ТМЦ від 08.10.2019 р. № 081019; - з ТОВ «Інстатор» на підставі договору поставки від 24.02.2020 р. № 240220; - з ТОВ «Індустріал Торг» на підставі договору поставки від 22.09.2020 р. № 202025; - з ТОВ «Тілор» на підставі договору поставки від 03.09.2021 р.; - з ТОВ «Стройінвест-44» на підставі договору поставки від 17.03.2022 р. № 17; - з ТОВ «Максвел прод» на підставі договору поставки від 16.05.2022 р. № 1; - з ТОВ «Сторм буд» на підставі договору поставки від 21.10.2022 р. № 1; - з ТОВ «Дорвент» на підставі договору поставки від 26.06.2023 р. № 26; - з ТОВ «Прімекс Торг» на підставі договору поставки від 07.02.2024 р. №1; - з ТОВ «Лойт» на підставі договору поставки від 26.04.2024 р.; - з ТОВ «Білдсіті» на підставі договору поставки від 31.05.2024 р.; - з ТОВ «Кріскенд» на підставі договору поставки від 06.09.2024 р. № 060924; - з ТОВ «Будкомплект -09» на підставі договору поставки від 22.10.2024 р. від 221024; - з ТОВ Оллфікс» на підставі договору поставки від 01.11.2024 р. №1771; - з ТОВ «Трейдінвест Груп» на підставіі кладеного договору поставки від 26.12.2024 р. № 121224. Відповідно акту перевірки встановлено, що ТТН щодо транспортування до перевірки не надані, первинні документи щодо відповідності ТМЦ сертифікату якості завода виробника відсутні, станом на 31.12.2024 р. кредиторська заборгованість перед контрагентами відсутня. та встановлено, що контрагенти позивача не є дилерами компанії Cummins Ltd, яка реалізує дизельні двигуни, їх встановлення, сервісне обслуговування, технічні та поточні ремонти, та не здійснюють придбання оригінальних запчастин у підприємств, що є дилерами компанії Cummins Ltd на території України. Однак, згідно наданих до перевірки первинних документів можливо встановити контрагентів позивача, що здійснювали поставку ТМЦ. Крім того, сертифікат якості не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а тільки посвідчує якість товару і відсутність сертифіката якості не свідчить про відсутність здійснення господарської операції. Крім того, позивачем надані сертифікати якості на придбану продукцію. Також встановлено, що контролюючий орган запитів до контрагентів позивача не надавав, зустрічних звірок контрагентів не проводив, а висновки зробив лише на підставі податкової інформації щодо відсутності придбання оригінальних запчастин у компанії Cummins Ltd, що є припущенням, не підтвердженим належними доказами. Щодо відсутності матеріально технічної ітехнологічної можливості здійснення виробництва, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару та трудових ресурсів Верховний суд в постанові від 21.10.2020 по справі № 140/1845/19 зазначив, що «Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові № 815/2417/16 від 21.04.2021 р. «Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними». Також судом встановлено, що укладеним з контрагентом договором передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки склад покупця, в зв`язку з чим у вартість товару входить перевезення, тому відсутність ТТН не є підставою для висновку про не здійснення господарських операцій. Щодо визначення економічно вигідних умов взаємовідносин та розумних економічних причин (ділової мети) Верховний Суд в постанові від 21.07.2020 р. у справі № 816/191/17 зазначив, що «оцінка доцільності економічних рішень платника в процесі провадження ним господарської діяльності, ефективність використання платником капіталу шляхом оцінювання витрат платника у світлі їх доцільності, раціональності не належить до повноважень податкового органу. Платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, вирішуючи, які саме господарські операції йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності. Економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником, що не впливає на податковий облік платника». Крім того судом встановлено, що при реалізації ТМЦ, отриманих від вищезазначених контрагентів позивач отримав дохід, нарахував та сплатив до бюджету ПДВ на суму поставки і в ході перевірки не встановлено жодного випадку не нарахування зобов`язань з ПДВ на поставки ТМЦ. Також перевіркою не встановлено порушень позивача ведення бухгалтерського обліку, і відповідач, всупереч ст. 77 ч.2 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявність виявлених порушень позивача. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 315,316, 321,322,325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р. залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова