Постанова Рівненський апеляційний суд № 570/6528/25
від 01.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДРівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2026 року м. Рівне Справа № 570/6528/25 Провадження № 33/4815/326/26 Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І. з участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника адвоката Панчелюги К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Панчелюги К.М. на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 12 січня 2026 року,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 12 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. З постанови суду слідує, що 09 грудня 2025 року о 19 год. 02 хв. в с.Городок Рівненського району Рівненської області по вул. Паркова 34 водій ОСОБА_1 , виїжджаючи з житлової зони (подвір`я) заднім ходом транспортним засобом - автомобілем Citroen державний номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався в безпечності руху даного транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, не був уважним за кермом, здійснюючи маневр заднім ходом даного автомобіля, не переконався, що даний виїзд буде безпечний, як для вказаного транспортного засобу, так і інших перешкод чи учасників руху та здійснив зіткнення з нерухомим автомобілем Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований поруч з даним будинком, що належить ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце. При цьому водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. У поданій апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_3 вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що проведення медичного огляду ОСОБА_1 повторним тестом на газоаналізаторі «Драгер» без відбору біоматеріалу є істотним порушення порядку, а сам висновок №1499 від 09.12.2025 року підлягає визнанню недійсним, як неналежний та недопустимий доказ. Просить оскаржувану постанову скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши доводи сторін провадження на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту Інструкція). Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Апелянтом оскаржується постанова лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536156 від 09.12.2025 року (а.с. 1), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 №1460 від 09.12.2025, результат огляду становить 1,17 проміле (а.с.3), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 №6315 від 09.12.2025 (20:59), результат огляду становить 1,00 проміле(а.с.50), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 №6316 від 09.12.2025 (21:20), результат огляду становить 1,07 проміле (а.с.50), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 №6317 від 09.12.2025 (21:35), результат огляду становить 0,97 проміле (а.с.50), висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №1499 від 09.12.2025: результат - алкогольне сп`яніння (а.с.4), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536156 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.5), відеозаписах. З відеозапису вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у зв`язку з ДТП. ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився, пройшов такий огляд з результатом 1,17 ‰. Не погодився з результатом огляду,та повідомив, що хоче пройти огляд у медичному закладі ( файл 2025_1209_202337_0000000_000000_0047, час: 07 хв. 35 с.- 09 хв. 06 с.). В медичному закладі ОСОБА_1 тричі пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння з результатами 1,07 ‰, 1,00 ‰ та 0,97 ‰, та згідно висновку №405 перебував у стані алкогольного спяніння. Неправомірні, на його думку, дії працівників поліції та медичного закладу ОСОБА_1 не оскаржував. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И ЛА: Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 12 січня 2026 рокувідносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Т.І.Збитковська