Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/1887/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №334/1887/26 Головуючий в 1 інст. Козлова Н.Ю. Провадження №33/807/724/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Келембета С.В. представника іншого учасника ДТП ОСОБА_2 адвоката Шутака Ю.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 3 квітня 2026 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно протоколу, 26 лютого 2026 року 07:45:00 м.Запоріжжя, Каширське шосе 1 км, водій автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 під час перестроювання, не надав дорогу автомобілю, що рухався попутному напрямку, по тій смузі на яку мав намір перестроїтися, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Ford f 150 днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та після зіткнення ТЗ Ford f 150 д.н.з НОМЕР_2 , здійснив наїзд на перешкоду, а саме: електроопору, чим завдано матеріальної шкоди. Травмовані відсутні. Поліцейським вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №600968 від 26.02.2026 року. Разом з тим, дослідивши надані докази, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ними не доведено порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України та закрив провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, інший учасник ДТП ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вважає її незаконною та необґрунтованою, а тому постанова підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Викладені обставини відповідають його поясненням, схемі ДТП від 04.01.2026 року; даними щодо пошкоджень транспортних засобів; фото з місця пригоди; іншим матеріалам справи Вказує, що згідно обставин справи ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI днз НОМЕР_3 , рухався по Каширському шосе в лівій смузі руху, а він керуючи автомобілем Ford f 150 днз НОМЕР_4 рухався позаду в попутному напрямку в правій смузі руху. Під час руху водій автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI днз НОМЕР_3 ОСОБА_1 , не впевнившись в безпеці маневру, без увімкнення покажчика правого повороту, несподівано, почав перестроюватись на його смугу руху. Виявивши небезпеку для руху, він намагався уникнути зіткнення, шляхом гальмування, однак не мав змоги уникнути ДТП, оскільки з моменту перестроювання до зіткнення минула 1 сек. Стверджує, що саме дії ОСОБА_1 стали причиною даної ДТП. Зазначив, що під час розгляд справи в суді ОСОБА_1 пояснив, що він керував автомобілем, рухаючись по крайній правій смузі, маючи намір змінити напрямок руху та заїхати в карман для зупинки, заздалегідь увімкнув правий сигнал повороту. Подивившись у дзеркало заднього виду, бачив позаду автомобіль Ford f 150, який рухався у тій же смузі. Здійснюючи заїзд у карман, відчув удар автомобіля з правої сторони. Однак, пояснення ОСОБА_1 не відповідають дійсності, автомобіль ОСОБА_1 рухався в лівій смузі, а його автомобіль в правій смузі, що підтверджується схемою ДТП. Крім того, згідно п.1.10 ПДР України обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху. Наголошує, що він не здійснював виїзд на зустрічну смугу, рухався по правій смузі, не змінюючи напрямок, а відтак, не виконував маневр обгону, що спростовує висновок суду про те, що він «здійснив заборонений обгін авто з правої сторони, що є порушенням правил дорожнього руху України». При цьому навіть з огляду на вказаний висновок, він здійснював рух в правій смузі руху, а не в попутному напрямку, позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , як зазначено в постанові суду. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом даної пригоди, який долучений до апеляційної скарги. Наголошує, що він як потерпілий не був повідомлений про час та місце розгляду справи, не брав участь в судовому засіданні, а відтак не мав змоги надати особисто пояснення щодо обставин пригоди, надати свої доводи, відео ДТП, чим було порушено його право як потерпілого, передбачене ст.269 КУпАП і як наслідок, він пропустив строк на апеляційне оскарження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 3 квітня 2026 року. Постанову суду в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП скасувати. Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі закрити у зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 3 квітня 2026 року. Враховуючи належне повідомлення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його представника адвоката Шутака Ю.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Келембета С.В., які зазначили про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Під час апеляційного перегляду справи адвокат Шутак Ю.В. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 , просив її задовольнити. Вказав, що ОСОБА_2 здійснював рух прямо по своїй праві смузі руху, напрямок руху не змінював. Наголосив, що саме водій ОСОБА_1 змінив напрямок руху з лівої смуги в праву, по якій рухався ОСОБА_2 внаслідок чого відбулася ДТП. Адвокат Келембет С.В. зазначив, що для кваліфікації дій ОСОБА_1 за порушення п. 10.3 ПДР необхідно довести, що він перестроювався з правої в ліву полосу і під час такого маневру не надав дорогу автомобілю, який здійснював рух в правій полосі. Однак, матеріали справи не містять доказів наведеного. ОСОБА_1 зазначив, що здійснював рух в правій смузі, напрямку руху не змінював. Додав, що поліцейські склали саме на нього протокол, оскільки у ОСОБА_2 не було страхового полісу на автомобіль. Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Перевіряючи законність постановленого судом рішення, суддя апеляційного суду виходить з того, що відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як вбачається із оскаржуваної постанови суду, справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП. За результатами розгляду протоколу, суддя суду першої інстанції прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень п. 10.3 ПДР України, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки схема ДТП, фотознімки з міста події свідчить, що водій автомобіля Ford f 150 д.н.з НОМЕР_2 , здійснив заборонений обгін його авто з правого боку, що є порушенням правил дорожнього руху України. Однак, з таким висновком суду першої інстанції, суддя апеляційного суду не погоджується у зв`язку з наступним. Так, апеляційним переглядом справи встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600968 від 26 лютого 2026 року, ОСОБА_1 інкримінувалося, що він 26 лютого 2026 року 07:45:00 м. Запоріжжя, Каширське шосе 1 км, під час перестроювання, не надав дорогу автомобілю, що рухався попутному напрямку, по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Ford f 150 днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та після зіткнення ТЗ Ford f 150 днз НОМЕР_2 , здійснив наїзд на перешкоду, а саме: електроопору, чим завдано матеріальної шкоди. Травмовані відсутні. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 10.3 ПДР України передбачено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суддя апеляційного суду дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.3 ПДР України, за наведених у протоколі обставинах і порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку із виникненням даної пригоди. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600968 від 26 лютого 2026 року підтверджується: - схемою місця ДТП від 26 лютого 2026 року, на якій відображено напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення, розташування транспортних засобів та їх пошкодження після дорожньої транспортної пригоди, розташування сталих орієнтирів, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів. Учасники ДТП ознайомилися з вказаними відомостями та погодилися з правильністю їх фіксації, про що свідчить їх власноручний підпис у схемі місця ДТП без будь-яких зауважень (а.с. 4). Зі схеми місця ДТП, яка була підписана без зауважень учасниками ДТП, вбачається, що: - у автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI д.н.з НОМЕР_1 пошкоджена права частина та дах; - у автомобіля Ford f 150 днз НОМЕР_2 пошкоджена передня частина та ліве переднє крило та ліві передні двері: - фотознімками події, якими зафіксовано напрямок руху транспортних засобів, їх розташування після дорожньої-транспортної пригоди та механічні пошкодження, які отримали автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI д.н.з НОМЕР_1 та автомобіль Ford f 150 днз НОМЕР_2 (а.с. 8); Крім того, під час апеляційного перегляду справи був досліджений відеозапис події, наданий ОСОБА_2 , з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 під час руху здійснював перестроювання з лівої смуги проїзної частини дороги в праву, не надавши дорогу автомобілю Ford f 150 днз НОМЕР_2 , що рухався у попутному напрямку, по тій смузі на яку мав намір перестроїтися, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Ford f 150 днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до схеми ДТП зіткнення транспортних засобів відбулось на відстані 2,4 м. від правого краю проїзної части, що відповідно спростовує твердження особи, яка притягається до відповідальності про те, що він здійснював рух у правій смузі руху та напрямку руху не змінював та спростовує твердження, що ОСОБА_2 здійснив заборонений обгін його авто з правого боку, внаслідок чого порушив правила дорожнього руху України. З огляду на отримані механічні пошкодження транспортних засобів, зафіксовані схемою ДТП, фотознімками місця дорожньої-транспортної пригоди та відомостей з дослідженого відеозапису випливає, що дорожня транспортна пригода відбулась внаслідок допущених водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 10.3 ПДР, а саме те, що він під час перестроювання, не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку, по тій смузі на яку мав намір перестроїтися, в результаті чого відбулась дорожньої транспортна пригода. Таким чином, на переконання судді апеляційного суду, недотримання ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України і призвело до зіткнення з автомобілем Ford f 150 днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , тобто саме дії ОСОБА_1 безпосередньо знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП та наслідками у виді механічних пошкоджень, що підтверджується матеріалами справи. Відтак, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться сукупністю належних і допустимих доказів, досліджених у ході апеляційного розгляду, які поза розумним сумнівом доводять його вину у вчиненні ДТП. Суддя апеляційного суду констатує, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, тому при розгляді такої категорії справ необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Крім того, в зазначеній постанові звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Суддя апеляційного суду вважає, що питання доведення чи не доведення провини необхідно вирішувати, виходячи з аналізу чинних процесуальних норм КУпАП. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції вказаних вище вимог не дотримався, належним чином не з`ясував обставини скоєного, оскільки викладені в постанові висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суперечать матеріалам справи. Отже, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржену постанову слід скасувати, а ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що є передумовою задля накладення на нього адміністративного стягнення. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 3 квітня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 3 квітня 2026 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, скасувати. Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 334/1887/26