Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2164/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 р. Справа № 520/2164/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., повний текст складено 23.04.26 по справі № 520/2164/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку від 20.10.2025 року №21/20-40-04-07-084; 2) зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрацію платником єдиного податку другої групи з 01.08.2023 року за ставкою 5 відсотків, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку від 20.10.2025 року №21/20-40-04-07-084. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Харківській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрацію платником єдиного податку другої групи з 01.08.2023 року за ставкою 5 відсотків, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТТО,ЛТД" (просп.Олександрівський, буд.61, м.Харків, 61046, код ЄДРПОУ 14099261) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок. Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Вважає , що суд взагалі не дослідив первинний документ, а саме рішення від 20.10.2025 року №21/20-40-04-07- 08, в якому чітко визначено, що платника відповідно до абз.3 п. 299.10 ст. 299, п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу платника виключено з Реєстру платників єдиного податку саме з 01.10. 2025, адже позивач станом на 01.08.2023 був зареєстрований як платник єдиного податку. У відзиві відповідачем також зазначалось, що позивача на підставі Рішення було виключено з Реєстру саме з 01.10.2025. Отже, суд у відповідності до ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суду не встановив обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються. У зв`язку з чим, рішення суду є не незаконним, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки рішення від 20.10.2025 року №21/20-40-04-07-08 про виключення платника з Реєстру платників єдиного податку з 01.08.2023 не існує взагалі, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Вказує, що норма п. 299.11 ст. 299 ПКУ не передбачає анулювання шляхом проведення саме на підставі документальної перевірки, а лише на підставі акту перевірки, у т.ч. у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298 ст. 298 Кодексу. Саме у зв`язку з несплатою позивачем узгоджених податкових зобов`язань, що призвело до існування боргу по винесених податкових повідомленнях рішеннях, було прийнято рішення про виключення позивача з реєстру. Таким чином, твердження позивача щодо виключення з реєстру платників єдиного податку 3 групи лише на підставі проведення виїзної документальної перевірки не находить свого підтвердження. Враховуючи вищевикладене, рішення від 20.10.2025 №21/20-40-04-07- 08 щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку 3 групи прийнято з дотриманням вимог податкового законодавства. Також, вказує, що грошове зобов`язання, визначене у податкових повідомленнях-рішеннях, набуло статусу податкового боргу 13.02.2025 після закінчення місячного строку для звернення до суду, а провадження у справі про банкрутство відкрито 17.06.2024, то контролюючим органом не було порушено процедуру та строк звернення про задоволення конкурсних кредиторських вимог, оскільки борг у сумі 1 478 660,23 грн. відноситься до поточних кредиторських вимог, погашення яких регулюється розділом 4 КУзПБ. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026, прийнявши у справі №520/2164/26 нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ретто,ЛТД» (ЄДРПОУ 14099261) відмовити у повному обсязі. ТОВ «Ретто,ЛТД» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку, що використання контролюючим органом виключно відомостей інтегрованих карток платника податків як підстави для виключення ТОВ «РЕТТО, ЛТД» з Реєстру платників єдиного податку без урахування наслідків відкриття провадження у справі про банкрутство, дії мораторію та спеціального порядку реалізації відповідних вимог суперечить вимогам чинного законодавства, а тому рішення від 20.10.2025 року №21/20-40-04-07-08 правомірно визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції. Посилаючись на обґрунтування , викладенні у відзиві , просить суд апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №520/2164/26 - залишити без змін. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа . Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" (податковий номер 14099261), зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкт господарювання 19.11.1992 №14801070006020504. Основний вид діяльності за КВЕД: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Перебуває на податкового обліку в Головному управління ДПС у Харківській області, Індустріальна ДПІ (Немишлянський район). Позивач з 01.08.2023 зареєстровано платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі ставкою - 5%. Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено перевірку платника єдиного податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" (податковий номер 14099261) з питань порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за наслідками якої оформлено акт від 01.10.2025 №38506/20-40-04-07-03/14099261. Перевіркою встановлено, що ТОВ "РЕТТО, ЛТД" станом на 01.10.2025 має податковий борг відповідно до інтегрованих карток платника: - орендна плата з юридичних осіб (КБК 18010600) у сумі 1081085,19 грн (недоїмка), який був станом на 01.04.2025 у сумі 1081085,19 гривень; - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нежитлова нерухомість (КБК 18010400) у сумі 343515,04 грн (недоїмка), який був станом на 01.04.2025 у сумі 343515,04 гривень; - адміністративні штрафи та інші санкції (КБК 21081103) у сумі 54060,00 грн (недоїмка), який був станом на 01.04.2025 у сумі 54060,00 гривень. Висновками вказаного акту перевірки встановлено, що платником єдиного податку порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме абзац 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, яким передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків та зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, але підприємством не подано заяву про перехід на сплату інших податків та зборів. За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення від 20.10.2025 №21/20-40-04-07-08 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТТО,ЛТД" з реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2025 року, відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299, пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України. Не погоджуючись рішенням про виключення з реєстру платників єдиного податку, вважаючи його безпідставним та протиправним, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що контролюючим органом не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, тому суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що грошові вимоги податкового органу, не набули статусу конкурсних кредиторських вимог у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки не були заявлені до господарського суду у встановленому законом порядку та не були предметом оцінки з боку суду на предмет їх правомірності та обґрунтованості. Після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "РЕТТО, ЛТД" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідач, як податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен був подати до господарського суду вимоги до боржника - ТОВ "РЕТТО, ЛТД" щодо грошових зобов`язань останнього по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, незалежно від застосування боржником адміністративного оскарження щодо неузгодженого податкового зобов`язання, в межах процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, з урахуванням встановленого мораторію, особливого порядку визначення статусу вимог кредитора та їх черговості. Тому , суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 20.10.2025 №21/20-40-04-07-084 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 серпня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню. Також, суд першої інстанції вважає , що належним способом захисту прав позивача у цьому випадку є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" платником єдиного податку з 01 серпня 2023 року шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку, з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України). Згідно з підпунктами 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Положеннями пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Відповідно до підпункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": - щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; - щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення. За приписами ч. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Відповідно до підпункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. З огляду на аналіз наведених вище норм, колегія суддів констатує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлення за результатами останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку. Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що законодавець пов`язує можливість анулювання реєстрації платника єдиного податку не лише з фактом існування податкового боргу, а й з обов`язковим дотриманням визначеної законом процедури встановлення такого факту. Зокрема, наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів повинна бути встановлена контролюючим органом за результатами проведеної перевірки та відображена в акті перевірки, який є обов`язковою процесуальною передумовою для прийняття відповідного рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19, та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17, від 11 листопада 2025 року по справі №160/23268/24, які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування. Колегія суддів враховує, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2025 року по справі № 160/21398/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування. Так, з матеріалів справи встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області за результатами проведення камеральної перевірки щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування виявлено, що платником єдиного податку порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме абзац 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу, яким передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків та зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, але підприємством не подано заяву про перехід на сплату інших податків та зборів. Таким чином, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення слугувала інформація з даних інформаційних ресурсів ДПС України «Податковий блок», що ТОВ «РЕТТО, ЛТД» станом на 01.10.2025 має податковий борг відповідно до інтегрованих карток платника: Орендна плата з юридичних осіб (КБК 18010600) у сумі 1081 085,19 грн (недоїмка), який був станом на 01.04.2025 у сумі 1 081 085,19 гривень; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нежитлова нерухомість (КБК 18010400) у сумі 343 515,04 грн (недоїмка), який був станом на 01.04.2025 у сумі 343 515,042 гривень; адміністративні штрафи та інші санкції (КБК 21081103) у сумі 54 060,00 грн (недоїмка), який був станом на 01.04.2025 у сумі 54 060,00 гривень. Водночас, згідно пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти. Колегія суддів зазначає, що серед визначених в ст. 75 ПК України підстав проведення камеральної перевірки відсутня така, як «порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування». Предметом проведення камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання), а також своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. Як правильно зазначив суд першої інстанції, прийняттю рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку не передувало проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «Ретто , ЛТД» та встановлення за наслідками останньої порушень, які б свідчили про неможливість перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування. Також, як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку відповідач обмежився лише констатацією факту того , що ТОВ «РЕТТО, ЛТД» станом на 01.10.2025 має податковий борг відповідно до інтегрованих карток платника, при цьому, в порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів існування у товариства податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів та щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. Посилання апелянта на дані інтегрованої картки платника податків не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки сама по собі наявність відомостей про податковий борг не звільняє контролюючий орган від обов`язку діяти у спосіб та в порядку, визначені законом. Крім того, пунктом 299.10 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку другої групи за критеріями, визначеними у пункті 3 пункту 291.4. статті 291 ПК України. Метою проведення перевірки, яка, у випадку Позивача, не була проведена, якраз є фіксування та доведення контролюючим органом виявленого порушення. Доводи апелянта про не визначення ст. 299 ПК України виду перевірки (камеральної чи документальної), під час проведення якої можливо виявити порушення норм податкового законодавства платником єдиного податку першої - третьої груп та прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку колегія суддів оцінює критично, оскільки дійсно у ст. 299 ПК не зазначено вказаного. Разом з тим, як вже зазначалось у переліку підстав проведення камеральної перевірки, визначеного пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України відсутня така як «перевірка правомірності перебування платника на спрощеній системі оподаткування». Попри наведені вище норми матеріального закону, виїзна документальна перевірка позивача податковим органом не проводилась, натомість відповідачем було проведено камеральну перевірку, наслідки якої в силу норм пункту 299.11 статті 299 ПК України не передбачають прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку 3 групи. За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 816/543/17, від 29.03.2018 року у справі № 804/2321/17, від 03 грудня 2020 року справа № 200/9334/19-а, від 10 листопада 2021 року справа № 200/697/20-а, від 18 березня 2025 року по справі № 160/21398/24. Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № /17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним. Колегія суддів зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів. Слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз`яснення як треба розуміти подібність правовідносин. Втім, у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17, від 18.03.2025 по справі № 160/21398/24. Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова

позиція Верховного Суду буде незмінною. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку від 20.10.2025 року №21/20-40-04-07-084. При цьому , колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрацію платником єдиного податку другої групи саме з 01.08.2023 року за ставкою 5 відсотків, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку, виходячи з наступного. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Відповідно до приписів ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Так, згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом. Відповідно до п. 299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку. Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає перехід платника податків на загальну систему оподаткування. Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих) для такого платника юридичних наслідків. При цьому, суд звертає увагу на те, що нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку. З оскаржуваного рішення 20.10.2025 року №21/20-40-04-07-084 вбачається, що позивач як платник єдиного податку виключений з реєстру з 01.10.2025 року. Зважаючи на наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрацію платником єдиного податку другої групи за ставкою 5 відсотків, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку саме з дати виключення таких відомостей 01.01.2025 з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи вищенаведене , колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності змінити третій абзац резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 , виклавши третій абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції « Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрацію платником єдиного податку другої групи з 01.10.2025 року за ставкою 5 відсотків, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.». Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316,317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 по справі № 520/2164/26 змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції « Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТТО, ЛТД" реєстрацію платником єдиного податку другої групи з 01.10.2025 року за ставкою 5 відсотків, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.». В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 по справі № 520/2164/26 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко