LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856600/5167/25-а

від 29.04.2026 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5167/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 29 квітня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить: - визнати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області про анулювання реєстрації ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 30.09.2023 року неправомірним та відповідно недійсним з моменту прийняття. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.12.2025 позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 16.02.2024 №2452/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 30.09.2023 року. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на правомірність проведення камеральної перевірки, наявність у позивача податкового боргу у розмірі, що перевищує встановлений законом поріг, обов`язок платника перейти на загальну систему оподаткування, належне вручення податкових документів, пропуск позивачем строку звернення до суду, а також правомірність включення до складу податкового боргу сум штрафних санкцій. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 15.01.2024 №348/Ж5/24-13-24-12. Згідно висновку камеральною перевірки встановлені порушення платником ч.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України в частині не здійснення переходу на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, при наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз.3 п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів, в останній день другого із двох послідовних кварталів. 16.02.2024 р. Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області прийнято рішення №2452/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 п. 59.1 ст. 59 ПК України, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Не погоджуючись із прийняттям вказаного рішення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статей 67-68 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України). Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій). Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу. Згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2 ст.76 ПК України). За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України). Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.01.2023 року має статус платника єдиного податку другої групи 20%. Згідно з п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Приписами п. 299.7 ст. 299 ПК України визначено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб`єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); 9) дата анулювання реєстрації. У відповідності до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи - підприємця - з дати смерті такої фізичної особи; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення. Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми. Як правильно встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували висновки камеральної перевірки, оформлені актом від 15.01.2024 №348/Ж5/24-13-24-12, за результатами якої встановлено наявність у позивача податкового боргу та зроблено висновок про порушення вимог підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України. Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що контролюючий орган був наділений правом прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі камеральної перевірки, є безпідставними та спростовуються системним аналізом норм Податкового кодексу України. Так, приписами п.299.11 ст.299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. Водночас камеральна перевірка, як це передбачено підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, проводиться виключно на підставі даних податкової звітності та інформаційних баз і не передбачає дослідження фактичних обставин діяльності платника податків у необхідному для таких висновків обсязі. Отже, висновки контролюючого органу щодо наявності підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку не могли бути зроблені виключно за результатами камеральної перевірки, що свідчить про порушення відповідачем встановленого законом способу реалізації владних повноважень. Посилання апелянта на те, що ним дотримано вимоги підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу протягом двох послідовних кварталів, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки навіть за наявності таких обставин контролюючий орган зобов`язаний діяти у спосіб, визначений законом, зокрема шляхом проведення належної документальної перевірки. В той же час, рішення про анулювання позивачу реєстрації платником єдиного податку (обов`язкове в силу п.299.11 ст. 299 ПК України) суб`єктом владних повноважень не приймалось, а документальна перевірка, яка є обов`язковою передумовою прийняття такого рішення - не проводилась. Доводи апеляційної скарги щодо правильності розрахунку податкового боргу, у тому числі з урахуванням сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафних санкцій, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки предметом доказування у цій справі є насамперед дотримання відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, а не лише наявність чи відсутність податкового боргу. Аналогічно, доводи апелянта щодо правомірності включення до складу податкового боргу штрафних санкцій не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки навіть у випадку правомірності такого включення це не усуває обов`язку контролюючого органу дотримуватись передбаченої законом процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку. Посилання апелянта на належне вручення позивачу акта перевірки, податкового повідомлення-рішення та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки питання вручення документів не впливає на правомірність способу прийняття самого рішення, яке повинно відповідати вимогам закону незалежно від обізнаності платника податків. Вищевказані обставини свідчать про порушення відповідачем порядку анулювання позивачу реєстрації платником єдиного податку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення №2452/6/24-13-24-12 від 16.02.2024 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 . Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що такі доводи були предметом дослідження суду першої інстанції та обґрунтовано відхилені. Сам по собі факт повернення поштової кореспонденції з відміткою про закінчення строку зберігання не свідчить про безумовне отримання особою відповідного рішення, а тому не може автоматично свідчити про початок перебігу строку звернення до суду без встановлення обізнаності особи про порушення її прав. Крім того, у справах цієї категорії суд зобов`язаний перевіряти дотримання суб`єктом владних повноважень принципу дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, що має пріоритетне значення при вирішенні спору. Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову в цій справі. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до викладення норм податкового законодавства та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, однак не містять обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»